Постанова

від 23.09.2020 по справі 420/4304/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4304/19 Головуючий в 1 інстанції: Свячена Ю.Б.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

при секретарі Ішханяні Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2020 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення - 21.02.2020р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в особі заступника начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Руслана Костянтиновича про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

18.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління ДАБК Одеської міської ради в особі заступника начальника Управління ДАБК ОМР Якименка Р.К., в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо складання постанов від 02.07.2019 року №518/19 та №517/19 по справам про адміністративні правопорушення;

- скасувати постанову №518/19 від 02.07.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200 грн.;

- скасувати постанову №517/19 від 02.07.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні постанови є неправомірними, оскільки вони були прийняті відповідачем з грубими порушеннями приписів чинного законодавства та процедури, а отже підлягають скасуванню.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року дану справу №420/4304/19 передано на розгляд Приморському районному суду м. Одеси.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено повністю. Визнано протиправними дії заступника начальника Управління начальника інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР Якименка Р.К. Скасовано постанову №517/19 від 02.07.2019 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.5 ст.96 КУпАП. Скасовано постанову №518/19 від 02.07.2019 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.9 ст.96 КУпАП.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник Управління ДАБК ОМР 25.05.2020 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13.02.2020 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

27.05.2020 року матеріали даної справи разом із апеляційною скаргою відповідача надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020р. вказану вище апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати апелянтом судового збору.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2020 року відрито апеляційне провадження по даній справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні участю сторін.

Представник відповідача (апелянта), будучи своєчасно та належним чином повідомлений, в судові засідання суду апеляційної інстанції 22.07.2020р. і 16.09.2020р. з`явився, мотивовано підтримав апеляційну скаргу та надав змістовні пояснення по суті справи.

Позивач та його представник, в свою чергу, не скориставшись своїм правом на подачу письмового відзиву на апеляційну скаргу та, будучи своєчасно і належним чином повідомленими, в судове засідання суду 2-ї інстанції 22.07.2020р. з невідомих причин не прибули та не надали будь-яких доказів (документів), які б підтверджували поважність причин їх неприбуття до суду.

В подальшому, представник позивача з`явився в судове засідання суду апеляційної інстанції 16.09.2020р., категорично не визнав апеляційну скаргу відповідача та надав свої пояснення по суті справи.

В останнє судове засідання суду 2-ї інстанції 23.09.2020р. представник апелянта та представник позивача, будучи своєчасно та належним чином повідомленими, без поважних причин не з`явилися, в зв`язку із чим, враховуючи що сторонами у відкритому судовому засіданні 16.09.2020р. вже надавалися усні пояснення та висловлювалися по суті спору свої правові позиції (та другу неявку представника позивача ), суд апеляційної інстанції, з метою недопущення подальшого необґрунтованого затягування сторонами процесуальних строків розгляду справи, закінчив розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні без участі сторін та на підставі наявних в ній і додатково наданих (витребуваних) доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, позиції сторін, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

05.06.2019 року керівником Управління ДАБК ОМР, на підставі на підставі наказу Управління ДАБК ОМР №01-13/1ДАБК від 02.01.2019 року та звернення фізичної особи (гр. ОСОБА_2 ) про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, виписано направлення №001064 про проведення позапланової перевірки об`єкта реконструкції, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання власниками цієї квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил.

19.06.2019 року за результатами проведеної за участю представника позивача вказаної вище позапланової перевірки, головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР Найко В.Г. складено Акт, в якому було зафіксовано факт виконаних позивачем будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_2 (зведена прибудова ), а також факт зазначення ОСОБА_1 у своєму повідомленні №ОД 061190940383 від 04.04.2019 року - про початок виконання будівельних робіт та у декларації про готовність до експлуатації об`єкту, недостовірних відомостей про нібито проведення на його замовлення ТОВ ПРОЕКСП (код ЄДРПОУ 40993694, експерт ОСОБА_4 , сертифікат АЕ №004301 ) експертизи проектної документації і наявності позитивного експертного звіту №0375-18/ПРОЕКСП від 24.05.2018р.

Натомість, згідно листа-відповіді ТОВ ПРОЕКСП вих.№01-24-06/2019 від 24.06.2019р., експертиза проектної документації за вказаною адресою не проводилась та експертний звіт не надавався, що, в свою чергу, свідчить про порушення ОСОБА_1 вимог ч.2 ст.39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

В той же день, т.б. 19.06.2019р., посадовою особою Управління ДАБК ОМР, в присутності представника позивача, відносно замовника ОСОБА_1 складено 2 протоколи про скоєння останнім адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.5,9 ст.96 КУпАП.

Крім того, того ж дня, т.б. 19.06.2019р., на адресу ОСОБА_1 винесено Припис про усунення порушень вимог містобудівного законодавства до 19.07.2020р. ( 2-й примірник якого, разом із копіями акту перевірки та протоколами, було отримано представником позивача 19.06.2019р. ), який до цього часу у будь-який спосіб оскаржений не був та у встановлений строк не виконаний.

02.07.2019 року заступником начальника Управління начальник інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР Якименко Р.К., за результатами розгляду вказаних вище матеріалів адміністративних правопорушень, в присутності представника позивача, було прийнято 2 (дві) постанови: 1) №517/19, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 10200 грн.; та 2) №518/19, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 10200 грн.

В той же день, т.б. 02.07.2019р., копії вказаних вище постанов були вручені представнику позивачу під підпис.

Не погоджуючись з такими діями та постановами відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій відповідача та процедури проведення ним перевірки, за результатами якої було передчасно і безпідставно винесено спірні постанови.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необґрунтованими та помилковими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Законом України Про архітектурну діяльність , Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затв. Постановою КМУ від 23.05.2011р. №553 ), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт (затв. Постановою КМУ від 13.04.2011р. №466 ), ЦК України та іншими законодавчими актами, в редакціях, що діяли на момент проведення спірних перевірки та винесення позивачем оскаржуваних приписів та постанов.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI від 17.02.2011р. встановлює правові і організаційні основи містобудівної діяльності та спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Як слідує зі змісту положень ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, приписами п.п.2,5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затв. Постановою КМУ від 23.05.2011р. №553 ) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок за територіальним принципом та з дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Пунктом 7 вказаного Порядку №553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Однією ж з основних підстав для проведення такої позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Так, як встановлено судовою колегією з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 (разом із ОСОБА_3 ) є власником 2-кімнатної квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі продажу від 13.12.1995р., зареєстрованим в МБТІ м.Одеси 14.12.1995р. (а.с.106 ).

Як свідчать матеріали справи, позивач ОСОБА_1 (замовник), з метою проведення будівельних робіт з реконструкції належної йому квартири АДРЕСА_2 , 23.03.2019 року подав до Управління ДАБК ОМР Повідомлення про початок виконання будівельних робіт , яке було зареєстровано 04.04.2019 року за №ОД 061190940383 (а.с.94 ).

Далі, як встановлено апеляційним судом з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 (замовник ) 10.04.2019 року (через 6 днів ) подав до Управління ДАБК ОМР Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта (т.б. прибудова до квартири фактично була збудована за 8 днів, т.б. з 04.04.2019р. по 12.04.2019р. ), яка була зареєстрована 12.04.2019р. (а.с.97 ).

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи та наявного в них технічного паспорту, виготовленого 05.04.2019р. (т.б. ще до введення спірного об`єкта в експлуатацію ), позивач ОСОБА_1 15.04.2019р. звернувся до державного реєстратора із заявою про реєстрацію введеного в експлуатацію реконструйованого ним об`єкта, за результатами розгляду якої, з урахуванням наданих до заяви договору купівлі-продажу від 13.12.1995р. (квартири АДРЕСА_2 загальною площею 43,3 кв.м ) та декларації про готовність до експлуатації об`єкта №ОД 061190940383 від 12.04.2019р., було ухвалено рішення про державну реєстрацію права спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 вже загальною площею 65,3 кв.м. (а.с.111 ).

Як встановлено з матеріалів справи судом апеляційної інстанції та вже зазначалося вище, керівником Управління ДАБК ОМР, на підставі звернення фізичної особи - гр. ОСОБА_2 (сусідки, яка є власником квартири АДРЕСА_4 ) від 05.06.2019р. про порушення ОСОБА_1 , як суб`єктом містобудування, вимог містобудівного законодавства, а також на підставі наказу №01-13/1ДАБК від 02.01.2019р. та п.7 Порядку №553, було видано направлення №001064 від 05.06.2019р. про проведення позапланової перевірки об`єкта реконструкції, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання власниками цієї квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил, за результатами якої складено Акт №0011064 від 19.06.2019р., яким, в свою чергу, встановлено факт порушення позивачем приписів п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт (затв. Постановою КМУ №466 від 13.04.2011р. ) та ч.10 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-УІ від 17.02.2011р.

При цьому, одночасно слід зазначити про той факт, що як видно з матеріалів справи, вказана вище спірна перевірка, у відповідності до вимог п.9 Порядку №553, проводилася в присутності представника позивача, про що, в свою чергу, свідчить зміст Акту №0011064 від 19.06.2019р. та зроблені останнім в ньому підписи і заперечення, а також його відмітка про отримання копії цього акту 19.06.2019р. (т.б. в той же день ).

Як слідує зі змісту положень п.11 Порядку №553, посадові особи органів ДАБК під час проведення перевірок мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, та затвердженим проектним вимогам..; 11) здійснювати фіксування процесу перевірки з використанням фото/відео/аудіо техніки.

Так, як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалося вище, посадові особи відповідача, діючи у відповідності до вказаних у п.11 Порядку №553 вимог, склали за результатами проведеної позапланової перевірки: Акт №0011064 від 19.06.2019р., 2 протоколи про адміністративні правопорушення від 19.06.2019р. та припис від 19.06.2019р., копії яких були в той же день (т.б. 19.06.2019р .) вручені представнику позивача під підпис.

При цьому, одночасно необхідно звернути увагу на те, що винесений на адресу позивача Припис від 19.06.2019р. про усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ( 2-й примірник якого був отриманий представником позивача в той же день ), який обов`язковий для виконання (пп.3 п.11 Порядку №553 ), ні у встановлений в ньому місячний строк, ні до цього часу, позивачем так і не був ані оскаржений, ані виконаний.

Крім того, судовою колегією з матеріалів справи та пояснень представника відповідача встановлено, що 25.06.2019р. в.о. начальника Управління ДАБК ОМР на підставі вказаного вище Акту позапланової перевірки №0011064 від 19.06.2019р. та доповідної записки головного спеціаліста інспекційного відділу №1 ОСОБА_5 , було видано 2 (два) накази №01-13/274ДАБК та №01-13/275ДАБК, якими було скасовано реєстрацію поданих позивачем у квітні 2019р. Повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 04.04.2019р. №ОД 061190940383 та Декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 12.04.2019р. №ОД 141191020456 (а.с.101,102 ).

При чому, судова колегія зазначає, що будь-яких доказів та відомостей про оскарження стороною позивача вказаних вище наказів від 25.06.2019р. матеріали даної справи не містять та представником позивача не надано.

Не надано жодної правової оцінки вказаним обставинам і судом 1-ї інстанції.

Так, як вбачається з матеріалів справи, змісту акту перевірки від 19.06.2019р. та вищевказаних наказів від 25.06.2019р., основною підставою для скасування відповідачем реєстрації Повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 04.04.2019р. №ОД 061190940383 та Декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 12.04.2019р. №ОД 141191020456, фактично стало зазначення в них позивачем, як замовником, недостовірних відомостей щодо нібито проведення (за його замовленням ) ТОВом ПРОЕКСП (м.Київ, код ЄДРПОУ 40993694, експерт ОСОБА_4 , сертифікат АЕ №004301 ) експертизи проекту будівництва (т.б. реконструкції кв.20 ) та отримання позитивного експертного звіту №0375-18/ПРОЕКСП від 24.05.2018р., що підтверджується листами директора ТОВ ПРОЕКСП Лещинського Л.В. вих.№2-1806/19 від 18.06.2019р. та вих.№01-24-06/2019 від 24.06.2019р., згідно з яких, ТОВ ПРОЕКСП експертизу проекту будівництва - квартири АДРЕСА_5 на замовлення ОСОБА_1 або ОСОБА_3 не проводило та відповідно будь-який експертний звіт цим замовникам не надавало. ТОВ ПРОЕКСП не має філій (а.с.92,94,95,98 ).

Проте, як видно з матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення суду 1-ї інстанції, вказаний вище факт зазначення позивачем-замовником в Повідомленні та Декларації цих недостовірних відомостей представник позивача в судових засіданнях не визнав (з чим до речі помилково погодився суд 1-ї інстанції ) та, в свою чергу, наполягав на тому, що така експертиза насправді проводилася експертом ТОВ ПРОЕКСП ОСОБА_4 , однак до цього часу, не зважаючи на вимогу судової колегії, ні копію цього експертного звіту №0375-18/ПРОЕКСП від 24.05.2018р., ні будь-які інші докази, які б беззаперечно підтверджували факт реального проведення вказаної експертизи та наявність складання такого звіту, до суду 2-ї інстанції так і не надав.

Разом з тим, зі змісту відповіді ТОВ ПРОЕКСП вих.№1-1509/2020 від 15.09.2020р. (вх.№18381/20 від 23.09.2020р. ), яка надійшла на виконання вимог ухвали 5 ААС від 27.07.2020р., слідує, що директор ТОВ ПРОЕКСП ОСОБА_6 повторно підтвердив факт не надання громадянам ОСОБА_1 і ОСОБА_3 експертного звіту №0375-18/ПРОЕКСП від 24.05.2018р. щодо проекту реконструкції квартири АДРЕСА_5 та, в свою чергу, додатково зазначив, що за цим номером зареєстровано зовсім інший експертний звіт по іншому об`єкту будівництва за іншою адресою.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що усі листи директора ТОВ ПРОЕКСП Лещинського Л.В. вих.№2-1806/19 від 18.06.2019р., вих.№01-24-06/2019 від 24.06.2019р. та вих.№1-1509/2020 від 15.09.2020р., в сукупності із встановленими в ході судового розгляду обставинами, беззаперечно підтверджують факт саме не проведення ТОВом ПРОЕКСП на замовлення позивача експертизи проекту будівництва (т.б. реконструкції кв.20 ) та факт відсутності позитивного експертного звіту №0375-18/ПРОЕКСП від 24.05.2018р. по цьому проекту, що, в свою чергу, дійсно свідчить про наявність зазначених позивачем в Повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 04.04.2019р. №ОД 061190940383 та Декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 12.04.2019р. №ОД 141191020456 (реєстрація яких 25.06.2019р. була скасована ) недостовірних відомостей, що є грубим порушенням містобудівного законодавства .

Відповідно до приписів п.11 Порядку №466, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та КУпАП.

Аналогічні положення містяться і в ч.10 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-УІ.

А у відповідності до вимог ч.2 ст.39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Як вже зазначалося вище, апеляційним судом встановлено, що 02.07.2019 року уповноваженою особою відповідача, в межах своїх повноважень, за результатами розгляду складених в ході спірної перевірки матеріалів (т.б. акту перевірки, 2-х протоколів, припису та відповідей ТОВ ПРОЕКСП ), знову ж у присутності представника позивача, було ухвалено 2 (дві) постанови: 1) №518/19 - про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200 грн.; та 2) №517/19 - про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200 грн., які, в свою чергу, представник позивача в той же день отримав та оскаржив їх до суду (а.с.11,15 ).

Як слідує зі змісту ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Суб`єктивна сторона - це внутрішній бік проступку, це психічні процеси, які відбуваються в свідомості суб`єкта, що характеризують його волю, викривають думки, наміри.

Так, відповідно до вимог ст.10 КУпАП, вина є обов`язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.

Як вбачається з приписів ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно ж до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Одночасно також слід звернути увагу й на те, що відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, апеляційним судом з матеріалів справи та пояснень представника відповідача встановлено, що уповноважена особа Управління ДАБК ОМР, при прийнятті оскаржуваних постанов №517/19 і №518/19, належним чином оцінивши усі наявні докази вчинення позивачем спірних правопорушень містобудівного законодавства (акт перевірки, 2 протоколи, припис, матеріали фото-фіксації правопорушення та накази від 25.06.2019р. про скасування реєстрації повідомлення і декларації ) та виконавши усі вимоги ст.280 КУпАП, діяла правомірно та в межах наданих повноважень і на підставі вказаних доказів, визнала позивача винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.5,9 ст.96 КУпАП, наклавши на останнього штраф в межах санкцій.

Згідно із ч.5 ст.96 КУпАП, виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених ч.4 цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

А згідно із ч.9 ст.96 КУпАП, експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених ч.8 цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач же, в свою чергу, доводів відповідача не спростував та належних і достатніх доказів не вчинення ним вказаних спірних правопорушень до суду не надав.

За таких обставин, судова колегія, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що даний адміністративний позов задоволенню не підлягає.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства, в зв`язку із чим, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення має право скасувати його повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також в зв`язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до п.п.1,3,4 ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати судове рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.286,308,310,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2020 року - скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 25.09.2020р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко