Постанова

від 03.03.2021 по справі 910/12366/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/12366/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 грудня 2020 року (головуючий - Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.) у справі

за позовом заступника прокурора міста Києва

до Київської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат",

про визнання незаконним та скасування рішення.

(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Гребеник І.А., представник Відповідача - Баранов М.С., представник Третьої особи - Башота Д.І. )

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Обставини спору

1. 29.12.2009 між Благодійною організацією "Інноваційний фонд розвитку громадського транспорту" та Промислово-технічною компанією у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат" (далі ПТК ТОВ "Агромат", Компанія "Агромат", Третя особа) було укладеного Договір купівлі-продажу нежилого будинку за адресою: м. Київ, вул. Академіка Булаховського, буд. 5, що позначений літерою "Г" та загальна площа якого становить 61,50 кв. м.

1.1. Пунктом 11 Договору купівлі-продажу нежилого будинку від 26.12.2009 встановлено, що земельна ділянка, на якій розташована нежитлова будівля, що є предметом цього Договору, має площу 1255,42 кв. м та кадастровий номер - 8000000000:75:099:0001.

2. З метою реалізації права оформити земельну ділянку під своєю нерухомістю у тимчасове користування (оренду) Компанія "Агромат" звернулася до Київської міської ради (далі також Відповідач) з відповідним клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. У подальшому відповідний дозвіл було надано і на його підставі розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

3. Розглянувши зазначений проект землеустрою Київська міська рада прийняла рішення від 15.02.2018 № 166/4230 "Про передачу земельної ділянки промислово-технічній компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ""Агромат" для експлуатації та обслуговування будівель і споруд на вул. Академіка Булаховського, 5 у Святошинському районі м. Києва", яким затвердила проект землеустрою та передала Третій особі в оренду на 1 рік земельну ділянку площею 0,1255 га (кадастровий номер 8000000000:75:099:0001) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд на вул. Академія Булаховського, буд. 5 у Святошинському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з переходом права власності на майно.

3.1. Вказане рішення відповідно до зазначеного в ньому, прийнято відповідно до ст.ст. 9, 83, 93, 116, 120, 123, 124 Земельного кодексу України.

Короткий зміст і підстави позову

4. Заступник прокурора міста Києва (далі також Прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування вказаного вище рішення від 15.02.2018 № 166/4230.

4.1. Позовні вимоги Прокурор мотивував тим, що Відповідачем при прийнятті рішення від 15.02.2018 № 166/4230 не було враховано того, що площа земельної ділянки, яка надана Третій особі в користування, перевищує площу майна, розташованого на ній і при цьому розмір земельної ділянки (0, 1255 га) жодним чином не обґрунтований. Крім цього, Прокурор стверджував, що право оренди на частину земельної ділянки, яка вільна від забудови, Третя особа - ПТК ТОВ "Агромат", могла набути лише на конкурентних засадах, як те передбачено ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення Відповідачем). Більше того, Прокурор вказав, що на момент прийняття оспорюваного рішення право власності чи право користування на земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:75:099:0001 не було оформлено попереднім власником нерухомого майна, а тому у подальшому не могло виникнути переходу такого права до Третьої особи відповідно до приписів ст. 120 Земельного кодексу України.

Короткий зміст і мотиви судових рішень

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 позов Прокурора задоволено в повному обсязі. Визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 15.02.2018 № 166/4230.

5.1. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що оспорюваним рішенням від 15.02.2018 № 166/4230 прийнятим на підставі ст. 120 Земельного кодексу України Київська міська рада порушила вимоги норм земельного законодавства, а саме: (1) передала земельну ділянку в користування в розмірі 0,1255 га за відсутності державної реєстрації користування попередніми власниками в такому розмірі; (2) передала земельну ділянку не на конкурентних засадах в частині, що не знаходиться під об`єктом нерухомості; (3) визначила категорію земельної ділянки всупереч Генеральному плату міста Києва.

6. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020, рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

6.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог апеляційний господарський суд виходив з того, що:

(1) право користування (на умовах оренди) спірною земельною ділянкою не перейшло від попереднього власника нерухомого майна до нового власника нерухомого майна, а було надано органом місцевого самоврядування із земель комунальної власності з підстав наявності на відповідній земельній ділянці нерухомого майна належного Третій особі. При цьому, за висновками колегії суддів, посилання у рішенні Київської міської ради на ст. 120 Земельного кодексу України не змінює суті спірних правовідносин та не зумовлює незаконність оспорюваного рішення;

(2) з метою визначення площі необхідної для експлуатації та обслуговування об`єкту нерухомості - нежилого будинку - будівля (літ. Г) загальною площею 61, 5 кв.м., у цій справі судом першої інстанції було призначено комплексну судову експертизу (експертизу з питань землеустрою та земельно-технічну експертизу) за результатами проведення якої було складено висновок експерта № 494/03/2020 від 28.02.2020. З наданого експертом висновку вбачається, що він не зміг встановити необхідну та достатню площу земельної ділянки, що є необхідною для здійснення функціонування будівлі (ведення господарської діяльності), а мінімальна площа в розмірі 139 кв. м. (0,0139 га) визначена без урахування: площ, які займуть проходи/проїзди до та від будівлі; необхідності в подальшому виконання капітального ремонту; технологічної послідовності та функціональної поєднаності досліджуваної будівлі з іншими будівлями на території підприємства;

(3) матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів, на підставі яких можна дійти висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:099:0001 в розмірі 0,1255 га є надмірно великою для експлуатації та обслуговування нерухомості, яка належить Третій особі;

(4) крім цього, матеріали справи не містять доказів порушення рішенням Київської міської ради від 15.02.2018 № 166/4230 прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади міста Києва.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, посилаючись при цьому на п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у даній справі скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги (узагальнено)

8. На думку скаржника судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права (ст.ст. 5, 123, 124, 134 Земельного кодексу України) та порушено приписи процесуального права (ст.ст. 53, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, скаржник стверджує, що у питанні застосування приписів ст.ст. 134, 135 Земельного кодексу України апеляційним господарським судом не було враховано висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г та від 01.07.2020 у справі № 910/9028/19.

9. Обґрунтовуючи наведене скаржник зазначає, що судом попередньої інстанції не було враховано принципу раціонального використання земель, адже суд проігнорував, що нерухомість, якою володіє Третя особа, становить лише 5 % площі орендованої земельної ділянки і при цьому, саме наявність цієї нерухомості стала єдиною підставою для прийняття оспорюваного рішення Київської міської ради. В цій частині Прокурор акцентує на тому, що матеріали проекту землеустрою не містять даних щодо обґрунтування необхідності надання земельної ділянки саме такого великого розміру. За викладеного скаржник вважає, що спірна ділянка не відноситься до земель, які згідно з приписами ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають передачі в оренду на конкурентних засадах.

9.1. Проведеною у даній справі експертизою було чітко встановлено мінімальну площу земельної ділянки, яка необхідна для забезпечення можливості обслуговування і поточного ремонту нежитлової будівлі і яка складає 139 кв.м. Втім, суд апеляційної інстанції помилково вважав, що такий висновок не підтверджує доводів прокурора, адже суд у цій частині не врахував, що спірна земельна ділянка не надавалась для інших цілей, крім як її обслуговування.

10. У касаційній скарзі Прокурор наводить також доводи про те, що судом апеляційної інстанції в порушення приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України не було враховано його доводів в частині перебування спірної земельної ділянки в санітарно-захисній зоні кладовища. Крім цього, скаржник стверджує і про те, що висновки суду про відсутність порушень прав та інтересів громади міста Києва є помилковими.

Доводи відзиву Третьої особи (узагальнено)

11. Компанія "Агромат" вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими та безпідставними. Акцентує увагу на тому, що висновки Верховного Суду, викладені у постановах, на які посилається Прокурор, прийняті касаційним судом у неподібних цій справі правовідносинах. За викладеного просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій

12. Частинами 1, 2 статті 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

13. Як вже зазначалося предметом позову у даній справі є вимоги Прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 15.02.2018 № 166/4230, яким було затверджено відповідний проект землеустрою та передано Третій особі в оренду на 1 рік земельну ділянку площею 0,1255 га (кадастровий номер 8000000000:75:099:0001) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд на вул. Академія Булаховського, буд. 5 у Святошинському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.

14. Суду у цій справі встановили, що на час прийняття рішення Київської міської ради від 15.02.2018 № 166/4230 на земельній ділянці по вул. Академіка Булаховського, 5 у м. Києві розташовано об`єкт нерухомості - нежилий будинок - будівля (літ. Г) загальною площею 61, 5 кв.м., належний Третій особі на праві приватної власності. Вказану нерухомість Компанія "Агромат" набула на підставі Договору купівлі - продажу від 29.12.2009, укладеного з Благодійною організації "Інноваційний фонд розвитку громадського транспорту". При цьому, будь-якого підтвердження щодо наявності у Благодійної організації "Інноваційний фонд розвитку громадського транспорту" права власності та\або права користування земельною ділянкою, на якій розташована нежитлова будівля, площею 1255, 42 кв.м. за кадастровим номером 8000000000:75:099:0001, Договір купівлі - продажу нежилого будинку від 29.12.2009 не містить.

15. Згідно з положеннями ч.1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

15.1. Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

16. Оскільки суди встановили, що у даному випадку право власності чи право користування на спірну земельну ділянку не було оформлено попереднім власником нерухомого майна, тому у подальшому дійсно не могло виникнути переходу такого права до Третьої особи.

17. Втім, приписами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

18. Згідно з ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

19. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

20. Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що вони прямо пов`язують надання земельної ділянки на позаконкурентних засадах саме з розташуванням на цій земельній ділянці об`єктів нерухомого майна.

21. Як правильно відмітив апеляційний господарський суд, в пункті 2 оспорюваного рішення Київської міської ради чітко зазначено "2. Передати промислово-технічній компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат", за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 1 рік земельну ділянку площею 0,1255 га (кадастровий номер 8000000000:75:099:0001, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000220392015) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд на вул. Академіка Булаховського, 5 у Святошинському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з переходом права власності на майно (договору купівлі-продажу від 29.12.2009 № 6849).

21.1. Тобто, незважаючи на посилання в оскаржуваному рішенні Київської міської ради на приписи ст. 120 Земельного кодексу України, яка регулює перехід права власності від попереднього власника нерухомого майна до нового власника нерухомого майна, зі змісту оспорюваного рішення вбачається, що земельну ділянку фактично надано в користування на умовах оренди з земель комунальної власності у зв`язку з переходом права власності на нерухомість і такі дії Відповідача повністю узгоджуються з положеннями ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, як узгоджується з вказаним і здійснене апеляційним господарським судом правозастосування.

22. На стадії касаційного перегляду цієї справи доводи Прокурора про неправильне застосування зазначених норм фактично звелися до того, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що передана в оренду Третій особі земельна ділянка має занадто велику площу в порівнянні із нерухомістю, якою володіє Компанія "Агромат".

23. Так, у постанові від 01.07.2020 у справі № 910/9028/19 Верховний Суд вказував, що розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотання сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.

24. З метою визначення площі земельної ділянки необхідної для експлуатації та обслуговування об`єкту нерухомості - нежилого будинку - будівля (літ. Г) загальною площею 61, 5 кв.м., у цій справі судом першої інстанції було призначено комплексну судову експертизу (експертизу з питань землеустрою та земельно-технічну експертизу), відповідно до ухвали суду від 15.01.2019, на вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

- Яка площа (розмір) земельної ділянки необхідний для обслуговування нежитлової будівлі (нежилий будинок КПП) загальною площею 61,5 кв. м (літ. Г), розташованої по вул. Академіка Булаховського, 5 у Святошинському районі м. Києва, у відповідності до державних будівельних норм та інших нормативно - правових актів з питань планування і забудови територій?

- Чи відповідає площа земельної ділянки по вул. Булаховського, 5 у Святошинському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:75:099:0001), відведена Товариству з обмеженою відповідальністю "Агромат" для експлуатації та обслуговування будівель і споруд, площі, яка необхідна для експлуатації та обслуговування будівель і споруд по вул. Булаховського, 5 у Святошинському районі м. Києва з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил, а також встановлених обмежень у використанні земельної ділянки (а саме охоронних зон навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (в разі наявності такої) та санітарно - захисної зони навколо кладовища ( в разі наявності такої);

- Яка площа земельної ділянки необхідна відповідно до чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил, а також встановлених обмежень у використанні земельної ділянки (а саме охоронних зон навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (в разі наявності такої) та санітарно - захисної зони навколо кладовища (в разі наявності такої) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд , які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Агромат" за адресою: вул. Академіка Булаховського, 5 у Святошинському районі м. Києва відповідно до договору купівлі-продажу від 29.12.2009 та зареєстрованого в реєстрі правочинів за № 3786389?

24.1. За результатами проведення експертизи Експертно - дослідною службою України було складено висновок експерта № 494/03/2020 від 28.02.2020.

24.1.1 У вказаному висновку експерт дійшов заключення, що в чинних нормативних документах не визначено площі необхідної для здійснення функціонування будівлі (ведення господарської діяльності), відповідно встановити площу, яка необхідна для експлуатації та функціонування нежитлової будівлі (літ. "Г"), що розташована за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Булаховського, 5, не вбачається за можливе.

24.1.2. Експерт також зазначив у висновку № 494/03/2020 від 28.02.2020, що мінімальна площа, яка є необхідною для забезпечення можливості обслуговування і поточного ремонту нежитлової будівлі (літ. "Г") становить 139 кв. м. (0,0139 га). Дана площа визначена без урахування: площ, які займуть проходи/проїзди до та від будівлі; необхідності в подальшому виконання капітального ремонту; технологічної послідовності та функціональної поєднаності досліджувальної будівлі з іншими будівлями на території підприємства.

24.1.3. При цьому, експерт вказав, що площа земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:75:099:0001 в розмірі 0,1255 га забезпечує необхідну площу для доступу та обслуговування нежитлової будівлі (літ. "Г") по вул. Булаховського, 5 в Святошинському районі, м. Києва з дотриманням вимог нормативних документів, та що встановити чи відповідає площа земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:75:099:0001, площею 0, 1255 га необхідній площі для експлуатації нежитлової будівлі (літ. "Г") по вул. Булаховського, 5 в Святошинському районі м. Києва, не вбачається за можливе в зв`язку з відсутністю проектної документації, схем руху, технологічної карти, тощо.

25. Надавши оцінку вказаному, апеляційний господарський суд констатував, що навіть експерт за наявними матеріалами не може встановити необхідну та достатню площу земельної ділянки, а мінімальна площа в розмірі 139 кв. м. (0,0139 га) визначена без урахування: площ, які займуть проходи/проїзди до та від будівлі; необхідності в подальшому виконання капітального ремонту; технологічної послідовності та функціональної поєднаності досліджуваної будівлі з іншими будівлями на території підприємства.

26. Позаяк, в силу ст.ст. 86, 104, 300 Господарського процесуального кодексу України оцінка доказів, зокрема, і висновку експерта лежить у межах повноважень судів попередніх інстанцій, Верховний Суд не може у цій частині надати їм переоцінку, як про те, фактично й клопоче скаржник, а тому, з огляду також на відсутність у матеріалах справи будь-яких інших доказів, на підставі яких можна дійти висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:099:0001 в розмірі 0,1255 га є надмірно великою для експлуатації та обслуговування будівлі Третьої особи, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що Прокурором не було доведено, що спірна ділянка не відноситься до земель, які згідно з приписами ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають передачі в оренду на конкурентних засадах.

27. Що ж до посилань скаржника на відповідні постанови Верховного Суду у справах № 910/18560/16, № 910/4528/15-г та № 910/9028/19, то слід вказати, що хоча правовідносини у них за змістом і є подібними тим, що склалися між сторонами цього спору, втім висновки з тих постанов, які використовує Прокурор, надавалися з урахуванням інших фактичних обставин.

27.1. Так, за обставинами справи № 910/18560/16, земельну ділянку було передано для будівництва житлового комплексу з вбудованими і прибудованими соціально-побутовими приміщеннями та паркінгом, тобто для нового будівництва. Натомість у справі № 910/12366/18, міська рада надала земельну ділянку для експлуатації та обслуговування вже наявного майна.

27.2. За обставинами ж справи № 910/4528/15-г земельну ділянку було передано для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку. У тій справі Верховний Суд дійшов як раз висновку про те, що відповідачі незаконно об`єднали в одне ціле ділянку як для будівництва так і для експлуатації та обслуговування, оскільки отримання права оренди на них мало відбуватись в різному порядку.

27.3. У справі ж № 910/9028/19 земельну ділянку було надано в оренду поза конкурсом не лише для експлуатації та обслуговування об`єктів нерухомого майна, а і для експлуатації та обслуговування об`єктів дорожнього сервісу. Касаційний суд у тій справі звернув увагу на приписи абзацу 13 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України і вказав про те, що позаконкурсна процедура не розповсюджується на об`єкти саме дорожнього сервісу.

27.4. За викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не врахував висновків Верховного Суду із перелічених справ є безпідставними, позаяк суд апеляційної інстанції переглянув дану справу з урахуванням таких висновків, а та "відмінність" застосування, на якій наполягає Прокурор, спричинена різними фактичними обставинами спорів у відповідних частинах.

28. Верховний Суд у цій справі вважає необхідним вказати ще й про те, що формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (положення ст. 79-1 Земельного кодексу України).

28.1. Проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

28.2. Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; відомості про обчислення площі земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру; матеріали погодження проекту землеустрою.

28.3. З викладеного вбачається, що ключову роль у питанні раціонального (чи не раціонального) використання земельної ділянки відіграє саме проект землеустрою, за яким таку ділянку було відведено у користування, позаяк саме у ньому враховуються усі особливості формування ділянки. Так, в силу специфіки місцевості, виду господарської діяльності, логістичних параметрів та багатьох інших чинників, площа (та, зокрема, і "геометричні розміри") земельної ділянки може перевищувати площу нерухомості, яка на такій ділянці знаходиться.

28.4. При поданні позову з підстав, які заявляє Прокурор у даній справі, слід враховувати, що одним із можливих способів доказування, крім експертизи, є саме обставини наявності недоліків або неточностей у розробленому проекті землеустрою чи той факт, що проект землеустрою не відповідає вимогам закону або є необґрунтованим. Сама по собі констатація факту того, що площа відведеної земельної ділянки є більшою у математичному порівнянні з площею нерухомості, без обґрунтування належними та допустимими доказами, не може вважатися належним обґрунтуванням позову та не дає підстав для його задоволення.

29. Оскільки касаційне провадження у даній справі відкрито з підстав, що визначені п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуально кодексу України, Верховний Суд не розглядає доводи скарги, що описані у пункті 10 цієї Постанови, позаяк вони дією названого пункту не охоплюються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

31. В ході здійснення касаційного провадження у даній справі з підстави касаційного оскарження, визначеної п. 1 ч. 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України Верховним Судом не було встановлено неправильного застосування чи порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права з наведених у касаційній скарзі мотивів, а тому і підстав для зміни чи відміни оскаржуваної постанови касаційний суд не вбачає.

32. Судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 грудня 2020 року у справі № 910/12366/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.