Рішення

від 25.09.2020 по справі 201/394/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№201/394/19

провадження 2/201/436/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем - Храмцевич Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільне агенство Торгсервіс до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс-Плюс 2019 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Павловська Ганна Олегівна і Департамент адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання недійсним договору іпотеки та витребування майна, скасування запису і стягнення витрат,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Автомобільне агенство Торгсервіс 14 січня 2019 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ТОВ Сервіс-Плюс 2019 про визнання недійсним договору іпотеки та витребування майна, скасування запису і стягнення витрат, позовні вимоги не змінювалися, але уточнювалися і доповнювалися. Позивач в своїх позовних вимогах та з представником посилаються на те, що відповідачі незаконно заволоділи майном позивача: будівля станції технічного обслуговування: літ. А-2, (А1)-1, А(ІІ)-2 загальною площею 630.6 кв. м., будівля пункту заміни мастила літ. Б-1, загальною площею 16.9 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , переоформили всі документи товариства, на підставі цих документів уклали договори позики і іпотеки, внесли зміни до реєстрів з допомогою приватного нотаріуса Павловської Г.О.. Сторона позивача оскаржила до господарського суду незаконність дій відповідачів стосовно їх товариства (рішення, протоколи зборів та інш.) і постановою господарського суду їх вимоги були задоволені, судове рішення набрало законної сили. Але залишилися не скасованими договір іпотеки і записи в реєстрах про іпотеку, власність, обтяження і інш., тому з метою захисту свого права сторона позивачів і звернулася з цим позовом до суду.

Позивач вважає, що вказані дії відповідачів і договори відбулися з порушенням закону і їх прав, він фактично був позбавлений можливості приймати участь у правочинах відносно належного йому нерухомого майна. Таким чином, єдиним вирішенням спірного питання є захист у судовому порядку, шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договорів недійсними і скасування державної реєстрації. Вважає вказані договори протиправними, нікчемними, обставини їх проведення та укладання є сумнівними. Отже відповідачі при укладанні вказаних договорів діяли не добросовісно, не виказавши своїх дійсних намірів. На їх звернення до відповідачів про з`ясування обставин вказаного та укладання договорів, спірне питання вирішене не було, була відмова. Позивач вважає дії відповідачів по укладанню спірних договорів неправомірними, зобов`язання повинно бути законним і справедливим. Просили суд визнати недійсним договір іпотеки від 21 серпня 2018 року, скасувати записи про іпотеку і про обтяження, витребувати від ТОВ Сервіс-Плюс 2019 та повернути ТОВ АА Торгсервіс нерухоме майно: будівля станції технічного обслуговування: літ. А-2, (А1)-1, А(ІІ)-2 загальною площею 630.6 кв. м., будівля пункту заміни мастила літ. Б-1, загальною площею 16.9 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , визнати припиненими записи про право власності і скасувати записи про право власності стосовно вказаного майна, а також стягнути з відповідачів судові витрати, задовольнивши уточнений позов в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і представник ТОВ Сервіс-Плюс 2019 в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили; вказаним і матеріалами справи, фактично проти задоволення позову заперечували, їх дії при укладанні спірних договорів і реєстрації були в передбаченому законом порядку. Причини їх неявки в судове засідання судом визнаються не поважними, оцінюються судом як спосіб затягування розгляду справи і недобросовісне виконання своїх процесуальних прав та обов`язків, оскільки таке намагання перенесення слухання справи було вже неодноразо, доказів на підтвердження причини відсутності в засіданні сторона відповідачів не надавала. Справа розглядається тривалий час, стороною відповідачів породжується тяганина. Отже, суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаних відповідачів відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Павловська Г.О. і представник Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили; проти задоволення позову не заперечували і вважали за можливе слухати справу за наявними матеріалами справи без їх участі. Суд вважає можливим слухання справи за відсутності вказаних третіх осіб відповідно до ст. 223 ЦПК України.

З`ясувавши думку сторін і третіх осіб, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу ТОВ Автомобільне агентство Торгсервіс , починаючи з 21 грудня 2006 року на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 на праві власності належало нерухоме майно: будівля станції технічного обслуговування: літ. А-2, (А1)-1, А(ІІ)-2 загальною площею 630.6 кв. м., будівля пункту заміни мастила літ. Б-1, загальною площею 16.9 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Внаслідок незаконних та протиправних дій зазначене нерухоме майно вибуло із власності позивача шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про нових власників нерухомого майна. При цьому на момент написання даної позовної заяви нерухоме майно фактично безперервно знаходилося та знаходиться у володінні та користуванні позивача і вибуло з його власності лише відповідно до внесення записів про нових власників нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наступним чином: за відсутності всіх учасників Товариства та з підробленням їх підписів у протоколах загальних зборів учасників Товариства, а також інших документах було вчинено ряд незаконних реєстраційних дій у ЄДРЮОФОПГФ, а саме: 13 серпня 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, а саме зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників (реєстраційна дія 12241050010021660); 13 серпня 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, а саме зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників (реєстраційна дія 12241050011021660).

Вказані реєстраційні дії вчинено на підставі протоколу № 1308-1 загальних зборів учасників TOB АА Торгсервіс від 13 серпня 2018 року і уповноважено ОСОБА_1 звернутися до відповідних органів для здійснення реєстрації. 13 серпня 2018 року повторно за відсутності всіх учасників Товариства та з підробленням к підписів у протоколах загальних зборів учасників Товариства, а також інших документах було вчинено ряд незаконних реєстраційних дій у ЄДРЮОФОПГФ, а саме: 20 серпня 2018 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, а саме зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників (реєстраційна дія 12241050012021660); 20 серпня 2018 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, а саме зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників (реєстраційна дія 12241050013021660). Реєстраційні дії вчинено на підставі протоколу № 1308-2 загальних зборів учасників TOB АА Торгсервіс від 13 серпня 2018 року і уповноважено ОСОБА_1 звернутися до відповідних органів для здійснення реєстрації.

На підставі підробленого протоколу № 1308-2 загальних зборів учасників Товариства від 13 серпня 2018 року складено підроблений Акт приймання-передачі від 13 серпня 2018 року 20 серпня 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною на підставі підробленого протоколу № 1308-2 загальних зборів учасників Товариства від 13 серпня 2018 року, а також підробленого Акту приймання-передачі від 13 серпня 2018 року б/н здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (станція технічного обслуговування), яке належало Товариству, за ОСОБА_1 , у результаті чого позивач втратив право власності на вказане нерухоме майно.

21 серпня 2018 року нерухоме майно за договором іпотеки серії та номер 683, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. передано відповідачем ОСОБА_1 в іпотеку відповідачу ОСОБА_2 в якості забезпечення виконання основного зобов`язання в сумі 1 400 000 грн. за договором позики від 21 серпня 2018 року номер 682, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. зі строком виконання основного зобов`язання до 31 серпня 2018 року.

18 лютого 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. було зареєстровано право власності на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки від 21 серпня 2018 року серії та номер 683, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О.. Того ж дня, 18 лютого 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. було зареєстровано право власності на нерухоме майно за відповідачем ТОВ Сервіс-Плюс 2019 на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна від 18 лютого 2019 року між відповідачами ОСОБА_2 і ТОВ Сервіс-Плюс 2019 . Таким чином право власності на нерухоме майно перейшло і належить на цей час відповідачу - вказаному ТОВ.

Сторона позивача не погодилася зі всіма вказаними діями відповідачів і звернулася до господарського суду з позовом про оскарження їх дій стосовно Товариства. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року по справі № 904/3961/18, яке набуло чинності, було: визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів учасників позивача від 13 серпня 2018 року, які оформлені протоколом № 1308-1 загальних зборів учасників позивача від 13 серпня 2018 року; визнано недійсним та скасовано Статут позивача, який було затверджено протоколом № 1308-1 загальних зборів учасників позивача від 13 серпня 2018 року; скасовано реєстраційну дію № 12241050010021660 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміни до установчих документів юридичної особи, а саме зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників позивача, яку 13 серпня 2018 року вчинено державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В.; скасовано реєстраційну дію № 12241050011021660 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміни до установчих документів юридичної особи, а саме зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників позивача, яку 13 серпня 2018 року вчинено державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В.; визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів учасників позивача від 13 серпня 2018 року, які оформлені протоколом № 1308-2 загальних зборів позивача від 13 серпня 2018 року; визнано недійсним та скасовано Статут позивача, який було затверджено протоколом № 1308-2 загальних зборів учасників позивача від 13 серпня 2018 року; скасовано реєстраційну дію № 12241050012021660 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміни до установчих документів юридичної особи, а саме зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників позивача, яку 20 серпня 2018 року вчинено державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В.; скасовано реєстраційну дію № 12241050013021660 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміни до установчих документів юридичної особи, а саме зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників позивача, яку 20 серпня 2018 року виконано державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В.; визнано недійсним та скасовано Акт приймання-передачі частки у Статутному капіталі позивача від 13 серпня 2018 року, яким від позивача до відповідача ОСОБА_1 передано наступне нерухоме майно: будівля станції технічного обслуговування: літ. А-2, (А1)-1, 1-АП)-2 загальною площею 630.6 кв. м., будівля пункту заміни мастила літ. Б-1, загальною площею 16.9 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; скасовано запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20 серпня 2018 року № 27564708 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В., за яким від позивача до відповідача ОСОБА_1 перейшло право власності на нерухоме майно: будівля станції технічного обслуговування: літ. А-2, (А1)-1, А(ІІ)-2 загальною площею 630.6 кв. м., будівля пункту заміни мастила літ. Б-1, загальною площею 16.9 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, з урахуванням рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року по справі № 904/3961/18, встановлено та не підлягає доказуванню що: позивача було незаконно позбавлено права власності на нерухоме майно; відповідач ОСОБА_1 незаконно зареєстрував за собою право власності на вказане нерухоме майно; реєстрацію права власності цього відповідача на вказане нерухоме майно визнано незаконною та скасовано.

Однак, під час незаконного позбавлення позивача права власності на це нерухоме майно право власності на нерухоме майно спочатку було зареєстровано на відповідача ОСОБА_2 , а пізніше на відповідача ТОВ Сервіс-Плюс 2019 . В цій частині позивач свої вимоги обґрунтовує наступним. Щодо визнання недійсним договору іпотеки від 21 серпня 2018 року серії та номер 683 між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Відповідач ОСОБА_1 не мав права передавати вказане нерухоме майно, яке належить позивачеві, оскільки підстави набуття права власності на нерухоме майно відповідачем ОСОБА_1 та реєстрацію права власності на нерухоме майно за цим відповідачем визнано недійсними та скасовано рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року по справі № 904/3961/18, яке набуло законної сили. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом здійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Отже ОСОБА_1 не є власником нерухомого майна, а договір іпотеки, предметом якого є вищевказане нерухоме майно, суперечить вимогам ч. 2 ст. 583 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 5 Закону України Про іпотеку та порушує право власності позивача на це нерухоме майно.

Таким чином, договір іпотеки від 21 серпня 2018 року, серії та номер 683, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , предметом якого є нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в якості забезпечення виконання основного зобов`язання в сумі 1 400 000 грн. за договором позики від 21 серпня 2018 року номер 682, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. зі строком виконання основного зобов`язання до 31 серпня 2018 року, має бути визнано недійсним.

Оскільки нерухоме майно вибуло з володіння позивача не за його волею, то відповідно до ст. 388 ЦК України позивач має право витребувати нерухоме майно від відповідача ТОВ Сервіс-Плюс 2019 . А отже згідно з ст. 330 ЦК України відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не набули права власності на зазначене нерухоме майно. Вказане підтверджується чисельною судовою практикою Верховного суду України та Верховного суду. У зв`язку з наведеним підлягає витребуванню позивачем від відповідача ТОВ сервіс-Плюс 2019 нерухоме майно: будівля станції технічного обслуговуванім: літ. А-2, (А1)-1, А(ІІ)-2 загальною площею 630.6 кв. м., будівля пункту заміни мастила літ. Б-1, загальною площею 16.9 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Також для захисту порушених прав позивача як власника нерухомого майна підлягають скасуванню записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за вказаними відповідачами, оскільки відповідно до ст. 330, 388 ЦК України останні не набули право власності на нерухоме майно, а саме: запис про право власності № 30343910 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. 18 лютого 2019 року, яким за відповідачем ТОВ Сервіс-Плюс 2019 зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно; запис про право власності № 30342633 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. 18 лютого 2019 року, яким за відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки від 21 серпня 2018 року, серії та номер 683, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., зареєстровано право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що вказані дії відповідачів і договори відбулися з порушенням закону і його прав, він фактично був позбавлений можливості приймати участь у правочинах відносно належного йому нерухомого майна. Таким чином, єдиним вирішенням спірного питання є захист у судовому порядку, шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договорів недійсними і скасування державної реєстрації. Вважає вказані договори протиправними, нікчемними, обставини їх проведення та укладання є сумнівними. Отже відповідачі при укладанні вказаних договорів діяли не добросовісно, не виказавши своїх дійсних намірів. На їх звернення до відповідачів про з`ясування обставин вказаного та укладання договорів, спірне питання вирішене не було, була відмова. Позивач вважає дії відповідачів по укладанню спірних договорів неправомірними, зобов`язання повинно бути законним і справедливим. Отже в добровільному порядку спір не вирішено і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Суд вважає позовну заяву підлягаючою задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: 1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання… .

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду а також: усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину ЦК України: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Недійсність правочину ЦК України: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України - 1. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. 2. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку. 3. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. 4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Судом з`ясовано, що дійсно позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю Автомобільне агентство Торгсервіс , починаючи з 21 грудня 2006 року на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 на праві власності належало нерухоме майно: будівля станції технічного обслуговування: літ. А-2, (А1)-1, А(ІІ)-2 загальною площею 630.6 кв. м., будівля пункту заміни мастила літ. Б-1, загальною площею 16.9 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Внаслідок незаконних та протиправних дій зазначене нерухоме майно вибуло із власності позивача шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про нових власників нерухомого майна. При цьому на момент написання даної позовної заяви нерухоме майно фактично безперервно знаходилося та знаходиться у володінні та користуванні позивача і вибуло з його власності лише відповідно до внесення записів про нових власників нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наступним чином: за відсутності всіх учасників Товариства та з підробленням їх підписів у протоколах загальних зборів учасників Товариства, а також інших документах було вчинено ряд незаконних реєстраційних дій у ЄДРЮОФОПГФ, а саме: 13 серпня 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, а саме зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників (реєстраційна дія 12241050010021660); 13 серпня 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, а саме зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників (реєстраційна дія 12241050011021660).

Вказані реєстраційні дії вчинено на підставі протоколу № 1308-1 загальних зборів учасників TOB АА Торгсервіс від 13 серпня 2018 року, яким ухвалено наступні рішення: обрано головою зборів - ОСОБА_1 , секретарем зборів ОСОБА_3 . Прийнято до складу учасників товариства ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області, 18 вересня 2004 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та прийнято грошовий внесок до Статутного капіталу від ОСОБА_1 у розмірі 30 000 грн.. Затверджено Статутний капітал товариства у розмірі 50 000 грн. та затверджено розмір часток учасників у Статутному капіталі товариства. Викладено та затверджено Статут Товариства у новій редакції у зв`язку з вищенаведеними змінами. Вирішено у зв`язку із зміною у складі учасників Товариства зареєструвати зміни н Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Уповноважено ОСОБА_1 звернутися до відповідних органів для здійснення реєстрації.

13 серпня 2018 року повторно за відсутності всіх учасників Товариства та з підробленням к підписів у протоколах загальних зборів учасників Товариства, а також інших документах було вчинено ряд незаконних реєстраційних дій у ЄДРЮОФОПГФ, а саме: 20 серпня 2018 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, а саме зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників (реєстраційна дія 12241050012021660); 20 серпня 2018 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, а саме зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників (реєстраційна дія 12241050013021660).

Реєстраційні дії вчинено на підставі протоколу № 1308-2 загальних зборів учасників TOB АА Торгсервіс від 13 серпня 2018 року, яким ухвалені наступні рішення: обрано головою зборів - ОСОБА_1 , секретарем зборів ОСОБА_3 ; прийнято рішення про вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області, 18 вересня 2004 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом виділення його частки в натурі. Затверджено Статутний капітал товариства у розмірі 20 000 грн. та затверджено розмір часток учасників у Статутному капіталі товариства. Викладено та затверджено Статут Товариства у новій редакції у зв`язку з вищенаведеними змінами.

Вирішено у зв`язку із зміною у складі учасників Товариства зареєструвати зміни з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Уповноважено ОСОБА_1 звернутися до відповідних органів для здійснення реєстрації.

На підставі підробленого протоколу № 1308-2 загальних зборів учасників Товариства від 13 серпня 2018 року складено підроблений Акт приймання-передачі від 13 серпня 2018 року 20 серпня 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною на підставі підробленого протоколу № 1308-2 загальних зборів учасників Товариства від 13 серпня 2018 року, а також підробленого Акту приймання-передачі від 13 серпня 2018 року б/н здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (станція технічного обслуговування), яке належало Товариству, за ОСОБА_1 , у результаті чого позивач втратив право власності на вказане нерухоме майно.

21 серпня 2018 року нерухоме майно за договором іпотеки серії та номер 683, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. передано відповідачем ОСОБА_1 в іпотеку відповідачу ОСОБА_2 в якості забезпечення виконання основного зобов`язання в сумі 1 400 000 грн. за договором позики від 21 серпня 2018 року номер 682, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. зі строком виконання основного зобов`язання до 31 серпня 2018 року.

18 лютого 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. було зареєстровано право власності на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки від 21 серпня 2018 року серії та номер 683, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О.. Того ж дня, 18 лютого 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. було зареєстровано право власності на нерухоме майно за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Сервіс-Плюс 2019 на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна від 18 лютого 2019 року між відповідачами ОСОБА_2 і ТОВ Сервіс-Плюс 2019 . Таким чином право власності на нерухоме майно перейшло і належить на цей час відповідачу - вказаному ТОВ.

Сторона позивача не погодилася зі всіма вказаними діями відповідачів і звернулася до господарського суду з позовом про оскарження їх дій стосовно Товариства. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року по справі № 904/3961/18, яке набуло чинності, було: визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів учасників позивача від 13 серпня 2018 року, які оформлені протоколом № 1308-1 загальних зборів учасників позивача від 13 серпня 2018 року; визнано недійсним та скасовано Статут позивача, який було затверджено протоколом № 1308-1 загальних зборів учасників позивача від 13 серпня 2018 року; скасовано реєстраційну дію № 12241050010021660 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміни до установчих документів юридичної особи, а саме зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників позивача, яку 13 серпня 2018 року вчинено державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною; скасовано реєстраційну дію № 12241050011021660 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміни до установчих документів юридичної особи, а саме зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників позивача, яку 13 серпня 2018 року вчинено державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В.; визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів учасників позивача від 13 серпня 2018 року, які оформлені протоколом № 1308-2 загальних зборів позивача від 13 серпня 2018 року; визнано недійсним та скасовано Статут позивача, який було затверджено протоколом № 1308-2 загальних зборів учасників позивача від 13 серпня 2018 року; скасовано реєстраційну дію № 12241050012021660 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміни до установчих документів юридичної особи, а саме зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників позивача, яку 20 серпня 2018 року вчинено державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною; скасовано реєстраційну дію № 12241050013021660 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміни до установчих документів юридичної особи, а саме зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників позивача, яку 20 серпня 2018 року виконано державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В.; визнано недійсним та скасовано Акт приймання-передачі частки у Статутному капіталі позивача від 13 серпня 2018 року, яким від позивача до відповідача ОСОБА_1 передано наступне нерухоме майно: будівля станції технічного обслуговування: літ. А-2, (А1)-1, 1-АП)-2 загальною площею 630.6 кв. м., будівля пункту заміни мастила літ. Б-1, загальною площею 16.9 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; скасовано запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20 серпня 2018 року № 27564708 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В., за яким від позивача до відповідача ОСОБА_1 перейшло право власності на нерухоме майно: будівля станції технічного обслуговування: літ. А-2, (А1)-1, А(ІІ)-2 загальною площею 630.6 кв. м., будівля пункту заміни мастила літ. Б-1, загальною площею 16.9 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з урахуванням рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року по справі № 904/3961/18, встановлено та не підлягає доказуванню при розгляді даної цивільної справи, що: позивача було незаконно позбавлено права власності на нерухоме майно; відповідач ОСОБА_1 незаконно зареєстрував за собою право власності на вказане нерухоме майно; реєстрацію права власності цього відповідача на вказане нерухоме майно визнано незаконною та скасовано.

Однак, під час незаконного позбавлення позивача права власності на це нерухоме майно право власності на нерухоме майно спочатку було зареєстровано на відповідача ОСОБА_2 , а пізніше на відповідача ТОВ Сервіс-Плюс 2019 . В цій частині позивач свої вимоги обґрунтовує наступним. Щодо визнання недійсним договору іпотеки від 21 серпня 2018 року серії та номер 683 між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 2 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, пій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про іпотеку нерухоме майно може бути гредметом іпотеки, за умови що воно належить іпотекодавцю на праві власності та може бути ним відчужене.

Отже відповідач ОСОБА_1 не мав права передавати вказане нерухоме майно, яке належить позивачеві, оскільки підстави набуття права власності на нерухоме майно відповідачем ОСОБА_1 та реєстрацію права власності на нерухоме майно за цим відповідачем визнано недійсними та скасовано рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року по справі № 904/3961/18, яке набуло законної сили. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом здійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Отже ОСОБА_1 не є власником нерухомого майна, а договір іпотеки, предметом якого є вищевказане нерухоме майно, суперечить вимогам ч. 2 ст. 583 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 5 Закону України Про іпотеку та порушує право власності позивача на це нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. При цьому, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. З ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права є визнання правочину недійсним.

Таким чином, договір іпотеки від 21 серпня 2018 року, серії та номер 683, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , предметом якого є нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в якості забезпечення виконання основного зобов`язання в сумі 1 400 000 грн. за договором позики від 21 серпня 2018 року номер 682, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. зі строком виконання основного зобов`язання до 31 серпня 2018 року, має бути визнано недійсним. Відповідно, для відновлення порушених прав позивача підлягають скасуванню запис про іпотеку № 27588680 від 21 серпня 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. та запис про обтяження № 27588863 від 21 серпня 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., як вчинені на підставі недійсного договору іпотеки від 21 серпня 2018 року, серії та номер 683.

Щодо витребування нерухомого майна від відповідача ТОВ Сервіс-Плюс 2019 . Відповідно до ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи зазначене та не зважаючи на те, що нерухоме майно не вибувало з фактичного володіння та користування позивача з моменту набуття права власності на нього у 2006 році і до цього часу, можна говорити, що юридично нерухоме майно вибуло з володіння позивача після реєстрації права власності на нього за відповідачем ОСОБА_1 ..

Як вбачається з рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року по справі № 904/3961/18, відчуження нерухомого майна, здійснене відповідачем ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 шляхом набуття останнім права власності на нерухоме майно на підставі договору іпотеки від 21 серпня 2018 року, серії та номер 683, було здійснено ОСОБА_1 як особою, яка не мала на це права, оскільки цей відповідач не є власником цього нерухомого майна.

Відповідно до ст. 330 ЦК України Якщо майно відчужене особою, яка не мала на де права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього . Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом . Оскільки нерухоме майно вибуло з володіння позивача не за його волею, то відповідно до ст. 388 ЦК України позивач має право витребувати нерухоме майно від відповідача ТОВ Сервіс-Плюс 2019 . А отже згідно з ст. 330 ЦК України відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не набули права власності на зазгачене нерухоме майно. Вказане підтверджується чисельною судовою практикою Верховного суду України та Верховного суду.

У зв`язку з наведеним підлягає витребуванню позивачем від відповідача ТОВ сервіс-Плюс 2019 нерухоме майно: будівля станції технічного обслуговуванім: літ. А-2, (А1)-1, А(ІІ)-2 загальною площею 630.6 кв. м., будівля пункту заміни мастила літ. Б-1, загальною площею 16.9 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Також для захисту порушених прав позивача як власника нерухомого майна підлягають скасуванню записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за вказаними відповідачами, оскільки відповідно до ст. 330, 388 ЦК України останні не набули право власності на нерухоме майно, а саме: запис про право власності № 30343910 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. 18 лютого 2019 року, яким за відповідачем ТОВ Сервіс-Плюс 2019 зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно; запис про право власності № 30342633 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. 18 лютого 2019 року, яким за відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки від 21 серпня 2018 року, серії та номер 683, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., зареєстровано право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Обираючи спосіб захисту прав позивача, керуючись сучасною практикою Верховного Суду України на момент подання позовної заяви, вважаю, що вірним способом захисту буде саме подання віндикаційного позову.

Так, згідно правової позиції Верховного Суду по справі № 914/970/18 у постанові від 30 серпня 2019 року зазначено наступне. 5.1. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб. 5.2. За змістом статей 317, 318 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 цього Кодексу).

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 Цивільного кодексу України. Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном. Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Зазначений засіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння. Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а стаття 388 цього Кодексу встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.

Правила частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. У частині 3 цієї статті наведено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках. Володілець визнається добросовісним, якщо здобуваючи річ, він не знав і не повинен був знати про те, що відчужувач речі не має права на її відчуження. У випадку, якщо володілець речі знав чи повинен був знати, що здобуває річ в особи, яка не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним. Для визнання набувача недобросовісним необхідно встановити намір чи грубу необережність, що встановлюється, виходячи із презумпції добросовісності набувача.

Аналогічними є і позиції Верховного Суду, викладені 29 травня 2019 року в рамках справи № 367/2022/15-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №674/31/15-ц.

Відповідно до п. 5 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

У п. 8 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочину недійсним роз`яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК України саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Суд враховує і наступне. Ст. 215 Цивільного кодексу України встановлює: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згiдно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Відповідно до. ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Відповідно до ст. 215 ЦК України, договір можливо визнати недійсним, якщо в момент його укладення не було дотримано вимог ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину ЦК України: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Оцінюючи дії сторін при безпосередньому укладанні спірних договорів та реєстрації, суд приходить до висновку про те, що закону не було дотримано, права та обов`язки сторонам не було роз`яснено, наслідки укладання договорів не зазначені, норми закону не виписані, не всі істотні умови договору зазначені і домовлені сторонами, дії при укладанні цих договорів не відповідають вимогам закону. Доказів на спростування вказаного відповідачами не надано.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо ~ свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Приписами ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно і обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Не може суд прийняти до уваги позицію відповідачів стосовно не визнання позовних вимог, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджується.

При таких обставинах суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити визнати недійсним договір іпотеки від 21 серпня 2018 року, серії та номер 683, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , предметом якого є нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в якості забезпечення виконання основного зобов`язання в сумі 1 400 000 грн. за договором позики № 682 від 21 серпня 2018 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. зі строком виконання основного зобов`язання до 31 серпня 2018 року та визнати припиненими записи про іпотеку № 27588680 від 21 серпня 2018 року та запис про обтяження № 27588863 від 21 серпня 2018 року, скасувати запис про іпотеку № 27588680 від 21 серпня 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., скасувати запис про обтяження № 27588863 від 21 серпня 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., витребувати від ТОВ Сервіс-Плюс 2019 та повернути ТОВ Автомобільне агентство Торгсервіс нерухоме майно: будівля станції технічного обслуговування: літ. А-2, (А1)-1, А(ІІ)-2 загальною площею 630.6 кв. м., будівля пункту заміни мастила літ. Б-1, загальною площею 16.9 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та визнати припиненими запис про право власності № 30343910 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 18 лютого 2019 року і запис про право власності № 30342633 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 18 лютого 2019 року, скасувати запис про право власності № 30343910 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений приватний нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. 18 лютого 2019 року, яким за ТОВ Сервіс-Плюс 2019 зареєстровано право власності на нерухоме майно: будівля станції технічного обслуговування: літ. А-2, (А1)-1, А(ІІ)-2 загальною площею 630.6 кв. м., будівля пункту заміни мастила літ. Б-1, загальною площею 16.9 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , скасувати запис про право власності № 30342633 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. 18 лютого 2019 року, яким за ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки від 21 серпня 2018 року, серії та номер 683, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., зареєстровано право власності на нерухоме майно: будівля станції технічного обслуговування: літ. А-2, (А1)-1, А(ІІ)-2 загальною площею 630.6 кв. м., будівля пункту заміни мастила літ. Б-1, загальною площею 16.9 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ТОВ Сервіс-Плюс 2019 на користь ТОВ Автомобільне агентство Торгсервіс судові витрати у розмірі сплаченого при подачі позову позивачем судового збору з кожного окремо по 4 191 грн. 67 коп., а всього 12 575 грн..

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договору іпотеки, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису щодо державної реєстрації права власності, поновлення права власності, стягнення витрат в такому вигляді ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 3, 5, 60, 22, 203, 215, 216, 317, 318, 387, 388, 390, 393, 509, 510, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 617, 625, 627-629, 632, 638, 639, 656 ЦК України, ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки від 21 серпня 2018 року, серії та номер 683, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , предметом якого є нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в якості забезпечення виконання основного зобов`язання в сумі 1 400 000 грн. за договором позики № 682 від 21 серпня 2018 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. зі строком виконання основного зобов`язання до 31 серпня 2018 року та визнати припиненими записи про іпотеку № 27588680 від 21 серпня 2018 року та запис про обтяження № 27588863 від 21 серпня 2018 року.

Скасувати запис про іпотеку № 27588680 від 21 серпня 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О.

Скасувати запис про обтяження № 27588863 від 21 серпня 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс-Плюс 2019 (49100, м. Дніпро, пр. Героїв, буд. 11Л, оф.11, Ідентифікаційний код 42805189), та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Автомобільне агентство Торгсервіс (49084, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 7, кв. 2, ідентифікаційний номер 20205827), нерухоме майно: будівля станції технічного обслуговування: літ. А-2, (А1)-1, А(ІІ)-2 загальною площею 630.6 кв. м., будівля пункту заміни мастила літ. Б-1, загальною площею 16.9 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та визнати припиненими запис про право власності № 30343910 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 18 лютого 2019 року і запис про право власності № 30342633 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 18 лютого 2019 року.

Скасувати запис про право власності № 30343910 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений приватний нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. 18 лютого 2019 року, яким за Товариством з обмеженою відповідальністю Сервіс-Плюс 2019 зареєстровано право власності на нерухоме майно: будівля станції технічного обслуговування: літ. А-2, (А1)-1, А(ІІ)-2 загальною площею 630.6 кв. м., будівля пункту заміни мастила літ. Б-1, загальною площею 16.9 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати запис про право власності № 30342633 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. 18 лютого 2019 року, яким за ОСОБА_2 на підставі Договору іпотеки від 21 серпня 2018 року, серії та номер 683, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., зареєстровано право власності на нерухоме майно: будівля станції технічного обслуговування: літ. А-2, (А1)-1, А(ІІ)-2 загальною площею 630.6 кв. м., будівля пункту заміни мастила літ. Б-1, загальною площею 16.9 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс-Плюс 2019 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільне агентство Торгсервіс судові витрати у розмірі сплаченого при подачі позову позивачем судового збору з кожного окремо по 4 191 грн. 67 коп., а всього 12 575 грн.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Повний текст рішення складено 25 вересня 2020 року.

Суддя -