Рішення

від 16.09.2020 по справі 520/7432/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 вересня 2020 року № 520/7432/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представників позивача Харченко К.С., Шаповал Д.О.,

представника відповідача Довгаль В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "НИВА" (с. Миколаївка, Вовчанський район, Харківська область,62510, код ЄДРПОУ 00707550) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: 1. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного у правління Державної податкової служби у Харківський області від 14.05.2020 року №00000720503; 2. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківський області від 14.05.2020 року №00000710503; 3. стягнути на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "НИВА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківський області судові витрати за сплату судового збору.

Ухвалою від 12.06.2020 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 18.08.2020 у справі закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити, зазначивши, що висновки податкового органу про реалізацію позивачем сільськогосподарської продукції власного виробництва за цінами, нижчими за звичайні не відповідають фактичним обставинам. Зокрема, реалізація такої продукції відбувалася за договірними цінами з покупцем з врахуванням якісних характеристик зерна, натомість податковим органом використана інформація відповідного вісника, яка визначає середні ціни реалізації за відповідні періоди.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що під час перевірки з метою визначення інформації про ціни, які склалися на ринку ідентичних товарів у порівняльних економічних ( комерційних) умовах використано інформацію про ціни з бюлетеня Огляд цін українського та світового товарних ринків ДП Держзовнішінформ . На підставі вивченої інформації зроблений висновок про те, що позивач здійснював реалізацію соняшника власного виробництва за цінами нижчими за звичайні, внаслідок чого занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість та відповідно не зареєстровані податкові накладні в ЄРПН.

Судовим розглядом встановлено, що позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу суб`єкта господарювання , одним з основних видів діяльності якого згідно витягу з ЄДРПОУ є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння олійних культур КВЕД 01.11, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин КВЕД 46.21.

Фахівцями відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, валютного законодавства за період з 01.10.20016 по 30.09.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 30.09.2019 за результатами якої складено акт від 15.01.2020 № 107/20-40-05-03-08/00707550.

Під час проведення перевірки встановлено порушення п.185.1. ст.185 , п.189.1 ст.189, п. г п.198.5 ст.198 ПК України у сумі 1547986.00 грн., в т.ч. за жовтень 2016 на суму 32269.00 грн, грудень 2017 на суму 330943.00 грн., листопад 2018 на суму 533794.00 грн, грудень 2018 на суму 650980.00 грн.; п.185.1 ст.185, п.189.1 ст.189, г п.1985. ст.198, п.200.4-в ст.200 ПК України , що призвело до завищення декларації показника р.21 з податку на додану вартість суми від`ємного значення, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду за вересень 2019 у сумі 757726.00 грн.; п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 , абз.4 п.201.4 пп.201.10 ст.201 ПК України в частині нескладання та відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ у розмірі 2305868.00 грн.

Порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 20.02.2020

№ 00000260503, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 1388540.00 грн., в тому числі основний платіж 1110832.00 грн, штрафні санкції 277708.00 грн.;

№ 00000270503, яким встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі199903.00 грн. та застосовано штраф у розмірі 0.00 грн.;

№ 00000280503 (форма ПН), яким підприємству нарахований штраф 671580.00 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Не погодившись з вказаними рішеннями позивач скористався правом адміністративного оскарження, визначеного ст.56 ПК України, за результатами кого

скасовано податкове повідомлення рішення від 20.02.2020 № 00000280503 в частині застосування штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН по операціях зі списання пального в рамках договорів підряду та в частині застосованих штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН за жовтень 2016, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін;

скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.02.2020 № 00000260503 в частині визначення перевіркою заниження податку на додану вартість по операціях зі списання пального в рамках договорів підряду та штрафні санкції у відповідній частині, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення рішення від 20.02.2020 № 00000270503 залишені без змін.

Внаслідок часткового скасування податкових повідомлень рішень контролюючим органом прийнято нові податкові повідомлення рішення від 14.05.2020

№00000710503, яким внаслідок порушення п.185.1 ст.185, п.189.1 ст189, п.198.1, пп. г п.198.5 ст.198 ПК України, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 850292.50 грн., в тому числі основний платіж 680234.00 грн, та штраф у розмірі 170058.50 грн.;

№ 00000720503, яким нарахований штраф за порушення строку реєстрації податкових накладних на суму 428791.50грн.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що між позивачем (постачальник) та ТОВ Оптімусагро Трейд (покупець) укладено договір поставки № 1238 від 14.02.2018 з додатковими угодами № 1-3 від 09.11.2018 щодо реалізації соняшника, відповідно до якого попередня вартість становить 7083.33 грн. за тонну (п.3.2 Договору).

Положеннями п.3.4 Договору визначено право постачальника одноразово у термін до 31 грудня 2018 одноразово ініціювати фіксацію остаточної ціни на весь фактично поставлений товар. Для фіксації остаточної ціни постачальник направляє покупцеві лист, в якому зазначається середня арифметична ціна закупівлі товару не менше ніж на п`яти зернових складах на умовах EXW в регіоні місцезнаходження зернових складах. Остаточна ціна товару розраховується за формулою. У випадку коли , коли до 31.12.2018 постачальник на не ініціював фіксацію остаточної ціни на поставлений товар ціна вважається остаточно погодженою сторонами та відповідає ціні , вказаній у п.3.2 Договору.

Листом від 09.11.2018 № 370 позивач направив ТОВ Оптімусагро Трейд щодо прийняття ініційованої ПСП Нива збільшення ціни за фактично поставлений товар, внаслідок чого сторони дійшли згоди зафіксувати остаточну вартість соняшника у розмірі 8767.54 грн., про що уклали додаткову угоду № 1-3 від 09.11.2018 до договору поставки від 14.02.2018 № 12308 та підписали акт № ОТ000000032 погодження ціна на поставлену продукцію.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Право на використання податкової інформації щодо ринкових цін та результатів її опрацювання (порівняння із ціною постачання, застосованою платником податків), у тому числі у висновках за результатами перевірок, закріплено у п.71.1 ст.71, п.74.2 ст.74 та пп.83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України.

Так, відповідно до п.71.1 ст. 71 ПК України та ст.16 Закону України Про інформацію інформація про ринкові ціни вважається податковою інформацією.

Підпунктом 72.1.6 п. 72.1 ст. 72 ПК України передбачено використання для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів іншої оприлюдненої відповідно до законодавства інформації та/або добровільно чи за запитом наданої контролюючому органу в установленому законом порядку.

Згідно з п. 74.2. ст. 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Статтею 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб і контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно пп. 14.1.80 п. 14.1 ст. 14 ПК України ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Згідно пп. 14.1.131 п. 14.1 ст. 14 ПК України однорідні (подібні) товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, у результаті чого виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Суд зазначає, що порівняні економічні (комерційні) умови ПК України безпосередньо не визначені, проте з точки зору економічних факторів порівняні умови повинні враховувати обсяги постачання товарів; строки виконання зобов`язань, умови проведення розрахунків (відстрочення оплати/відвантаження, передплата, і т.д.), розподіл ризиків між сторонами по зберіганню, транспортуванню товару; наявність/відсутність ризиків у продавця щодо зміни ринкових цін в майбутньому внаслідок змін ринкової кон`юктури та попиту.

Аналіз ринкової ціни повинен обов`язково враховувати:- ціни на ідентичні (однорідні) товари;- порівняні економічні (комерційні) умови.

Отже, визначення звичайної ціни, тобто обґрунтування відповідності застосовуваних підприємством цін рівню справедливої ринкової ціни, починається з визначення товару, його основних характеристик та умов постачання для співставлення.

Судом встановлено, що видання Огляд цін українського та світового товарних ринків , на дані якого посилається відповідач, є друкованим засобом масової інформації, що має індекс 22416 та виходить з періодичністю 12 разів на рік.

Бюлетень надає інформацію щодо цін, які склалися на світових та українському товарних ринках, цінових тенденцій, змін митного законодавства, законодавства із закупівель, а також коментарі експертів, представників органів державної влади тощо.

До суду відповідачем не надано роздруківок даних щодо цін на соняшник, які містилися на вказаних ресурсах, а їх даних акт перевірки не містить.

Таким чином, неможливо встановити, яка саме інформація врахована відповідачем для встановлення рівня звичайних цін на соняшник у спірних періодах, які були умови постачання, оплати, строки виконання контрактів, щодо якої якості соняшника була визначена ціна.

За таких обставин, не є доведеним податковим органом той факт, що ціна, визначена у договорах, укладених позивачем з ТОВ Оптімусагро Трейд , не є звичайною, отже, не доведено обґрунтованість донарахування податкових зобов`язань з ПДВ за результатами застосування іншої, ніж договірна, ціни на соняшник по операціям з зазначеним контрагентом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про невідповідність нормам податкового законодавства та фактичним обставинам справи висновків податкового органу про порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.189.1 ст189, п.198.1, пп. г п.198.5 ст.198 ПК України та як наслідок винесення податкового повідомлення рішення №00000710503, яким внаслідок порушення, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 850292.50 грн., в тому числі основний платіж 680234.00 грн, та штраф у розмірі 170058.50 грн.

Згідно абз. г п. 198.5 ст.198 ПКУ - платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до положень п. 120-1.1. ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Оскільки судовим розглядом не встановлено порушень вимог законодавства в частині визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за договором № 1238, укладеним з ТОВ Оптімусагро Трейд , застосування відповідачем штрафу в розмірі 50% від суми заниження податкових зобов`язань за платежем податок на додану вартість, на які позивачем не виписано та не зареєстровано податкові накладні, а саме в сумі 857583.00 грн., є необґрунтованим.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність рішень, що оскаржуються, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного у правління Державної податкової служби у Харківський області від 14.05.2020 року №00000720503.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківський області від 14.05.2020 року №00000710503.

Стягнути на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "НИВА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківський області судові витрати за сплату судового збору у розмірі 19186 (сто дев`ятнадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 26 коп.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

У повному обсязі рішення виготовлено 28.09.2020 .

Суддя Зоркіна Ю.В.