Постанова

від 15.09.2020 по справі 480/1634/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 р.Справа № 480/1634/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача Войтович М.І.,

представника відповідача Бороденко В.М.,

представника третьої особи Мельник В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій і К" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 20.12.19 року по справі № 480/1634/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій і К"

до Сумської районної державної адміністрації Сумської області, третя особа Сумська обласна державна адміністрація

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій і К", звернувся до суду з позовом до Сумської районної державної адміністрації Сумської області (далі - відповідач), третя особа - Сумська обласна державна адміністрація, в якому просив суд зобов`язати відповідача прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,9843 га, яка розташована по вул. Грушевського, 16 в с. Косівщина Сумського району Сумської області за межами населеного пункту (кадастровий номер земельної ділянки: 5924783800:05:005:0721; категорія земельної ділянки за основним цільовим призначенням: землі реакційного призначення; цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування об`єктів реакційного призначення (07.01); категорія (статус) земельної ділянки за функцією використання (у зв`язку з призначенням використання): для організації культурного відпочинку населення (обслуговування бази відпочинку)), стягнути на його користь понесені судові витрати.

В обґрунтування вказаного позову зазначає, що двічі звертався до Сумської районної державної адміністрації Сумської області із заявою, в якій просив відповідно до вимог ст.128 Земельного кодексу України продати товариству земельну ділянку, яка знаходиться в його користуванні, що розташована по АДРЕСА_1 за межами населеного пункту (кадастровий номер земельної ділянки: 5924783800:05:005:0721, категорія земельної ділянки: землі рекреаційного призначення; цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (07.01)), однак відповідач відмовив через відсутність повноважень розпоряджатися вказаною земельною ділянкою. Позивач зазначає, що в 2007 році саме Сумська районна державна адміністрація Сумської області надала йому земельну ділянку в оренду, тому саме вона відповідно до п.б ч.3 ст.122 та ст.ст.127, 128 Земельного кодексу України повинна продати йому земельну ділянку, для чого спершу має прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки. Оскільки відповідач ухиляється від виконання цього обов`язку, позивач просить зобов`язати його прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не з`ясування всіх обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 15.09.2020 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 22 квітня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Меркурій і К звернулося до Сумської районної державної адміністрації Сумської області із заявою про прийняття рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, яка розташована по вулиці Грушевського, 16 в с.Косівщина Сумського району Сумської області за межами населеного пункту, категорія земельної ділянки за основним цільовим призначенням: землі рекреаційного призначення, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, категорія ( статус) земельної ділянки за функцією використання: для організації культурного відпочинку населення ( обслуговування бази відпочинку).

02.05.2019 Сумською районною державною адміністрацією повідомлено про відсутність повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Судом також встановлено, що відповідно до інформації з Публічної кадастрової карти земельна ділянка з кадастровим номером 5924783800:05:005:0721, що перебуває у користуванні ТОВ Меркурій накладається на земельну ділянку 5924783800:05:005:0074, яка відноситься до земель підприємств промисловості .

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що передача спірної земельної ділянки у власність не відноситься до повноважень Сумської районної державної адміністрації, зазначене питання має вирішуватися у порядку, передбаченому ч.5 ст.122 Земельного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Об`єктами, що пов`язані з обслуговуванням жителів територіальної громади, є об`єкти, що мають призначення щодо забезпечення соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів району, однаковим задоволенням потреб жителів відповідної територіальної громади, для чого органами місцевого самоврядування здійснюється стратегічне планування та прогнозування соціально-економічного розвитку даної території, що супроводжується в тому числі складанням інвестиційного паспорту з відображенням соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів відповідної територіальної громади, необхідність інвестицій та можливі інвестиційні ризики з урахуванням характерних властивостей даної території. Відтак, за наслідками будівництва відповідних об`єктів забезпечується необхідний рівень соціально-економічної стабільності, сприяння розвитку тих форм економічної діяльності і зайнятості, які узгоджуються з існуючими ресурсними можливостями громади, покращенню її життєвих стандартів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою, що як наслідок унеможливлює прийняття рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Так, відповідно до ч.1 ст.127 Земельного кодексу України Органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам визначений ст.128 Земельного кодексу України, відповідно до якої, зокрема, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Прийняття рішення про проведення експертної грошової оцінки відповідним суб`єктом владних повноважень є одним із етапів продажу земельної ділянки.

Водночас, повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені у ст.122 Земельного кодексу України.

При цьому частина 5 ст.122 Кодексу визначає, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Тобто визначальною ознакою для проведення розмежування повноважень між місцевими державними адміністраціями є призначення використання земельної ділянки.

Вирішуючи питання про віднесення бази відпочинку до об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади Сумського району, суд виходить з того, що до таких об`єктів повинні відноситися об`єкти, що мають призначення щодо забезпечення соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів району, однаковим задоволенням потреб жителів відповідної територіальної громади, для чого органами місцевого самоврядування здійснюється стратегічне планування та прогнозування соціально-економічного розвитку даної території, що супроводжується в тому числі складанням інвестиційного паспорту з відображенням соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів відповідної територіальної громади, необхідність інвестицій та можливі інвестиційні ризики з урахуванням характерних властивостей даної території.

Відтак, за наслідками будівництва відповідних об`єктів забезпечується необхідний рівень соціально-економічної стабільності, сприяння розвитку тих форм економічної діяльності і зайнятості, які узгоджуються з існуючими ресурсними можливостями громади, покращенню її життєвих стандартів.

При цьому програмами економічного та соціального розвитку Сумського району, затвердженим рішеннями Сумської районної ради на 2018, 2019 та 2020-2021 роки такий об`єкт як база відпочинку не запланований, а вже збудований ресторанно-готельний комплекс не відноситься до об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів лише територіальної громади Сумського району.

Натомість, як вбачається із положень Статуту ТОВ Меркурій (а.с.81-87) метою його створення є підприємницька діяльність предметом якої є всі види господарської діяльності, що не заборонені законом, та не обмежена територією Сумського району.

Будь-яких матеріалів, що вказують на задоволення потреб жителів територіальної громади району, позивач не надав ні відповідачу при зверненні із заявою (а.с.69), ні під час судового розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що передача зазначеної земельної ділянки у власність не відноситься до повноважень Сумської районної державної адміністрації, зазначене питання має вирішуватися у порядку, передбаченому ч.5 ст.122 Земельного кодексу України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій і К" залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року по справі № 480/1634/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 25.09.2020 року