Рішення

від 23.09.2020 по справі 912/895/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 рокуСправа № 912/895/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/895/18

за позовом: Заступника прокурора Кіровоградської області, 25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, в інтересах держави в особі:

Східного офісу Державної аудиторської служби України, 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2,

Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради, 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Бульварна, б. 28,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Савченко Юлії Миколаївни, АДРЕСА_1 ,

про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 163 533,71 грн,

представники:

від прокуратури - Топонар Н.С., посвідчення прокурора від 29.05.2020 № 056384;

від позивача 1 - Ауліна Н.І., довіреність № 12/25/20-УК від 11.01.20;

від позивача 1 - Лазоренко О.А., довіреність № 74/25/20-УК від 04.09.20;

від позивача 2 - участі не брали;

від відповідача - Ковальов А.І., довіреність № 547 від 16.05.18.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У квітні 2018 року заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Савченко Юлії Миколаївни (надалі - ФОП Савченко Ю.М.) про визнання недійсними додаткових угод №1 від 20.03.2017, №2 від 21.03.2017, угоди №3 від 22.03.2017, №4 від 23.03.2017, №5 від 24.03.2017, №6 від 27.03.2017, №7 від 28.03.2017, №8 від 29.03.2017, №9 від 30.03.2017, №10 від 17.04.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 14.03.2017, укладеного Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради та ФОП Савченко Ю.М. та про стягнення з відповідача на користь Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради безпідставно сплачених коштів в сумі 163533,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладенні оспорюваних додаткових угод до договору №144-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 14.03.2017 не було дотримано вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та безпідставно змінено істотні умови договору (збільшено ціну за одиницю товару шляхом зменшення кількості товару, що закуповується), що призвело до переплати бюджетних коштів на суму 163533 грн 71 коп. На думку прокурора, вказане є підставою для визнання вказаних додаткових угод недійсними згідно з ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, ст. 207 ГК України та стягнення таких коштів згідно з ст. 1212 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 09.08.2018 у справі №912/895/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2019 позов задоволено; визнано недійсною додаткову угоду №1 від 20.03.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради та ФОП Савченко Ю.М.; визнано недійсною додаткову угоду №2 від 21.03.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради та ФОП Савченко Ю.М.; визнано недійсною додаткову угоду №3 від 22.03.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради та ФОП Савченко Ю.М.; визнано недійсною додаткову угоду №4 від 23.03.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради та ФОП Савченко Ю.М.; визнано недійсною додаткову угоду №5 від 24.03.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради та ФОП Савченко Ю.М.; визнано недійсною додаткову угоду №6 від 27.03.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради та ФОП Савченко Ю.М.; визнано недійсною додаткову угоду №7 від 28.03.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради та ФОП Савченко Ю.М.; визнано недійсною додаткову угоду №9 від 30.03.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради та ФОП Савченко Ю.М.; з ФОП Савченко Ю.М. на користь Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради стягнуто грошові кошти в сумі 163533 грн 71 коп. та на користь прокурори Кіровоградської області стягнуто 20073 грн судового збору.

Постановою Верховного Суду від 21.05.2019 касаційну скаргу ФОП Савченко Ю.М. задоволено частково, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.08.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі №912/895/18 скасовано, справу № 912/895/18 передано на новий розгляд Господарського суду Кіровоградської області.

28.05.2019 матеріали справи № 912/895/18 надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2019 дану справу призначено судді Бестаченко О.Л.

Ухвалою від 30.05.2019 прийнято справу № 912/895/18 до свого провадження суддею Бестаченко О.Л., постановлено справу № 912/895/18 розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

12.06.2019 до суду надійшла заява Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради від 10.06.2019 № б/н, в якій позивач 2 просить відмовити повністю у задоволенні позовної заяви.

19.06.2019 до суду надійшли пояснення Східного офісу Державної аудиторської служби України від 19.05.2019 № б/н, за змістом яких на момент звернення Прокуратурою до суду позивачем 1 не здійснювались заходи державного фінансового контролю в Управлінні освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради за період укладення спірних угод, що унеможливило звернення до суду з відповідним позовом самостійно.

21.06.2019 Прокуратурою Кіровоградської області до суду надано пояснення на виконання ухвали від 30.05.2019 від 18.06.2019 № 08-215вих-19, в яких обгрунтовуються підстави для представництва та конкретизуються підстави стягнення коштів.

21.06.2019 представником Фізичної особи-підприємця Савченко Юлії Миколаївни листом від 21.06.2019 № б/н надано суду додаткові докази з метою додаткової аргументації позиції щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

21.06.2019 господарський суд розпочав підготовче засідання.

В підготовчому засіданні 21.06.2019 оголошено перерву до 23.07.2019 на 10:00 год.

02.07.2019 до суду від Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради надійшла заява від 27.06.2019, в якій позивач 2 просить відмовити повністю у задоволенні позовної заяви.

23.07.2019 господарський суд продовжив підготовче засідання.

Ухвалою від 23.07.2019 зупинено провадження у справі № 912/895/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц. Зобов`язано учасників судового процесу після усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у даній справі, письмово повідомити про це суд з прикладенням відповідних доказів.

26.06.2019 Великою Палатою Верховного Суду прийнято Постанову у справі № 587/430/16-ц.

30.09.2019 повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ухвалою від 09.10.2019 поновлено провадження у справі № 912/895/18. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 912/895/18 на тридцять днів. Підготовче засідання призначено на 05.11.2019 р. на 10:00 год. Зобов`язано прокурора у строк до початку підготовчого засідання надати суду письмові пояснення щодо неналежного здійснення відповідними державними органами захисту інтересів держави у даних спірних правовідносинах самостійно.

31.10.2019 на виконання вимог ухвали від 09.10.2019 до господарського суду від заступника прокурора Кіровоградської області надійшли письмові пояснення від 31.10.2019 № 08-2423/18.

05.11.2019 господарський суд продовжив підготовче засідання.

Ухвалою від 05.11.2019 зупинено провадження у справі № 912/895/18 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Ухвалою від 17.08.2020 поновлено провадження у справі № 912/895/18. Підготовче засідання призначено на 25.08.2020 о 15:00 год.

25.08.2020 до господарського суду від Прокуратури Кіровоградської області на виконання вимог ухвали суду від 17.08.2020 надійшли письмові пояснення від 21.08.2020 № 08-5808вих-20, з врахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 № 912/2385/18.

25.08.2020 господарський суд продовжив підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 25.08.2020 брали участь прокурор та представник відповідача.

В підготовчому засіданні прокурором подано лист з доказами на підтвердження направлення письмових пояснень від 21.08.2020 № 08-5808вих-20 всім учасникам справи.

Господарський суд протокольною ухвалою від 25.08.2020 відмовив у клопотанні представника відповідача про оголошення перерви в підготовчому засіданні, а також долучив до матеріалів справи докази направлення письмових пояснень від 21.08.2020 № 08-5808вих-20 всім учасникам справи.

Ухвалою від 25.08.2020 закрито підготовче провадження у справі № 912/895/18; справу № 912/895/18 призначено до судового розгляду по суті на 25.08.2020 на 15:25 год.; визначено резервну дату проведення судового засідання - 09.09.2020 о 14:00 год.

25.08.2020 господарський суд відкрив судове засідання.

Протокольною ухвалою від 25.08.2020 відкладено судове засідання до резервної дати - 09.09.2020 о 14:00 год.

09.09.2020 господарський суд відкрив судове засіддання.

У судовому засіданні долучено до матеріалів справи додаткові пояснення Східного офісу Державної аудиторської служби України від 08.09.2020 № б/н та додаткові докази, надані представником відповідача із клопотанням від 09.09.202 № б/н.

Протокольною ухвалою від 09.09.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 23.09.2020 на 09:00 год.

23.09.2020 господарський суд продовжив судове засідання.

У судовому засіданні 23.09.2020 брали участь прокурор та уповноваженні представники позивача 1 та відповідача, які підтримали позиції сторін, викладені в заявах по суті справи.

У судовому засіданні представником відповідача надано суду докази направлення позивачу 2 копій доказів, доданих до матеріалів справи 09.09.2020.

23.09.2020 до суду не прибув позивач 2, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 23.09.2020 за відсутності представника позивача 2.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

З позовом про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 163 533,71 грн в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради звернувся Заступника прокурора Кіровоградської області.

Згідно ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, позивач 2 Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради не підтримує позовні вимоги прокурора, а відповідач Фізична особа-підприємець Савченко Ю.М. стверджує про відсутність підстав представництва інтересів держави прокурором, оскільки закупівля за оспорюваними правочинами здійснювалась за кошти місцевого бюджету.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 1311, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Прокурор завчасно звернувся до Східного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради, про що свідчать лист Прокуратури від 10.10.2019 № 08-330вих17, протокол допиту свідка від 01.11.2017, повідомлення Прокуратури в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", лист Управління від 19.10.2017 № 13-21/08, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 195-196, 239-246 т. 1, а.с. 1 т. 2, а.с. 44 т. 4). Доказів звернення вказаних органів з позовом щодо спірних правовідносин суду не надано.

В обґрунтування позову в інтересах Східного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради, прокурор посилається на порушення оспорюваними додатковими угодами принципів проведення публічних закупівель визначений в Законі України "Про публічні закупівлі" та суспільний інтерес спору, оскільки правовідносини пов`язані з використанням бюджетних коштів. Східний офіс Держаудитслужби виконує функції захисту державних інтересів у вигляді належного дотримання суб`єктами норм чинного законодавства, тому він наділений правом захищати інтереси держави. Управління є головним розпорядником коштів та з його рахунків виділено кошти на оплату за Договором. Окрім того, Управління забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів, здійснює фінансове, матеріально-технічне забезпечення підпорядкованих навчальних закладів.

Згідно ст. 61 Закону України "Про освіту" (в редакції на час виникнення правовідносин) фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Вказана норма кореспондується із статтею 78 Закону України "Про освіту" в новій редакції від 05.09.2017.

Відповідно до положення про Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради, затвердженого рішенням міської ради №169 від 26.03.2011, управління являється виконавчим органом Олександрійської міської ради. Управління фінансується за рахунок коштів міського бюджету, має самостійний баланс, рахунки в органах казначейства, печатку, власні бланки. Здійснює фінансове, матеріально-технічне забезпечення підпорядкованих навчальних закладів. Начальник відділу є розпорядником коштів, які виділяються на утримання управління. Крім того, управління забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів (а.с. 163 т.1).

Відповідно до частини 1 статті 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з частиною 5 статті 22 БК України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) (пункт 3).

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, в тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Частиною 1 статті 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно ст. 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей; пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як зазначено в Положенні про Державну аудиторську службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, перевірки державних закупівель. Зокрема, згідно п.4 даного Положення здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; усуненням виявлених недоліків і порушень;

Крім того, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п.1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2017 затверджено Положення про Східний офіс Держаудитслужби, згідно якого Східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністравтино-територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно. Повноваження Східного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Таким чином, Східний офіс Державної аудиторської служби України є органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Кіровоградської області.

Ааналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо належності визначення позивачем у справі офісу Державної аудиторської служби викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18 та від 17.08.2020 у справі № 913/73/19.

Згідно листа Олександрійської міської ради від 07.09.2020 № 234/10/13/1 на рахунки Управління освіти, молоді та спорту протягом 2017 року кошти Державного бюджету на харчування дітей у дошкільних навчальних закладах та дитячому будинку міста Олександрії не надходили оскільки вимогами ст. 89 Бюджетного кодексу України дані видатки відносяться до повноважень, які здійснюються з бюджетів міст обласного значення (а.с. 167 т. 4).

Відповідно до листа Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області від 22.04.2019 № 06-14-06/1052 місцевому бюджету Олександрійської міської ради надавались численні субвенції з Державного бюджету (а.с. 29-32 т. 4).

У даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади. Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Разом з тим, ні Східний офіс Державної аудиторської служби України, ні Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради не вжили заходів до усунення порушень Закону України "Про державні закупівлі" та оскарження додаткових угод до договору закупівлі у судовому порядку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення Заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради до господарського суду Кіровоградської області з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Щодо суті спору господарським судом встановлено наступні обставини, що є предметом доказування у справі.

Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради проведено відкриті торги щодо закупівлі продукції - "Масло вершкове в пачках (200 гр) ДСТУ 4399:2005 72,5-79,9); 6000 кілограм ДК 021:2015, 15530000-2" з очікуваною вартістю 630 000,00 грн, що становить 105 грн за 1 кг.

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на вебсайті "Prozorro-публічні закупівлі" за UA-2017-01-30-001743-b (а.с. 145 т.1). Основним критерієм оцінки пропозицій та вибору переможця є ціна.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися: ФОП Савченко Юлія Володимирівна з пропозицією 286 620,00 грн; ФОП Нетеса Лариса Іванівна з попередньою пропозицією 419 640,000 грн (остаточна пропозиція 399 900,00 грн) та ТОВ "МП Мрія" з попередньою пропозицією 495 000 грн (остаточна 400000 грн).

За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено ФОП Савченко Ю.В. з ціновою пропозицією 286 620,00 грн (ціна за вершкове масло 47,77 грн за 1 кг).

За результатами проведених торгів 14.03.2017 між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради (замовник) та ФОП Савченко Ю.М. (постачальник) укладено договір №144-Т на закупівлю товарів (далі - Договір, а.с. 113-115 т.1).

Пунктом 1.2. Договору визначено найменування та кількість товару, що підлягає поставці за Договором, а саме: масло вершкове в пачках (200гр) 1 кг - 47,77 грн. Кількість товару, що підлягає поставці - 6 000 кг. Обсяги закупівлі товарі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Ціна Договору становить 286 620,00 грн: масло 6 000 кг (п. 3.1. Договору).

Згідно п. 3.2. Договору ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

В подальшому між Управлінням та відповідачем було укладено 10 додаткових угод до Договору (далі - додаткові угоди №№1-10, а.с. 116-125 т.1) та збільшено ціну за одиницю товару на 10 %, без зміни суми договору, тобто із одночасним зменшенням кількості одиниць продукту закупівлі, а саме:

- додатковою угодою № 1 від 20.03.2017 ціну за вершкове масло збільшено до 52,54 грн за 1 кг, обсяг закупівлі зменшено;

- додатковою угодою № 2 від 21.03.2017 ціну за вершкове масло збільшено до 57,79 грн за 1 кг, обсяг закупівлі зменшено;

- додатковою угодою № 3 від 22.03.2017 ціну за вершкове масло збільшено до 63,57 грн за 1 кг, обсяг закупівлі зменшено;

- додатковою угодою № 4 від 23.03.2017 ціну за вершкове масло збільшено до 69,92 грн за 1 кг, обсяг закупівлі зменшено;

- додатковою угодою № 5 від 24.03.2017 ціну за вершкове масло збільшено до 76,91 грн за 1 кг, обсяг закупівлі зменшено;

- додатковою угодою № 6 від 27.03.2017 ціну за вершкове масло збільшено до 84,61 грн за 1 кг, обсяг закупівлі зменшено;

- додатковою угодою № 7від 28.03.2017 ціну за вершкове масло збільшено до 93,07 грн за 1 кг, обсяг закупівлі зменшено;

- додатковою угодою № 8 від 29.03.2017 ціну за вершкове масло збільшено до 102,38 грн за 1 кг, обсяг закупівлі зменшено;

- додатковою угодою № 9 від 30.03.2017 ціну за вершкове масло збільшено до 105,00 грн за 1 кг, обсяг закупівлі зменшено;

- додатковою угодою № 10 від 17.04.2017 ціну за вершкове масло збільшено до 115,00 грн за 1 кг, обсяг закупівлі зменшено.

Згідно умов додаткових угод №1-10, їх укладено в зв`язку зі змінами ринкової кон`юктури та росту цін в торговельній мережі на підставі довідок.

Передумовою укладення таких додаткових угод стали листи відповідача Управлінню та довідки ТОВ "Александріт" (203-212 т. 1).

В результаті, укладення вказаних додаткових угод №1-10 ціну за кілограм вершкового масла збільшено з 47,77 грн до 115 грн за 1 кг, тобто на 67,23 грн (140,74 % від первинної ціни), а кількість зменшено з 1710 кг до 695 кг, тобто на 1015 кг (у 2,5 рази від первинної кількості). Ціна стала вищою за пропозиції інших учасників під час проведення торгів.

Як стверджує прокурор, укладені між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради та ФОП Савченко Ю.М. додаткові угоди №1-10 суперечать вимогам ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки станом на дату їх укладення не підтверджено коливання ціни товару на ринку, що є підставою для збільшення ціни за одиницю товару на 10% без зміни суми договору.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі").

В силу вимог частини 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону).

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, згідно вимог Закону України "Про публічні закупівлі" зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Щодо ціни товару за договором від 14.03.2017 № 144-т про закупівлю товарів в матеріалах справи містяться наступні докази:

- довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Александріт": від 20.03.2017 № 1 в торговій мережі відбулося підвищення ціни на масло вершкове в пачках (200 грн) 73% за 1 кг з 47,77 до 56,00 грн; від 21.03.2017 № 2 - зростання з 56,00 до 65,00 грн; від 22.03.2017 № 3 - зростання з 65,00 до 69,00 грн; від 23.03.2017 № 4 - зростання з 69,00 до 70,50 грн; від 24.03.2017 № 5 - зростання з 70,50 до 77,00 грн; від 27.03.2017 № 6 - зростання з 77,00 до 86,00 грн; від 28.03.2017 № 7 - зростання з 86,00 до 99,00 грн; від 29.03.2017 № 8 - зростання з 99,00 грн до 103,50 грн; від 30.03.2017 № 9 - зростання з 103,50 до 105,50 грн; від 17.04.2017 № 10 - зростання з 105,50 грн до 115,00 грн (а.с. 203-212 т. 1);

- довідки Комунального підприємства "Олександрійський центральний ринок", які не містять ні номеру ні дати, а лише відомості станом на певну дату, що збігається з датою додаткових угод, та підтвердження що вартість вершкового масла в період з 20.03.2017 по 30.03.2017 становила: мінімальна ціна - 75,00 грн, максимальна ціна - 155,00 грн (а.с. 136-143 т. 1);

- довідка Комунального підприємства "Олександрійський центральний ринок" станом за березень 2017 (на 09.03., 17.03., 30.03.) щодо товару "масло 1 кг" мінімальна ціна становила 75,00 грн, максимальна ціна - 155,00 грн (а.с. 144 т. 1);

- експертні висновки В-127 від 02.03.2017 та В-305 від 30.05.2017 Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати. з яких вбачається, що станом на 02.03.2017 та 30.05.2017 відповідно за найменуванням товару "Масло "Селянське" 73%" ціна становить 99,59 - 135,10 грн за кг та є незмінною у обох висновках (а.с. 152-153 т. 1);

- дані моніторингу Управління економіки Олександрійської міської ради Кіровоградської області роздрібних цін на продукти харчування на продовольчих ринках м. Олександрії станом на 10.03.2017, 20.03.2017, 30.03.2017, 10.04.2017, за якими ціна на масло вершкове жирн. 72-73 % 75,00 грн - 132,00 грн та є незмінною на всі вказані дати (а.с. 154-161 т. 1);

- лист Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 12.02.18 № 88/5/05/5, в якому вказано, що ціна на масло вершкове жирністю 72-73 %, грн/кг, складає на 20.03.2017 та 30.03.2017 - 74,00-130,00 в торгівельній мережі міста, 75,00-132,00 на продовольчих ринках (а.с. 79 т. 2);

- довідка Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг", за якою середня ринкова ціна на товарному ринку на масло вершкове (ДСТУ 4399:2005) в пачках 200 грамм з 14.03.2017 по 30.03.2017 незмінна, складає 47,70 грн за 1 кг (а.с. 80 т. 2);

- відповідь на запит Комунального підприємства "Олександрійський центральний ринок" від 30.01.2018, за якою ціна на масло вершкове станом на 09.03.2017, 17.03.2017, 30.03.2017 мінімальна - 75,00 грн, максимальна - 155,00 грн (а.с. 81 т. 2).

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).

Верховний Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Господарський суд вважає, що в матеріалах справи містяться більш вірогідні докази відсутності коливання ціни на вершкове масло в пачках (200грн.) у період з 20.03.2017 по 17.04.2017, за який укладено оскаржувані додаткові угоди.

У тендерній пропозиції ФОП Савченко Ю.М. брала зобов`язання постачати масло по ціні 47,77 грн за 1 кг, при цьому останньою зазначено та підписано зобов`язання, про те, що вивчивши тендерну документацію та технічні вимоги. Вона має можливість та погоджується виконати вимоги замовника та Договору на відповідну суму. Відповідачем зазначено у Тендерній пропозиції про згоду дотримуватись її умов протягом 90 календарних днів з дня визначення переможця тендерних пропозицій (а.с. 19 т.2).

Приписи Закону України "Про здійснення державних закупівель" з урахуванням роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.04.2015 №3302-05/11398-07 передбачають, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

При цьому аргументи відповідача в тому числі з посиланням на збільшення цін, суд оцінює критично, оскільки сторони Договору при його укладенні погодили ціну, кількість товару та інші умови договору. А тому, виходячи з принципу свободи договору, передбаченого ст. 627 ЦК України, відповідач не був позбавлений можливості розірвати у встановленому законодавством порядку договір на невигідних для нього умовах. Завдяки тому, що ФОП Савченко Ю.М., у тендерній пропозиції було запропоновано найнижчу ціну на вершкове масло, вона і стало переможцем торгів. Відповідач, знаючи про ціни на предмет закупівлі, які склалися на ринку на момент підписання договору, гарантував його постачання Управлінню за цінами згідно з Договором.

Суд погоджується із позицією прокурора щодо порушення інтересів держави та суспільних інтересів, оскільки тендерною документацією, а в подальшому і в укладеному Договорі замовник визначив не лише ціну товару, а й кількість, яку планував закупити. В результаті ж безпідставного (без належного обґрунтування та документального підтвердження) укладення оспорюваних додаткових угод №1-10 кількість товару, що також є істотною умовою договору, була значно зменшена, що також розцінюється як порушення економічних інтересів держави.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку про те, що відповідачем, всупереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав, в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень укладеного Договору, укладено додаткові угоди №1-10, якими суттєво зменшено обсяги предмету закупівлі, а саме збільшено ціну за одиницю товару шляхом зменшення кількості товару, що закуповується, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації. Зазначене порушує основні принципи, що передбачені ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, порушення при укладенні додаткових угод №1-10 пункту 2 частини 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" є підставою для визнання таких додаткових угод недійсними.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод №1-10 є обґрунтованими, належним чином підтвердженими наданими суду доказами і відповідно є такими, що підлягають задоволенню.

Управлінням на виконання умов Договору та додаткових угод №№1-10, проведено оплату згідно накладних за період з 10.04.2017 по 17.05.2017 за товар в кількості 969,4 кг на загальну суму 101 787,00 грн та з 19.05.2017 по 31.12.2017 за товар в кількості 1 607,244 кг на загальну суму 184 833,00 грн (а.с. 169-194 т. 1).

У позовній заяві зазначено, що Управлінням на підставі додаткових угод №1-10 до Договору надміру сплачено відповідачу бюджетних коштів на суму 163 533,71 грн.

Позивач 2 і відповідач розрахунок надміру сплачених бюджетних коштів, проведений прокурором, не оспорювали.

Прокурор у позовній заяві просить на підставі ст. 1212 ЦК України стягнути з відповідача 163 533,71 грн безпідставно сплачених коштів. У поясненнях від 18.06.2019 № 08-215вих-19 Прокуратура Кіровоградської області посилається на норми ст. 208 ГК України, 216 ЦК України.

Господарський суд керується принципом jura novit curia ("суд знає закони"), який визначає, що неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

За приписами частини 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно частини 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом. (ст. 208 Господарського кодексу України)

В той же час, частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно із пунктом 1 частини 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однієї із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто у разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинення або була відсутня взагалі.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України .

З матеріалів справи вбачається, що оплата Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради здійснювалась на підставі накладних, в яких ціна товару зазначена з урахуванням додаткових угод, які судом визнано недійсними (а.с. 169-193 т. 1).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що кошти сплачено на правовій підставі, яка в подальшому відпала, тому позовна вимога про стягнення з відповідача на користь Управління безпідставно сплачених коштів в розмірі 163 533,71 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Згідно норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 20.03.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Бульварна, б. 28, ідентифікаційний код 02143962) та Фізичною особою-підприємцем Савченко Юлією Миколаївною ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 21.03.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Бульварна, б. 28, ідентифікаційний код 02143962) та Фізичною особою-підприємцем Савченко Юлією Миколаївною ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 22.03.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Бульварна, б. 28, ідентифікаційний код 02143962) та Фізичною особою-підприємцем Савченко Юлією Миколаївною ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 23.03.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Бульварна, б. 28, ідентифікаційний код 02143962) та Фізичною особою-підприємцем Савченко Юлією Миколаївною ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 24.03.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Бульварна, б. 28, ідентифікаційний код 02143962) та Фізичною особою-підприємцем Савченко Юлією Миколаївною ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 27.03.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Бульварна, б. 28, ідентифікаційний код 02143962) та Фізичною особою-підприємцем Савченко Юлією Миколаївною ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 28.03.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Бульварна, б. 28, ідентифікаційний код 02143962) та Фізичною особою-підприємцем Савченко Юлією Миколаївною ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 29.03.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Бульварна, б. 28, ідентифікаційний код 02143962) та Фізичною особою-підприємцем Савченко Юлією Миколаївною ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Визнати недійсною додаткову угоду №9 від 30.03.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Бульварна, б. 28, ідентифікаційний код 02143962) та Фізичною особою-підприємцем Савченко Юлією Миколаївною ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Визнати недійсною додаткову угоду №10 від 17.04.2017 до договору №144-Т про закупівлю товарів від 14.03.2017, укладену між Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Бульварна, б. 28, ідентифікаційний код 02143962) та Фізичною особою-підприємцем Савченко Юлією Миколаївною ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Савченко Юлії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Бульварна, б. 28, ідентифікаційний код 02143962) кошти в сумі 163 533,71 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Савченко Юлії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, ідентифікаційний код 02910025) 20 073,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Прокуратурі Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4); Східному офісу Державної аудиторської служби України (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2); Управлінню освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Свердлова, б. 28); Фізичній особі-підприємцю Савченко Юлії Миколаївні ( АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 24.09.2020.

Суддя О.Л. Бестаченко