Ухвала

від 02.09.2021 по справі 615/955/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

02 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 615/955/19

провадження № 61-13652ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Кузьміна Тетяна Григорівна, на рішення Валківського районного суду Харківської області від 02 квітня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Новомерчицької сільської ради Валківського району Харківської області, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки площею 8,5487 га, які розташовані за адресою: Новомерчицька сільська рада Валківського району Харківської області з кадастровими номерами 6321285000:03:000:0177, 6321285000:03:000:0347, 6321285000:03:000:0369.

Валківський районний суд Харківської області рішенням від 02 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року, позов задовольнив. Визнав за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки, які розташовані на території Новомерчицької сільської ради Валківського району Харківської області площею 8,5487 га (4,2498 га - кадастровий номер: 6321285000:03:000:0177; 3,5614 га - кадастровий номер: 6321285000:03:000:0347; 0,7375 га - кадастровий номер: 6321285000:03:000:0369) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10 серпня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Кузьміна Т. Г., подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Валківського районного суду Харківської області від 02 квітня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року у вищевказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Кузьміна Т. Г. звернулася з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що вона у травні 2021 року захворіла на COVID-19, відповідно до довідки ТОВ Соціальна лабораторія Євромед від 03 травня 2021 року у неї виявлено SARS -CoV-2. Вона дуже важко перенесла хворобу, а ще гірше відбувалася реабілітація після перенесеного захворювання. Вказаний діагноз призвів до посттравматичного стресового розгляду, депресії, до загострення психопатологічної симптоматики та психологічних труднощів. При цьому, станом на 10 серпня 2021 року режим карантину в Україні не скасовано.

На підтвердження наведеного адвокатом Кузьміною Т. Г. надано копії результатів досліджень лабораторії Сінево від 14 травня 2021 року та лабораторії ЄвроМед від 03 травня 2021 року.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки до касаційної скарги не додано будь-яких належних доказів, які б підтверджували дату отримання ОСОБА_1 чи його представником копії повного тексту постанови Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року.

Також, посилання представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміної Т. Г. на те, що вона у травні 2021 року захворіла на COVID-19 не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 не був позбавлений можливості особисто подати касаційну скаргу до Верховного Суду чи звернутися до іншого адвоката для отримання правничої допомоги.

Згідно з вимогами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною третьою статті 393 ЦПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

У зв`язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, - надати строк для звернення до суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших поважних підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів.

Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов`язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи.

Також, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування, ціна позову визначається вартістю майна.

Позовну заяву подано у червні 2019 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 921 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви).

З матеріалів касаційного провадження та змісту оскаржених судових рішень не вбачається вартість спірних земельних ділянок, тому суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті за майнові вимоги відповідно до положень Закону України Про судовий збір .

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно самостійно розрахувати розмір судового збору, виходячи з вартості спірних земельних ділянок станом на час подання позову до суду, надавши належні докази на підтвердження такої вартості та сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, х 200 %.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Валківського районного суду Харківської області від 02 квітня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року за клопотанням ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Кузьміна Тетяна Григорівна, неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Кузьміна Тетяна Григорівна, на рішення Валківського районного суду Харківської області від 02 квітня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев