Постанова

від 23.09.2020 по справі 810/3526/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/3526/18 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Шурка О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БМ-Маркет до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ БМ-Маркет звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДФС у Київській області від 22.05.2018 № № 716508/37893336, 716509/37893336, 716512/37893336 про відмову в реєстрації податкових накладних № № 3-5 від 02.04.2018, рішення від 11.06.2018 № 10416/37893336/2, 10415/37893336/2, 10414/37893336/2, якими було відмовлено у задоволенні скарг позивача та зобов`язати відповідача зареєструвати податкові накладні від 02.04.2018 № 3-5 датою фактичної подачі 27.04.2018.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 22.05.2018 № № 716509/37893336, 716508/37893336, 716512/37893336 та зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.04.2018 товариства з обмеженою відповідальністю БМ-Маркет датою 27.04.2018.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Крім того, у апеляційній скарзі вказано на необхідності заміни відповідача - ГУ ДФС у Київській області на його правонаступника - ГУ ДПС у Київській області.

Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З урахуванням змісту приписів постанов Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 287, від 28.03.2018 № 296, наказу ДФС України від 12.07.2018 № 445, колегія суддів вважає, що у даному випадку, підлягає заміні відповідач - ГУ ДФС у Київській області на його правонаступника - ГУ ДПС у Київській області.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ БМ-Маркет та ТОВ Склянний Альянс був укладений договір поставки № 23023/1 від 23.02.2018. За умовами договору постачальник - ТОВ БМ Маркет прийняв на себе зобов`язання поставити покупцю товар, а покупець прийняти та вчасно оплачувати в порядку та на умовах, передбачених договором. Загальна кількість товару, що підлягає постачанню за договором складається із загального обсягу поставок, здійснених на підставі специфікацій, які є невід`ємною частиною договору. На підтвердження реального характеру проведеної операції позивачем були подані такі документи: видаткові та податкові накладні; довіреність; рахунок на оплату від 19.03.2018 за № 34; рахунки-фактури; акти здачі-прийняття робіт.

01.03.2018, між позивачем та ТОВ "Техно-Лайф" був укладений договір № 0103/18-1 на поставку товару. Замовником у договорі виступило ТОВ "БМ-Маркет", яке на підставі п. 1.1 як постачальник прийняло зобов`язання надати, а покупець прийняти товар-електротехнічне обладнання на умовах договору. Постачальник повинен був одночасно з товаром передати замовнику документи, що супроводжують товар (технічний паспорт, опис, гарантійний талон, експлуатаційну документацію) тощо. Згідно письмових пояснень позивача, відвантажений товар від постачальника одержало ТОВ "Техно-Лайф". Позивачем були подані також договір купівлі-продажу з ТОВ "Техно-Лайф", рахунок-фактура, видаткова накладна, платіжне доручення, товаросупровідні документи та зареєстрована податкова накладна № 4 від 02.04.2018. До договору була приєднана додаткова угода № 2 від 17.04.2018, якою були внесені зміни до реквізитів ТОВ "Техно-Лайф".

На підставі договору, укладеного ТОВ "БМ-Маркет" та ТОВ "Склянний Альянс" за № 2302/1 від 23.02.2018 позивач, 02.04.2018, відвантажив товар за трьома видатковими накладними та, відповідно, сформував три податкові накладні, згідно виконаної частини договору з відстрочкою оплати у 30 календарних днів після одержання товару №№ ПН 3 на суму 164523,89 грн.; ПН 4 на суму 14440,01 грн. та ПН 5 на 13859,83 грн.

27.04.2018, ТОВ "БМ-Маркет" одержано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до ПН в ЄРПН, які були зареєстровані за номерами № № 9079189558 , 9079159469 та 9079159528. Результатом обробки цих квитанцій став висновок відповідача про зупинення реєстрації накладних у зв`язку з відповідністю позивача пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку" з пропозицією надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

На виконання вимог податкового органу позивачем були направлені через програму М.e.doc документи, які підтверджували реальний характер проведених господарських операцій разом з поясненнями та іншими документами.

22.05.2018, відповідачем були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних: № № 716508/37893336, 716509/37893336, 716512/37893336. Підставою для відмови у прийнятті поданих накладних у рішеннях зазначено: ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів, послуг, зберігання транспортування; розрахункових документів та документів, що підтверджують відповідність продукції паспортам якості, сертифікатам відповідності, наявність яких передбачена договором/ законодавством .

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Скарги були подані через програму М.e.doc та в паперовому вигляді, проте залишені без задоволення. В основу рішення про відмову у задоволенні скарг покладено твердження відповідача про відсутність пояснень товариства та копій документів, які підтверджують зберігання і транспортування товарів; акти про надання послуг організації перевезення відправлень від ТОВ "Нова Пошта" сформовані іншими датами аніж первинні документи щодо відвантаження товару та не містять інформацію про дату перевезення та номенклатуру товару. В той же час, за умовами з постачальниками товару, документи, які підтверджують відповідність товару, повинні були, згідно договору, надаватися разом із товаром, які, як вказав відповідач, були відсутні у представлених йому пакетах документів та поясненнях, з огляду на що було відмовлено у реєстрації податкових накладних.

Незгода позивача з вказаними вище рішеннями Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивачем по вказаним господарським операціям до контролюючого органу надіслано пояснення та копії первинних документів, що підтверджують реальність господарської операції, проте, відповідач обмежився лише загальною оцінкою наданих документів, та, як суб`єкт владних повноважень, під час розгляду справи не довів наявності підстав для відмови у реєстрації податкових накладних.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з нормами п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Нормами п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з приписами п. 74.2 ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами -, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. п. 13, 14 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція), яка в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117, передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення фіскального органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що в даній справі суд не має надавати оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом, на підставі яких складено податкову накладну, оскільки дане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що, відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України, включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Тож, при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних, адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Відтак, у випадку неконкретизації переліку документів до надання, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові у справі № 819/330/18 від 10.04.2020.

Із змісту квитанцій № № 9079189558, 9079159469 та 9079159528 від 02.04.2018 про зупинення реєстрації ПН позивача вбачається несформованість чіткого та зрозумілого висновку податкового органу з приводу підстав для зупинення реєстрації податкових накладних. Посилання на п. п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, має розмитий характер, оскільки не дає можливості усвідомити позивачеві причини зупинки реєстрації накладних, позаяк пункт п. п. 1.6 має шість підстав.

Проте, слід констатувати, що фіскальний орган, при ухваленні рішення про зупинення реєстрації податкових накладних заявника був зобов`язаний чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв та позначити рішення, відповідно до якого позивача було включено до переліку ризикових платників.

На переконання колегії суддів, при прийнятті рішень про відмову в реєстрації податкових накладних № №3-5 від 02.04.2018, суб`єктом владних повноважень не було зазначено та вказано товариству на те, яких саме документів не надано (які не були прийняті до уваги, з яких підстав), а також яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати для реєстрації податкової накладної, зважаючи на бажання товариства надати всі необідні документи та, як наслідок, зареєструвати згадані податкові накладні.

Щодо посилання апелянта на не врахування судом першої інстанції недоліків в документах, наданих позивачем до комісії, що обумовило законність спірних рішень, колегія суддів зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було зазначено у відповідних рішеннях таких недоліків, відповідно, суд першої інстанції був позбавлений можливості надати оцінку таким обставинам.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що оскаржувані рішення ГУ ДФС у Київській області про відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ БМ-Маркет від 22.05.2018 № № 716508/37893336, 716509/37893336, 716512/37893336 про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Натомість, щодо висновків суду першої інстанції про те, що, у даному випадку, підлягають задоволенню і похідні вимоги про зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ БМ-Маркет від 02.04.2018 № № 3-5, колегія суддів вважає такі помилковими, з урахуванням наступного.

Слід звернути увагу на те, що позивачем у позовній заяві було заявлено одного відповідача - ГУ ДФС у Київській області.

Колегія суддів зазначає, що, згідно з ч. ч. 3,4 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

У силу норм ч. 7 ст. 48 КАС України, заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити належного відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте, під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним або залучення співвідповідача чи ігшого відповідача. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Жодних доказів того, що суд першої інстанції запропонував сторонам здійснити заміну відповідача, залучити співвідповідача, матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що судом першої інстанції було зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.04.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю БМ- Маркет датою 27.04.2018, однак, як встановлено колегією суддів, комісія ГУ ДФС у Київській області не є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не має повноважень по внесенню змін до Реєстру податкових накладних, яким саме є ДФС України (ДПС України), яка не є стороною у даній справі, з огляду на що, колегія суддів дійшла висновку про помилковість прийнятого судом першої інстанції рішення в цій частині.

За приписами підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, так само як і пункту 28 постанови № 117, податкова накладна, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день, серед іншого, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної.

Позовні вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржених рішень, які були предметом судового контролю у межах цієї справи.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

При цьому, обов`язок здійснення реєстрації податкової накладної покладається на саме на ДФС (ДПС України), оскільки відповідно до п. п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами .

Отже, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відноситься до повноважень ДФС України. Тож, колегія суддів вважає помилковим обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача, шляхом зобов`язання ГУ ДФС у Київській області зареєструвати подані позивачем податкові накладні. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновки суду апеляційної скарги за наслідком розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Доводи апеляційної скарги в частині висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 22.05.2018 № №716509/37893336, 716508/37893336, 716512/37893336 є необгрунтованими. Проте, оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.04.2018 товариства з обмеженою відповідальністю "БМ-Маркет датою 27.04.2018, оскільки повноваження щодо реєстрації податкових накладних належать до компетенції - ДФС України (ДПС України). В цій частині судом першої інстанції було порушено норми матеріального права.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвели до помилкового вирішення справи в частині позовних вимог, а тому, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти нову постанову в цій частині, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. У іншій частині рішення є законним та обгрунтованим, з огляду на що, підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - задовольнити частково .

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 - скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю БМ-Маркет до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.04.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю БМ- Маркет датою 27.04.2018 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити .

У іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 329 - 331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко