У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 600/961/20-а
25 вересня 2020 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Мацький Є.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Путильської районної ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Водночас, поряд із вимогами апеляційної скарги, відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження згаданого рішення.
Однак, підстави вказані апелянтом у клопотанні про поновлення строку суд вважає неповажними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов`язком для всіх учасників адміністративного процесу.
Як свідчать матеріали справи, вперше з апеляційною скаргу відповідач звернувся 06 серпня 2020, проте вказану апеляційну скаргу було повернуто ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року, оскільки повноваження представника, який подав апеляційну скаргу не відповідали вимогам ст. 59 КАС Ураїни.
Скаржником не було реалізовано право на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції від 26.07.2020 року про повернення апеляційної скарги.
Таким чином, первину апеляційну скаргу було повернуто скаржнику через недбале ставлення посадових осіб до оформлення апеляційної скарги.
Згідно з частиною 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, в разі повернення апеляційної скарги особа має право повторно подати апеляційну скаргу, але в межах строку звернення до суду з апеляційною скаргою встановленого статтею 295 КАС України, або у разі поновлення пропущеного строку з причин, які будуть визнані судом поважними.
Вдруге апеляційна скарга подана апелянтом 08 вересня 2020 року, тобто поза межами строку, встановленого ст. 295 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
При цьому, в силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.
Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії Суд звертав увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси….
Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого його користь).
Таким чином, недбале ставлення посадових осіб суб`єктів владних повноважень щодо оформлення апеляційної скарги не може бути поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження. Доказів того, що введення карантину на території України вплинуло на порушення строків подачі повторної апеляційної скарги відсутні, а тому такі посилання скаржника є безпідставними.
Отже, при належному добросовісному відношенні апелянт не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в межах строку звернення до суду апеляційної інстанції, проте таким правом не скористався, а тому суд вважає, що вказані відповідачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених позивачем причин пропуску такого строку поважними, а тому у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.07.2020 необхідно відмовити.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
1. У задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року відмовити.
2. Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Путильської районної ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.
3. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
4. Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Мацький Є.М.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2020 |
Оприлюднено | 29.09.2020 |
Номер документу | 91806744 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Мацький Є.М.
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Григораш Віталій Олександрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Григораш Віталій Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні