Рішення

від 15.09.2020 по справі 823/2531/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року справа № 823/2531/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,

представника позивача - Драгомана О.О. (згідно з ордером),

представника відповідача - Білоуса В.Ю. (згідно з довіреністю),

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВШЛЯХБУД» до Головного управління ДПС у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДПС України, про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛАВШЛЯХБУД» з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області: №0002841408 від 29.03.2018, №0002851408 від 29.03.2018, №0002861408 від 29.03.2018, №0003381408 від 16.04.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення №0002841408 про збільшення позивачу грошового зобов`язання із податку на додану вартість суперечить вимогам Податкового кодексу України, оскільки протягом липня-грудня місяця 2017 року спеціальною комісією Державної фіскальної служби України зупинено реєстрацію податкових накладних, виданих контрагентами-постачальниками ТОВ «ГЛАВШЛЯХБУД» на суму ПДВ 6193241,42грн. Необґрунтоване зупинення реєстрації податкових накладних та уникнення від пояснення причин відмови в реєстрації податкових накладних фактично унеможливили позивачу своєчасне відображення у податковому обліку сум податкового кредиту із ПДВ.

Позивач вважає, що під час здійснення перевірки позивача відповідач повинен був використати дані податкових накладних, які складені контрагентами позивача у відповідні податкові періоди та своєчасно подані на реєстрацію в ЄРПН, незалежно від дати фактичної реєстрації цих податкових накладних в ЄРПН.

Щодо решти податкових повідомлень-рішень позивач зазначив, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних контрагентів-постачальників стала наслідком неможливості реєстрації податкових накладних позивачем, оскільки така реєстрація можлива лише за умови наявності відповідного розміру податкового кредиту в системі електронного адміністрування ПДВ.

Оскільки у діях позивача відсутні ознаки протиправних діянь, відсутні підстави кваліфікувати вказані дії позивача як податкове правопорушення, за яке настає відповідальність на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України.

На підставі наведеного позивач вважає, що висновки акту перевірки не підтверджуються об`єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, тому є неправомірними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача у відзиві на позов проти його задоволення заперечив, зазначивши, що за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 ТОВ «ГЛАВШЛЯХБУД» податкові декларації з податку на додану вартість не подано до ДПІ у м.Черкаси ГУ ДФС у Черкаській області, у зв`язку з чим проведено оскаржену перевірку.

У ході проведення перевірки за період з 01.07.2017 до 31.12.2017 встановлена сума податкових зобов`язань на загальну суму 14307577 грн., в т.ч. за липень 2017 року на суму 3265011 грн., серпень 2017 року на суму 3958340 грн., вересень 2017 року на суму 2468254 грн., жовтень 2017 року на суму 1892124 грн., листопад 2017 року на суму 1141583 грн., грудень 2017 року на суму 1582266 грн.

Щодо податкового кредиту представник відповідача зазначила, що за даними перевірки приймаються податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіркою за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 встановлено суму податкового кредиту в розмірі 10737211 грн., в т.ч. за липень 2017 року на суму 1533401 грн., серпень 2017 року на суму 3647337 грн., вересень 2017 року на суму 1594483 грн., жовтні 2017 року на суму 1731789 грн., листопад 2017 на суму 1166688 грн., грудень 2017 на суму 1063513 грн.

На підставі наведених показників перевіркою визначено податок на додану вартість за період з 01.07.2017 до 30.12.2017 на загальну суму 3595468 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, тому податкове повідомлення-рішення від 29.03.2018 №0002841408 є правомірним та скасуванню не підлягає.

На думку представника відповідача, обставини щодо зупинки реєстрації податкових накладних у його контрагентів не впливають на обов`язок платника податків своєчасно подати податкову звітність та задекларувати результати власної господарської діяльності відповідності до вимог Податкового кодексу України, а тому, не можуть бути прийняті до уваги, як такі, що впливають на відповідальність позивача.

Представник відповідача зазначив, що за даними перевірки ТОВ «ГЛАВШЛЯХБУД» у серпні 2017 не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 01.08.2017 на загальну суму 12272526,00 грн., в т.ч. ПДВ 2045421 грн., як наслідок податкове повідомлення-рішення від 29.03.2018 №0005851428 винесене у відповідності до податкового законодавства.

Крім цього, перевіркою встановлено, що позивачем зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з порушенням термінів реєстрації, тому застосування штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 29.03.2018 №0002861408 є також правомірним.

За наслідками вирішення спору рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.12.2018, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019, вищевказаний позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 11.12.2019 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи вказані рішення суд Верховний Суд зазначив, що, задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій надали оцінку лише діям та рішенням ДФС України, який не був залучений до участі у справі, щодо зупинення реєстрації податкових накладних контрагентів-постачальників позивача.

Зокрема, судами надано оцінку рішенням ДФС України щодо зупинення реєстрації податкових накладних контрагентів-постачальників позивача: ТОВ «ЦЕНТРДОРРЕСУPC» (код за ЄДРПОУ38749259), ТОВ «ГЕНБУД XXI» (код за ЄДРПОУ 39659141), ТОВ «БАЛАСТ 2012» (код за ЄДРПОУ 38368830), ТОВ «ЦЕНТР ЕЛЕКТРОННИХ РОЗРОБОК» (код за ЄДРПОУ 37930697), ПП «ВІВАНТ» (код за ЄДРПОУ 32741936), ПП «ТАУРУС ЛТД» (код за ЄДРПОУ 33903302), ТОВ «ТІТАН БУД» (код за ЄДРПОУ 39689092).

При цьому, окремих судових рішень, якими б був встановлений факт протиправного або правомірного зупинення реєстрації податкових накладних ДФС України щодо вказаних суб`єктів господарювання судами не встановлено, а предметом доказування у цій справі такі правовідносини не охоплюються.

Оскарження рішень ДФС України про зупинення реєстрації податкових накладних є іншим спором, який повинен вирішуватись адміністративним судом за участю суб`єкта владних повноважень та особи, право якої було порушено.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про правомірність зупинення ДФС України реєстрацій накладних контрагентів Товариства, належним чином не з`ясували предмет доказування у цій справі, та вирішили питання про права та обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, що відповідно до приписів пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

За наслідками автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Черкаського окружного адміністративного суду Рідзелю О.А.

Ухвалою від 23.12.2019 справу прийнято справу до свого провадження, вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання. Також залучено до участі у справі ДФС України у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі - третя особа).

Ухвалою від 03.02.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

05.02.2020 суд ухвалою замінив відповідача Головне управління ДФС у Черкаській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Черкаській області та третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДФС України на правонаступника - ДПС України.

Усною ухвалою суду від 03.03.2020, внесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 25.06.2020 суд витребував у Головного управління ДПС у Черкаській області документально підтверджену інформацію щодо виписаних у період липня - грудня 2017 року на користь ТОВ «ГЛАВШЛЯХБУД» від контрагентів-постачальників: ТОВ «ЦЕНТРДОРРЕСУPC» (код ЄДРПОУ38749259), ТОВ «ГЕНБУД XXI» (код ЄДРПОУ 39659141), ТОВ «БАЛАСТ 2012» (код ЄДРПОУ 38368830), ТОВ «ЦЕНТР ЕЛЕКТРОННИХ РОЗРОБОК» (код ЄДРПОУ 37930697), ПП «ВІВАНТ» (код ЄДРПОУ 32741936), ПП «ТАУРУС ЛТД» (код ЄДРПОУ 33903302), ТОВ «ТІТАН БУД» (код ЄДРПОУ 39689092) податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 25.06.2020, із зазначенням дати їх реєстрації та суми податку на додану вартість.

Також витребував у товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВШЛЯХБУД» інформацію щодо виписаних на його користь від вказаних контрагентів у період липня - грудня 2017 року податкових накладних та (у разі наявності) інформацію щодо реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також інформацію щодо судових спорів вищезазначених контрагентів з податковим органом щодо реєстрації таких податкових накладних.

Ухвалою від 14.07.2020 суд залишив без розгляду заяву представника відповідача про відвід судді.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та оцінивши заявлені доводи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з огляду на таке.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛАВШЛЯХБУД» зареєстроване як юридична особа 18.03.2015 (код ЄДРПОУ 39699671). Є платником податку на додану вартість.

У період з 14.02.2018 до 22.02.2018 службовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2017 до 31.12.2017.

За наслідками перевірки складено акт від 01.03.2018 №101/23-00-14-0107/39699671, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- вимоги п.п. 49.18.1 п.49.18 ст.49, п. 185.1 ст. 185, п 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.01.2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3595468 грн., у т.ч. липень 2017 на суму 1731610 грн., серпень 2017 на суму 311002 грн., вересень 2017 на суму 873771 грн., жовтень 2017 на суму 160334 грн., грудень 2017 на суму 518752 грн.

- вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого не зареєстровано податкові накладні та порушено терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 календарних днів, в зв`язку з чим застосовано штрафні санкції.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0002841408 від 29.03.2018 про збільшення суми грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість на суму 4494335 грн., в т.ч. 3595468 грн. основного платежу та 898867 грн. штрафних санкцій;

№0002851408 від 29.03.2018 про застосування штрафу в сумі 1022710 грн. 50 коп. за відсутність реєстрації податкової накладної;

№0002861408 від 29.03.2018 про застосування штрафу в сумі 1077577 грн. 79 коп. за затримку реєстрації податкових накладних;

№0003381408 від 16.04.2018 про застосування штрафу в сумі 1022710 грн. 50 коп. за відсутність реєстрації податкової накладної.

Перевіряючи правомірність нарахування грошових зобов`язань за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 11.12.2019, суд врахував таке.

Щодо правомірності податкового повідомлення рішення від 29.03.2018 №0002841408, суд зазначає, що відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

П.198.2 цієї статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абз.1 п.198.6. ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Цим же пунктом встановлено наступні строки реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом липня - грудня 2017 року контрагенти-постачальники позивача: ТОВ «ЦЕНТРДОРРЕСУPC» (код ЄДРПОУ38749259), ТОВ «ГЕНБУД XXI» (код ЄДРПОУ 39659141), ТОВ «БАЛАСТ 2012» (код ЄДРПОУ 38368830), ТОВ «ЦЕНТР ЕЛЕКТРОННИХ РОЗРОБОК» (код ЄДРПОУ 37930697), ПП «ВІВАНТ» (код ЄДРПОУ 32741936), ПП «ТАУРУС ЛТД» (код ЄДРПОУ 33903302), ТОВ «ТІТАН БУД» (код ЄДРПОУ 39689092) не змогли зареєструвати видані ними на користь ТОВ «ГЛАВШЛЯХБУД» податкові накладні на суму ПДВ 6193241,42 грн.

Податкові накладні не зареєстровані контрагентами у зв`язку із зупиненням реєстрації (відмовою в реєстрації) податкових накладних ДФС України на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

При цьому зупинення ДФС України реєстрацій накладних контрагентів позивача, потягло за собою порушення права позивача на податковий кредит шляхом позбавлення можливості останнього відобразити такий податковий кредит у податкових деклараціях, що стало підставою нарахування спірних зобов`язань за вказаним вище податковим повідомленням-рішенням.

Для вирішення спору суд врахував, що на виконання вищевказаної ухвали про витребування доказів відповідач 10.07.2020 надав суду письмові пояснення, що станом на 25.06.2020 податкові накладні від вищевказаних контрагентів-постачальників позивача зареєстровані в ЄРПН податковим органом.

На підтвердження цього відповідач надав суду табличну форму витягу з електронних баз даних ЄРПН ДПС України щодо реєстрації податкових накладних (том 8 а.с. 195-239).

Оскільки податкові накладні згаданих контрагентів позивача зареєстровані в ЄРПН, на підставі наведених норм Податкового кодексу України, вони є підставою для формування податкового кредиту позивачем.

Суд врахував, що постановами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2020 року (справи №813/7081/14, №814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа №813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17) визнано, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права, а отже, як майно (див. mutatismutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування, якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatismutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 червня 2014 року (SukhanovandIlchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, здійснюючи господарські операції з контрагентами, мав законні сподівання на формування податкового кредиту.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що визначене відповідачем зобов`язання ТОВ «ГЛАВШЛЯХБУД» щодо сплати податку на додану вартість за перевірений період в сумі 3595468 грн. здійснено без урахувань усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Оскільки податкові накладні вищевказаних контрагентів позивача зареєстровані у встановленому законом порядку, з огляду на відсутність доказів безтоварності господарських операцій, враховуючи, що платник податків не має нести відповідальності за окремі порушення вимог законодавства контрагентами, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 29.03.2018 №0002841408 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо порушення термінів реєстрації податкових накладних та нереєстрації податкових накладних, суд зважає на таке.

Відповідно до п.200-1.1 ст.201-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (БНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті.

З наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що право платника ПДВ на реєстрацію податкової накладної залежить від суми ПДВ за отриманими податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт зупинення реєстрації (відмови в реєстрації) податкової накладної прямим чином впливає на значення визначеного пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України показника "SНаклОтр", та як наслідок на значення показника "еНакл" в цілому, та як наслідок - на право платника податку на реєстрацію податкових накладних без внесення платником коштів із поточного рахунку на його рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

За змістом положень п. 120-1.2 ст. 120 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Зміни до Податкового кодексу України, якими стаття 201 Податкового кодексу України доповнена п. 201.16, внесені Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» . У відповідності до пункту 201.16 доповненої статті 201 Податкового кодексу України, контролюючому органу надано право в окремих випадках зупиняти реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та у подальшому - відмовляти в реєстрації таких податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт зупинення реєстрації (відмови в реєстрації) податкової накладної прямим чином впливає на значення визначеного пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України показника « SНаклОтр» , та як наслідок на значення показника «еНакл» в цілому, та як наслідок - на право платника податку на реєстрацію податкових накладних без внесення платником коштів із поточного рахунку на його рахунок електронного адміністрування ПДВ, доповнення статті 201 Податкового кодексу України пунктом 201.16 Податкового кодексу України мало своїм прямим наслідком зміну елементів податку на додану вартість, оскільки із впровадженням вказаної правової норми сума грошових коштів, які повинні направлятись платником ПДВ на його адміністрування (реєстрацію податкових накладних) коригується в залежності від рішення контролюючого органу про зупинення або відмову в реєстрації податкових накладних, виданих контрагентами такого платника податку.

В контексті наведених положень Податкового кодексу України, зупинення реєстрації податкових накладних контрагентів позивача призвело до штучного зменшення визначеного пунктом 200-5.3 ст.200-1 Податкового кодексу України значення показника « SНаклОтр» (загальна сума податку за отриманими податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних), що, в свою чергу, призвело до неможливості для ТОВ «ГЛАВШЛЯХБУД» своєчасної реєстрації податкових накладних, визначених в акті перевірки. Фактично позивач не мав у своєму розпорядженні податкового кредиту для реєстрації власних податкових накладних.

Наведене потягло за собою унеможливило реєстрацію податкових накладних позивача та їх реєстрацію із затримкою з незалежних від нього причин.

Окремо суд звертає увагу, що пунктом 1 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 встановлено, що зміни до підпункту 4 (зміни до пункту 201.10 статті 201 в частині зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних) і підпункту 5 пункту 94 розділу І (щодо доповнення пунктом 201.16 статті 201) набирають чинності з 1 квітня 2017 року.

Поряд із цим, у пункті 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України закріплено принцип стабільності податкового законодавства України, встановлено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Таким чином, за приписами пункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України зміни до статті 201 Податкового кодексу України, якими вказана стаття доповнена п. 201.16, внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016, є обов`язковими для платників податку не раніше 01.01.2018, та не можуть застосовуватись з дати набрання чинності названим нормативним актом.

Пунктом 4.1.4 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно- правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII від 21.12.2016 не узгоджуються з вимогам п. 4.1.9. статті 4 Податкового кодексу України, норми вказаного Закону в частині доповнення статті 201 Податкового кодексу України пунктом 201.16 не могли застосовуватись контролюючими органами протягом 2017 року.

В свою чергу, в результаті неправомірного зупинення реєстрації (відмови в реєстрації) податкових накладних контрагентів позивача на підставі вищезгаданої правової норми, останній не мав можливості зареєструвати власні податкові накладні, внаслідок безпідставного заниження у результаті вищезазначених дій контролюючих органів значення показника « SНаклОтр» .

Крім того, як установлено вище податкові накладні контрагентів позивача зареєстровані в ЄРПН, що вплинило на значення показника « SНаклОтр» та як наслідок, показники податкового обліку позивача.

Пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v.UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи викладене несвоєчасна реєстрація податкових накладних позивача у даному випадку не може розглядатися як протиправне діяння платника податку в розумінні п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України, оскільки несвоєчасна реєстрація податкових накладних контрагентів здійснена з незалежних від позивача причин.

Наведене дає підстави для висновку про неправомірність податкових повідомлень-рішень №0002851408 від 29.03.2018 про застосування штрафу в сумі 1022710 грн. 50 коп. та №0003381408 від 16.04.2018 про застосування штрафу в сумі 1022710 грн. 50 коп., за відсутність реєстрації податкової накладної, а також №0002861408 від 29.03.2018 про застосування штрафу в сумі 1077577 грн. 79 коп. за затримку реєстрації податкових накладних.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВШЛЯХБУД» - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 29.03.2018 №0002841408, №0002851408, №0002861408 та від 16.04.2018 №0003381408.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛАВШЛЯХБУД» (18005, м.Черкаси, б-р Шевченка, буд.336-А, код ЄДРПОУ 39699671);

2) відповідач - Головне управління ДПС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещетик, буд.235, код ЄДРПОУ 43142920);

3) третя особа - ДПС України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).

Повне судове рішення виготовлено 25.09.2020.

Суддя О.А. Рідзель