Ухвала

від 23.09.2020 по справі 426/6842/20

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/6842/20

УХВАЛА

23 вересня 2020 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання - Горшкової Г.О.,

представника позивача - адвоката Гашинського М.А.,

представника відповідача - адвоката Малик Д.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м.Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гашинський М.А. , звернулася до суду з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном .

В обґрунтування позовної заяви зазначила, що позивач є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Містківської сільської ради, загальною площею 6,3619 га, кадастровий номер 4424084000:10:004:0007.

10 січня 2014 року позивач уклала з відповідачем договір оренди землі строком на п`ять років. Після закінчення строку дії договору оренди, відповідач не повертає передану йому позивачем в оренду земельну ділянку, продовжує нею користуватися та відмовляється добровільно повернути її позивачу.

Тому позивач просить зобов`язати ФОП ОСОБА_2 припинити право користування та володіння (оренди) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка належить їй на праві власності, загальною площею 6,3619 га, з кадастровим номером 4424084000:10:004:0007 і знаходиться на території Містківської сільської ради, шляхом повернення із складанням акту прийому-передачі.

17.08.2020 року представник відповідача - адвокат Малик Д.О. подав до суду клопотання про закриття провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, посилаючись на те, що 30 жовтня 2018 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди землі від 10 січня 2014 року, яка зареєстрована за № 4785850 від 25.02.2014 року, тому витребування земельної ділянки неможливе, оскільки існує речове право, яке ніким не оспорюване.

Представник відповідача - адвокат Малик Д.О. у підготовчому судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання про закриття провадження по справі, пояснив, що на час пред`явлення позову був відсутній предмет спору.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача - адвокат Гашинський М.А. заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що позивач не укладала з відповідачем додаткову угоду №1 від 30 жовтня 2018 року, підпис на даній угоді не належить позивачу.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Містківської сільської ради, загальною площею 6,3619 га, кадастровий номер 4424084000:10:004:0007, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЛГ № 070544 (а.с.4).

10 січня 2014 року між сторонами укладено договір оренди землі строком на п`ять років. Зазначена земельна ділянка згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки в оренду була передана в оренду відповідачу (а.с. 8-10).

У позовній заяві позивач зазначила, що після закінчення строку дії договору оренди, відповідач не повертає передану йому позивачем в оренду земельну ділянку, продовжує нею користуватися та відмовляється добровільно повернути її позивачу.

У частині 1 статті 5 ЦПК України зазначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згiдно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 4 ЦПК України закріплює право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

З системного аналізу вищевказаних положень діючого законодавства суд доходить висновку, що в межах цивільно-процесуального законодавства захисту підлягає порушене право особи у визначений законом спосіб, судом підлягає захисту та поновлення порушене право особи, яке існує станом на час прийняття судового рішення.

У даному випадку подана позовна заява до відповідача про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном .

Предметом позову являється вимога позивача до відповідача про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку позивачу .

Надана представником відповідача копія додаткової угоди № 1 від 30 жовтня 2018 року, до договору оренди землі від 10 січня 2014 року не підтверджує відсутність спору у справі щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Проте поняття юридичний спір має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття спір про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у справі №404/251/17 від 03 травня 2018 року, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

У даній справі між сторонами наявні неврегульовані спірні питання, оскільки із пояснень представника позивача вбачається, що спір наявний та не вичерпав себе, позивач заперечує факт укладення додаткової угоди, а тому відсутні підстави для закриття провадження у даній справі.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору необхідно відмовити .

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 197, 255, 260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Малика Дмитра Олександровича про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном у зв`язку з відсутністю предмету спору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 28 вересня 2020 року.

Суддя Л.П. Бабічева