Постанова

від 23.09.2020 по справі 916/2783/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 рокум. ОдесаСправа № 916/2783/17Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Головея В.М.,Колоколова С.І.,

(склад колегії змінено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020 у зв`язку з перебуванням суддів та Савицького Я.Ф. та Ярош А.І. у відпустці)

при секретарі судового засідання Федорончукі Д.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси в порядку самопредставництва -Полякова О.Г.за довіреністью № 554 від 04.02.2019;

від позивача Військової частини НОМЕР_1 в порядку самопредставництва - Галімон Н.А., за довіреністю № 350/312/24/45 від 04.01.2019;

від відповідача адвоката Тертицького В.О. за ордером ВІ №1020798 від 21.09.2020;

від третьої особи в порядку самопредставництва- Дубчака Д.В., за наказом №52 від 19.02.2020 та довіреністю № 220/547/Д, від 23.09.2019;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ"

на рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2018, проголошене о 13:07:09 суддею Гутом С.Ф. у м. Одесі, повний текст якого складено 10.12.2018

у справі № 916/2783/17

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси та Військової частини НОМЕР_1

до скаржника

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів Міністерства оборони України

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси (надалі КЕВ м.Одеси), Військова частина НОМЕР_1 (надалі ВЧ НОМЕР_1 ) звернулися до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Міністерства оборони України, в якій просили суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ВЧ НОМЕР_1 загальною площею 1 669кв.м., шляхом демонтажу самовільно встановленого металевого паркану та повернення (встановлення) паркана, який був незаконно знесений.

Позовні вимоги обґрунтовувались неправомірними діями відповідача, а саме знесенням залізобетонного паркану, що належав військовій частині та самовільним встановленням металевого паркану на земельній ділянці, яка належить військовій частині.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.11.2018 позов задоволено та зобов`язано ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ВЧ НОМЕР_1 загальною площею 1 669 кв.м. шляхом демонтажу самовільно встановленого металевого паркану та повернути (встановити) паркан, який був незаконно знесений, а також стягнуто з ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" на користь ВЧ НОМЕР_1 1 600 грн. витрат по сплаті судового збору.

Суд дійшов висновку, що позивачами доведено належними та допустимими доказами факт знаходження спірної земельної ділянки в користуванні ВЧ НОМЕР_1 та факт зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, знесення паркану та встановлення металевого паркану на території ВЧ НОМЕР_1 .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого суду, відповідач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не врахував той факт, що позивач не надав доказів на підтвердження права власності/користування на паркан, який був знесений, а також щодо місця його розташування.

На думку скаржника, суд не прийняв до уваги та проігнорував доводи відповідача про те, що ним не порушено права жодних третіх осіб та не здійснювалось перешкоджання у користуванні земельною ділянкою позивачів.

Скаржник зазначає, що спірна земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних правовідносин, оскільки за нею не закріплено кадастровий номер, а також відсутня технічна документація з зазначенням меж земельної ділянки, необхідність яких передбачена Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Положенням про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями №483 від 22.12.1997.

Крім того, скаржник вважає, що рішення місцевого суду неправомірно ґрунтується на висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи від 13.03.2018 №№21807/1, оскільки останній не відповідає вимогам ЗУ «Про судову експертизу», а відтак не є належним доказом.

ВЧ НОМЕР_1 надіслала до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що спірна земельна ділянка перебуває в користуванні ВЧ НОМЕР_1 на законних підставах, тоді як ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» в порушення меж належної військовій частині земельної ділянки самовільно встановлено металевий паркан на території ТОВ, а відтак вважає висновок суду першої інстанції про його демонтаж законним і правомірним, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

30.01.2019 ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" звернулось до суду апеляційної інстанції із клопотанням про призначення у даній праві судової земельно-технічної експертизи з метою встановлення меж та місця розташування земельних ділянок позивачів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 задоволено клопотання ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" про призначення судової земельно-технічної експертизи, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

- чи є накладання земельних ділянок ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" (кадастрові номери 5110136900:52:001:0128 та 5110136900:52:001:0129 на земельну ділянку позивачів за адресою : м. Одеса, пр. Маршала Жукова (Небесної сотні), 2 та Шкільний аеродром 1, 1-а?

- на чиїх земельних ділянках знаходиться нині існуючий металевий паркан, встановлений ТОВ"ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" 29.09.2017 та 29.10.2017?

- визначити місце розташування попереднього паркану, який просять повернути (встановити) позивачі?

Оплату вартості експертизи покладено на ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" та направлено матеріали справи до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

До закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційне провадження у справі зупинялось.

06.08.2020 від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2783/17 разом з висновком експерта, а відтак провадження у даній справ було поновлено та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 24.09.2020.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням звуженого виконкому Одеської міської Ради депутатів трудящих від 10.12.1948 №021 було надано право на користування земельною ділянкою загальною площею 326,7 га на аеродромі Шкільний 5 Повітряній армії, на якій на теперішній час розташоване військове містечко № НОМЕР_2 ВЧ НОМЕР_1 .

Розпорядженням Міністрів Української РСР від 14.04.1951 №445-013рс відведено в постійне користування військового міністерства СРСР земельні ділянки, зокрема, для розширення аеродрому першої групи " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Відповідно до наказу начальника Одеського гарнізону від 18 червня 2012 року №32 «Про закріплення казармено-житлового фонду, інженерних мереж та споруд, земельних ділянок за командирами військових частин Одеського гарнізону» військове містечко № НОМЕР_2 (м. Одеса, проспект Маршала Жукова (Шкільний аеродром) закріплено за командиром ВЧ НОМЕР_1 .

Відповідно Довідки начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси від 30.10.2017 №3499 земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_2 (м. Одеса, проспект Маршала Жукова (Шкільний аеродром) перебуває на оперативному обліку КНВ м.Одеси та передана для утримання та експлуатації ВЧ НОМЕР_1 .

29.09.2017 на ділянці території ВЧ НОМЕР_1 , що межує з територією підприємства торгівельного центру «СІТІ-ЦЕНТР», представниками підрядної організації на замовлення ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» самовільно встановлено металевий паркан (26 секцій) розміром 80,14 метрів у довжину та 11.4 метри у ширину, загальною площею 913,6 кв. метрів.

Представниками ВЧ НОМЕР_1 було викликано слідчу групу Київського районного відділу поліції м.Одеси, яка прийняла заяву про самозахоплення земельної ділянки на території військової частини та склала протокол огляду місця події. Зазначена заява занесена до журналу єдиного обліку заяв Київського районного відділу поліції м. Одеси під №25271 від 29.09.2017.

29.10.2017 на ділянці території ВЧ НОМЕР_1 , що межує з територією підприємства, представниками підрядної організації на замовлення ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» (північно-східна частина аеродромної зони, 500 метрів від КПП №2) представниками підрядника, який виконує замовлення, самовільно, додатково до раніше встановленого, встановлено ще 28 секцій металевого паркану розміром 84 метри у довжину та 9 метрів у ширину, загальною площею 756 кв.м..

За фактом незаконного будівництва була складена заява керівнику слідчої групи Київського районного відділу поліції м. Одеси та складений протокол огляду місця події. Зазначена заява занесена до журналу єдиного обліку заяв Київського районного відділу поліції м. Одеси під №28163 від 29.10.2017.

Як зазначають позивачі, керівництву торгівельного центру, яке прибуло на місце події, було запропоновано в добровільному порядку припинити зазначене самовільне захоплення та звільнити земельну ділянку військової частини, але невідомі особи наголосили, що у них є дозвільні документи, які не були пред`явлені, та не реагуючи на вимоги щодо припинення будівельних робіт, продовжили встановлення металевого паркану та знесли старий залізобетонний паркан, що належав ВЧ НОМЕР_1 .

Вищезазначені неправомірні дії ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» стали підставою для звернення позивачів до суду із відповідним позовом.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Конституція України встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Власникові на підставі частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предметом негаторного позову є вимога особи, яка володіє майном, до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном.

Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Характерною ознакою такого позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або користування належним йому майном.

Отже, в розумінні наведених норм власник (титульний володілець) вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Зміст правомочностей із володіння і користування земельною ділянкою як складових права постійного користування полягає у можливості фізичного доступу користувача до земельної ділянки, можливості використання земельної ділянки для своїх потреб (з урахуванням її цільового призначення). Зміст прав та обов`язків землекористувачів викладено також у статтях 95, 96 Земельного кодексу України.

За приписами статті 13 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України, статей 9 та 14 Закону України Про збройні Сили України землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об`єктів державної власності, в тому числі земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

Землі, які використовують Збройні Сили України, є державною власністю. Вони підлягають обов`язковому обліку, цільовому використанню і правильному утриманню. Військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

Висновком судового експерта №19-1629-1631 від 29.07.2020 встановлено, що частина нині існуючого металевого паркану довжиною 81,38м. розташована на земельній ділянці ТОВ"ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" к.н. 5110136900:52:001:0128 з заступом на ділянку від 0,00м. до 1,64 м., а частина металевого паркану довжиною 77,90м. розташована поза межами земельної ділянки відповідача к.н. 5110136900:52:001:0128 з відступом від межі ділянки від 0,00м, до 0,63м.

При цьому в відповідному висновку судовим експертом зазначено, що визначити чи знаходиться нині існуючий металевий паркан на земельній ділянці позивачів за адресою : м. Одеса, вул. Шкільний аеродром 1,1-а не надається можливим, оскільки на вказану ділянку на надано документів із землеустрою.

Разом з тим, в наявному в матеріалах справи висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №21807/17-41 від 13.03.2018 встановлено, що внаслідок встановлення ТРЦ "Сітіцентр" металевого паркану зайнято частину земельної ділянки саме аеродрому " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ВЧ НОМЕР_1 , площею 0,1579 га (1579 м ), яка перебуває в користуванні вказаної військової частини на підставі рішення виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих від 10.12.1948 № 021 та розпорядження Міністрів Української РСР від 14.04.1951 №445-013рс, і межі якої уточнені на підставі технічного звіту по інвентаризації земельної ділянки Південного територіального KEУ МО України, що знаходиться в користуванні військового містечка № 10 (грунтовий аеродром 3 класу "Одеса-Шкільний"), за адресою: м. Одеса, вул. Шкільний аеродром, 1-а, виконаного ДП "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в 2007 році.

Також, у висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №21807/17-41 від 13.03.2018 встановлено, що Рішення звуженого виконкому Одеської міської Ради депутатів трудящих від 10.12.1948 №021 та Розпорядження Міністрів Української РСР від 14.04.1951р. №445-013рс є документами, що посвідчують право на земельну ділянку аеродрому " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ВЧ НОМЕР_1 , а межі вказаної земельної ділянки були уточнені на підставі технічного звіту по інвентаризації земельної ділянки Південного територіального КЕУ МО України, що знаходиться в користуванні військового містечка №10, виконаного ДП "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в 2007 році.

Отже враховуючі зазначені висновки експертів, в яких встановлено, що суміжна відповідачу земельна ділянка перебуває в користуванні ВЧ А3571 на законних підставах, а також встановлений факт незаконного розташування відповідачем частини металевого паркану на території цієї частини, правомірною є вимога позивачів про зобов`язання ТОВ"ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ВЧ НОМЕР_1 загальною площею 1 669 кв.м.. Разом з тим у зв`язку з висновком експерта про неможливість встановлення місця розташування попереднього паркану та його технічних характеристик, який просять повернути (встановити) позивачі, судова колегія вважає, що доцільним є усунення відповідних перешкод найменш затратним для сторін способом, зокрема шляхом перенесення існуючого металевого паркану на межу земельної ділянки ТОВ"ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" к.н. 5110136900:52:001:0128, а не шляхом його демонтажу, як зазначив суд першої інстанції,у зв`язку з чим рішення у відповідній частині слід змінити.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №21807/17-41 від 13.03.2018 є не належним доказом, оскільки відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, судова колегія відхиляє доводи скаржника про те, що суміжна земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних правовідносин, оскільки за нею не закріплено кадастровий номер, а також відсутня технічна документація з зазначенням меж земельної ділянки, необхідність яких передбачена Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Положенням про порядок надання в користування земель(земельних ділянок) для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями №483 від 22.12.1997, оскільки згідно з частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування. Водночас, наведена норма не обмежує і не скасовує права постійного користування земельними ділянками, набутого іншими способами у встановлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 (рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005), яке згідно з цим же рішенням може бути оформленим належним чином землекористувачем у будь-який час і відповідно підлягає захисту у судовому порядку.

Користування спірною земельною ділянкою виникло у військової частини до набрання чинності Закону України "Про Державний земельний кадастр" (чинний з 01.01.2013) та Положення про порядок надання в користування земель(земельних ділянок) для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями №483 від 22.12.1997р., а відтак посилання скаржника на порядок та правила передбачені цими нормативними актами є недоречними.

Твердження апелянта про відсутність порушень ним прав третіх осіб та відсутність перешкоджань у користуванні земельною ділянкою позивачів, не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак колегією суддів також не приймаються до уваги.

Згідно до п.2 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2018 у справі №916/2783/17 слід змінити, виклавши резолютивну частину у новій редакції.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про здійснення відповідачем перешкод у користуванні земельною ділянкою військової частини, судові витрати, понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, слід покласти на апелянта, крім того стягнути з нього на користь ВЧ НОМЕР_1 здійснені нею витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" задовольнити частково, рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2018 у справі №916/2783/17 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси та Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою Військової частини НОМЕР_1 загальною площею 1 669 кв.м. шляхом перенесення металевого паркану на межу земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" кадастровий номер. 5110136900:52:001:0128.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" на користь Військової частини НОМЕР_1 1 600 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.»

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.09.2020р о 10.00

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя В.М. Головей

Суддя С.І. Колоколов