Ухвала

від 24.09.2020 по справі 615/955/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

24 вересня 2020 року

м. Харків

Справа №615/955/19

Провадження №22-ц/818/ 4227 /20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

секретаря Каплоух Н.Б.,

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ,

Відповідач - Новомерчинська сільська рада Валківського району Харківської області,

Третя особа: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомерчинської сільської ради Валківського району Харківської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

за апеляційною скаргою адвоката Кузьміної Тетяни Григорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Валківського районного суду Харківської області від 2 квітня 2020 року , ухвалене суддею Товстолужським О.В.,

в с т а н о в и в :

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 2 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 до Новомерчинської сільської ради Валківського району Харківської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки, які розташовані на території Новомерчинської сільської ради Валківського району Харківської області площею 8,5487 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На вказане рішення суду першої інстанції адвокат Кузьміна Тетяна Григорівна, яка діє в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 липня 2020 року відкрито провадження за апеляційною скаргою адвоката Кузьміної Тетяни Григорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Валківського районного суду Харківської області від 2 квітня 2020 року та справа призначена до апеляційного розгляду.

Разом з тим встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 липня 2020 року справу № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, за зустрічним позовом про встановлення факту непроживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, за касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 29 травня 2018 року передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, яка ухвалою від 8 вересня 2020 року прийняла вказану справу до розгляду (провадження № 61-39308сво18).

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що наявні підстави для зупинення провадження у справі, враховуючи таке.

Відповідно до частини 4 статті 263 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св18) за позовом про визнання договору дарування житлового будинку частково недійсним та визнання права власності на частку у спільному сумісному майні подружжя, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що позивач належними та допустимими доказами не довів факт прийняття спадщини після смерті матері, а саме факт фактичного проживання разом із спадкодавцем на час його смерті, і, як наслідок, факт порушення своїх прав оскаржуваним договором дарування.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у вказаній справі виходив із того, що державна реєстрація позивача у спірному житловому будинку сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті матері за адресою реєстрації, оскільки документально спростована належними та допустимими доказами, а саме довідками органу місцевого самоврядування.

Однак, вирішуючи спір за подібних обставин, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов протилежного висновку.

Так, у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 360/2312/16-ц (провадження № 61-5221св18) за позовом про визнання житлового будинку спільною сумісною власністю, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на частину спадкового домоволодіння, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що саме реєстрація спадкоємця за місцем проживання спадкодавця на час смерті спадкодавця свідчить про автоматичне прийняття спадкоємцем спадщини .

При цьому зазначено, що спадкоємцю достатньо звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і надати паспорт із реєстрацією за місцем проживання спадкодавця, і нотаріус буде вважати цього спадкоємця таким, що прийняв спадщину.

Зазначене свідчить про застосування судом касаційної інстанції у різних складах принципово різного підходу для вирішення справ, що випливають з одних і тих правовідносин, у яких один і той же предмет спору, і які врегульовані одними і тими ж нормами матеріального права, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.

Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналіз викладених правових висновків у наведених прикладах свідчить про існування різного підходу до вирішення схожих справ, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду подібних спорів Верховним Судом.

Матеріали справи свідчать про те, що звертаючись до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом ОСОБА_1 посилалась на те, що після смерті бабусі ОСОБА_4 майно перейшло до дідуся ОСОБА_5 та її батька ОСОБА_3 , які проживали в одному будинку за адресою: в АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою, виданою Новомерчицькою сільською радою Валківського району Харківської області №02-26/249 від 19.09.2019 року, ОСОБА_3 проживав на території Новомерчицької сільської ради в АДРЕСА_1 , згідно з записами в погосподарській книзі з 2007 року по 2010 рік (а.с.29).

До апеляційної скарги представником ОСОБА_2 - адвокатом Кузьміною Т.Г. додана довідка, видана Новомерчицькою сільською радою Валківського району Харківської області №02-26/182 від 20.06.2017 року, згідно з якою ОСОБА_3 постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 167).

З відповіді Валківської державної нотаріальної контори Харківської області №184/02.14 від 16.02.2019 року також вбачається, що позивач звертаючись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини надала довідку № 02-26/75, видану 28.02.2017 року виконавчим комітетом Новомерчицької сільської ради Валківського району Харківської області, згідно з якою ОСОБА_3 на час відкриття спадщини постійно проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_2 (а.с. 16).

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Кузьміна Т.Г. посилалась на те, що суд першої інстанції безпідставно не залучив ОСОБА_2 до участі у справі в якості відповідача, оскільки ОСОБА_2 має право на отримання спадщини, як такий, що постійно проживав зі спадкоємцем і прийняв спадщину. Отже, вирішення справи залежить від правильного вирішення питання про прийняття спадкоємцями спадщини, а саме від встановлення факту проживання зі спадкодавцями.

Колегія суддів вважає, що наявні підстави для зупинення провадження у справі через неоднакове застосування частини третьої ст. 1268 ЦК України у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 10 частини 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини 1статті 252 цього кодексу - до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду цивільної справи № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) в касаційному порядку.

Керуючись ст. 252 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Новомерчинської сільської ради Валківського району Харківської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за апеляційною скаргою адвоката Кузьміної Тетяни Григорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Валківського районного суду Харківської області від 2 квітня 2020 року - зупинити до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду цивільної справи № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.389 ЦПК України.

Головуючий С.С. Кругова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук

повний текст постанови

складено 25 вересня 2020 року