Постанова

від 22.09.2020 по справі 460/1489/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/1489/20 пров. № А/857/6754/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Кухтея Р.В., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Цар М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у справі № 460/1489/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

суддя в 1-й інстанції -Махаринець Д.Є.,

час ухвалення рішення - 04.05.2020 року,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 05.05.2020 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у несвоєчасному інформуванні ОСОБА_1 про неможливість захистити його порушене право на страховий стаж інакше, ніж відповідно до рішення суду, що набрало законної сили;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у невиконанні Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області обов`язків, передбачених статтями 20, 64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , щодо зарахування ОСОБА_1 страхового стажу за період роботи з листопада 2006 року по квітень 2007 року та заробітної плати за період з жовтня 2006 року по квітень 2007 року включно;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з листопада 2006 року по квітень 2007 року включно, врахувати для пенсії відповідні суми заробітної плати, нараховані ОСОБА_1 упродовж жовтня 2006 року - квітня 2007 року включно, відобразити у особистому електронному кабінеті ОСОБА_1 на веб-порталі Пенсійного фонду України у розділі «Електронна трудова книжка» відомості про період роботи ОСОБА_1 у секторі з питань релігій Рівненської обласної державної адміністрації з 12.10.2006 по 03.05.2007.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у справі № 460/1489/20 позовні вимоги задоволено частково.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що Реєстр застрахованих осіб використовується для обчислення страхового стажу, обчислення та призначення страхових виплат, пенсії тощо. Рішенням не зобов`язано внести змінити та уточнення до Реєстру застрахованих осіб, а зобов`язано зарахувати до страхового стажу період роботи у Секторі з питань релігії РОДА, однак апелянт вважає що позивач не надав жодних доказів, щодо нарахованих йому сум заробітної плати помісячно, що унеможливить внесення змін.

Просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у справі № 460/1489/20 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи положення пункту 4 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, вважає необхідним та допустимим зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Секторі з питань релігій Рівненської обласної державної адміністрації з 12 жовтня 2006 року по 03 травня 2007 року включно, врахувати для пенсії відповідні суми заробітної плати, нараховані ОСОБА_1 упродовж цього періоду, відобразити у особистому електронному кабінеті ОСОБА_1 на веб-порталі Пенсійного фонду України у розділі «Електронна трудова книжка» відомості про період роботи ОСОБА_1 у Секторі з питань релігій Рівненської обласної державної адміністрації з 12.10.2006 по 03.05.2007.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював у Секторі з питань релігій Рівненської обласної державної адміністрації у період з 12.10.2006 по 03.05.2007, що підтверджується копією трудової книжки, наявною в матеріалах справи (а.с. 14 на звороті).

Переглядаючи свій страховий стаж в особистому електронному кабінеті на веб-порталі Пенсійного фонду України 02 грудня 2019 року, позивач виявив, що з листопада 2006 року по квітень 2007 року включно позивачеві не зараховано страховий стаж, а за період з жовтня 2006 року по квітень 2007 року включно позивачеві не зараховано отриману заробітну плату.

02 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся через особистий електронний кабінет на веб-порталі Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з проханням повідомити позивачеві причину неврахування його страхового стажу з листопада 2006 року по квітень 2007 року включно та зарахувати йому страховий стаж за вказаний період.

У відповідь на вказаний запит ОСОБА_1 отримав лист Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 10.12.2019 № ВЕБ-17001-Ф-С-19-036870, в якому було зазначено, що станом на 10.12.2019 року, відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за листопад 2006 - квітень 2007 рр. від страхувальника Сектор з питань релігій Рівненської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 22568362) до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не надходили, тому цей період не зараховано до страхового стажу.

При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило, що оскільки страхувальник Сектор з питань релігій Рівненської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 22568362) ліквідований за заявою власника або рішенням вищого органу управління 17.05.2007 р., страхувальнику Рівненська обласна державна адміністрація направлено листа від 10.12.2019 № 24972/06 з проханням терміново погодити питання проведення перевірки відомостей за 2006 - 2007 роки на застраховану особу ОСОБА_1 і при необхідності, подання страхувальником коригуючих відомостей.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зазначило, що у разі подання вищезазначених відомостей, ця інформація буде відображена у особистому кабінеті ОСОБА_1 на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

10 грудня 2019 року позивач повторно звернувся через особистий електронний кабінет на веб-порталі Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому зазначив, що він офіційно працював з жовтня 2006 року по травень 2007 року у державному органі - Секторі з питань релігій Рівненської обласної державної адміністрації, отримував заробітну плату, має відповідний запис у трудовій книжці, повідомив, що у випадку необхідності готовий надати додаткову інформацію для з`ясування причин неврахування його піврічного стажу та зазначив номер свого телефону.

У відповідь на повторний запит ОСОБА_1 отримав лист Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 17.12.2019 № ВЕБ-17001-Ф-С-19-037963, аналогічного змісту з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 10.12.2019 № ВЕБ-17001-Ф-С-19-036870.

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся із запитом на інформацію до Рівненської обласної державної адміністрації щодо наявності у неї відомостей про нього, а також щодо проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області відповідної перевірки щодо позивача.

У відповідь на запит, ОСОБА_1 отримав лист Рівненської обласної державної адміністрації від 23.01.2020 № зп-22/0/16-08/20, про те, що у Рівненській обласній державній адміністрації наявні відомості про застраховану особу - ОСОБА_1 , за період з жовтня 2006 року по травень 2007 року. Крім того, Рівненська обласна державна адміністрація повідомила, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо призначення перевірки відомостей на застраховану особу ОСОБА_1 за період з жовтня 2006 року по травень 2007 року та додала копію листа, адресованого начальнику головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Василю Петняку від 11.01.2020 №вих-451/0/01-46/20.

На третій запит ОСОБА_1 . Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 24.02.2020 №1104-2214/Н-06/8-1700/20, повідомило позивача, що проведення перевірки у Рівненській обласній державній адміністрації щодо достовірності відомостей щодо ОСОБА_1 не має законних підстав, мотивуючи це тим, що Рівненська ОДА не є правонаступником Сектору з питань релігій Рівненської ОДА. При цьому ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило позивача про те, що згідно з абзацами другим, третім пункту 4 розділу IV Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.06.2014 №10-1, у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду (а.с. 26).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI, який набув чинності з 01.01.2011.

У пунктах 1-3 частини першої статті 1 Закону наведені такі терміни: Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб; єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною другою статті 6 Закону визначені обов`язки платників єдиного внеску, серед яких обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Разом з тим, в силу приписів пунктів 1, 3 частини першої статті 12-1 Закону Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону; здійснює контроль, у тому числі спільно з органами доходів і зборів, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з частинами першою, другою статті 16 Закону Державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина третя статті 16 Закону).

Як встановлено статтею 20 Закону, Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Персоніфіковані відомості, включені до персональної електронної облікової картки застрахованої особи, зберігаються в Пенсійному фонді протягом усього життя особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових та/або електронних носіях за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперового та електронного документів. Зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб визначає Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення).

Пунктами 4 та 5 розділу І "Загальні положення" цього Положення визначено, що Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб. Реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 1 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною третьою статті 20 Закону та частиною третьою статті 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Пунктом 3 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення визначено, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником (абзац перший пункту 4 розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення № 8-1).

Згідно з абзацами другим, третім пункту 4 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.

Сторонами не заперечується, що Сектор з питань релігій Рівненської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 22568362) не надавав відомостей про ОСОБА_1 до Реєстру застрахованих осіб, та був ліквідований за заявою власника 17.05.2007, а Рівненська обласна державна адміністрація не є правонаступником Сектору з питань релігій, а тому колегія суддів звертає увагу на те, що внесення даних про період роботи ОСОБА_1 за період роботи з жовтня 2006 року по травень 2007 року до Реєстру застрахованих осіб можливе лише на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Щодо посилань апелянта на недослідження судом першої інстанції та не надання позивачем жодних доказів, щодо нарахованих йому сум заробітної плати помісячно, що унеможливить внесення змін, то колегія суддів вказує, що до матеріалів справи долучено надіслані Рівненської обласної державної адміністрації завірені копії розрахункових листів за період з вересня 2006 року по травень 2007 року включно, які підтверджують факт роботи ОСОБА_1 на посаді радника голови у вересні-жовтні 2006 року та на посаді головного спеціаліста відділу у справах релігій з жовтня 2006 року по травень 2007 року ( а.с. 61-65).

З розрахункових листів колегією суддів встановлено, що з вересня 2006 року по травень 2007 року ОСОБА_1 щомісячно нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, з якої утримано обов`язкові платежі.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на неможливість внесення змін, оскільки такі є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи, а саме долученими Рівненською ОДА помісячні розрахункові листи за вказаний період ( а.с. 61-65).

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі РуїзТорія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у справі № 460/1489/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Р. В. Кухтей Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 24.09.2020 року