Ухвала

від 24.11.2020 по справі 201/394/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/394/19

провадження 2-зз/201/149/20

УХВАЛА

24 листопада 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі - Храмцевич Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільне агентство Торгсервіс про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільне агентство Торгсервіс до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс-Плюс 2019 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Павловська Ганна Олегівна і Департамент адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання недійсним договору іпотеки та витребування майна, скасування запису і стягнення витрат,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Автомобільне агентство Торгсервіс 14 січня 2019 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ТОВ Сервіс-Плюс 2019 про визнання недійсним договору іпотеки та витребування майна, скасування запису і стягнення витрат, позовні вимоги не змінювалися, але уточнювалися і доповнювалися.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2019 року по справі вжито заходи забезпечення позову.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2020 року позовні вимоги - задоволено.

Позивач 18 листопада 2020 року звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.

Частиною 1 стаття 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Особи, які брали участь у справі, у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому з урахувань зазначеного суд вважає можливим розглядати питання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності цих осіб.

Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно ч. 8 ст. 158 ЦПК України якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши матеріали справи і клопотання, надані та добуті докази, суд вважає можливим скасувати у повному обсязі вжиті заходи забезпечення позову по справі, а саме: заборону у будь-якій спосіб вчиняти дії, спрямовані на звернення стягнення, відчуження об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (станція технічного обслуговування літ. А-2, А1-1, А11-1, літ. Б-1 загальною площею 647,4 кв. м.) та заборону органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються користування, розпорядження, відчуження та реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (станція технічного обслуговування літ. А-2, А1-1, А11-1, літ. Б-1 загальною площею 647,4 кв. м.)., що вжито ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 11 квітня 2019 року, оскільки рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2020 року, що у встановленому законом порядку набрало законної сили, позовні вимоги - задоволено, тобто з зазначеного вбачається, що потреба в забезпеченні позову на даний час відпала, також слід зазначити, що заходи забезпечення позову були вжиті судом саме за заявою позивача та саме він просить скасувати ці заходи по справі, в зв`язку з чим вказаним не порушуються інтереси сторін, а тому з урахуванням вище викладеного та зазначеного відсутні передбачені законом підстави для подальшої наявності таких заходів забезпечення позову.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що заява є мотивованою та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Не може суд прийняти до уваги будь-які заперечення інших осіб щодо зазначеного, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об`єктивно нічим не підтверджені.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вказаного клопотання, оскільки воно ґрунтується на вимогах закону та є передбачені законом підстави для його задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 258, 259, 260-261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільне агентство Торгсервіс про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Скасувати у повному обсязі вжиті заходи забезпечення позову по справі, а саме: заборону у будь-якій спосіб вчиняти дії, спрямовані на звернення стягнення, відчуження об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (станція технічного обслуговування літ. А-2, А1-1, А11-1, літ. Б-1 загальною площею 647,4 кв. м.).

Заборону органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються користування, розпорядження, відчуження та реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (станція технічного обслуговування літ. А-2, А1-1, А11-1, літ. Б-1 загальною площею 647,4 кв. м.)., що вжито ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 11 квітня 2019 року.

Ухвала набрала законної сили 24 листопада 2020 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя - О.А. Антонюк