Рішення

від 28.09.2020 по справі 485/1816/17

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/1816/17

Провадження № 2/485/4/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У грудні 2017 року АТ КБ ПриватБанк (далі-Банк) звернулося до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 12 грудня 2013 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 9200,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором, допустив заборгованість, яка станом на 04 вересня 2017 року складає 118 320,45грн., з них 9000,56грн. - заборгованість за кредитом, 106179,07грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 3140,82грн. - заборгованість за пенею та комісією. Просить стягнути з відповідача частину заборгованої суми за кредитом у розмірі 106 000,00грн., з яких: 9000,56грн. - заборгованість за кредитом, 96 999,44грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, у якій позов підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення за місцем реєстрації судової повістки рекомендованим листом з повідомленням, яку повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" та через оголошення опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 12 грудня 2013 року між ПАТ КБ ПриватБанк , правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н шляхом підписання сторонами заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 9200,00грн. на платіжну картку.

Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено випискою по рахунку (а.с. 76-79).

У заяві позичальника нарахування процентів, пені та комісії не зазначено.

Строк дії кредитної картки - до 08/17 (а.с. 57-зворот).

Згідно з наданим розрахунком, заборгованість відповідача перед Банком за вказаним кредитним договором, яку просить стягнути позивач, станом на 04 вересня 2017 року становить 106 000,00грн., з яких: 9000,56грн. - заборгованість за кредитом, 96 999,44грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом (а.с. 9-10).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтями 1046, 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі.

Як вбачається з Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які надані на підтвердження позовних вимог позивачем, останні не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).

Ураховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, анкета-заява на отримання кредитної картки не містить посилання на конкретні умови кредитування, порядок повернення кредиту, що за відсутності належних доказів, які б достовірно підтверджували прийняття представлених банком умов та тарифів відповідачем та приєднання до них як другої сторони до запропонованого договору, є підставою для відмови у стягненні з відповідача 96 999,44 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом, оскільки така є недоведеною.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ ПриватБанк не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, та що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з ОСОБА_1 слід стягнути на користь АТ КБ ПриватБанк заборгованість по тілу кредиту в розмірі 9000,56грн.

На підставі ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 76-78, 81, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором від 12 грудня 2013 року станом на 04 вересня 2017 року в сумі 9000,56 грн (дев`ять тисяч грн 56 коп.) та 135,84 грн (сто тридцять п`ять грн 84 коп.) судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 28.09.2020.

Суддя