Постанова

від 15.09.2020 по справі 640/7148/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7148/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, третя особа - Всеукраїнська громадська організація Спілка власників житла України про визнання протиправним та скасування припису, за апеляційною скаргою Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2020, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування припису про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 22.03.2019 №315 виданий Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2020 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В засідання з`явилися учасники процесу. Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник відповідача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на доводи, викладені в письмовому відзиві на апеляційну скаргу. Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з`явився.

Колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік 22.02.2019 позивачу було вручене повідомлення від 15.02.2019 № 99 Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про проведення планової перевірки суб`єкта господарювання на підставі Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Головне управляння Держпродспоживслужби в м. Києві повідомило Позивача про проведення з 04.03.2019 по 18.03.2019 року планової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства. Повідомлення було вручене позивачу, про що свідчить відбиток штемпеля Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва за вх. 397.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві було видано наказ від 01.03.2019 № 1100 Про проведення планового заходу (перевірки) та направлення на проведення заходу від 01.03.2019 № 900, яке вручене представнику позивача Антоненку О.В. 04.03.2019.

За результатами проведеної планової перевірки було складено акт № 1100-10 перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 18.03.2019 року, примірник якого було отримано 18.03.2019 директором позивача Слодухою А. М.

На підставі акту перевірки відповідачем було видано припис від 22.03.2019 року №315 та, керуючись п. 7 ч.1 ст. 18 закону України Про ціни та ціноутворення , ч. 8 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності вимагалось усунути виявлені порушення протягом строку, встановленого у приписі.

Вважаючи що перевірка була проведена з порушенням процедури та без належних повноважень, а її висновки та прийнятий припис протиправним, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що допуск до проведення перевірки відбувся, отже предметом розгляду у даній справі мають бути суть виявлених контролюючим органом порушень законодавства, оскільки недоліки акту перевірки в частині його складання та форми не впливають на правомірність проведення самої перевірки, оскільки сам акт самостійно не породжує жодних обов`язків для суб`єкта господарювання.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною 4 ст. 19 Господарського кодексу України визначено, що органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 16 Закону України Про ціни і ціноутворення від 21 червня 2012 року № 5007-VI , органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади , утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба), поклавши на Службу, що утворюється, функції, зокрема, із здійснення державного контролю за дотриманням вимог щодо формування, становлення та застосування державних регульованих цін.

Пунктом 1 Положення про Держпродспоживслужбу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (далі - Положення про Держпродспоживслужбу), визначено, що Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема, з контролю за цінами.

Відповідно до п. 3 Положення про Держпродспоживслужбу, одним з основних завдань Держпродспоживслужби є, зокрема, реалізація державної політики з контролю за цінами та здійснення відповідно до закону державного нагляду за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Держпродспоживслужба, відповідно до покладених на неї завдань (пп. 11 п. 4 Положення про Держпродспоживслужбу), у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснює, зокрема, державний нагляд за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державний нагляд за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (п. 7 Положення про Держпродспоживслужбу).

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877 -V від 05.04.2007.

Згідно абз. 2 ст. 1 Закону України №877-V від 05.04.2007, державний нагляд - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із частинами 1, 11 статті 4 Закону України №877-V від 05.04.2007 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Відповідно до статті 5 Закону України № 877-V від 05.04.2007 планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Стаття 31 Закону України Про житлово-комунальні послуги № 1875) визначає порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим на встановлення тарифів.

Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від01.06.2011 р. № 869, визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб`єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі - виконавці), суб`єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є сукупною (загальною) вартістю надання таких послуг, розрахованою на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість або єдиного податку.

Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід`ємною частиною договору про надання послуг.

Таким чином, виконавець, повинен розробляти розрахунки щодо рівня цін/тарифів на послуги, тобто визначає рівень ціни і подає їх на затвердження органу місцевого самоврядування. Отже, формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та будинкових територій здійснюється виконавцями, тобто позивачем.

Матеріалами перевірки встановлено, що на балансі КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Київ , обліковується 554 багатоквартирних житлових будинків, загальною площею квартир 4 186 766,21 м2.

В період з 01.07.2017 по 20.12.2018 позивачем було застосовано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які встановлені Розпорядженням № 668 від 06 червня 2017 року, яке було скасовано рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2018 року у справі № 826/8441/17 та залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року.

В період з 21.12.2018 по 28.02.2019 застосовано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які не встановлені рішенням органу місцевого самоврядування.

Так, 06.07.2018 у справі № 826/8441/17 Окружним адміністративним судом міста Києва визнано протиправним та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 668 від 06.06.2017 року Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У вказаному рішення, суд прийшов висновку, що за відсутності визначеної Порядком №869 документації, затверджено тарифи та структуру тарифів на послуги з утримання будників і споруд та прибудинковий територій, які надаються підприємствами, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, фактично без перевірки їх економічної обґрунтованості, тобто без дотримання вимог ст. 30,31 Закону України Про житлово-комунальні послуги . Вказане рішення набрало законної сили 20 грудня 2018 року.

Таким чином, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва 06.07.2018 фактично поновлено дію Розпорядження КМДА №442 від 30 квітня 2015 року. У такому разі слід було виходити з тарифів, які були чинними до тарифів, визнаних недійсними.

З огляду на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2018 визнано противоправним та скасовано розпорядження Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №668 від 06.06.2017 року, колегія суддів вважає правомірною вимогу відповідача про необхідність вжиття заходів у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України Про ціни та ціноутворення щодо застосування в період з 01.07.2017 по 31.01.2019 тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які встановлені скасованим Розпорядженням №668 від 06.06.2017.

У Приписі № 315 Головним управлянням вимагається: усунути виявлені порушення, які зафіксовані в Акті № 1100-10 та вжити заходи у відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України Про ціни і ціноутворення щодо застосування в період з 01.07.2017 по 28.02.2019 тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які встановлені противоправним та скасованим Розпорядженням №668 від 06 червня 2017 року, згідно рішеннями Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018, Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 у справі №826/8441/17.

Ні в акті № 1100-10, а ні в приписі № 315, Головним управлінням відносно Позивача не зафіксовано порушення щодо непроведения перерахунку за послугу, а лише зазначено, що при нарахуванні споживачам плати за житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд і прибудинкової території з 01.07.2017 по 31.01.2019 застосовано тариф, який встановлено противоправним та скасованим Розпорядженням №668 від 06 червня 2017 року, згідно рішеннями Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018, Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 у справі №826/8441/17, та вимагалося вжити заходи з підстав, вказаних вище.

Складений Головним управлінням припис ніяким чином не порушує права Позивача, як суб`єкта господарювання, зобов`язуючи його лише відреагувати у передбачений для нього законодавством спосіб на обставини, які виникли у зв`язку з прийнятими рішеннями суду по справі №826/8441/17.

Позивач вказує, що під час проведення перевірки відповідачем не було враховано, що серед 432 житлових будинків, де виявлено не освоєння коштів по складовій тарифу Поточний ремонт , наявні житлові будинки, що були зняті з обслуговування підприємства та передані в управління ОСББ (8 житлових будинків).

Виконавці послуги з утримання будинку по складовій тарифу поточний ремонт повинні виконати наступне:

- розрахувати тариф на послугу у першому кварталі, наступного за звітнім року, здійснити перерахунок розміру тарифу виходячи із суми фактично понесених витрат;

- протягом року подати до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації інформацію про роботи поточного ремонту житлових будинків на рік, що плануються виконуватись у наступному році та враховані при розрахунку тарифів на послуги відповідного будинку, які підлягають затвердженню;

- окремо обліковувати кошти, які надходитимуть від населення у складі плати за послуги по складовій Поточний ремонт та використовувати кошти, які надходитимуть від споживачів у складі плати за послуги по складовій "Поточний ремонт" виключно на поточний ремонт того житлового будинку, від мешканців якого надійшли вказані кошти;

- після виконання робіт відобразити результати проведених ремонтів в технічних паспортах житлових будинків та картках (відомостях) обліку доходів і витрат по кожному будинку окремо.

КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району з 2015 року не виконало вимоги Розпорядження КМДА від 09.03.2011 № 307, не переглянула тариф на послугу з утримання будинку.

Також, ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи позивачем не надано річних планів робіт по поточному ремонту, а також доказів на підтвердження виконання робіт з проведення поточного ремонту, в тому числі, але не виключно, проставлення відповідних відміток у Паспортах житлових будинків.

Посилання позивача на пункт 34 Порядку №869, на проведення поточних ремонтів по певних будинках за рахунок перерозподілу витрат у структурі тарифів на послуги без зміни загального обсягу таких витрат, є необґрунтованими, оскільки такі твердження позивача не підтверджені належними та допустимими доказами.

Одночасно, позивачем не оскаржувалася й сума неосвоєних коштів.

04.03.2019 року, позивачу було надано запит про надання інформації з вимогою підготувати належним чином завірені копії документів та інформацію з підтверджуючими матеріалами.

Розрахунок різниці тарифів плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Розпоряджень КМДА від 30.04.2015 № 442 та від 06.06.2017 № 668 (додаток 1 до акту перевірки) проводився відповідачем на підставі даних, які були надані позивачем на запит від 04.03.2019 року.

Серед наданих на запит відповідача документів були відсутні документи та відомості про зняття деяких житлових будинків з обслуговування позивача.

Таким чином, суд погоджується із вимогою відповідача про вжиття позивачем заходів, в зв`язку із не освоєнням коштів у повному обсязі щодо вартості послуги Поточний ремонт в період з 03.06.2015 по 30.06.2017 по 432 житловим будинкам.

Статтею 10 Закон України від 09.11.2017 № 2189-УІІ Про житлово-комунальні послуги (далі - Закон № 2189) передбачено, що вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає:

- витрати на утримання багатоквартирного будинку та при будинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та при будинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем;

- винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.

Під час проведення перевірки відповідачем також встановлено, що до складової розрахунку тарифу на послуги прибирання прибудинкової території включено площу, яку закріплено на праві повного господарського відання за КП Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району у м. Києві на підставі наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21.02.2002 р. №23.

Таким чином, КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва в період з 01.03.2016 по 28.02.2019, за висновками перевірки, порушено вимоги щодо формування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Позивач ініціював проведення звірки наявності або відсутності дублювання площ об`єктів зовнішнього благоустрою КП ШЕУ та прибиральної площі багатоквартирних будинків Керуючої компанії.

За результатами звірки, між позивачем та КП ШЕУ було складено акт від 05.06.2019 року, відповідно до якого, дублювання площ приведеної (прибиральної) території, яка була включена керуючою компанію у розрахунок вартості послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та площ, які на підставі наказу № 23 були передані КП ШЕУ - не виявлено.

Однак, вказаний акт не містить документального підтвердження щодо зазначених площ прибирання прибудинковий територій, а саме відповідної містобудівної та землевпорядної документації.

Під час проведення перевірки спеціалістами відповідача була розрахована площа тротуарів по конкретним вулицям, яка співпала із площею, зазначеною у наказі Головного управління комунальної власності від 21.02.2002 року № 23. Вказані розрахунки були відображені в додатку № 2 акту перевірки.

КП ШЕУ Дарницького району утримує в належному стані дороги в Дарницькому районі, зокрема, тротуари які прилягають до неї, забезпечує прибирання сміття, снігу, опалого листя та інших відходів, проводить обробку тротуарів протиожеледними матеріалами.

Зазначена територія у Наказі Головного управління комунальної власності від 21.02.2002 року № 23 утримується та обслуговується за рахунок місцевого бюджету, тобто зазначені у ньому території є власністю територіальної громади м. Києва, а не мешканців житлових будинків.

В супереч наведеному, позивачем ці території були включені до тарифу 278 житлових будинків Дарницького району, що підтверджується схемами Прибиральник територій будинків, на підставі яких проводились розрахунки.

Отже, є правомірною вимога відповідача у приписі № 315 від 22.03.2019 року, вжити заходи у відповідності до частини 2 статті 20 Закон України Про ціни та ціноутворення щодо вартості послуги з прибирання прибудинкової території, в яку включено площу, яка закріплена на праві господарського відання за КП Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району у м. Києві на підставі Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21.02.2002 року №23, за період з 01.03.2016 року по 28.02.2019 року у термі до 23.04.2019.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання позивача на допущені відповідачем процедурні порушення в частині проведення перевірки та оформлення її результатів, форми Акту, оскільки відповідні дії/бездіяльність ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві не оскаржуються позивачем, а тому не належать до предмету спору у даній справі.

Недоліки акту перевірки в частині його складання та форми не впливають на правомірність проведення самої перевірки, оскільки сам акт самостійно не породжує жодних обов`язків для суб`єкта господарювання.

Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі № 520/8648/18.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у справі №808/3059/17 від 13.02.2020, на час здійснення відповідачем планового заходу контролю відносно позивача відсутня затверджена уніфікована форма акту, що не може бути підставою для обмеження контролюючого органу у здійсненні покладених на нього законодавством повноважень., а тому складений відповідачем акт за наслідками здійснення заходу контролю за змістом повністю відповідає приписам ст. 7 Закону № 877-V.

Акт перевірки - носій доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Тобто, акт перевірки дотримання вимог законодавства не є правовим документом, який установлює відповідальність для позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії або нормативно - правовим актом у розумінні статті 5 КАС України, а отже не породжує жодних правових наслідків для позивача і не може порушувати його права. При цьому дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для здійснення державного нагляду (контролю).

Відсутність затвердженої уніфікованої форми акту не може бути підставою для обмеження контролюючого органу у здійсненні покладених на нього законодавством повноважень.

Крім того, предметом розгляду даної справи не є визнання дій, бездіяльності Головного управління протиправною щодо застосування Акту перевірки не за уніфікованою формою.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий);форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);предмет державного нагляду (контролю);найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи -підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Уніфікована форма акту, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 14.08.2013 № 965, містить всі відомості передбачені ч. 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

З аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування відповідачем уніфікованої форми акту, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09 серпня 2017 року № 303, при складанні акту перевірки позивача в межах спірних правовідносин є правомірним.

Окрім того, колегія суддів враховує, що допуск до проведення перевірки відбувся, а тому предметом розгляду в суді мас бути лише суть виявлених контролюючим органом порушень законодавства, оскільки недоліки акту перевірки в частині його складання не впливають на правомірність проведення самої перевірки, оскільки акт сам по собі не породжує жодних обов`язків для суб`єкта господарювання.

Позивач не використав наданого йому права захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, тоді як саме на етапі допуску до перевірки позивач міг поставити питання про відсутність уніфікованої форми акту перевірки, необґрунтованість витребуваних документів чи призначення та проведення перевірки.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 13.02.2020 р. у справі № 808/3059/17, від 30.01.2020 р. у справі № 804/3193/17.

Щодо твердження апелянта про те, що запит Головного управління про надання інформації від 04.03.2019 є неправомірною, слід зазначити наступне.

Так, відповідно до ст. 18 Закону України Про ціни та ціноутворення та ст. 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено право органу державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та в порядку, визначених законом.

Відповідно до ст. 11 Закону № 877-V, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний надавати документи, зразки продукції, пояснення в повному обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

З наведеного випливає висновок, що чинним законодавством не передбачено обов`язкових критеріїв щодо форми, змісту такої вимоги.

Форма запиту, яка, за твердженнями позивача, не відповідає вимогам чинного законодавства не може бути підставою для скасування приписів, зважаючи ще й на те, що вимоги цього запиту були виконані самим позивачем та відповідачу для проведення перевірки надані запитувані документи.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, так як матеріалами справи підтверджується, що позивач був повідомлений у встановленому законом порядку про призначення планової перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві, скористався своїм правом на надання заперечень щодо її проведення, виконав пред`явлені до нього вимоги щодо надання документів, скористався правом на надання зауважень до акту перевірки.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2020 у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, третя особа - Всеукраїнська громадська організація Спілка власників житла України про визнання протиправним та скасування припису - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст постанови виготовлено 23.09.2020