Ухвала

від 25.09.2020 по справі 444/2600/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 444/2600/19

провадження № 61-13999 ск 20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семенини Василя Івановича на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 30 квітня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гійченської сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу ,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 30 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду

від 17 серпня 2020 року, відмовлено у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1

17 вересня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Семенина В. І. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Жовківського районного суду Львівської області

від 30 квітня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду

від 17 серпня 2020 року (надійшла до суду 23 вересня 2020 року), в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст складено 17 серпня 2020 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження на один день.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що копію постанови Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року він отримав нещодавно наручно, оскільки суд апеляційної інстанції не направляв копію постанови на адресу ОСОБА_1 .

Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки нею не надано доказів на підтвердження наведених доводів щодо поважності причин пропуску цього процесуального строку.

Отже особі, яка подала касаційну скаргу необхідно надати докази поважності причин його пропуску в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Оскільки відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, заявник не надав, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідних доказів.

Також касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду у зв`язку

з наступним.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави) , на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Семенини В. М. не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження , визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом

Семениною Василем Михайловичем підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семенини Василя Івановича на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 30 квітня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 23 жовтня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць