Ухвала

від 24.09.2020 по справі 676/1841/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

24 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 676/1841/20

провадження № 61-13545ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 19 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Грох Л. М., Спірідонової Т. В., у справі за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, скасування запису про державну реєстрацію права власності та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року заступник керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, скасування запису про державну реєстрацію права власності та повернення земельної ділянки.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 серпня 2020 року ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вирішення спору не пов`язано з захистом прав та інтересів особисто ОСОБА_1

ОСОБА_1 оскаржив ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 19 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 серпня 2020 року повернуто.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відсутня в переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду відповідно до частини першої статті 353 ЦПК України.

08 вересня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 19 серпня 2020 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що участь ОСОБА_1 як третьої особи вкрай важлива, оскільки рішення у справі може впливати на його права та обов`язки.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку окремо від рішення суду визначено у частині першій статті 353 ЦПК України.

Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18) зроблено висновок, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення .

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2018 року в справі № 332/1723/17-ц (провадження № 61-5346св18) зазначено, що апеляційний суд дійшов вірного висновку, що ухвала про відмову в залученні третьої особи не оскаржується в апеляційному порядку . Крім того, цивільна справа розглянута по суті .

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2019 року в справі № 755/10856/16-ц (провадження № 61-35129св18) вказано, що безпідставними є доводи касаційної скарги, що ОСОБА_6 не була учасником судового процесу, тому вона та її представник не могли подати клопотання про залучення її як третьої особи, оскільки нормами статей 52, 53 ЦПК України передбачено право особи на вступ у справу в якості третьої особи за наявності правових підстав. Разом з тим, частиною першою статті 53 ЦПК України передбачено, що третіх осіб може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Отже, ОСОБА_6 та її представник не були позбавлені права подати вказане вище клопотання. Не будучи учасником справи в якості третьої особи, ОСОБА_6 не могла в судовому засіданні подавати інші клопотання та вчиняти інші дії, передбачені ЦПК України як учасник справи. Суд відмовив у залученні ОСОБА_6 до участі у справі як третьої особи, що є правом суду. Апеляційний суд правильно зазначив, що вказана протокольна ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, оскільки її немає в переліку, визначеному у статті 353 ЦПК України .

Встановивши, що ухвала Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 серпня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 19 серпня 2020 року в справі за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, скасування запису про державну реєстрацію права власності та повернення земельної ділянки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков