Постанова
від 22.09.2020 по справі 916/3574/19
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3574/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,

секретар судового засідання - І.В. Іванов,

за участю представників сторін:

від позивача: О.В. Сидоров,

від відповідача: Д.О. Островерхов

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»

на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2020 (суддя Мостепаненко Ю.І., м. Одеса, повний текст складено 13.07.2020)

та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 (суддя Мостепаненко Ю.І., м. Одеса, повний текст складено 21.07.2020)

у справі № 916/3574/19

за позовом Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕХЕКО»

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1634825,28 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» (далі також - ДП «ОМТП» , Підприємство) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕХЕКО» (далі також - ТОВ «ЕНТЕХЕКО» , Товариство), в якому просило:

- визнати недійсними додаткову угоду №1 від 29.12.2018 та додаткову угоду №2 від 26.04.2019 до договору про закупівлю послуг №КД-21051 від 03.12.2018;

- стягнути з ТОВ «ЕНТЕХЕКО» на користь ДП «ОМТП» штрафні санкції в розмірі 1634825,28 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 26443,38 грн.

В обґрунтування позову Підприємство послалось на те, що 03.12.2018 між сторонами було укладено договір про закупівлю №КД-21051, а додатковими угодами до цього договору №1 від 29.12.2018 та №2 від 26.04.2019 продовжено строк надання послуг за договором до 30.07.2019 та до 31.12.2019 відповідно. Позивач вважає, що в порушення вимог ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» укладення додаткових угод відбулось без жодного документального підтвердження існування об`єктивних обставин, які б зумовили необхідність продовження строку надання послуг. Зміна строку виконання робіт за договором внаслідок недобросовісних дій сторін договору, на думку Підприємства, робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання коштів позивача і часу виконання надання послуг, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» . Крім цього, позивач зазначив, що окремим підтвердженням недійсності оспорюваних угод є порушення порядку здачі-приймання результатів робіт, оскільки, згідно з умовами Договору, підписанню актів здачі-приймання наданих послуг обов`язково передує складання уповноваженими представниками сторін протоколу з висновком про відповідність наданих послуг. Однак, такі протоколи від 01.07.2019 та 17.07.2019 були складені та підписані неуповноваженою особою - Кульгою Д.А., який не був уповноважений розпорядчим актом або довіреністю керівництва ДП «ОМТП» на прийняття даного виду робіт, а вказана функція не входила до його посадових обов`язків. Підписані протоколи не відповідають дійсності, оскільки послуги надані не в повному обсязі та не відповідають заявленим технічним вимогам. Разом з тим позивач зазначив, що у зв`язку із наявністю підстав для визнання додаткових угод недійсними, наявні підстави керуватись умовами Договору про закупівлю послуг №КД-21051 від 03.12.2018, згідно з якими послуги мали бути надані в строк до 31.12.2018, а отже, через несвоєчасне надання відповідачем послуг на третьому та четвертому етапах на підставі п. 6 ст. 232 ГК України Підприємством нараховано пеню в розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно наданих послуг за кожен день прострочення (183 дні) в розмірі 1182502,08 грн., а також нараховано штраф в розмірі 7% від вартості несвоєчасно наданих послуг в розмірі 452323,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.12.2019 у справі №916/3574/19 позовну заяву передано на розгляд до Господарського суду Харківської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.12.2019 скасовано та справу направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

13.04.2020 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просив накласти арешт на грошові кошти в межах суми стягнення 1 634 825,28 грн., які належать ТОВ ЕНТЕХЕКО і знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках в усіх банківських, або інших кредитно-фінансових установах на території України, у задоволенні якої (заяви) ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.04.2020 відмовлено. Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.07.2020 у справі № 916/3574/19 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що підписанням оспорюваних угод сторони фактично підтвердили існування об`єктивних обставин, що спричинили необхідність продовження строку надання послуг за договором, що є підставою для відхилення доводів позивача про порушення п. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки зазначеним пунктом прямо передбачено можливість продовження строку дії договору за наявністю таких підстав. Також суд зазначив, що після підписання оскаржуваних додаткових угод до договору відбулось їх наступне схвалення позивачем шляхом підписання актів здачі-приймання наданих послуг: № 3 від 18.07.2019 та № 4 від 07.08.2019, якими сторони засвідчили надання відповідачем послуг та, відповідно, прийняття позивачем послуг за договором №КД-21051 від 03.12.2018 згідно з 3 етапом на суму 4846320грн., згідно з 4 етапом на суму 1615440грн. Додатковим підтвердженням схвалення та погодження позивачем договору разом із додатковими угодами до нього, як вказав суд, є наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 1000000334 від 13.08.2019, згідно з яким на виконання п. 12.3 договору позивачем було повернуто відповідачу 807720грн. із зазначенням в призначенні платежу: повернення забезпечення виконання договору №КД-21051 від 03.12.2018 (згідно службової записки № 25/06-360 від 13.08.2019) . Підсумувавши наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсними додаткових угод №1 від 29.12.2018 та № 2 від 26.04.2019 до договору №КД-21051 від 03.12.2018, так само як і для задоволення похідних вимог у вигляді стягнення з відповідача штрафних санкцій у загальному розмірі 1634825,28грн., з яких: штраф - 6461760грн., пеня - 1182502,08грн., оскільки, враховуючи відсутність правових підстав для визнання додаткових угод недійсними, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було порушено строків надання послуг, встановлених п. 5.1. договору №КД-21051 від 03.12.2018 в редакції додаткових угод №1 від 29.12.2018 та № 2 від 26.04.2019.

Під час розгляду даної справи господарським судом першої інстанції у судовому засіданні від 01.07.2020 представником відповідача надано заяву (вх.№17059/20), в якій зазначено, що докази фактично понесених витрат на правничу допомогу будуть подані на протязі 5-ти днів після ухвалення судом рішення у даній справі відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, у зв`язку з чим при прийнятті рішення судом не було вирішено питання розподілення витрат на правову допомогу.

06.07.2020 до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява від 03.07.2020 (вх.№ 2-3078/20) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у якій останній просив стягнути з ДП "Одеський морський торговельний порт" на користь ТОВ "ЕНТЕХЕКО" витрати на професійну правничу допомогу адвоката. У даній заяві Товариство вказало, що у відзиві на позовну заяву від 29.02.2020 відповідачем попередньо заявлено суму судових витрат на правову допомогу, яку відповідач очікував понести у зв`язку з розглядом справи в Господарському суді Одеської області, у розмірі 25000 грн. Разом з тим, з урахуванням складності та тривалості розгляду даної справи в господарському суді відповідно до умов додаткової угоди №1 від 17.02.2020 до договору про надання правової допомоги від 26.12.2019, сума витрат на професійну правничу допомогу, яку має сплатити відповідач, збільшилась та склала 33031 грн.

09.07.2020 до місцевого господарського суду надійшло клопотання ДП "Одеський морський торговельний порт" про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (вх.№17880/20), в якому позивач просив зменшити розмір витрат на відшкодування професійної правничої допомоги у справі на 6917,76 грн., зазначаючи, що витрати в заявленій сумі не можна віднести до професійної правничої допомоги, оскільки до складу таких витрат можуть входити лише ті витрати, які передбачені Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , всі інші витрати не стосуються розгляду справи і тому не можуть бути включені до суми, що заявляється відповідачем в якості витрат на професійну правничу допомогу. Так, Підприємство зазначило, що названий Закон не включає до витрат на правничу допомогу суми витрат на відрядження та оплати проїзду, тому, на думку позивача, з витрат на правничу допомогу мають бути виключені наступні суми: витрати у зв`язку з відрядженням в інший населений пункт в сумі 3304 грн. та витрати за проїзд в сумі 3613,76 грн., що загалом складає 6917,76 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 у справі № 916/3574/19 заяву ТОВ "ЕНТЕХЕКО" (вх.№2-3078/20 від 06.07.2020) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково: стягнуто з ДП "Одеський морський торговельний порт" на користь ТОВ "ЕНТЕХЕКО" 29613 грн. 76 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 113 грн. 60 коп. поштових витрат.

Додаткове рішення мотивоване тим, що наявними в матеріалах справи доказами відповідачем підтверджені понесені витрати на правничу допомогу на загальну суму 29613,76 грн., оскільки представником Товариства не надано доказів понесених ним витрат у розмірі 3304 грн., як вартості витрат у зв`язку з відрядженням у інший населений пункт.

Не погодившись із рішенням та додатковим рішенням суду, ДП «Одеський морський торговельний порт» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також неповне з`ясування обставин справи, просило скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити Товариству у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у даній справі. Так, апелянт вважає, що вищезгадані додаткові угоди є недійсними внаслідок порушення ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі при їх укладенні. Скаржник наполягає, що місцевим господарським судом не було належним чином досліджено та оцінено докази, що містяться у матеріалах справи; суд помилково ототожнив строк дії договору із строком надання послуг за договором. Також позивач категорично не погоджується із позицією суду стосовно того, що після підписання оскаржуваних додаткових угод до Договору відбулось їх наступне схвалення Підприємством шляхом підписання актів здачі-приймання наданих послуг, оскільки таке підписання було здійснено з порушенням умов договору та норм чинного законодавства України не уповноваженими на те посадовими особами шляхом зловживання посадовим становищем. Крім того, скаржник вказав, що не погоджується з розміром заявлених Товариством витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з його необґрунтованістю через те, що частину з них не можна віднести до професійної правничої допомоги, а саме витрати на відрядження та оплату проїзду представника відповідача з м. Харкова до м. Одеси.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2020 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 у справі № 916/3574/19, а ухвалою від 01.09.2020 - розгляд справи №916/3574/19 призначено на 22.09.2020 о 14:00 год.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Так, Товариство вказало, що рішенням Господарського суду Одеської області від 04.12.2019 у справі № 916/2739/19, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2020, було частково задоволено позов ТОВ «ЕНТЕХЕКО» , стягнуто з ДП «ОМТП» на користь ТОВ «ЕНТЕХЕКО» 6461760,00 грн. основного боргу за несплату 3-4 етапів наданих послуг договором №КД-21051 від 03.12.2018, 22704,68 грн. 3% річних та 128128,74 грн. пені. При цьому, під час розгляду справи судами досліджувалось та було встановлено належне виконання ТОВ «ЕНТЕХЕКО» своїх обов`язків за Договором (з урахуванням додаткових угод) та встановлено порушення ДП «ОМТП» свого обов`язку щодо оплати за надані послуги у встановлені договором строки.

У судовому засіданні 22.09.2020 представники сторін підтримали свої правові позиції щодо оскаржуваних судових рішень.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 03.12.2018 між ДП «Одеський морський торговельний порт» , в особі в.о. заступника директора (з правових питань) Пастухова А.А., що діє на підставі довіреності №23-11/51 від 13.09.2018 (замовник), та ТОВ «ЕНТЕХЕКО» , в особі директора Павлюченко М.А., що діє на підставі Статуту (виконавець), було укладено договір про закупівлю №КД-21051 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов`язався надати замовникові послуги, пов`язані з програмним забезпеченням (послуги з впровадження прикладного програмного забезпечення для уніфікованого управлінського обліку) із предметом закупівлі: Код ДК 021:2015 « 72260000-5 Послуги пов`язані з програмним забезпеченням (Послуги з впровадження програмного комплексу для облікової ERP-системи: Бухгалтерський та податковий облік за МСФЗ)» , а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно з п. 1.4 Договору обсяг закупівлі за договором може бути зменшено в залежності від реального фінансування видатків замовника, про що укладається додаткова угода.

Пунктом 2.1 Договору встановлено обов`язок виконавця надати замовнику послуги, якість та об`єм яких відповідає умовам, висунутим замовником та узгодженим з виконавцем, що визначено у загальних технічних вимогах (додаток №1), які є невід`ємною частиною цього договору.

Ціни на послуги встановлюються в національній валюті України та визначаються окремо по кожному етапу надання послуг (п.3.1 Договору).

У пункті 3.2 Договору сторони погодили, що ціною договору є загальна вартість послуг за даним договором, яка визначена у додатку №2, що є невід`ємною частиною даного договору, та становить 16154400,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 2692400,00 грн.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що авансування за договором здійснюється поетапно.

Відповідно до п.4.3 Договору оплата за кожний наступний виконаний етап надання послуг сплачується виконавцю протягом п`яти банківських днів, за умови підписання акта здачі-приймання наданих послуг за кожний етап, на підставі виставленого рахунку від вартості послуг, зазначеної у додатку 2.

Фінансування видатків за договорам здійснюється за умовами наявності затвердженою фінансового плану , та в межах суми видатків, передбачених таким фінансовим планом (п. 4.5 Договору).

За положеннями пунктів 5.1 та 5.7 Договору строк надання послуг встановлено до 31.12.2018 року. Обсяг надання послуг визначений у загальних технічних вимогах (додаток №1) та у календарному плані надання послуг (додаток №3), що є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з пунктом 6.1 Договору замовник зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги; приймати надані послуги згідно з актом здачі-приймання наданих послуг.

У п. 6.2.2 Договору передбачено, що замовник має право зменшити обсяг закупівлі та ціну цього договору залежно від реального фінансування видатків.

Виконавець зобов`язався забезпечити надання послуг у строк, встановлений цим договором; забезпечити надання послуг, якість та об`єм яких відповідає умовам, встановленим цим договором (п.6.3 Договору).

Пунктами 7.1, 7.2. Договору передбачено, що результати послуг підлягають оформленню та здачі виконавцем замовнику після закінчення дії договору. Приймання результатів наданих послуг здійснюється з урахуванням їх відповідності Загальним технічним вимогам на підставі Протоколу з висновком про відповідність наданих послуг.

Пунктом 7.3 Договору встановлено, що приймання результатів наданих Виконавцем послуг за етапами здійснюється уповноваженими представниками Сторін (зі складу робочої групи, створеної відповідно до положень Загальних технічних вимог) впродовж п`яти робочих днів з моменту отримання від Виконавця оформленого акта. Оцінка та висновки про відповідність (невідповідність) наданих послуг вимогам Загальних технічних вимог та Календарному плану надання послуг (Додатки № 1, №3 до цього Договору) завершується складанням Протоколу з висновком про відповідність (невідповідність) наданих послуг. Також у протоколі зазначається перелік необхідних доопрацювань із строками їх виконання, у разі виявлення невідповідностей наданих послуг вимогам Загальних технічних вимог та Календарному плану надання послуг (Додатки №1, №3 до цього Договору).

Пунктом 7.4 Договору визначено, що документом, що підтверджує надання послуг за виконаним етапом календарного плану, є акт здачі-приймання наданих послуг, який підписується представниками обох сторін договору.

Згідно з п.п. 7.5-7.7 Договору Замовник протягом 10 календарних днів із дня отримання від виконавця акта здачі-приймання наданих послуг зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від його підписання та приймання послуг; мотивована відмова подається виконавцем у випадку, якщо надані послуги не відповідають умовам цього Договору (в межах встановленого обсягу наданих послуг, визначених Загальними технічними вимогами та Календарним планом надання послуг до Договору). Мотивована відмова має бути представлена замовником виконавцеві письмово разом з Протоколом, складеним представниками сторін відповідно до положень пункту 7.3. цього Договору. Виконавець, у свою чергу, протягом п`яти календарних днів з моменту отримання від замовника таких письмової мотивованої відмови та протоколу має або визнати їх або відхилити, про що повідомити замовника письмово; у разі визнання виконавцем мотивованої відмови замовника від прийому наданих послуг, Сторонами протягом п`яти календарних днів складається двосторонній акт про недоліки (в межах встановленого обсягу наданих послуг, визначених Загальними технічними вимогами до цього Договору) із зазначенням термінів виконання та переліку недоліків прийнятих послуг.

У силу пункту 8.1 Договору сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо порушення відбулося не з їхньої вини. Під порушенням зобов`язань за цим договором мається на увазі як невиконання, так і неналежне виконання (тобто виконання з порушенням умов цього договору) сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

За умовами п. 14.1 Договору будь-які зміни та доповнення до цього договору оформлюються додатковими угодами, які є невід`ємною частиною цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 16.1 Договору).

Згідно з п. 17.9 Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» .

У пункті 18 Договору сторонами узгоджено, що невід`ємною частиною договору є загальні технічні вимоги (додаток № 1), протокол угоди про договірну ціну (додаток № 2) та календарний план надання послуг (додаток № 3).

Додатком №2 до Договору встановлено виконання робіт у чотири етапи та вартість кожного із етапів.

На виконання умов Договору сторонами було складено та підписано акти здачі-приймання наданих послуг, згідно з якими виконавцем були надані, а замовником - прийняті послуги за Етапами 1-2, які визначені у протоколі угоди про договірну ціну та календарному плані, що є додатками до договору №2, №3, на загальну суму 9692640 грн., а саме: акт №1 від 17.12.2018 - на суму 2423160 грн. (надання послуг за Етапом І) та акт №2 від 22.12.2018 на суму 7269480грн. (надання послуг за Етапом ІІ).

Підприємство оплатило надані Товариством послуги за першим і другим етапами Договору в загальній сумі 9692640 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 10.01.2019 №1666 та №1667.

Матеріали справи містять лист ТОВ «ЕНТЕХЕКО» від 26.12.2018 вих.№ 72 до ДП «ОМТП» , в якому Товариство просило укласти додаткову угоду до договору №КД-21051 від 03.02.2018 на продовження термінів надання послуг до 31.07.2019 без збільшення вартості договору, з посиланням на те, що в процесі реалізації послуг, були виявлені додаткові вимоги, які потягнуть за собою додаткові роботи на наступних етапах впровадження.

У зв`язку із надходженням до замовника вказаного листа 29.12.2018 між ДП «Одеський морський торговельний порт» , в особі в.о. заступника директора (з правових питань) Пастухова А.А., що діє на підставі довіреності №23-11/51 від 13.09.2018 та ТОВ «ЕНТЕХЕКО» , в особі директора Павлюченко М.А., що діє на підставі Статуту, було укладено Додаткову угоду №1 до Договору на закупівлю послуг №КД-21051 від 03.12.2018, якою внесено зміни до п.п. 5.1. Договору та встановлено строк надання послуг до 30.07.2019. В іншій частині умови Договору змін не зазнали. До даної угоди сторони уклали в новій редакції додаток № 1 до договору - календарний план надання послуг.

Згідно з актом здачі-приймання наданих послуг № 3 від 18.07.2019 відповідач надав, а позивач прийняв послуги за договором №КД-21051 від 03.12.2018 відповідно до 3 етапу на суму 4846320 грн.

24.04.2019 в.о. директора ДП «ОМТП» Войтко В.О. звернувся до директора ТОВ «ЕНТЕХЕКО» Павлюченко М.А. (лист № 25/06-205/812) з пропозицією підписати додаткову угоду до договору №КД-21051 від 03.12.2018, якою продовжити строки дії Договору з огляду на відсутність затвердженого фінансового плану на 2019 рік та зазначенням, що оплата за Договором буде здійснюватись після узгодження фінплану.

26.04.2019 між ДП «Одеський морський торговельний порт» та ТОВ «ЕНТЕХЕКО» укладено Додаткову угоду №2 до Договору на закупівлю послуг №КД-21051 від 03.12.2018, якою внесено зміни до п.п. 5.1 Договору та встановлено строк надання послуг - до 31.12.2019.

Відповідно до акта здачі-приймання наданих послуг № 4 від 07.08.2019 Товариство надало, а Підприємство прийняло послуги за Договором згідно з 4 етапом на суму 1615440грн.

Статтею 11 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Строком дії договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору (ст. 180 ГК України).

Частинами першою та другою статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

Частиною 1 статті 202 названого Кодексу визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ч.2 ст. 215 ЦК України).

Статтею 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Доказами схвалення правочину можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України «Про публічні закупівлі» , згідно з ч. 1 ст. 36 якого договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 даного Закону закупівлі здійснюються за такими принципами:

1) добросовісна конкуренція серед учасників;

2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;

3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;

5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Частиною 4 статті 36 цього Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження , у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника , за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

Отже, викладеною нормою Закону України «Про публічні закупівлі» , на яку посилається позивач як на правову підставу позову, встановлено обмеження щодо внесення змін до істотних умов договору про закупівлю та визначено перелік обставин, коли такі істотні умови підлягають зміні за погодженням сторонами договору.

У листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» роз`яснено, що згідно з п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Разом з тим, форма документального підтвердження об`єктивних обставин Законом не визначена, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому, замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства .

З огляду на положення ч. 1 ст. 631 ЦК України, згідно з якою строком є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.

Так, у своєму позові Підприємство зазначило, що укладення Додаткових угод №1 від 29.12.2018 та № 2 від 26.04.2019 до договору №КД-21051 від 03.12.2018 відбулось із порушенням вимог ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - без жодного документального підтвердження існування об`єктивних обставин, що зумовлюють необхідність продовження строку надання послуг.

Судова колегія зазначає, що умовами Договору не передбачено та позивачем як замовником послуг не було встановлено певної форми документального підтвердження об`єктивних обставин, які зумовили продовження строку дії виконання зобов`язання,

Як вище згадувалось, матеріали справи містять лист відповідача від 26.12.2018 вих.№72, в якому Товариством зазначено, що в процесі реалізації послуг за Договором були виявлені додаткові вимоги, які потягнуть за собою додаткові роботи на наступних етапах впровадження, у зв`язку з чим існує необхідність укладення додаткової угоди до Договору на продовження термінів надання послуг до 31.07.2019 без збільшення вартості Договору. За твердженням відповідача, саме на підставі зазначених обставин (необхідність проведення додаткових робіт), між сторонами було погоджено укласти додаткову угоду № 1 від 29.12.2018, якою було внесено зміни до п.п. 5.1. Договору та встановлено строк надання послуг до 30.07.2019. І хоча матеріали справи не містять доказів направлення чи вручення даного листа Підприємству, останнім було підписано додаткову угоду № 1 від 29.12.2018, чим визнано наявність об`єктивних обставин для продовження строку дії Договору. Дана додаткова угода та укладений в новій редакції додаток № 1 до договору - календарний план підписано уповноваженими представниками сторін: від ДП «ОМТП» в.о. заступника директора Пастуховим А.А., від ТОВ «ЕНТЕХЕКО» директором Павлюченко М.А., та скріплено печатками сторін.

У подальшому в.о. директора ДП «ОМТП» Войтко В.О. звернувся до директора ТОВ «ЕНТЕХЕКО» Павлюченко М.А. з пропозицією (лист № 25/06-205/812 від 24.04.2019) підписати додаткову угоду до договору №КД-21051 від 03.12.2018, якою продовжити строк дії договору, обґрунтувавши цю пропозицію відсутністю затвердженого фінансового плану на 2019 рік та вказавши, що оплата за договором буде здійснена після узгодження фінплану. У зв`язку із надходженням такої пропозиції 26.04.2019 між ДП «Одеський морський торговельний порт» , в особі в.о. заступника директора (з правових питань) Пастухова А.А., що діє на підставі довіреності №23-11/51 від 13.09.2018, та ТОВ «ЕНТЕХЕКО» , в особі директора Павлюченко М.А., що діє на підставі Статуту, було укладено Додаткову угоду №2 до Договору на закупівлю послуг №КД-21051 від 03.12.2018, якою внесено зміни до п.п. 5.1 Договору та встановлено строк надання послуг до 31.12.2019 р. При цьому, до зазначеної додаткової угоди додаток № 1 (календарний план надання послуг) в новій редакції не укладався.

Таким чином, як вірно зазначив місцевий господарський суд, додаткові угоди №1 від 29.12.2018 та № 2 від 26.04.2019 до договору №КД-21051 від 03.12.2018 були підписані уповноваженими особами сторін.

При цьому, слід зауважити, що додаткову угоду № 2 від 26.04.2019 було укладено саме за пропозицією позивача у зв`язку із відсутністю затвердженого фінансового плану на 2019 рік.

Вищевикладене, на переконання колегія суддів, свідчить про наявність у даному випадку об`єктивних обставин для укладання зазначених додаткових угод про продовження строку надання послуг за Договором, про що також свідчить підписання цих угод сторонами.

У зв`язку із наведеним доводи Підприємства про порушення при укладенні оспорюваних додаткових угод приписів п. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» є необґрунтованими, оскільки цим пунктом прямо передбачено можливість продовження строку дії договору про закупівлю у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

Стосовно посилань позивача на те, що лист «ЕНТЕХЕКО» №72 від 26.12.2018 Підприємством не отримувався, на підтвердження чого позивачем додано до матеріалів справи відповідь начальника відділу діловодства ДП «ОМТП» , то наведене не спростовує наявності існування об`єктивних обставин, що спричинили необхідність продовження строку дії договору, що підтверджено підписанням уповноваженої особи замовника додаткової угоди № 1 від 29.12.2018 і в подальшому додаткової угоди № 2 від 26.04.2019.

Слід також зазначити, що після підписання оскаржуваних додаткових угод до Договору підписання актів здачі-приймання наданих послуг: № 3 від 18.07.2019 та № 4 від 07.08.2019, якими сторони засвідчили надання Товариством та прийняття Підприємством послуг за Договором згідно з 3 та 4 етапами на суми 4846320грн. та 1615440грн. відповідно, що свідчить про наступне схвалення цих угод позивачем. Дані акти підписані уповноваженими представниками сторін (від ДП «ОМТП» - в.о. заступника директора Пастуховим А.А., від ТОВ «ЕНТЕХЕКО» - директором Павлюченко М.А.) без будь-яких зауважень, а також скріплені печатками сторін. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази складання мотивованої відмови позивача від прийняття наданих послуг або двостороннього акта про недоліки, як передбачено до п.п. 7.5-7.7 Договору.

Як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, підтвердженням погодження позивачем додаткових угод до Договору також є наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 1000000334 від 13.08.2019, згідно з яким на виконання п. 12.3 Договору Підприємством було повернуто Товариству 807720 грн. із зазначенням в призначенні платежу: «повернення забезпечення виконання договору №КД-21051 від 03.12.2018 (згідно службової записки № 25/06-360 від 13.08.2019)» .

Щодо твердження Підприємства про те, що підписання вищезгаданих актів здачі-приймання наданих Товариством послуг було здійснено з порушенням умов Договору та норм чинного законодавства України неуповноваженими на те посадовими особами шляхом зловживання службовим становищем, у зв`язку з чим на даний час СУ ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000044 від 22.01.2020 (т. 1, а.с. 195), колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 6 ст. 75 ГПК України лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для господарського суду в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Відтак, наведені твердження ДП «ОМТП» наразі відхиляються судом апеляційної інстанції як такі, що не підтверджені допустимими доказами.

Судова колегія відхиляє посилання скаржника на те, що суд помилково ототожнив строк дії договору із строком надання послуг за договором, оскільки в силу ч. 1 ст. 631 ЦК України строком є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, та згідно з п. 16.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань сторонами.

Також судова колегія зазначає, що у провадженні господарських судів перебувала справа №916/2739/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНТЕХЕКО до Державного підприємства Одеський морський торговельний порт про стягнення основного боргу в сумі 6461760,00 грн, пені в сумі 128659,84 грн та 3 % річних в сумі 22704,68 грн.

Позовні вимоги було обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю від 03.12.2018 №КД-21051 щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, пов`язаних з програмним забезпеченням, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість, а також виникли підстави для нарахування штрафних санкцій у вигляді пені, що визначено п. 8.3 договору та застосування відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.12.2019 (з урахуванням ухвали цього ж суду від 23.04.2020 про виправлення описки), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020, позов задоволено частково: з ДП Одеський морський торговельний порт на користь ТОВ ЕНТЕХЕКО стягнуто 6 461 760,00 грн основного боргу, 3 % річних в сумі 22 704,68 грн, пеню в сумі 128 128,74 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 99 188,93 грн.; у решті позову відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у справі №916/2739/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За результатами нового розгляду вказаної справи постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 рішення Господарського суду Одеської області від 04.12.2019 у справі №916/2739/19 залишено без змін.

У вказаній постанові зазначено, що судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що акт №3 здачі-приймання наданих послуг до договору №КД-21051 від 03.12.2018 на загальну суму 4 846 320,00 грн за етапом ІІІ та акт №4 здачі-приймання наданих послуг до Договору №КД-21051 від 03.12.2018 на загальну суму 1 615 440,00 грн за етапом ІV складені в межах встановленого в п. 5.1 строку (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами № 1 від 29.12.2018 та № 2 від 26.04.2019) та підписані з боку відповідача без жодних зауважень та заперечень, вартість наданих послуг відповідає протоколу угоди про договірну ціну (додаток № 2 до договору). Будь-яких претензій відносно своєчасності надання послуг, їх обсягу та якості при підписання актів або протягом розумного строку відповідачем не висувалось.

Отже, ДП «ОМТП» отримало від ТОВ "ЕНТЕХЕКО" послуги за Договором №КД-21051 від 03.12.2018 своєчасно, в повному обсязі та належної якості, проте замість виконання своїх зобов`язань за цим договором щодо оплати цих послуг в повному обсязі звернулось до суду з вищезгаданим позовом у справі № 916/3574/19,

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Оцінюючи поведінку ДП «ОМТП» у правовідносинах сторін, суд апеляційної інстанції зауважує, що поведінка позивача може свідчити про зловживання своїми правами.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено відповідно до положень ст.ст. 13, 74, 76-79 ГПК України наявність підстав для визнання оспорюваних додаткових угод недійсними, тому місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в цій частині, так само як і в частині похідних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій у загальному розмірі 1634825,28грн. (штраф - 6461760грн., пеня - 1182502,08грн.) з огляду на те, що через відсутність правових підстав для визнання додаткових угод недійсними, відповідачем не було порушено строків надання послуг, встановлених п. 5.1. Договору №КД-21051 від 03.12.2018 в редакції додаткових угод №1 від 29.12.2018 та № 2 від 26.04.2019.

Переглядаючи додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2020, судова колегія виходила з наступного.

При розгляді господарським судом першої інстанції даної справи у судовому засіданні 01.07.2020 представником ТОВ "ЕНТЕХЕКО" було надано суду заяву (вх.№17059/20), в якій зазначено, що докази фактично понесених витрат на правничу допомогу будуть подані на протязі 5-ти днів після ухвалення судом рішення у даній справі відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

З огляду на вказану заяву представника відповідача місцевим господарським судом при прийнятті рішення не було вирішено питання розподілення витрат на правову допомогу.

06.07.2020 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства від 03.07.2020 (вх.№ 2-3078/20) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій відповідач просив стягнути з ДП "Одеський морський торговельний порт" на користь ТОВ "ЕНТЕХЕКО" витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Так, у зазначеній заяві Товариство вказало, що у відзиві на позовну заяву від 29.02.2020 відповідачем попередньо заявлено суму судових витрат на правову допомогу, яку відповідач очікував понести у зв`язку з розглядом справи в Господарському суді Одеської області, у розмірі 25000 грн. Однак, враховуючи складність та тривалість розгляду даної справи в господарському суді, відповідно до умов додаткової угоди №1 від 17.02.2020 до договору про надання правової допомоги від 26.12.2019 сума витрат на професійну правничу допомогу, яку має сплатити відповідач, збільшилась та склала 33031 грн.

09.07.2020 до Господарського суду Одеської області від ДП "Одеський морський торговельний порт" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (вх.№17880/20), в якому позивач просив зменшити розмір витрат на відшкодування професійної правничої допомоги у справі на 6917,76 грн., зазначаючи, що витрати в заявленій сумі не можна віднести до професійної правничої допомоги, оскільки до складу таких витрат можуть входити лише ті витрати, які передбачені Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , всі інші витрати не стосуються розгляду справи і тому не можуть бути включені до суми, що заявляється відповідачем в якості витрат на професійну правничу допомогу. Так, Підприємство зазначило, що названий Закон не включає до витрат на правничу допомогу суми щодо покриття на відрядження, а також оплати проїзду, тому, на думку позивача, з витрат на правничу допомогу мають бути виключені наступні суми: витрати у зв`язку з відрядженням в інший населений пункт в сумі 3304 грн. та витрати за проїзд в сумі 3613,76 грн., що загалом складає 6917,76 грн.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За положеннями ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 названого Кодексу України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У силу ч.ч. 1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги , встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 - 5 статті 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Товариство вказало, що за результатами розгляду справи №916/3574/19 в Господарському суді Одеської області, ним понесено судові витрати у сумі 33031,36 грн. у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги адвоката.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ч.1 ст. 26 названого Закону).

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як свідчать матеріали справи, представництво інтересів ТОВ "ЕНТЕХЕКО" в Господарському суді Одеської області здійснювалось адвокатом Островерховим Д.О. на підставі довіреності № 23-9/6 від 02.01.2020, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1313 від 15.07.2005, договору про надання правової допомоги від 26.12.2019 та додаткової угоди №1 від 17.02.2020р.

Так, 26.12.2019 між адвокатом Островерховим Дмитром Олександровичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНТЕХЕКО" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (т. 1, а.с. 111-112), пунктом 1.1 якого встановлено, що предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у справі №916/3574/19.

Пунктом 2.3 даного договору передбачено, що клієнт зобов`язаний, серед іншого, сплатити адвокату винагороду (гонорар) за послуги з надання правової допомоги та компенсувати фактичні витрати, необхідні для виконання договору в розмірі та в строк, погоджені між сторонами в додатковій угоді.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020р. (п.3.1 договору).

У розділі 4 договору сторони узгодили, що на визначення розміру оплати адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. Оплата послуг Адвоката з надання правової допомоги погоджується за взаємною угодою та оформлюється додатковою угодою до цього договору (п.п.4.1, 4.2 договору).

17.02.2020 між адвокатом Островерховим Дмитром Олександровичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНТЕХЕКО" (клієнт) укладено додаткову угоду №1, за умовами якої, з метою конкретизації розділу 4 договору, сторони домовились про розмір винагороди (гонорару) за послуги з надання правової допомоги у справі №916/3574/19 за такими ставками: 1) складання заяв по суті справи (відзиву на позовну заяву, заперечення на відповідь) - 5000 грн. за кожен документ; участь у судовому розгляді справи у господарському суді (1 інстанція) - 16000 грн.; 2) витрати у зв`язку з відрядженням у інший населений пункт - 472 грн./добу; 3) компенсація витрат, пов`язаних з проїздом для виконання зобов`язань за договором - відповідно до підтверджуючих документів, в тому числі квитанцій, виписок з рахунку про витрати.

Пунктом 2 додаткової угоди встановлено, що оплата винагороди здійснюється клієнтом шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок впродовж 5-ти банківських днів з моменту надання Адвокатом звіту про надання послуг за цим договором та відповідного рахунку.

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору про надання правової допомоги від 26.12.2019р. Сторони підтверджують свої зобов`язання за цим договором (п.3 додаткової угоди).

02.07.2020 адвокатом Островерховим Д.О. складено звіт про надання послуг за додатковою угодою №1 від 17.02.2020 до договору про надання правової допомоги від 26.12.2019 (т.2, а.с. 62) про фактичні дії (послуги) та витрати для надання правничої допомоги у справі №916/3574/19, а саме:

1) складання заяв по суті справи: відзив на позовну заяву 29.02.2020 - 5000 грн. - тривалість часу 8 годин; заперечення на відповідь від 25.03.2020 - 5000 грн. - тривалість часу 8 годин,- на загальну суму 10000 грн.;

2) участь у судовому розгляді справи у господарському суду (1 інстанція) на загальну суму 16000 грн., а саме :

- вивчення проблем та судових перспектив визнання недійсними додаткових угод: збір та аналіз договірної, первісної бухгалтерської та іншої документації, що призвела до оспорюваних правовідносин; аналіз нормативно правових документів, щодо спірних правовідносин; вивчення судової практики, щодо спірних правовідносин - тривалість часу 10годин;

- вивчення проблем та судових перспектив стягнення штрафних санкцій: збір та аналіз договірної, первісної бухгалтерської та іншої документації, що призвела до оспорюваних правовідносин; аналіз нормативно правових документів, щодо спірних правовідносин; вивчення судової практики, щодо спірних правовідносин - тривалість часу 8 год.;

- підготовка та участь у судових засіданнях (в суді першої інстанції) - 05.03.2020р., 04.06.2020р., 01.07.2020р.;

3) витрати у зв`язку з відрядженням у інший населений пункт - вартість 472 грн./добу, тривалість часу: 05.03.2020 - 472 грн.; 03.06.2020 - 05.06.2020р. - 1416 грн.; 30.06.2020 -02.07.2020 - 1416 грн.;

4) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за договором: конверт та відправка позивачу відзиву на позовну заяву - 29.02.2020 - 55,60 грн.; конверт та відправка суду та позивачу заперечення - 25.03.2020 - 58 грн.; посадочний документ 000В4124-4D9C-FEA0-0001 - 03.06.2020 - 654,83 грн.; посадочний документ 000В4124-3ССC-FEA5-0001 - 04.06.2020 - 718,24 грн.; посадочний документ 000В413А-FDB5-1A33-0001 - 30.06.2020 - 1580,86 грн.; посадочний документ 000В413А- FFB5-1A13-0001 - 01.07.2020 - 659,83 грн.

Згідно з даним звіту загальна вартість послуг з правничої допомоги (1 інстанція) у справі №916/3574/19 становить 33031,36 грн.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, який було викладено відповідачем у відзиві на позовну заяву (вх.№ 5630/20 від 03.03.2020р.), останнім визначено орієнтовну суму витрат, яку він очікує понести у зв`язку з розглядом справи на професійну правничу допомогу приблизно 25000 грн.

Відтак, сума витрат позивача, що заявлена до стягнення після ухвалення рішення, істотно не перевищує суму, яка була визначена у попередньому розрахунку.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди, сторони встановили, що оплата винагороди здійснюється клієнтом шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок впродовж 5-ти банківських днів з моменту надання адвокатом звіту про надання послуг за цим договором та відповідного рахунку.

02.07.2020 адвокатом Островерховим Д.О. було виставлено ТОВ "ЕНТЕХЕКО" рахунок №13/20 на оплату вартості послуг, що надані клієнту у справі №916/3574/19 (1 інстанція) в лютому-червні 2020р. за додатковою угодою №1 від 17.02.2020 до договору про надання правової допомоги від 26.12.2019 на суму 29304 грн. та рахунок №14/20 на оплату компенсації витрат адвоката, пов`язаних з виконанням зобов`язань за договором у справі №916/3574/19 (1 інстанція) в лютому-червні 2020р. за додатковою угодою №1 від 17.02.2020 до договору про надання правової допомоги від 26.12.2019 в сумі 3727,36 грн.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Також, у зазначеній постанові звернуто увагу, що положеннями п.2 ч.2 ст. 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правової допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги, тощо ), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

На підтвердження понесених відповідачем витрат, у вигляді компенсації витрат адвоката, відповідачем надано копії посадочних документів на потяг Харків - Одеса № 000В4124-4D9C-FEA0-0001 на суму 654,83 грн.; № 000В413А-FDB5-1A33-0001 на суму 1580,86 грн. та посадочні документи на потяг Одеса-Харків: №000В4124-3ССC-FEA5-0001 на суму 718,24 грн.; № 000В413А- FFB5-1A13-0001 на суму 659,83 грн., в яких зазначено прізвище та ім`я пасажира Островерхов Дмитро.

Проте, представником відповідача не надано доказів понесених відповідачем витрат у зв`язку з відрядженням у інший населений пункт у розмірі 3304 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з огляду на зміст звіту про надання послуг за додатковою угодою №1 від 17.02.2020 до договору про надання правової допомоги від 26.12.2019 про фактичні дії (послуги), наявними в матеріалах справи доказами відповідачем підтверджені понесені витрати на правничу допомогу на загальну суму 29613,76 грн.

Стосовно заявлених відповідачем витрат за направлення поштою заяв по суті спору до суду в загальній сумі 113,60 грн., то Товариством на підтвердження понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи надано копії фіскальних чеків та поштових квитанцій про надіслання поштової кореспонденції, пов`язаної з розглядом справи на загальну суму 113,60 грн., а отже, доведено належними та допустимими доказами понесення таких витрат.

Як вище згадувалось, ДП "ОМТП" надано суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (вх.№17880/20 від 09.07.2020), у якому позивач не погоджується з розміром заявлених витрат відповідача, вважає його не обґрунтованим через те, що частину з заявлених витрат не можна віднести до професійної правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог ч.4 статті 126 ГПК України, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведений висновок викладений також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Будь-яких доказів, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, позивачем не надано.

Врахувавши загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, всі аспекти та складність справи, господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність в даному випадку підстав для часткового задоволення заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу із стягненням з позивача на користь відповідача 29613,76 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 113,60 грн. - поштових витрат.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 29613,76 грн. та поштові витрати в сумі 113,60 грн. відповідно до ст.129 ГПК України вірно покладено судом на позивача відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків господарського суду першої інстанції, а тому скарга позивача не підлягає задоволенню.

При цьому, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Таким чином, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2020 і додаткове рішення від 16.07.2020 у справі № 916/3574/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.09.2020.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран

Дата ухвалення рішення22.09.2020
Оприлюднено28.09.2020

Судовий реєстр по справі —916/3574/19

Постанова від 22.09.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Поліщук Л.В.

Ухвала від 01.09.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Поліщук Л.В.

Ухвала від 17.08.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Поліщук Л.В.

Ухвала від 04.08.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Поліщук Л.В.

Рішення від 16.07.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мостепаненко Ю.І.

Рішення від 01.07.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мостепаненко Ю.І.

Ухвала від 08.07.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мостепаненко Ю.І.

Ухвала від 04.06.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мостепаненко Ю.І.

Ухвала від 14.05.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мостепаненко Ю.І.

Ухвала від 04.05.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Мостепаненко Ю.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні