Постанова

від 18.08.2021 по справі 520/7432/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 520/7432/2020

адміністративне провадження № К/9901/34363/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року (головуючий суддя: Зоркін Ю.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року (колегія суддів: Спаскін О.А., П`янова Я.В., Любчич Л.В.) у справі №520/7432/2020 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства НИВА до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. У червні 2020 року позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківський області від 14.05.2020 №00000720503; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківський області від 14.05.2020 №00000710503; стягнути на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "НИВА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківський області судові витрати за сплату судового збору.

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року, адміністративний позов задоволено.

2.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного Управління Державної податкової служби у Харківський області від 14.05.2020 №00000720503.

2.2. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківський області від 14.05.2020 №00000710503.

2.3. Стягнуто на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "НИВА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківський області судові витрати за сплату судового збору у розмірі 19186 грн 26 коп.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

3.1. Позивач, пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб`єкта господарювання, одним з основних видів діяльності якого згідно витягу з ЄДРПОУ є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння олійних культур КВЕД 01.11, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин КВЕД 46.21.

3.2. Фахівцями відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, валютного законодавства за період з 01.10.20016 по 30.09.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 30.09.2019 за результатами якої складено акт від 15.01.2020 № 107/20-40-05-03-08/00707550.

3.3. Під час проведення перевірки встановлено порушення п.185.1 ст.185 , п.189.1 ст.189, п. г п.198.5 ст.198 ПК України у сумі 1547986,00 грн, в т.ч. за жовтень 2016 на суму 32269,00 грн, грудень 2017 на суму 330943,00 грн, листопад 2018 на суму 533794,00 грн, грудень 2018 на суму 650980.00 грн; п.185.1 ст.185, п.189.1 ст.189, г п.1985. ст.198, п.200.4-в ст.200 ПК України, що призвело до завищення декларації показника р.21 з податку на додану вартість суми від`ємного значення, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду за вересень 2019 у сумі 757726, 00 грн; п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 , абз.4 п.201.4 пп.201.10 ст.201 ПК України в частині нескладання та відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ у розмірі 2305868,00 грн.

3.4. Порушення, встановлені актом перевірки, стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 20.02.2020, а саме:

№ 00000260503, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 1388540,00 грн, у тому числі основний платіж 1110832,00 грн, штрафні санкції 277708,00 грн;

№ 00000270503, яким встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 199903,00 грн та застосовано штраф у розмірі 0,00 грн.;

№ 00000280503 (форма ПН), яким підприємству нарахований штраф 671580,00 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

3.5. Не погодившись з указаними рішеннями позивач скористався правом адміністративного оскарження, визначеного ст. 56 ПК України, за результатами якого скасовано податкове повідомлення рішення від 20.02.2020 № 00000280503 в частині застосування штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН по операціях зі списання пального в рамках договорів підряду та в частині застосованих штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН за жовтень 2016, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін;

скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.02.2020 № 00000260503 в частині визначення перевіркою заниження податку на додану вартість по операціях зі списання пального в рамках договорів підряду та штрафні санкції у відповідній частині, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення рішення від 20.02.2020 № 00000270503 залишені без змін.

3.6. Унаслідок часткового скасування податкових повідомлень рішень контролюючим органом прийнято нові податкові повідомлення рішення від 14.05.2020:

№00000710503, яким внаслідок порушення п.185.1 ст.185, п.189.1 ст189, п.198.1, пп. г п.198.5 ст.198 ПК України, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 850292,50 грн, у тому числі основний платіж 680234, 00 грн та штраф у розмірі 170058, 50 грн;

№ 00000720503, яким нарахований штраф за порушення строку реєстрації податкових накладних на суму 428791, 50 грн.

3.7. Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що між позивачем (постачальник) та ТОВ Оптімусагро Трейд (покупець) укладено договір поставки №1238 від 14.02.2018 з додатковими угодами №1-3 від 09.11.2018 щодо реалізації соняшника, відповідно до якого попередня вартість становить 7083, 33 грн за тонну (п.3.2 Договору).

3.8. Положеннями п. 3.4 Договору визначено право постачальника одноразово у термін до 31 грудня 2018 року ініціювати фіксацію остаточної ціни на весь фактично поставлений товар. Для фіксації остаточної ціни постачальник направляє покупцеві лист, в якому зазначається середня арифметична ціна закупівлі товару не менше ніж на п`яти зернових складах на умовах EXW в регіоні місцезнаходження зернових складах. Остаточна ціна товару розраховується за формулою. У випадку, коли до 31.12.2018 постачальник не ініціював фіксацію остаточної ціни на поставлений товар ціна вважається остаточно погодженою сторонами та відповідає ціні, указаній у п.3.2 Договору.

3.9. Листом від 09.11.2018 №370 позивач направив ТОВ Оптімусагро Трейд щодо прийняття ініційованої ПСП Нива збільшення ціни за фактично поставлений товар, унаслідок чого сторони дійшли згоди зафіксувати остаточну вартість соняшника у розмірі 8767,54 грн, про що уклали додаткову угоду № 1-3 від 09.11.2018 до договору поставки від 14.02.2018 №12308 та підписали акт № ОТ000000032 погодження ціна на поставлену продукцію.

3.10. Судом установлено, що видання Огляд цін українського та світового товарних ринків , на дані якого посилається відповідач, є друкованим засобом масової інформації, що має індекс 22416 та виходить з періодичністю 12 разів на рік. Бюлетень надає інформацію щодо цін, які склалися на світових та українському товарних ринках, цінових тенденцій, змін митного законодавства, законодавства із закупівель, а також коментарі експертів, представників органів державної влади тощо.

4. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, при прийнятті рішення у справі виходив з того, що до суду відповідачем не надано роздруківок даних щодо цін на соняшник, які містилися у використаних ним друкованих засобах масової інформації, а їх даних акт перевірки не містить, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про неможливість встановлення інформації, яка враховувалась відповідачем для встановлення рівня звичайних цін на соняшник у спірних періодах, які були умови постачання, оплати, строки виконання контрактів, щодо якої якості соняшника була визначена ціна.

4.1. За таких обставин, суд визнав не доведеним податковим органом той факт, що ціна, визначена у договорах, укладених позивачем з ТОВ Оптімусагро Трейд , не є звичайною, а отже і не доведеними обставини обґрунтованості донарахування податкових зобов`язань з ПДВ за результатами застосування іншої, ніж договірна, ціни на соняшник по операціям із зазначеним контрагентом.

4.2. Оскільки судовим розглядом не встановлено порушень вимог законодавства в частині визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за договором № 1238, укладеним з ТОВ Оптімусагро Трейд , застосування відповідачем штрафу в розмірі 50% від суми заниження податкових зобов`язань за платежем податок на додану вартість, на які позивачем не виписано та не зареєстровано податкові накладні, а саме в сумі 857583, 00 грн, суд визнав необґрунтованим.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Головне управління ДПС у Харківській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

5.1. Відповідач на обґрунтування поданої касаційної скарги посилається на неврахування судами висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №2а-0870/1161/11 у подібних правовідносинах.

5.2. Указує на те, що зміст поняття економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту - приросту (збереження) активів та/або їх вартості, створення умов для такого приросту (збереження) майбутньому.

6. Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Зазначає, що посилання позивача на правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №2а-0870/1161/11, є необґрунтованим, оскільки зазначена справа не є подібної до даної, що розглядається. Посилається на те, що наявність економічної доцільності діяльності позивача в межах розгляду цієї справи не досліджувалась, у зв`язку з чим застосування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.01.2020 у справі №2а-0870/1161/11, до спірних правовідносин є недоречним. Позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

7. 16 серпня 2021 року на адресу Верховного Суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшло клопотання про заміну відповідача, а саме Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на належного відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43983495).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

8. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

10. За приписами п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

11. Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

12. Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

13. Відповідно до п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

14. Згідно з п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

15. Право на використання податкової інформації щодо ринкових цін та результатів її опрацювання (порівняння із ціною постачання, застосованою платником податків), у тому числі у висновках за результатами перевірок, закріплено у п.71.1 ст.71, п.74.2 ст.74 та пп.83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України.

16. Так, відповідно до п.71.1 ст. 71 ПК України та ст.16 Закону України Про інформацію інформація про ринкові ціни вважається податковою інформацією.

17. Підпунктом 72.1.6 п. 72.1 ст. 72 ПК України передбачено використання для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів іншої оприлюдненої відповідно до законодавства інформації та/або добровільно чи за запитом наданої контролюючому органу в установленому законом порядку.

18. Згідно з п. 74.2. ст. 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

19. Статтею 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб і контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

20. Згідно пп. 14.1.80 п. 14.1 ст. 14 ПК України ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Згідно пп. 14.1.131 п. 14.1 ст. 14 ПК України однорідні (подібні) товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, у результаті чого виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

21. Згідно з абз. г п. 198.5 ст.198 ПКУ - платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

22. Відповідно до положень п.120-1.1. ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

23. Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).

24. Як вже зазначалось судом, підставою для відкриття провадження у цій справі слугували посилання скаржника на приписи пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

25. Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, ГУ ДПС посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень п. 185.1 ст. 185, п. 189.1 ст. 189, п. г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, без урахування висновку Верховного Суду в постановах від 21.01.2020 у справі № 2а-0870/1161/11.

26. Суд зазначає, що подібність правовідносин визначається їх змістом (правами і обов`язками суб`єктів правовідносин). У свою чергу, зміст правовідносин визначається юридичним фактом (юридичним складом) або подією, які в силу закону, породжують права та обов`язки особи (суб`єкта правовідношення).

27. Правовідносини у справі №2а-0870/1161/11, на постанову Верховного Суду в якій посилається ГУ ДПС, виникли з інших юридичних фактів, ніж правовідносини у справі №520/7432/2020.

28. Суд зазначає, що у цій справі (№520/7432/2020) спір стосується визначення Приватним сільськогосподарським підприємством "НИВА" бази оподаткування, а відтак і податкового зобов`язання з податку на додану вартість за операціями з постачання насіння соняшника та правомірності включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за такими операціями. Контролюючий орган обґрунтовував донарахування сум податкових зобов`язань доводами, що база оподаткування операцій з постачання насіння соняшника нижче рівня звичайних цін. Суди першої та апеляційної інстанцій ці твердження контролюючого органу визнали недоведеними.

29. Водночас, висновок Верховного Суду у постанові від 21.01.2020 у справі №2а-8070/1161/11 зроблений щодо встановлених у справі обставин невикористання товарів та послуг, суми податку на додану вартість у зв`язку з придбанням яких включені до собівартості продукції, в оподатковуваних податком на додану вартість операціях.

30. Таким чином, доводи скаржника про те, що оскаржувані рішення ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, колегія суддів вважає безпідставними.

31. Так, аналіз наведеного скаржником судового рішення дає підстави вважати, що таке рішення було ухвалено за інших фактичних обставин справи, установлених судами. У зв`язку з викладеним, не можна дійти висновку про невідповідність висновків, наведених у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, висновку, викладеному у наведеній скаржником постанові Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки подібності правовідносин не встановлено.

32. Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

33. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

35. Керуючись статтями 52, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

36. Замінити в порядку процесуального правонаступництва відповідача у справі з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на Головне управління ДПС у Харківській області на правах відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 43983495).

37. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на правах відокремленого підрозділу ДПС України залишити без задоволення.

38. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року залишити без змін.

39. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко