Рішення

від 18.09.2020 по справі 902/203/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2020 р. Cправа № 902/203/20

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Стафійчук І.С.

Представники сторін:

позивача Хоменчук К.Л., ордер серії ВН №067338 від 25.03.2020;

відповідача не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежний Захист" (вул. 600-річчя, буд. 9В, корпус 2, кв. 2, м. Вінниця, 21021)

до : Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Ладижинська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (вул. Козельницька, буд. 15, м. Львів, 79026; вул. Наконечного, буд. 173, м. Ладижин, Тростянецький район, Вінницька обл., 24321)

про стягнення 34751,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежний Захист" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Ладижинська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про стягнення 333298,90 грн заборгованості, з яких 306166,19 грн - основного боргу, 8804,35 грн - 3% річних та 18328,36 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 2677-ЗЄ-ЛаТЄС від 01.08.2018, в частині здійснення розрахунків за надані послуги.

Ухвалою від 03.03.2020 відкрито провадження у справі № 902/203/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 26.03.2020.

Ухвалою від 26.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/203/20 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19.05.2020. Встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 19.05.2020.

15.05.2020 до суду надійшла зустрічна позовна заява №22-808 від 12.05.2020 Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Ладижинська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежний Захист" про визнання договору недійсним.

Ухвалою від 15.05.2020 зустрічну позовну заяву №22-808 від 12.05.2020 Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Ладижинська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" залишено без руху, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

Ухвалами від 19.05.2020, 16.06.2020 та 07.07.2020 відкладено підготовче засідання на 16.06.2020, на 07.07.2020 та на 20.08.2020 відповідно, з підстав викладених у відповідних ухвалах.

14.08.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання про продовження процесуальних строків щодо подачі відзиву на позовну заяву.

19.08.2020 до суду від позивача надійшли заяви про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 306166,19 грн. та про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою від 20.08.2020 зустрічну позовну заяву №22-808 від 12.05.2020 Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Ладижинська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" повернуто на підставі ст. 174 ГПК України.

Також, ухвалою від 20.08.2020 прийнято відмову позивача від позову в частині стягнення основного боргу, провадження у справі 902/203/20 в частині стягнення основного боргу в розмірі 306166,19 грн. закрито та стягнуто з відповідача судовий збір пропорційно основного боргу.

В судовому засіданні 20.08.2020 суд прийняв заяву позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, як таку, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 14.08.2020 про продовження процесуальних строків щодо подачі відзиву на позовну заяву, оскільки судом розцінено дане клопотання, як зловживання процесуальними правами, зважаючи на тривалий розгляд справи та задоволення аналогічного клопотання в минулому судовому засіданні.

Ухвалою від 20.08.2020 встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 15.09.2020, з 15.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 18 вересня 2020 р.

16.09.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), в якому відповідач просить суд розгляд справи провести за відсутності представника відповідача, відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

18.09.2020 до суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

На визначену судом дату 18.09.2020 з`явився представник позивача.

Щодо повідомлення відповідача суд зазначає, що останній про розгляд справи повідомлений належним чином та відповідно до поданого до суду відзиву просить розгляд справи провести за відсутності останнього.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, розглянувши поданий відповідачем відзив на позовну заяву, приймає його до розгляду, оскільки останній надісланий до суду 14.09.2020, відповідно до штампу відділення поштового зв`язку на конверті, а ухвалою суду від 20.08.2020 було встановлено сторонам строк для вчинення процесуальних дій до 15.09.2020.

З огляду на викладене відзив на позовну заяву поданий до суду в межах строків встановлених судом.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.09.2020, в зв`язку з неявкою представників сторін на проголошення вступної та резолютивної частини рішення остання долучена до матеріалів справи без проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.08.2018 року між Акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Ладижинська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" ( надалі відповідач, в договорі Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пожежний Захист" (надалі позивач, в договорі Виконавець) був укладений договір № 2677-ЗЭ-ЛаТЭС про надання послуг, відповідно до якого Виконавець зобов`язується у 2018-2019 році надати Замовнику послуги, зазначені в п. 1.2. цього Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги. Найменування послуг (код ДКПП 33.12.1): послуги з ремонту мережі протипожежного водопостачання та автоматичної пожежної сигналізації головного корпусу котло-турбінного цеху ДТЕК ЛАДИЖИНСЬКА ТЕС (далі - Послуги). Місце надання Послуг (Об`єкт): ДТЕК ЛАДИЖИНСЬКА ТЕС за адресою: Вінницька, обл. Тростянецький район, м. Ладижин, вул. Наконечного, 173 (п. 1.1., 1.2. та 1.3. Договору).

Виконавець повинен надати Замовнику Послуги, якість яких відповідає умовам що зазвичай ставляться до відповідного виду послуг НАПБ А.01.001-2015 Правила пожежної безпеки Україні (п. 2.1. Договору).

Сума цього Договору становить: 2 858 377,85грн., у тому числі ПДВ 20 % 476 396,31грн. Сума цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін, що оформлюється підписанням Додаткової угоди. З моменту виставлення Виконавцем рахунку за надані Послуги, сума наданих Послуг, що вказана в такому рахунку є фіксованою і зміні не підлягає, окрім випадків, передбачених цим Договором (п. 3.1., 3.2. та 3.3. Договору).

Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником наданих Виконавцем Замовнику Послуг протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання Договору аванс у розмірі 30% (615 240грн. 00коп від суми, яка передбачена бюджетом 2018р. (1709000,00 грн.), остаточний розрахунок протягом 5 (п`яти) робочих днів з 60 календарного дня після підписання Сторонами акту прийому-передачі наданих Послуг, пред`явлення Виконавцем рахунку на оплату Послуг та за умови надання Виконавцем належним чином оформленої податкової накладної. Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим Договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день (п. 4.1. Договору).

Замовник при перерахуванні грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, в призначенні платежу платіжного доручення в обов`язковому порядку вказує реквізити цього Договору (номер, дата укладення), а також період (місяць, рік), за Який здійснюється оплата. У разі не зазначення в призначенні платежу платіжного доручення періоду (місяць, рік), за який здійснюється оплата, здійснена за таким платіжним дорученням оплата за Послуги за цим Договором зараховується в хронологічному порядку відповідно до дати виникнення зобов`язань з оплати (п. 4.4. Договору).

Строк (термін) надання Послуг з 01 серпня 2018р. до 31 липня 2019р. Кількість/обсяг Послуг зазначені в додатку № 1 Технічне завдання до цього Договору та підтверджується Технічними вимогами (Додаток № 2 до цього договору та договірними цінами ) (Додаток № 3 до цього Договору). Послуги надаються з матеріалів та запасних частин Виконавця, вартість яких входить до ціни Договору; Надані Виконавцем Послуги згідно з цим Договором оформлюються актами прийому-передачі наданих Послуг із зазначенням коду згідно ДКПП, які Виконавець надає до 01 (першого) числа місяця, наступного за звітним. В акті прийому-передачі наданих Послуг повинен бути відображений фактичний обсяг наданих Послуг протягом звітного періоду. Замовник перевіряє надані акти прийому-передачі наданих Послуг в строк до 3 (трьох) робочих днів після їх отримання. У разі відмови Замовника підписати акт прийому-передачі наданих Послуг, він направляє письмове повідомлення Виконавцю з відмовою від підписання акту прийому-передачі наданих Послуг з вказуванням переліку виявлених недоліків (дефектів). Якщо в процесі надання Послуг, Виконавцем з`ясується неминучість отримання негативного результату або недоцільність подальшого надання Послуг, Виконавець зобов`язаний припинити їх надання, проінформувавши про це Замовника протягом доби після припинення надання Послуг. В цьому випадку, Сторони зобов`язані в п`ятиденний строк розглянути питання про доцільність продовження надання Послуг. Виконавець своїм підписом підтверджує, що до початку надання Послуг за цим Договором ним належним чином отримані/оформлені в компетентних державних органах, усі необхідні узгодження, дозвільні документи на Послуги, що підлягають наданню за цим Договором (п. 5.1. - 5.8. Договору).

Замовник зобов`язаний, крім іншого, своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані Послуги (п. 6.1. Договору).

Виконавець зобов`язаний, крім іншого, забезпечити надання Послуг у строки, встановлені цим Договором (п. 6.3. Договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України законами та цим Договором (п. 7.1. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін і діє до 31 липня 2019 р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх грошових зобов`язань (п. 10.1. Договору).

Будь-які зміни і доповнення до цього Договору вважаються дійсними в тому випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі і підписані особами, уповноваженими на те Сторонами за Договором (п. 12.1. Договору).

01.08.2019 між сторонами підписана Додаткова Угода до Договору № 2677-ЗЭ-ЛаТЭС про надання послуг від 01.08.2018, відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 30 листопада 2019 року, інші умови договору залишаються не змінними.

Між сторонами підписано Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 2846255,52 грн, а саме: № 397 від 27 серпня 2018 року на суму 528 782,52 грн; № 457 від 17 вересня 2018 року на суму 86 457,48 грн; № 458 від 17 вересня 2018 року на суму 404 861,79 грн; № 524 від 26 жовтня 2018 року на суму 172 661,20 грн; № 646 від 30 листопада 2018 року на суму 270 733,94 грн; №712 від 26 грудня 2018 року на суму 75 711,24 грн; № 179 від 29 березня 2019 року на суму 542 661,10 грн; № 244 від 26 квітня 2019 року на суму 386 784,98 грн; № 318 від 26 червня 2019 року на суму 23 8 116,92 грн та № 536 від 27 вересня 2019 року на суму 139 484,35 грн.

На виконання умов договору позивачем виставлялись рахунки відповідачу, а саме: №1980 від 01 серпня 2018 року на авансову оплату 615 240 гривень; № 511 від 17 вересня 2018 року на суму 404 861,79 гривень; № 582 від 26 жовтня 2018 року на суму 172 661,20 гривень № 645 від ЗО листопада 2018 року на суму 270 733,94 гривні; № 706 від 26 грудня 2018 року на суму 75 711,24 гривень; № 182 від 29 березня 2019 року на суму 542 661,10 гривень; № 247 від 26 квітня 2019 року на суму 386 784,98 гривень; № 375 від 26 червня 2019 року на суму 238 116,92 гривні; № 578 від 27 вересня 2019 року на суму 139 484,35 гривень.

Відповідач на виконання вимог Договору здійснив частковий розрахунок за надані послуги в сумі 2540089,33 грн, а саме: 02 серпня 2018 року - аванс у сумі 615 240 гривень; 17 січня 2019 року - 404 861,79 гривень (з простроченням платежу); 18 січня 2019 року - 172 661,20 гривень (з простроченням платежу); 31 січня 2019 року - 114 663,64 гривні 31 січня 2019 року - 156 070,30 гривень; 28 лютого 2019 року - 75 711,24 гривні; 30 липня 2019 року - 542 661,10 гривень (з простроченням платежу); 30 липня 2019 року - 386 784,98 гривень (з простроченням платежу); 25 жовтня 2019 року - 71 435,08 гривень (з простроченням платежу).

Як зазначено позивачем в позовній заяві, на день пред`явлення позову роботи, передбачені договором, завершено. Акт комплексного випробування сторонами підписано 17 вересня 2019 року.

06.12.2019 позивач направив на адреси відповідача листи-вимоги щодо остаточного розрахунку за Договором та Акти звірки взаємних розрахунків.

Відповідачем листи-вимоги отримано 11.12.2019 та 10.12.2019, однак залишено їх без відповіді та реагування. Акти звірки не підписано та не повернуто. Заборгованість не погашено.

Крім того, адвокатом позивача 03.02.2020 було надіслано пропозицію щодо досудового врегулювання спору до 14.02.2020 року, разом з тим дане звернення залишене без відповіді та реагування.

Станом на день пред`явлення позову 28.02.2020 заборгованість відповідача перед позивачем складала 306166,19 грн.

Крім суми основного боргу позивачем в позовній заяві заявлено до стягнення з відповідача 8804,35 грн - 3% річних та 18328,36 грн - інфляційних втрат.

19.08.2020 до суду від позивача надійшли заяви про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 306166,19 грн.

Заява про відмову від позову в частині основного боргу мотивована тим, що після відкриття провадження у справі відповідачем погашено основний борг у розмірі 306166,19 грн., що стверджується виписками по рахунку позивача від 29.05.2020 на суму 166681,84 грн та від 30.06.2020 на суму 139484,35 грн. Враховуючи сплату основної заборгованості позивач відмовився від позову в частині стягнення основної заборгованості та просив суд стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору за основною заборгованістю.

Ухвалою від 20.08.2020 прийнято відмову позивача від позову в частині стягнення основного боргу, провадження у справі 902/203/20 в частині стягнення основного боргу в розмірі 306166,19 грн. закрито та стягнуто з відповідача судовий збір пропорційно основного боргу. На виконання ухвали видано відповідний наказ.

19.08.2020 до суду від позивача надійшли заява про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Заява про збільшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних мотивована тим, що після відкриття провадження у справі відповідачем погашено основний борг у розмірі 306166,19 грн., разом з тим відповідачем не погашено заявлені до стягнення 8804,35 грн - 3% річних та 18328,36 грн - інфляційних втрат, які нараховані позивачем станом на день подачі позовної заяви, крім того оплата основної заборгованості відбулась 29.05.2020 на суму 166681,84 грн та 30.06.2020 на суму 139484,35 грн., з огляду на це позивачем донараховано інфляційні втрати в розмірі 5032,89 грн та 3% річних в розмірі 2585,71 грн, з дня пред`явлення позовної заяви до дня повної оплати основної заборгованості.

З огляду на викладене, на день прийняття рішення вимоги позивача складаються з стягнення з відповідача 23361,25 грн - інфляційних втрат та 11390,06 грн - 3% річних, судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) проти задоволення позовних вимог заперечує, зокрема зазначає, що позовні вимоги позивача мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 2677-ЗЭ-ЛаТЭС про надання послуг від 01.08.2018, в частині здійснення розрахунків за надані послуги.

Разом з тим, Договір № 2677-ЗЭ-ЛаТЭС про надання послуг від 01.08.2018 укладений (підписаний) одноособово директором позивача. Інформація про прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ Пожежний Захист про надання згоди на вчинення даного правочину в самому договорі відсутня. З викладеного можна зробити висновок, що директор позивача не був уповноважений на підписання зазначеного договору.

Враховуючи допущені порушення при укладенні договору, даний договір не відповідає вимогам п.п.1,2 ст. 203 ЦК України. Відтак, позивач безпідставно посилається на умови договору щодо строків оплати за надані послуги і у розрахунках інфляційних втрат та трьох відсотків річних невірно визначає період їх обчислення.

Крім того, при розрахунку інфляційних втрат позивачем не враховано періоди часу, в яких індекс інфляції становив менше 100% (тобто мала місце дефляція).

Також, відповідач просить зменшити витрати на правничу допомогу зазначивши, що вони надмірно великі.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Надаючи оцінку запереченням відповідача відносно того, що даний договір не відповідає вимогам п.п.1,2 ст. 203 ЦК України, суд враховує наступне.

Згідно ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 204 Цивільного кодексу України установлює презумпцію правомірності правочину, а саме - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Тлумачення статей 16, 203, 215 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: по-перше, пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; по-друге, наявність підстав для оспорення правочину; по-третє, встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Разом з тим, зустрічний позов пред`явлений відповідач про визнання договору недійсним ухвалою суду від 15.05.2020 залишено без руху із встановленням заявнику строку для усунення недоліків заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.

27.05.2020 до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення Акціонерному товариству "ДТЕК Західенерго" та 01.06.2020 до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення Відокремленому підрозділу "Ладижинська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", в яких зазначено, що ухвала суду від 15.05.2020 про залишення зустрічної позовної заяви без руху вручена заявнику під розписку 22.05.2020 та 25.05.2020 відповідно.

Отже, оскільки ухвала вручена Відокремленому підрозділу "Ладижинська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" 25.05.2020 граничний строк для усунення недоліків 04.06.2020.

Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", зі змінами, установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин.

У зв`язку із запровадженням карантину на території України з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, прийнято Закон України "про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (№540-ІХ).

Законом, зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, а саме Розділ Х "Прикінцеві положення" доповнено новою частиною 4 такого змісту: під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк який встановлюється судом у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину.

Разом з тим, 18.06.2020 прийнято Закон України "про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (№ 731-IX).

Законом, зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, а саме частину 4 розділу X "Прикінцеві положення" викладено в новій редакції: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Крім того, в прикінцевих та перехідних положеннях даного Закону зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Даний Закон набрав чинності 17.07.2020.

Як встановлено судом, Акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Ладижинська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" протягом встановленого Законом 20-денного строку не надійшло документів направлених на усунення недоліків зустрічної позовної заяви, визначених судом та будь яких клопотань щодо зустрічної позовної заяви до суду не подавалось.

В судовому засіданні 20.08.2020 судом встановлено, що станом на день слухання справи від позивача за зустрічним позовом не надійшло документів направлених на усунення недоліків зустрічної позовної заяви, визначених судом.

З огляду на викладене ухвалою від 20.08.2020 зустрічну позовну заяву №22-808 від 12.05.2020 Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Ладижинська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" повернуто на підставі ст. 174 ГПК України.

Повернення зустрічної позовної заяви про визнання договору недійсним, позбавляє останнього права посилатися на обставину оспорюваності договору № 2677-ЗЭ-ЛаТЭС про надання послуг від 01.08.2018.

Крім того, в матеріалах справи знаходяться докази повної оплати наданих послуг за Договором № 2677-ЗЭ-ЛаТЭС про надання послуг від 01.08.2018.

Таким чином, твердження відповідача щодо недійсності договору оцінюються судом критично.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями ст. 901, ст. 902, ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір № 2677-ЗЭ-ЛаТЭС про надання послуг від 01.08.2018. Даний договір обопільно підписаний та скріплений печатками сторін.

На підставі даного договору, позивач надав відповідачу послуги в період з серпня 2018 по вересень 2019 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, на загальну суму 2846255,52 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

А тому, відповідно до умов укладеного договору та в силу актів цивільного законодавства, що регулюють правовідносини у сфері надання послуг у відповідача виникли обов`язки щодо оплати наданих послуги, відповідно до договору за актами виконаних робіт.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов`язання за Договором в частині проведення розрахунків за надані послуги, відповідачем були виконані не в повному обсязі, і лише підчас розгляду справи в суді відповідач повністю сплатив заборгованість, в зв`язку з чим позивачем було подано до суду заяву про відмову від позову в частині основного боргу.

Як зазначалось вище ухвалою від 20.08.2020 прийнято відмову позивача від позову в частині стягнення основного боргу, провадження у справі 902/203/20 в частині стягнення основного боргу в розмірі 306166,19 грн. закрито та стягнуто з відповідача судовий збір пропорційно основного боргу. На виконання ухвали видано відповідний наказ.

В зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг, позивачем заявлено до стягнення 23361,25 грн - інфляційних втрат та 11390,06 грн - 3% річних, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат з урахуванням дефляції, перерахований судом, в системі Ліга Закон , в межах вказаного позивачем періоду, становить 17758,82 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 23361,25 грн - інфляційних втрат, підлягає частковому задоволенню у розмірі визначеному судом.

Суд здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних, в межах вказаного позивачем періоду, помилки не виявив, а тому заявлена позивачем вимога про стягнення 11390,06 грн - трьох процентів річних підлягає задоволенню.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог витрати по сплаті судового збору в розмірі 521,27 грн (4999,48 грн - судовий збір сплачений при подачі позовної заяви + 114,28 грн - судовий збір сплачений при подачі заяви про збільшення позовних вимог - 4592,49 грн стягнутих судом з відповідача згідно ухвали про закриття провадження у справі в частині основного боргу = 521,27 грн), у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, суд зазначає, що позивачем заявлено судові витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Так позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10000,00 грн. витрат на правничу допомогу, дані витрати підтверджуються Договором про надання правової допомоги №3 від 28.01.2020, Попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю № 76 від 19.12.2003, Актом приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги № 3 від 28.01.2020 з детальним описом робіт на суму 10000,00 грн та платіжним дорученням № 36063 від 04.02.2020 на суму 10000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, клопотання відповідача про зменшення розміру витрат понесених позивача на професійну правничу допомогу адвоката викладене у відзиві на позовну заяву, не містить чітких обґрунтувань не співмірності понесених позивачем витрат та наданих адвокатом послуг.

У відзиві відповідачем зазначено, що справа не є складною, основний борг відповідачем сплачено, у зв`язку з цим стягнення 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу є не співмірними зі складністю справи.

Разом з тим, контррозрахунку судових витрат відповідачем не надано.

У п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України вказано, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем погашення основного боргу здійснено під час розгляду справи та відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 250, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (вул. Козельницька, буд. 15, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 23269555) в особі Відокремленого підрозділу "Ладижинська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (вул. Наконечного, буд. 173, м. Ладижин, Тростянецький район, Вінницька обл., 24321, код ЄДРПОУ 05470928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежний Захист" (вул. 600-річчя, буд. 9В, корпус 2, кв. 2, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 38717610) 17758,82 грн - інфляційних втрат, 11390,06 грн - 3% річних, 437,23 грн. - витрат пов`язаних із сплатою судового збору та 9832,92 грн. - витрат пов`язаних із наданням правової допомоги.

3. В позові в частині стягнення 5602,43 грн - інфляційних втрат відмовити.

4. Витрати в сумі 84,04 грн - судового збору та 167,08 грн - на правничу допомогу залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 28 вересня 2020 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. 600-річчя, буд. 9В, корпус 2, кв. 2, м. Вінниця, 21021)

3,4 - відповідачу (вул. Козельницька, буд. 15, м. Львів, 79026; вул. Наконечного, буд. 173, м. Ладижин, Тростянецький район, Вінницька обл., 24321)