Рішення

від 01.09.2020 по справі 910/12366/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2020Справа № 910/12366/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондаренко-Легких Г. П., за участю секретаря Гольцової М. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/12366/18

За позовом Заступника прокурора міста Києва (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150)

До Київської міської ради (вул. Хрещатик, буд. 36, Київ,01044)

За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМАТ (03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 89-А).

Про визнання незаконним та скасування рішення

За участі представників учасників справи:

Від прокуратури: Бондарчук І. П. (посвідчення № 051654 від 07.12.2018);

Від відповідача: Баранов М. С. (без належним чином підтверджених повноважень);

Від третьої особи: Башота Д. І. (адвокат).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 15.02.2018 № 166/4230 Про передачу земельної ділянки промислово-технічній компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю Агромат для експлуатації та обслуговування будівель і споруд на вул. Академіка Булаховського, 5 у Святошинському районі міста Києва . Також позивач просить покласти судові витрати по сплаті судового збору на відповідача, стягнувши їх на користь Прокуратури міста Києва.

24.09.2018 Господарський суд міста Києва залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

01.10.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло пояснення позивача по справі, якими останній усунув недоліки позовної заяви встановлені ухвалою від 24.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.11.2018 та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Промислово-технічну компанію у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Агромат (надалі також - третя особа, ПТК ТОВ АГРОМАТ ), оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов`язки даної особи щодо сторін у справі, як особи, якій оскаржуваним рішенням відповідача було надано в оренду земельну ділянку.

06.11.2018 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі обґрунтовуючи свої заперечення тим, що прокурором не обґрунтовано, яким чином оскаржуване рішення порушує саме інтереси держави, а прийняте Київською міською радою оспорюване рішення є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання шляхом укладення між відповідачем та третьою особою договору оренди спірної земельної ділянки 02.10.2018, Київською міською радою не допущено порушень містобудівного законодавства при прийнятті спірного рішення, а проект землеустрою містить всі необхідні погодження, в тому числі і Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), таким чином, відповідачем не було порушено вимог чинного законодавства щодо передачі третій особі для експлуатації та обслуговування спірної земельної ділянки в силу того, що відповідач діяв в межах своїх повноважень щодо розпорядження землями комунальної власності.

В судовому засіданні 06.11.2018 Господарському суду міста Києва представником третьої особи були подані письмові пояснення щодо позову, в яких третя особа просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, у зв`язку з тим, що органом який здійснює контроль за дотриманням земельного законодавства є Держгеокадастр, як центральний орган виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, однак, позивачем не подано жодного доказу, що підтверджував би виявлені при перевірці Держгеокадастром порушення при прийнятті оспорюваного рішення відповідачем, не доведено факт того, що відповідач діяв поза межами своїх повноважень, та не підтверджено наявність підстав для представництва інтересів держави по справі №910/12366/18.

06.11.2018 Господарський суд міста Києва оголосив перерву в судовому засіданні до 04.12.2018, з метою надання часу позивачу для підготовки відповіді на відзив.

04.12.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь позивача на відзив, в якому позивач заперечував з приводу не доведеності підстав для звернення позивача з позовом, та зазначив, що відповідач повинен був передати в користування третій особі земельну ділянку, що є об`єктом оспорюваного рішення не на конкурентних засадах, площею не більше 61,5 кв. м., що дорівнює площі нерухомого майна, яке належить третій особі на відповідній правовій підставі (права власності).

В судовому засіданні 04.12.2018 Господарському суду міста Києва подано клопотання представника відповідача про продовження строку підготовчого провадження.

В судовому засіданні 04.12.2018 Господарському суду міста Києва подано клопотання представника третьої особи про зупинення провадження у справі №91012366/18, у зв`язку з необхідністю проведення експертного дослідження по справі.

04.12.2018 Господарський суд міста Києва суд задовольнив клопотання відповідача про продовження строку підготовчого провадження та ухвалою відклав підготовче судове засідання на 08.01.2019, розгляд клопотання про зупинення провадження у справі та проведення у справі експертного дослідження відкладено до наступного судового засідання.

08.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло заперечення третьої особи щодо відповіді на відзив.

В судовому засіданні 08.01.2019 Господарський суд міста Києва протокольно ухвалив залишити клопотання про зупинення провадження по справі без розгляду та оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні на 15.01.2019.

15.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло пояснення позивача на заперечення щодо відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 призначено у справі № 910/12366/18 з ініціативи суду комплексну судову експертизу (експертизу з питань землеустрою та земельно-технічну експертизу), проведення якої доручено експертам Експертно - дослідної служби України (м. Київ, бул. Л. Українки, буд. 26, офіс 1105); провадження у справі зупинено до надання висновків комплексної судової експертизи; у разі необхідності та великим експертним навантаженням судом надано згоду на проведення експертизи у термін понад 3 місяці. Витрати по проведенню експертизи покладено на Прокуратуру міста Києва та Київську міську раду.

17.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов лист представника позивача з пропозицією включення поставленого в листі питання на вирішення експерта під час проведення комплексної судової експертизи на підставі ухвали від 15.01.2019.

18.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов лист представника третьої особи з пропозицією включення поставленого в листі питання на вирішення експерта під час проведення комплексної судової експертизи на підставі ухвали від 15.01.2019.

18.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача на отримання повного тексту ухвали суду від 15.01.2019 нарочно.

18.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача аналогічно змісту щодо отримання повного тексту ухвали суду від 15.01.2019 нарочно.

18.01.2019 через відділ канцелярії суду від прокурора надійшов лист вих. № 05/2/3-156-18 від 17.01.2019, в якому прокурор зазначив, що вважає проведення експертизи у справі недоцільним та що оплата експертизи Прокуратурою міста Києва здійснюватися не буде.

25.01.2019 надійшла заява позивача щодо отримання повного тексту ухвали суду від 15.01.2019 нарочно.

04.02.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла апеляційна скарга позивача на ухвалу Господарського суду від 15.01.2019 по справі №910/12366/18.

11.02.2019 на адресу Північного апеляційного господарського суду було направлено апеляційну скаргу разом з матеріалами справи № 910/12366/18.

06.03.2019 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на ухвалу суду від 15.01.2019 було залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 15.01.2019 - без змін.

21.03.2019 2019 до Господарського суду міста Києва було повернуто матеріали справи №910/12366/18 з Північного апеляційного господарського суду після закінчення апеляційного розгляду.

25.03.2019 Господарським судом міста Києва на адресу Експертно - дослідної служби України було направлено матеріали справи № 910/12366/18 для проведення комплексної судової експертизи, що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2019.

18.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов лист № 01/13/06 Експертно-дослідної служби України разом з матеріалами господарської справи № 910/12366/18 про повернення ухвали суду про призначення судової експертизи без виконання, у зв`язку з не здійсненням оплати вартості експертизи Прокуратурою міста Києва та Київською міською радою, яким було направлено рахунки на оплату проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 06.08.2019. Крім того, зобов`язано сторін у справі надати суду письмові пояснення причин не виконання обов`язку щодо оплати вартості експертизи на вимогу ухвали суду, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду.

В судовому засіданні 06.08.2019, суд, заслухавши пояснення сторін, зобов`язав Прокуратуру міста Києва та Київську міську раду в рівних частках та в повному обсязі внести на депозитний рахунок суду в строк до 20.08.2019, оплату вартості судової експертизи, призначеної судом ухвалою від 15.01.2019 та рахунок на оплату якої було отримано сторонами від Експертно-дослідної служби України; суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 20.08.2019; викликав у судове засідання заступника прокурора міста Києва Репецького С. для надання додаткових пояснень по справі щодо свідомого не виконання вимог ухвали суду органами прокуратури (лист до суду надійшов до суду за підписам даної посадової особи) та зобов`язав позивача забезпечити його явку до суду.

15.08.2019 від Київської міської ради надійшов лист № 08/230-1364 від 15.08.2019 з проханням надати реквізити депозитного рахунку Господарського суду міста Києва.

У відповідь на лист Київської міської ради Господарським судом міста Києва 16.08.2019 було направлено повідомлення № 08/230-1364 від 15.08.2019 з реквізитами депозитного рахунку Господарського суду міста Києва, який також розміщено у відкритому доступі на сайті суду.

20.08.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Прокуратури міста Києва надійшов лист № 05/2/3-156-18 з доказами здійснення оплати судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 15.01.2019.

У судове засідання 20.08.2019 представники сторін з`явилися. Відповідач (Київська міська рада) в судовому засіданні подав клопотання № 08/230-1385 від 20.08.2019 про долучення доказів внесення оплати судової експертизи.

20.08.2019 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про зупинення провадження, у зв`язку з направленням справи до Експертно - дослідної служби України для подальшого проведення експертизи та надання висновків судової експертизи в порядку норм статті 228 ГПК України.

28.08.2019 справа була направлена до Експертно - дослідної служби України для подальшого проведення експертизи.

30.09.2019 через відділ діловодства суду від Експертно - дослідної служби України у справі № 910/12366/19 надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою та забезпечення натурного обстеження об`єктів дослідження.

Листом від 03.10.2019 Господарський суд міста Києва зазначив, що у зв`язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів та забезпечення можливості безперешкодного доступу до об`єкту дослідження буде розглянуто після виходу судді з відпустки, оскільки для вирішення цього питання є необхідним поновлення провадження у справі.

08.10.2019 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПТК ТОВ АГРОМАТ надійшла заява про долучення документа (враховуючи лист Експертно - дослідної служби України та клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів), а саме копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

29.10.2019 суд задовольнив клопотання експерта Експертно - дослідної служби України Свістунова І.С. про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою та забезпечення натурного обстеження об`єктів дослідження у повному обсязі; зобов`язав Київську міську раду надати додаткові матеріали, які запитував експерт; зобов`язав сторін забезпечити експерту можливість безперешкодного доступу до об`єкту та належні умови роботи для проведення візуально-інструментального обстеження об`єкту дослідження: земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Академіка Булаховського, 5, попередньо узгодивши з експертами дату та час проведення дослідження; зупинив провадження у справі № 910/12366/18.

13.11.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов лист Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про долучення до матеріалів справи №910/12366/18 копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки третій особі.

26.12.2019 суд направив відповідачу лист, в якому повторно зобов`язав надати документи, витребувані ухвалою від 29.10.2019.

21.01.2020 від Департаменту земельних ресурсів надійшов лист про неможливість надати документи.

29.01.2020 від відповідача надійшли супровідним листом документи по справі.

09.04.2020 через відділ канцелярії суду від Експертно - дослідної служби України надійшов висновок експерта № 494/03/2020 від 28.02.2020 за результатами проведення земельно-технічної експертизи та матеріали справи в 4 томах.

15.04.2020 Господарський суд міста Києва ухвалою поновив провадження у справі №910/12366/18, підготовче засідання призначив на 09.06.2020 та попередив учасників справи, що на період обмежувальних карантинних заходів, представники сторін та учасники справи в судове засідання не викликаються, їх явка в судове засідання обов`язковою не визнається.

03.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення позивача у справі щодо висновків експерта викладених у висновку експерта № 494/03/2020 від 28.02.2020 за результатами проведення земельно-технічної експертизи.

09.06.2020 Господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі №910/12366/18 та призначив справу до розгляду по суті на 07.07.2020, про що були повідомлені сторони по справі та третя особа.

В судовому засіданні 07.07.2020 суд оголосив перерву до 01.09.2020 та зазначив, що відповідне судове засідання буде розпочате зі стадії дослідження доказів.

28.08.2020 від позивача надійшов лист з проханням врахувати при розгляді справи висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

В судове засідання 01.09.2020 учасники справи прибули, та надали суду пояснення по суті справи, в яких позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач та третя особа в задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень на позов, та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази Суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, рішенням Київської міської ради (надалі також - відповідач) від 15.02.2018 №166/4230 передано Промислово-технічній компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМАТ (надалі також - третя особа, ПТК ТОВ АГРОМАТ ) в оренду на 1 рік земельну ділянку площею 0,1255 га (кадастровий номер 8000000000:75:099:0001) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд на вул. Академія Булаховського, буд. 5 у Святошинському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з переходом права власності на майно (договір купівлі-продажу від 29.12.2009 №6849).

Вказане рішення відповідно до зазначеного в ньому, прийнято відповідно до ст. 9, 83, 93, 116, 120, 123, 124 Земельного кодексу України.

Матеріалами справи також підтверджено, що 29.12.2009 між Благодійною організацією ІННОВАЦІЙНИЙ ФОНД РОЗВИТКУ ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ та Промислово-технічною компанією у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМАТ , тобто третьою особою, укладеного Договір купівлі-продажу нежилого будинку за адресою: м. Київ, вул. Академіка Булаховського, буд. 5, що позначений літерою Г та загальна площа якого становить 61,50 кв. м.

Пунктом 11 Договору купівлі-продажу нежилого будинку від 26.12.2009 встановлено, що земельна ділянка, на якій розташована нежитлова будівля, що є предметом цього Договору, має площу 1255,42 кв. м. та кадастровий номер - 8000000000:75:099:0001.

Отже, передання третій особі земельної ділянки площею 0, 1255 га (кадастровий номер 8000000000:75:099:0001) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд на вул. Академія Булаховського, буд. 5 в користування на умовах оренди, відбулось на підставі ст. 120 Земельного кодексу України, у зв`язку з набуттям права власності на будівлю, що розташована на зазначеній земельній ділянці.

Позивач стверджує, що відповідачем при прийнятті рішення від 15.02.2018 №166/4230 не враховано: (1) що площа земельної ділянки, яка надана третій особі в користування, перевищує площу майна, розташованого на ній, при цьому розмір земельної ділянки (0, 1255 га) жодним чином не обгрунтований; (2) що право оренди на частину земельної ділянки, яка вільна від забудови, третя особа - ПТК ТОВ АГРОМАТ , могла набути лише на конкурентних засадах, як те передбачено ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення відповідачем); (3) що на момент прийняття оспорюваного рішення право власності чи право користування на земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:75:099:0001 не було оформлено попереднім власником нерухомого майна, а тому у подальшому не могло виникнути переходу такого права відповідно до приписів ст. 120 Земельного кодексу України; (4) що при прийнятті оскаржуваного рішення земельну ділянку віднесено до земель житлової та громадської забудови, всупереч її функціональному призначенню, передбаченому Генеральним планом міста Києва, без внесення відповідних змін до нього.

В свою чергу, відповідач стверджує, що прокурором не обґрунтовано яким чином оскаржуване рішення порушує саме інтереси держави, що спірне рішення прийняте в межах компетенції та повноважень відповідача, а тому немає підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним та його скасовування.

Відповідач посилається на приписи ст. 123 Земельного кодексу України, якою встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Згідно ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідач стверджує, що Київська міська рада, приймаючи оспорюване рішення діяла в межах своїх повноважень щодо розпорядження землями комунальної власності, у зв`язку з чим позовна заява Заступника прокурора міста Києва не підлягає задоволенню.

Окрім того, відповідач стверджує, що прийняте ним рішення є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Так, між Київською міською радою (відповідачем) та ПТК ТОВ АГРОМАТ (третьою особою) з метою виконання оспорюваного рішення, 02.10.2018 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:099:0001 в м. Києві по вул. Академіка Булаховського, буд. 5, на підтвердження чого відповідачем до відзиву додано копію зазначеного договору.

Відповідач також заперечує щодо доводів позивача з приводу перевищення площі земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування нежилої будівлі та обов`язковості набуття права користування на площу земельної ділянки, яка вільна від нежилої будівлі на конкурентних засадах, оскільки, жодним нормативним актом, який регулює порядок передачі у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не унормовано, що при розроблені проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок мають враховуватись певні пропорції співвідношення площі таких об`єктів та площі земельної ділянки, яка відводилась.

Також відповідач зазначає, що питання зміни цільового призначення земельної ділянки відносяться до повноважень Київської міської ради, і в оспорюваному рішенні визначене цільове призначення земельної ділянки, відтак відповідне рішення прийнято в межах повноважень.

Щодо суперечності проекту та визначеного в рішенні цільового призначення земельної ділянки, відповідач зазначив, що проект пройшов необхідні погодження та експертизи та отримав позитивні висновки, відповідно у нього не було підстав не затверджувати відповідний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В свою чергу ПТК ТОВ АГРОМАТ , як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, в своїх письмових пояснення щодо позову, просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі, оскільки, навіть при придбанні у власність нежитлової будівлі за відсутності переходу права користування на спірну земельну ділянку від попереднього власника цієї будівлі до ПТК ТОВ АГРОМАТ , товариство не було позбавлено права оформити право користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку, відповідно Київською міською радою, як розпорядником земель комунальної власності, правомірно прийнято оскаржуване рішення та затверджено проекту землеустрою.

Разом з тим, третя особа стверджує, що позивачем не враховано того факту, що нежитлова будівля розташована майже по центру спірної земельної ділянки та в силу того, що її з трьох сторін оточує інша земельна ділянка, яка знаходиться в оренді ПТК ТОВ АГРОМАТ (кадастровий номер 8000000000:75:099:005), а з фасадної сторони знаходиться дорога загального користування, спірна земельна ділянка не може бути сформована в іншій конфігурації, оскільки, це позбавить можливості під`їзду до нежитлової будівлі і взагалі інша конфігурація може бути недоцільною, з огляду на розташування земельних ділянок в цілому. Решта міркувань третьої особи щодо позовних вимог зводиться до аналогічних запереченням відповідача у відзиві.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Суд критично оцінює доводи відповідача з приводу не доведеності позивачем підстав для представництва інтересів держави прокурором в даній справі, з огляду на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владні повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції спірних правовідносинах.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянам: юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

За ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про столицю України - місто-герой Київ , місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

За змістом ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.

Отже, порушення прав територіальної громади, яка є невід`ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів.

Разом з тим, суд відхиляє заперечення відповідача та міркування третьої особи щодо відсутності нормативного закріплення співвідношення пропорцій земельної ділянки, що надається в користування та будівлі, що розташована на ній, а також правомірності передання такої земельної ділянки без державної реєстрації користування нею попередніми власниками.

Як встановлено судом вище, на час прийняття рішення Київської міської ради від 15.02.2018 № 166/4230 на земельній ділянці по вул. Академіка Булаховського, 5 у м. Києві розташовано об`єкт нерухомості - нежилий будинок - будівля (літ. Г) загальною площею 61, 5 кв.м., належний третій особі на праві приватної власності.

Вказаний будинок третя особа набула на підставі договору купівлі - продажу нежилого будинку від 29.12.2009, укладеного з Благодійною організації "Інноваційний фонд розвитку громадського транспорту". При цьому, в договорі купівлі - продажу нежилого будинку від 29.12.2009 сторонами було визначено, що згідно наданої інформації земельна ділянка, на якій розташована нежитлова будівля, що є предметом договору, має площу 1255, 42 кв.м. та кадастровий номер - 8000000000:75:099:0001.

Будь-якого підтвердження щодо наявності у Благодійної організації "Інноваційний фонд розвитку громадського транспорту" права власності та\або права користування земельною ділянкою, на якій розташована нежитлова будівля, площею 1255, 42 кв.м. за кадастровим номером 8000000000:75:099:0001, договір купівлі - продажу нежилого будинку від 29.12.2009 не містить.

Приписами ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення), передбачено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені , без змін її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщена на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття прав власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі , що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеним статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди), шляхом укладення договір оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельне ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 122 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення), земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна; державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент) прийняття оспорюваного рішення, встановлено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як встановлено судом вище, спірним рішенням Київської міської ради передано в оренду ПТК ТОВ АГРОМАТ земельну ділянку площею 1255 кв. м., у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно загальною площею 61,5 кв.м., тобто на підставі ст. 120 Земельного кодексу України, про що, в тому числі зазначено в рішенні.

Однак, за наявною у документації із землеустрою інформацією на час прийнятого оскаржуваного рішення право користування земельною ділянкою площею 0,1255 га (кадастровий номер 8000000000:75:099:001) за попереднім власником нерухомого майна - Благодійною організацією "Інноваційний фонд розвитку громадського транспорту", в установленому законом порядку зареєстровано не було.

У пункті 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин роз`яснено, що якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім`я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень і ст. 125 Земельного кодексу України, яка пов`язує, виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права.

З огляду на положення ст. 120 Земельного кодексу України, суд дійшов висновку, що, оскільки у даному випадку, право користування на спірну земельну ділянку площею 0,1255 га не було оформлено попереднім власником нерухомого майна, тому у подальшому не могло виникнути переходу такого права до ПТК ТОВ АГРОМАТ , на підставі ст. 120 Земельного кодексу України, тобто у зв`язку з набуттям права власності на нежилу будівлю, що знаходиться на такій земельній ділянці.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в постанові від 09.04.2020 по справі №910/2942/19.

Враховуючи наявність у третьої особи права власності на об`єкт нерухомості площею 61,5 кв. м., який розташований на спірній земельній ділянці площею 0,1255 га (кадастровий номер 8000000000:75:099:001), ПТК ТОВ АГРОМАТ могло набути не на конкурентних засадах право користування частиною земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт нерухомості, лише на підставі ст. 134 Земельного кодексу України, в розмірі необхідному для експлуатації та обслуговування об`єкту нерухомості.

Право користування частиною земельної ділянки, що є вільною від забудови (нежилої будівлі літ. Г.), третя особа (ПТК ТОВ АГРОМАТ ) могла набути лише на конкурентних засадах.

Відповідно до ч. 2 п. 18-1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ судам роз`яснено, що розмір земельної ділянки необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.

З метою визначення площі необхідної для експлуатації та обслуговування об`єкту нерухомості - нежилого будинку - будівля (літ. Г) загальною площею 61, 5 кв.м., у справі було призначено комплексну судову експертизу (експертизу з питань землеустрою та земельно-технічну експертизу), відповідно до ухвали суду від 15.01.2019, на вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

- Яка площа (розмір) земельної ділянки необхідний для обслуговування нежитлової будівлі (нежилий будинок КПП) загальною площею 61, 5 кв. м. (літ. Г), розташованої по вул. Академіка Булаховського, 5 у Святошинському районі м. Києва, у відповідності до державних будівельних норм та інших нормативно - правових актів з питань планування і забудови територій?;

- Чи відповідає площа земельної ділянки по вул. Булаховського, 5 у Святошинському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:75:099:0001), відведена Товариству з обмеженою відповідальністю Агромат для експлуатації та обслуговування будівель і споруд, площі, яка необхідна для експлуатації та обслуговування будівель і споруд по вул. Булаховського, 5 у Святошинському районі м. Києва з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил, а також встановлених обмежень у використанні земельної ділянки (а саме охоронних зон навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (в разі наявності такої) та санітарно - захисної зони навколо кладовища ( в разі наявності такої)?;

- Яка площа земельної ділянки необхідна відповідно до чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил, а також встановлених обмежень у використанні земельної ділянки (а саме охоронних зон навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (в разі наявності такої) та санітарно - захисної зони навколо кладовища ( в разі наявності такої) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд , які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Агромат за адресою: вул. Академіка Булаховського, 5 у Святошинському районі м. Києва відповідно до договору купівлі-продажу від 29.12.2009 та зареєстрованого в реєстрі правочинів за № 3786389?

За результатами проведення експертизи Експертно - дослідною службою України було складено висновок експерта № 494/03/2020 від 28.02.2020.

Так, у висновку № 494/03/2020 від 28.02.2020 експерт дійшов заключення, що в чинних нормативних документах не визначено площі необхідної для здійснення функціонування будівлі (ведення господарської діяльності), відповідно встановити площу, яка необхідна для експлуатації та функціонування нежитлової будівлі (літ. "Г"), що розташована за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Булаховського, 5, не вбачається за можливе.

Експерт також зазначив у висновку № 494/03/2020 від 28.02.2020, що мінімальна площа, яка є необхідною для забезпечення можливості обслуговування і поточного ремонту нежитлової будівлі (літ. Г ) становить 139 кв. м. (0,0139 га) (с. 45 розділ ВИСНОВКИ , абзац 3 пункту 1.3.). Дана площа визначена без урахування: площ, які займуть проходи/проїзди до та від будівлі; необхідності в подальшому виконання капітального ремонту; технологічної послідовності та функціональної поєднаності досліджувальної будівлі з іншими будівлями на території підприємства.

Експерт також вказав, що площа земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:75:099:0001 в розмірі 0,1255 га забезпечує необхідну площу для доступу та обслуговування нежитлової будівлі (літ. "Г") по вул. Булаховського, 5 в Святошинському районі, м. Києва з дотриманням вимог нормативних документів, та що встановити чи відповідає площа земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:099:0001, площею 0, 1255 га необхідній площі для експлуатації нежитлової будівлі (літ. "Г") по вул. Булаховського, 5 в Святошинському районі м. Києва, не вбачається за можливе в зв`язку з відсутністю проектної документації, схем руху, технологічної карти, тощо.

В досліджувальній частині висновку зазначено, що відповідно до договору купівлі - продажу нежилого будинку від 29.12.2009 будівля літ. "Г" є нежитловою з функціональним призначенням - КПП (контрольно - пропускний пункт), відповідно вимоги щодо обмежень розташування будівель в санітарно - захисній зоні не поширюються на досліджувану нежитлову будівлю.

Під мінімальною площею земельною ділянкою для розміщення об`єкта (згідно термінів та визначення, що вживаються у висновку) експерт визначає допустиму площу, не меншу ніж сума площі, зайнята існуючим чи запроектованим об`єктом будівництва, з врахуванням площі необхідних озеленених територій, площі для паркування автомобілів, проїздів та інших необхідних допоміжних об`єктів, призначених для обслуговування і експлуатації об`єкта згідно з зонінгом.

За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, а також висновками експертів.

За змістом ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відтак, з огляду на обставини встановлені у висновку експерта № 494/03/2020 від 28.02.2020 суд дійшов висновку, що достатньою площею для експлуатації та обслуговування будівлі площею 61,5 кв м. є площа земельної ділянки, що становить 139 кв. м. (0,0139 га), при цьому в наявному в матеріалах справи проекті землеустрою відсутнє обґрунтування того, що саме площа в 1255 кв. м. (0,1255 га) є такою, що забезпечує експлуатацію та обслуговування будівлі площею 61, 5 кв. м.

Відсутність відповідного обґрунтування, з огляду на визначену експертом мінімальну площу для експлуатації та обслуговування будівлі площею 61,5 кв м. є підставою для визнання недійсним оскаржуваного рішення, з підстав його невідповідності положенням ст. 134 Земельного кодексу України, відповідно до яких поза конкурсом власник нерухомого майна вправі набути право користування земельною ділянкою, на якій розташоване відповідне нерухоме майно, лише в розмірі необхідному для його обслуговування та експлуатації, в інших розмірах право користування такою земельною ділянкою, відповідно до чинного законодавства, може бути набуте лише на конкурсній основі.

При цьому, суд не заперечує, що чинним законодавством не визначені критерії та норми площ земельних ділянок необхідних для експлуатації та обслуговування розташованих на них об`єктів нерухомого майна, проте законодавством визначена необхідність обґрунтування (в т. ч. експертного) визначення певної площі саме у відповідному розмірі, а не в іншому, і такі вимоги не були дотримані при прийнятті оскаржуваного рішення.

Як вказує Верховний Суд в огляді правових позицій Касаційного господарського суду ВС і Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС), які сформовано в окремих справах з урахуванням положень законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, посилаючись на Постанову КГС ВС від 27.06.2018 у справі № 924/863/17 Земельна ділянка не може бути передана у користування без проведення земельних торгів, якщо її площа значно перевищує площу нерухомості

Враховуючи вказане, відсутні підстави стверджувати, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем у межах його повноважень та з дотриманням порядку, визначеного законом для його прийняття.

Суд також зазначає, що наявність позитивних висновків по проекту жодним чином не спростовує суперечності встановленої в оскаржуваному рішенні категорії земельної ділянки, функціональному призначенню такої земельної ділянки, визначеному в Генеральному плані міста Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

При цьому підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення вирішує, в тому числі питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішенням від 15.02.2018 № 166/4230 Про передачу земельної ділянки Промислово-технічній компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Агромат для експлуатації та обслуговування будівель і споруд на вул. Академіка Булаховського, 5 у Святошинському районі міста Києва прийнятим на підставі ст. 120 Земельного кодексу України Київська міська рада порушила вимоги норм земельного законодавства, а саме: передала земельну ділянку в користування в розмірі 0, 1255 га за відсутності державної реєстрації користування попередніми власниками в такому розмірі; передала земельну ділянку не на конкурентних засадах в частині, що не знаходиться під об`єктом нерухомості; визначила категорію земельної ділянки всупереч Генеральному плату міста Києва, а отже порушила вимоги ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Поданими доказами, відповідач та третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, не доводять зворотного, з огляду на що, суд вважає, що є всі належні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Щодо доводів відповідача та третьої особи, що оскаржуване рішення, як акт індивідуальної дії вичерпав свою дію укладенням договору, і відповідно не може бути визнаний недійсним, то такі доводи суд відхиляє, з тих підстав, що відповідне рішення не є актом індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, а є актом власника щодо розпорядження належного йому майна, який породжує правові наслідки, оскільки є підставою для набуття прав на земельну ділянку, та може бути визнаний недійсним з підстав невідповідності такого акту нормам, чинного на момент його прийняття, законодавства. При цьому, чинне законодавство не ставить можливість визнання такого акту недійсним в залежність від факту вичерпання дії такого акту (набуття на відповідній підставі прав на земельну ділянку), а визначає, що підставою для визнання недійсним акту є суперечить відповідного акту актам цивільного законодавства та порушення таким актом цивільних прав або інтересів. Такий спосіб захисту відповідає Цивільному кодексу України та є ефективним, оскільки за своєю суттю встановлює обставини безпідставності набуття прав на земельну ділянку, якщо права на ділянку набуті на відповідній підставі.

Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також і визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. Отже, розгляд позову про визнання спірного рішення ради недійсним без заявлення вимоги про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі зазначеного рішення щодо права користування земельною ділянкою, вплине на законність таких документів, а отже і є ефективним способом захисту порушеного права.

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з пункту 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

При цьому, суд звертає увагу сторін, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, як таких, що є документально підтвердженими та доведеними, наявними в справі доказами.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати понесені позивачем по сплаті судового збору та оплаті експертизи покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 15.02.2018 № 166/4230 Про передачу земельної ділянки промислово-технічній компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Агромат для експлуатації та обслуговування будівель і споруд на вул. Академіка Булаховського, 5 у Святошинському районі міста Києва .

3. Стягнути з Київської міської ради (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044, ЄДРПОУ: 22883141) на користь Прокуратури міста Києва (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ: 02910019) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн судового збору та 21 700 (двадцять одну тисячу сімсот) грн витрат по оплаті експертизи у справі.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.09.2020

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких