Ухвала
від 28.09.2020 по справі 916/2699/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2699/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф., розглядаючи заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю КВІК ПЕЙ від 25.09.2020р. вх.№ГСОО2-3791/20, -

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю КВІК ПЕЙ

до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради

про визнання дій незаконними, визнання приписів про демонтаж недійсними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КВІК ПЕЙ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання дій незаконними, визнання приписів про демонтаж недійсними.

25.09.2020р. до Господарського суду Одеської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю КВІК ПЕЙ із заявою про забезпечення позову від 25.09.2020р. вх.№ ГСОО2-3791/20.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову від 25.09.2020р. вх.№ ГСОО2-3791/20 Товариством з обмеженою відповідальністю КВІК ПЕЙ було зазначено суду, що до розгляду вказаної позовної заяви на стадії по суті та винесення остаточного судового рішення по вказаній справі, є ризик, що фактично платіжні термінали, які належать товариству будуть демонтовані відповідачем або іншими залученими третіми особами, що в свою чергу істотно ускладнить ефективний захист порушених прав товариства.

Також заявник зазначає, що у випадку задоволення позовної заяви, після реалізації відповідачем всіх приписів (вимог) про демонтаж терміналів товариство буде вимушено звернутись із новим позовом про відшкодування завданої шкоди та повернення демонтованого майна.

Приймаючи до уваги викладене, позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та/або будь-яким залученим третім особам здійснювати демонтаж елементів вуличної торгівлі - платіжних терміналів Товариства з обмеженою відповідальністю КВІК ПЕЙ (ЄДРПОУ 38351771), за наступними адресами:

-м. Одеса, вул. Черняхівського, 4 (Договір про здійснення спільної діяльності № 3 від 15 січня 2020 року);

- м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 41/провулок Економічний, 2 (Договір про здійснення спільної діяльності №2 від 03 січня 2020 року);

-м. Одеса, вул. Марсельська, 26 (Договір УТ - 240/17 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 03.05.2017 року);

- м. Одеса, вул. Заболотного, 2 (Договір УТ - 266/17 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 03.05.2017 року);

- м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 31/1 (Договір УТ - 446/19 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 10.12.2019 року);

- м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 27 (Договір УТ - 469/19 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 10.12.2019 року);

м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 4 (Договір УТ - 410/20 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 08.05.2020 року);

- м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 56 (Договір УТ - 451/19 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 10.12.2019 року);

- м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 70 (Договір УТ - 454/19 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 10.12.2019 року);

- м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 1 (Договір УТ - 499/19 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 12.12.2019 року);

- м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 44 (Договір УТ - 470/19 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 10.12.2019 року);

- м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 26 (Договір УТ - 468/19 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 10.12.2019 року);

- м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 54 (Договір УТ - 241/18 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 30.08.2018 року);

- м. Одеса, вул. Одарія, 3/Чорноморського козацтва, 4 (Договір УТ - 487/19 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 12.12.2019 року).

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КВІК ПЕЙ від 25.09.2020р. вх.№ГСОО2-3791/20 про забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, законодавець дозволяє суду забезпечити існуючий або майбутній позов не тільки з мотивів неможливості чи ускладнення виконання рішення суду, але й у зв`язку з неможливістю чи ускладненням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу приписів частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч. ч. 1 та 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Слід зазначити, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Таким чином, оцінюючи подані заявником докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову та встановивши в їх сукупності обставини, на які посилається заявник як на підставу своїх вимог, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).

Також, відповідно до Постанови Верховного суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18 зазначено, що досліджуючи таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суди мають досліджувати чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів заяви, 25.09.2020р. невідома особа, яка представилась, як представник Управління без наданих на то документів передбачених п. 16.6. Правил, зокрема наказу керівника Уповноваженого органу, незаконно намагалась здійснити демонтаж платіжного терміналу - за адресою:м. Одеса, вул. Ак. Корольова. 26. TOB КВІК ПЕЙ звернулось до Таїровського відділу поліції Київського ВП ГУНД України в Одеській області для встановлення зазначеної особи та вжиття заходів реагування передбачених законом.

Вказані обставини підтверджуються наданим талоном-повідомленням №19/65 від 25.09.2020р. та наданою заявою, яка адресована до начальника Таїровського відділу поліції Київського ВП ГУНД України в Одеській області від 25.09.2020р. із проханням встановити особу, яка здійснювала спробу демонтажу платіжного терміналу - за адресою:м. Одеса, вул. Ак. Корольова. 26.

На думку суду, зазначені дії та факти свідчать про те, що Управління вже здійснює дії щодо незаконного демонтажу платіжних терміналів, до вирішення вказаної справи по суті, а тому вказана заява про забезпечення позову є обґрунтованою.

Також, господарський суд звертає увагу, що відповідно до п. 16.1 Правил Управління для виконання функцій, передбачених пп.16.3, 16,5 цих Правил, може використовувати послуги суб`єктів господарювання на підставі господарських договорів. Отже, проводити демонтаж, може безпосередньо як відповідач власними силами так і треті особи залучені відповідачем на підставі господарських договорів, отже вимоги сформульовані з урахуванням даного пункту правил.

Враховуючи вказане, господарський суд вважає співмірним та справедливим, що відповідатиме реальному захисту прав та інтересів Заявника, вжиття наступних заходів забезпечення позову, шляхом заборони Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (ЄДРПОУ 25830731) та/або будь-яким залученим третім особам здійснювати демонтаж елементів вуличної торгівлі - платіжних терміналів Товариства з обмеженою відповідальністю КВІК ПЕЙ (ЄДРПОУ 38351771), за наступними адресами: