Рішення

від 23.09.2020 по справі 920/1274/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.2020 Справа № 920/1274/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи № 920/1274/19

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40035,

м. Суми, вул. Прокоф`єва, 9, код ЄДРПОУ 23293513)

до відповідача Приватного підприємства «АВТОЦЕНТР КАМАЗ» (40007,

м. Суми,

вул. Римського-Корсакова, 1А, код ЄДРПОУ 30770483)

про стягнення 86 797 грн. 64 коп. вартості не облікованої електричної енергії,

Суть спору: 24.12.2019 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача вартість необлікованої електричної енергії в сумі 86797 грн. 64 коп. на підставі рішення комісії оформленого протоколом засідання комісії від 30.07.2019 № 2, прийнятого за результатами розгляду акту про порушення № 000566 від 04.04.2019. А також просить стягнути з відповідача 1921,00 грн. судового збору.

26.12.2019 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.02.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі Господарського суду Сумської області № 920/1153/19.

Ухвалою суду від 28.08.2020 провадження у справі № 920/1274/19 поновлено. Призначено розгляд справи по суті на 23.09.2020. Задоволено клопотання представника позивача про заміну його найменування. Замінено найменування позивача з Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» на Акціонерне товариство «Сумиобленерго» .

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.

При цьому, суд зауважує, що поштові відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду про відкриття провадження у справі та ухвала про поновлення провадження у справі та призначення до судового розгляду повернуто відділенням поштового зв`язку на адресу суду, з зазначенням причин повернення адресат відсутній за вказаною адресою .

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 40007, Сумська область, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, будинок, 1А, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України Про доступ до судових рішень вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Сумської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачу відбулось через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у ній матеріалами.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Сумської області встановив наступне.

01.01.2019 між сторонами було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1611828 (надалі - Договір).

Підпунктом 2 пункту 6.2 Договору визначено, що споживач зобов`язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів.

Відповідно до п. 8.6 Договору у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача споживач сплачує оператору систем вартість не облікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог Правил.

Як зазначає позивач в обґрунтування позовних вимог, 04 квітня 2019 року представниками Позивача при проведенні технічної перевірки електроустановки виробничої бази, зокрема і електрощитової, яка знаходиться в приміщенні, за адресою: м. Суми вул. Римського-Корсакова, 1 належної Відповідачу на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 17.04.2000 та акту прийому-передачі від 17.04.2000, у присутності співвласника Відповідача ОСОБА_1 , було виявлено порушення пунктів 2.3.3., 2.3.4 та підпункту 8) пункту 5.5.5 Правил, а саме: термічне пошкодження приладу обліку електричної енергії типу НІК 2303L АПР 1 1000 МЕ№ 8505359. Виявлене порушення зафіксоване Актом про порушення № 000566, який підписано трьома уповноваженими представниками Позивача та представником Відповідача, який брав участь під час проведення перевірки та складанні Акту про порушення. Представниками Позивача проведено фотофіксацію виявленого порушення (про що зазначено в Акті про порушення), зокрема термічного та механічного пошкодження (кожуху) засобу обліку електричної енергії № 8505359. Одночасно під час перевірки вказаний лічильник електроенергії було демонтовано, укладено в одноразовий сейф-пакет № UА 00081911, відривний корінець якого було надано представнику Відповідача.

Представник Відповідача підписав Акт про порушення № 000566 від 04.04.2019 з зауваженнями та зазначив: повідомляю, що 19.03.19 сталася пожежа в щитовій ПП Автоцентр Камаз повідомлено відповідні органи листом 20.03.19 та 25.03.19. Після пожежі електроенергією не користувалися .

Відповідно до п. 2.3.4 глави 2.3 розділу 11 Правил відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Комерційний облік електричної енергії типу НІК 2303L АПР 1 1000 МЕ № 8505359 є власністю Відповідача, що підтверджується зокрема і додатком 3.1 до Договору. Даний облік було встановлено у Відповідача 24.10.2017, згідно з актом технічної перевірки № 21170004 розрахункових засобів обліку електричної енергії та актом № 21170004 про пломбування та встановлення індикаторів від 24.10.2017, які підписані представниками Позивача та Відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що саме Відповідач згідно п. 2.3.4 глави 2.3 розділу II Правил є відповідальним за експлуатацію та технічний стан, збереження і цілісність засобу комерційного обліку електричної енергії та пломб встановлених на ньому.

12.04.2019 комісія за розглядом Акту про порушення № 000566 від 04.04.2019 прийняла рішення направити прилад обліку електричної енергії №8505359 на проведення пожежотехнічної та електротехнічної експертизи в Сумське відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. зел. проф. М.С. Бокаріуса. Рішення комісії оформлене 12.04.2019 протоколом № 1 засідання комісії філії Сумський МРЕМ ПАТ Сумиобленерго по розгляду Акту про порушення №000566 від 04.04.2019.

16.07.2019 на адресу Позивача надійшов висновок експертного комплексного пожежно - технічного, електротехнічного та трасологічного дослідження № 793/794/797 від 09.07.2019 року, згідно якого пошкодження лічильника не є наслідком аварійного чи ненормального режиму роботи досліджуваного лічильника з проводами, а є наслідком впливу високої температури із зовні без відкритого вогню. Також згідно висновку експертизи засіб обліку електричної енергії має зміни конструктивного виконання у вигляді отвору у верхній центральній задній частині корпусу, який зроблено не заводом виробником, а інструментальним способом.

30.07.2019 комісією філії Сумський МРЕМ ПАТ Сумиобленерго за участю представника Відповідача було розглянуто Акт про порушення № 000566 від 04.04.2019 і матеріали додані до Акту та було прийнято рішення вартість не облікованої електричної енергії визначити на підставі Акта про порушення №000566 від 04.04.2019 на підставі п.п.8.4.10. п.8.4 Правил глави 8.4 розділу VIII Правил, згідно формули 4. Рішення комісії оформлене 30.07.2019 протоколом №2 засідання комісії філії Сумський МРЕМ ПАТ Сумиобленерго по розгляду Акту про порушення № 000566 від 04.04.2019.

Протоколи № 1 від 12.04.2019, № 2 від 30.07.2019 а також розрахунок кількості не облікованої електроенергії та рахунок № НОМЕР_1 на оплату разом з супровідним листом № 59-25/3401 від 22.08.2019 було направлено на адресу Відповідача та отримані ним 09.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 4003503656179.

Таким чином, відповідачу, фактично нараховано обсяг не облікованої активної електричної енергії 30085 кВт.год. за період: з 04.10.2018 по 03.04.2019 на суму 86797грн 64 коп.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.02.2020 у справі № 920/1153/19, яке залишене без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020, в задоволенні позову Приватного підприємства «Автоцентр Камаз» до Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» про визнання недійсним рішення комісії відповідача, оформленого протоколом № 2 від 30.07.2019 відмовлено повністю.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням у справі № 920/1153/19 встановлено законність Акту про порушення № 000566 від 04.04.2019 та Рішення комісії оформлене 30.07.2019 протоколом № 2 засідання комісії філії Сумський МРЕМ ПАТ Сумиобленерго по розгляду Акту про порушення №000566 від 04.04.2019 .

Невиконання відповідачем в добровільному порядку рішення засідання комісії з розгляду Актів про порушення, оформленого протоколом від 30.07.2019, а саме: несплата обсягу вартості недорахованої електричної енергії по Акту № 000566 від 04.04.2019 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Даний спір регулюється Законом України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 312.

Згідно підпунктів 5). 6), 8) пункту 5.1.1 глави 5.5 розділу V Правил споживач електричної енергії зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з, вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Згідно п. 8.2.4 глави 8.2 розділу VIII Правил (в редакції чинній на 04.04.2019) у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу - необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

Відповідно до п. 2.3.4 глави 2.3. розділу ІІ правил відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Пунктом 8.2.6 глави 8.2. розділу VIII Правил визначено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг не облікованої енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менш ніж з 3уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Відповідно до абз. 2 п. 8.2.27 глави 8.2. розділу VIII Правил кошти за не обліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора систем. Споживач має оплатити розрахункові документи за не обліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка ( у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим на 5 робочий день)

Викладені позивачем обставини та досліджені судом докази свідчать про вчинення відповідачем правопорушення в галузі електроенергетики.

Рішення комісії від 30.07.2019, оформленого проколом № 2, є чинним та підлягає виконанню. Докази повної або часткової оплати відповідачем нарахованої по Акту суми вартості недорахованої електроенергії в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позивач документально підтвердив наявність правових підстав для стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії в сумі 86797 грн 64 коп.

Відповідач доказів добровільної оплати необлікованої електричної енергії за вказаний у позові період та розмірі, суду не надав. Також доказів відсутності правових підстав для нарахування вартості необлікованої електричної енергії або невірного розрахунку суду не надав.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 86797 грн 64 коп. слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись положеннями ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Автоцентр Камаз (40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 1А, код ЄДРПОУ 30770483) на користь Публічного акціонерного товариства Сумиобленерго (40035, м. Суми, вул. Івана Сірка, 7, код ЄДРПОУ 23293513) 86797 грн 64 коп. вартість не облікованої електричної енергії, 1921 грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 25 вересня 2020 року.

Суддя С.В. Заєць