Рішення

від 25.09.2020 по справі 903/338/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 вересня 2020 року Справа № 903/338/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання (помічника судді) Євтушик О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи № 903/338/20

за позовом Комунальної установи «Управління будинком Волинської обласної ради» , м.Луцьк

до Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк

про стягнення 366 590,07 грн.,

за участю представників:

від позивача: Чабан Р.Л. - адвокат (ордер серія АС №1008430 від 25.08.2020),

від відповідача: Медведєва О.О. - представник,

в с т а н о в и в:

14.05.2020 року до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява №155 від 13.05.2020 Комунальної установи «Управління будинком Волинської обласної ради» про стягнення з Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації 366 590,07 грн., з них: 303 007,70 грн. заборгованості з відшкодування вартості послуг на утримання орендованого майна та надання комунальних та інших послуг; 11 214,20 грн процентів річних, 49 620,90 грн. збитків, завданих інфляцією, 2 723,53 грн. пені.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач на підставі договору оренди нежитлових приміщень №2015/16 від 10.11.2015 орендує нежитлові приміщення в будинку за адресою: м.Луцье, Київський майдан, 9, що знаходяться на балансі Комунальної установи «Управління будинком Волинської обласної ради» .

Однак, не виконував належним чином умови угоди на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних та інших послуг орендарю щодо своєчасного та повного розрахунку з відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

Ухвалою суду від 18.05.2020 позовну заяву Комунальної установи «Управління будинком Волинської обласної ради» було залишено без руху; встановлено Комунальній установі «Управління будинком Волинської обласної ради» строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання Господарському суду Волинської області протягом 5-ти днів з дня одержання цієї ухвали обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.

25.05.2020 Комунальна установа «Управління будинком Волинської обласної ради» на виконання вимог ухвали суду від 18.05.2020 подала детальний розрахунок суми боргу по відшкодуванню витрат по експлуатації та обслуговуванню будинку та прибудинкової території та розрахунок ціни позову. Зазначені документи подані заявником у двох примірниках. Доказів надіслання розрахунку суми боргу відповідачу позивач не надав.

Разом з цим, позивач в позовній заяві просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

Ухвалою від 26.05.2020 суд постановив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження відмовити; прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 24.06.2020; встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 22.06.2020 року.

22.06.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив №1419/1.15/2-20 від 19.06.2020 на позов, в якому відповідач позову не визнає та просить відмовити у його задоволенні.

Також 22.06.2020 відповідач подав до суду клопотання №1444/1.15/2-20 від 22.06.2020 про відкладення розгляду справи у зв`язку із продовженням карантину на території України до 31.07.2020.

В судове засідання 24.06.2020 представники сторін не з`явилися, про судовий розгляд сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 4302702218706, №4302702218358.

Ухвалою від 24.06.2020 суд постановив строк проведення підготовчого провадження продовжити на 30 днів - до 26.08.2020 включно; відкласти підготовче засідання на 05.08.2020; запропонувати позивачу в строк до 03.08.2020 року подати суду відповідь на відзив на позов.

13.07.2020 відповідач надіслав до суду клопотання №1676/1.15/2-20 від 13.07.2020, у якому просить підготовче засідання відкласти у зв`язку з перебуванням представника відповідача у відпустці.

31.07.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив №266 від 31.07.2020, в якій просить позов задовольнити. До відповіді на відзив позивач додав опис вкладення до цінного листа на підтвердження надіслання її відповідачу 28.07.2020.

Клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з відпусткою представника відповідача, залишено судом без задоволення, оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась обов`язковою, а представництво інтересів в суді не обмежено певним колом осіб, тому Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації вправі було доручити представництво своїх інтересів іншому представнику, якщо вважало, що участь його представника в підготовчому засіданні є обов`язковою.

Крім цього, згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 24.01.2018, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

В судове засідання 05.08.2020 сторони уповноважених представників не направили. Про судовий розгляд сторони були повідомлені належним чином.

Станом на 05.08.2020 інших заяв та клопотань від представників сторін до суду не надходило.

Відповідно до ст. 185 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє, зокрема, ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У зв`язку з тим, що сторони реалізували своє право на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, передбачене ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалою від 05.08.2020 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.08.2020.

В судовому засіданні 26.08.2020 представник позивача заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи копії договору про надання правничої допомоги від 25.08.2020, копію додатку №1 до договору від 25.08.2020 та просив стягнути з відповідача витрати позивача, пов?язані з професійною допомогою адвоката..

Клопотання судом задоволено, оскільки згідно з абзацом 2 ч.8 ст.129 ГПК України докази (договори, рахунки тощо), які підтверджують розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В судовому засіданні 26.08.2020 представник відповідача просила приєднати до матеріалів справи заперечення на відповідь позивача на відзив, посилаючись на те, що з 15.07.2020 по 14.08.2020 перебувала у відпустці, а тому не змогла вчасно подати заперечення.

З огляду на перебування представника відповідача у відпустці з 15.07.2020 по 14.08.2020 строк на подачу заперечень на відповідь позивача на відзив слід відновити, клопотання задовольнити, заперечення на відповідь позивача на відзив №1997/115/2-20 від 17.08.2020 приєднати до матеріалів справи.

26.08.2020 в судовому засіданні було оголошено перерву до 10.09.2020.

10.09.2020 в судовому засіданні було оголошено перерву до 24.09.2020.

24.09.2020 в судовому засіданні було оголошено перерву до 25.09.2020.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову частково з огляду на наступне.

10.11.2015 між Волинською обласною радою як орендодавцем, Комунальною установою Управління будинком Волинської обласної ради як балансоутримувачем і Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації як орендарем було укладено договір оренди нежитлових приміщень №2015/16 (надалі - договір).

Згідно з п.п.1.2., 1.3., 1.4., 1.5. договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлові приміщення в будівлі орендодавця, що розміщена за адресою: м.Луцьк, майдан, Київський, 9, корисною площею 103,1 кв.м., що знаходиться на балансі балансоутримувача.

Майно здається в оренду з метою використання під службові кабінети.

Передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, в якому зазначається перелік та стан майна, що орендується, та інші відомості за узгодженням сторін (додаток №1).

Умовою передачі майна в оренду є укладання сторонами угоди на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних і інших послуг орендарю (додаток №2), яка є невід`ємною частиною даного договору. Договір, укладений без зазначеної угоди, є нікчемним.

Пунктами 3.1., 3.5. договору узгоджено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (надалі - Методики), затвердженої рішенням Волинської обласної ради від 13.05.2011 зі змінами та становить 1 грн. в рік.

Крім орендної плати орендар сплачує в строки, в розмірах і на умовах передбачених п.2.2.3. угоди на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних інших послуг орендарю витрати балансоутримувача на утримання орендованого ним майна та надання комунальних і інших послуг.

Згідно з підпунктом б пункту 5.2. договору орендар зобов`язався своєчасно вносити орендну плату та інші платежі відповідно до розділу 3 договору.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та умов договору.

Пунктом 7.1. договору визначено строк дії договору - з 10.11.2015 по 31.12.2015 включно.

Договір підписано уповноваженим представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

На виконання умов договору 10.11.2015 позивач передав, а відповідач прийняв майно за адресою: м.Луцьк, Київський майдан, 9, нежитлові приміщення площею 103,1 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі, підписаним представниками сторін, скріпленим печатками.

Як пояснювали представники сторін, в цей же день до договору оренди було укладено угоду на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних та інших послуг орендарю.

Згідно з п.1.1. угоди балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м.Луцьк, майдан Київський, 9, загальною площею 11417 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до орендованої ним площі приміщень в цій будівлі, та відповідно до характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цією угодою.

Підпунктом 2.1.3. угоди балансоутримувач зобов`язався надавати такі послуги:

- проводити періодичні огляди санітарно-технічного і електрообладнання, засобів обліку і регулювання споживання води, електричної і теплової енергії;

- здійснювати ремонт водопровідних кранів, вентилів, засувок, засобів обліку регулювання - споживання води, електричної і теплової енергії, вимикачів, розеток, електричних патронів тощо;

- регулювання та ремонт зливних бачків;

- усувати витікання води із з`єднань санітарно-технічних приладів трубопроводами;

- ремонт і регулювання систем центрального опалення;

- випускати повітря та промивати систему центрального опалення;

- проводити періодичні огляди віконних і дверних конструкцій, а у разі необхідності і їх ремонт;

- дрібний ремонт меблів (письмових столів, стільців, шкафів), підлоги, дверних замків, книжкових полиць тощо;

- своєчасно і якісно прибирати відповідно до норм санітарних вимог службові кабінети, визначені в Переліку службових кабінетів, які підлягають прибиранню балансоутримувачем (додається), та місць загального користування;

- здійснювати періодичні огляди основних конструктивних елементів будівлі, її огороджуючих конструкцій, інженерних мереж, об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинковій території (зовнішніх внутрішньобудинкових систем, під`їзних шляхів і тротуарів), складання відповідних актів;

- не допускати зниження якості наданих послуг, передбачивши захист щодо підвищення їх якості і раціонального використання водних та енергетичних ресурсів;

- проводити капітальний ремонт в установленому порядку;

- своєчасно проводити підготовку будинку та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;

- забезпечувати належну охорону адміністративної будівлі разом з приміщеннями орендаря, а також громадського порядку у них та на прилеглій території в цілому охоронним підрозділом у строки, визначені п.2.1.1;

- інформувати орендаря про зміни витрат на утримання будівлі і тарифів на їх послуги.

Як узгоджено в п.п.2.1.2. послуги надаються орендарю за діючими розцінками і тарифами.

В п.п.2.2. угоди узгоджено обов`язки орендаря.

Згідно з п.п.2.2.2. п.2.2. угоди орендар зобов`язався своєчасно інформувати балансоутримувача про виявлені неполадки елементів приміщення та будівлі в цілому.

Як узгоджено в п.п.2.2.3. п.2.2. орендар зобов`язався відшкодовувати балансоутримувачу витрати на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території, розрахунок яких є невід`ємною частиною цього договору. До закінчення кожного поточного місяця підписати акти приймання наданих послуг (виконання робіт), які балансоутримувач надав йому у двох примірниках та один примірник повернути. За умови неповернення, не підписання орендарем акту приймання наданих послуг (виконаних робіт) чи ненадання у вказаний термін обгрунтованих заперечень щодо обсягу наданих балансоутримувачем послуг у звітному місяці, вважається, що ці послуги надані балансоутримувачем в повному обсязі і прийняті орендарем та підлягають оплаті. Потім, не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем та пропорційно до розміру займаної площі і відповідно до виставлених щомісячно рахунків та актів приймання наданих послуг (виконаних робіт) внести на рахунок балансоутримувача плату за надані послуги з якісного обслуговування ти утримання у належному санітарному і протипожежному стані внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування інженерних мереж і комунікацій , утримання в технічно справному стані ліфтів, вивезення побутових відходів, дератизацію і дезінфекцію тощо, комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, електропостачання, теплопостачання) і в тому числі відшкодування витрат по приміщеннях загального користування та належну охорону орендованого приміщення і адміністративної будівлі в цілому охоронюваним підрозділом.

При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

У разі зміни вартості послуг балансоутримувач повідомляє про це орендаря. Повідомлення про зміну вартості послуг має силу додатку до договору та укладання окремої додаткової угоди не потребує.

Згідно з п.п.2.2.10. п.2.2. орендар зобов`язувався негайно повідомляти балансоутримувача про всі пошкодження, аварії або інші обставини, які завдають шкоди орендованому приміщенню, своєчасно вживати заходів для усунення виявлених неполадок.

Згідно з п. п.5.1., 5.4. ця угода укладена строком на термін дії договору оренди нежитлових приміщень №2015/16 від 10.11.2015.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цієї Угоди після закінчення строку її чинності протягом одного місяця, вона може бути продовжена на той самий термін і на тих самих умовах, якщо буде продовжено чинність договору оренди.

Угоду підписано уповноваженими представниками балансоутримувача та орендаря, скріплено відтисками печаток сторін.

Сторони укладали додаткові угоди до договору оренди, якими продовжували термін його дії: до 31.12.2016, до 31.12.2017, до 31.12.2018, а також про збільшення орендованої площі до 133,4 кв.м., до якої склали акт приймання-передачі нежитлового приміщення площею 30,3 кв.м.; про збільшення орендованої площі до 161,6 кв.м., до якої склали акт приймання-передачі нежитлового приміщення площею 28,2 кв.м.; про збільшення орендованої площі до 175,6 кв.м., до якої склали акт приймання-передачі нежитлового приміщення площею 14,0 кв.м.

Як зазначає позивач у позовній заяві, у зв`язку з неналежним виконанням договірних зобов`язань за відповідачем станом на 12.05.2020 утворилась заборгованість в розмірі 303 007,70 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

В матеріалах справи (а.с.100-102, т.1) міститься також розрахунок ціни позову (детальний розрахунок суми боргу з відшкодування витрат з експлуатації та будинку та прибудинкової території), в якому позивач наростаючим підсумком навів розрахунок заборгованості окремо за кожним видом нарахування. Розрахунок починається з січня 2016 року.

Як вбачається з розрахунку, станом на 12.05.2020 заборгованість відповідача становить 303 007,70 грн., і складається з:

- відшкодування витрат за теплопостачання в розмірі 60,59 грн.;

- відшкодування витрат за електроенергію в розмірі 1809,90 грн.;

- з відшкодування витрат за водопостачання і водовідведення в розмірі 135,17 грн.;

- відшкодування витрат на утримання будівлі і прибудинкової території, прибирання місць загального користування в розмірі 300401,35 грн.;

- відшкодування витрат за послуги з поводження з побутовими відходами в розмірі 60,62 грн.;

- відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньої телефонної станції: абонплата, відшкодування витрат за здійснені дзвінки згідно з рахунком ПАТ Укртелеком в розмірі 177,55 грн.;

- відшкодування витрат з плати за користування земельною ділянкою в розмірі 362,52 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензіями №520 від 15.11.2017 (а.с.33, т.1), №105 від 05.03.2020 (а.с.36, т.1).

Листом №781/1.13/2-20 від 17.03.2020 відповідач надав відповідь на претензію, в якій посилався на те, що вказану в претензію суму заборгованості не має можливості сплатити у зв`язку з відсутністю бюджетних призначень на відшкодування вказаних витрат.

Оскільки відповідач добровільно заборгованості не перерахував, позивач 14.05.2020 звернувся з позовною заявою до суду.

В процесі судового розгляду встановлено, що відповідач перерахував позивачу відшкодування витрат за теплопостачання в розмірі 60,59 грн.; відшкодування витрат за електроенергію в розмірі 1809,90 грн.; відшкодування витрат за водопостачання і водовідведення в розмірі 135,17 грн.; відшкодування витрат за послуги з поводження з побутовими відходами в розмірі 60,62 грн.; відшкодування витрат за технічне обслуговування внутрішньої телефонної станції: абонплата, відшкодування витрат за здійснені дзвінки згідно з рахунком ПАТ Укртелеком в розмірі 177,55 грн.; відшкодування витрат з плати за користування земельною ділянкою в розмірі 362,52 грн., а всього 2 606,35 грн.

На підтвердження перерахування відповідач подав копії платіжних доручень №119, від 14.05.2020, №121 від 14.05.2020, №120 від 14.05.2020, №118, від 14.05.2020, №117 від 14.05.2020, №123 від 18.05.2020, №143 від 01.06.2020.

Враховуючи те, що позовну заяву було подано до суду 14.05.2020, провадження у справі в частині стягнення 2606,35 грн. заборгованості на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України слід закрити у зв?язку з відсутністю предмету спору.

Спірним залишилась сума заборгованості в розмірі 300401,35 грн. (303 007,70 - 2606,35), яка становить заборгованість з відшкодування витрат на утримання будівлі і прибудинкової території, прибирання місць загального користування.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 303 007,70 грн. заборгованості підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) - господарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов`язання у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).

Господарські зобов`язання, відповідно до ст.174 ГК України, можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Предметом цього спору є стягнення з відповідача пропорційно до займаної ним площі понесених позивачем витрат на обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м.Луцьк, Київський майдан, 9, на утримання прибудинкової території, прибирання місць загального користування.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За змістом статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні положення містять ч.ч. 1, 6 ст.283 ГК України.

З 10.11.2015, тобто з моменту укладення договору оренди нежитлових приміщень №2015/16, між Волинською обласною радою та відповідачем у справі виникли відносини оренди (найму),

На підставі угоди на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних і інших послуг орендарю між сторонами виникли правовідносини з надання послуг, оскільки вони за змістом відповідають визначенню, яке міститься у ст.901 ЦК України, коли одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити на-дану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.(ст.903 ЦК України).

В силу статті 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

За змістом статті 13 названого Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внут-рішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

В процесі судового розгляду сторони не заперечували факт існування правовідносин на підставі договору оренди №2015/16 від 10.11.2015 та угоди на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних та інших послуг орендарю.

Договір оренди №2015/16 від 10.11.2015 та угода на відшкодування витрат сторонами не оспорювались, судом не були визнані недійсними, не були розірвані, на підставі ст.204 ЦК України є дійсними.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами договору оренди та угоди на відшкодування витрат позивач взяв на себе зобов`язання забезпечувати обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м.Луцьк, Київський майдан, 9, а також утримання прибудинкової території, а орендар взяв зобов`язання брати участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до орендованої ним площі приміщень в цій будівлі, та відповідно до характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цією угодою.

Згідно з поясненнями представника позивача, відповідачу були надані для підписання акти приймання наданих послуг (виконаних робіт) та рахунки до них за спірний період.

Ця обставина підтверджується також копіями листів позивача №448 від 22.11.2018, №522 від 25.11.2019, №579 від 23.12.2019, №79 від 26.02.2020, №120 від 23.03.2020, №142 від 24.04.2020.

Відповідач актів не підписав та не повернув позивачу, пояснень про причини відмови підписувати акти позивачу не надав.

Під час розгляду справи факту отримання актів та рахунків на оплату відповідач не заперечував.

Як узгоджено в п.п.2.2.3. п.2.2. угоди на відшкодування витрат, орендар зобов`язувався до закінчення кожного поточного місяця підписати акти приймання наданих послуг (виконання робіт), які балансоутримувач надав йому у двох примірниках та один примірник повернути. За умови неповернення, не підписання орендарем акту приймання наданих послуг (виконаних робіт) чи ненадання у вказаний термін обгрунтованих заперечень щодо обсягу наданих балансоутримувачем послуг у звітному місяці, вважається, що ці послуги надані балансоутримувачем в повному обсязі і прийняті орендарем та підлягають оплаті.

Оскільки відповідач надані йому акти за спірний період не підписав, обгрунтованих заперечень щодо обсягу наданих балансоутримувачем послуг у звітному місяці не надав, враховуючи умови п.п.2.2.3. п.2.2. угоди слід вважати, що послуги за цей період були надані та підлягають оплаті.

Відповідач у відзиві на позов стверджує про те, що умова п.п.2.2.3. п.2.2. угоди на відшкодування витрат не відповідає вимогам ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність , проте доказів, які б свідчили про оскарження цього пункту договору відповідач суду не подав.

За змістом ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як свідчать матеріали справи, до звернення з позовом до суду відповідач не висловлював зауважень щодо обсягу послуг, їх ціни. Надаючи відповідь на претензію №781/1.13/2-20 від 17.03.2020, відповідач посилався лише на те, що вказану в претензії суму заборгованості (283687,08 грн. станом на 25.02.2020 ) не має можливості сплатити у зв`язку з відсутністю бюджетних призначень на відшкодування вказаних витрат.

29.11.2019 бухгалтер позивача і головний бухгалтер відповідача підписали акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2019, в якому зазначено, що в результаті звірки взаєморозрахунків встановлено остаточне сальдо на 01.11.2019 на користь комунальної установи Управління будинком Волинської обласної ради в сумі 250592,69 грн.

Підпис головного бухгалтера відповідача на акті звірки взаємних розрахунків від 29.11.2019 міститься після того, як зазначено про встановлення остаточної суми заборгованості, а тому доводи відповідача про те, що його бухгалтер за наслідками звірки не підтвердив заборгованості, є безпідставними.

В процесі судового розгляду відповідач посилався на завищення позивачем ціни на послуги, однак при цьому не спростував ні факту отримання актів приймання наданих послуг (виконаних робіт) та рахунків до них за спірний період, ні факту споживання послуг. Жодних зауважень до актів на час їх отримання чи зауважень до наданих послуг до звернення з позовом до суду відповідач позивачу не висловлював.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторони в угоді на відшкодування витрат передбачили, що відшкодування витрат за комунальні послуги орендар здійснює за діючими розцінками і тарифами на час надання комунальних послуг. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, орендар зобов`язувався вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі.(п.п.2.1.2, 2.2.3 Угоди).

З огляду на викладене, відповідач порушив умови угоди на відшкодування витрат в частині оплати вартості послуг, а фактичне споживання наданих послуг свідчить, що своїми діями відповідач схвалив надання послуг. Фактичне прийняття послуг зумовлює виникнення у відповідача обов`язку оплатити надані послуги.

В процесі судового розгляду представник відповідача стверджував, що позивач не надавав послугу індивідуального прибирання з жовтня 2017 по грудень 2017, проте включив вартість індивідуального прибирання у витрати Інша послуга , що підтверджується рахунками на оплату та актами приймання - здачі виконаних робіт за цей період.

Підпунктом 2.1.3. угоди балансоутримувач зобов`язався надавати, зокрема, таку послугу як своєчасне і якісне прибирання відповідно до норм санітарних вимог службових кабінетів, які визначені в Переліку службових кабінетів, які підлягають прибиранню балансоутримувачем, та місць загального користування.

В цьому ж підпункті зазначено, що Перелік службових кабінетів, які підлягають прибиранню балансоутримувачем, додається.

В матеріалах справи (а.с.13, т.1) міститься Перелік службових кабінетів, які підлягають прибиранню балансоутримувачем (виділити). В ньому зазначено номери службових кабінетів, але вони не виділені.

В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на Перелік службових кабінетів, які підлягають прибиранню балансоутримувачем, в якому не виділено кабінети, пояснював, що фактично між сторонами не було узгоджено, які саме кабінети будуть прибиратись, фактично позивач не надав послуги з прибирання кабінетів; позивач помилково вказував в рахунках на оплату та актах приймання - здачі виконаних робіт послугу індивідуального прибирання у витратах Інша послуга з жовтня 2017 по грудень 2017, фактично він її не нараховував.

Відповідач також стверджував, що позивач не виконував умови п.п.2.1.4. п.2.1. угоди на відшкодування та не інформував відповідача про зміну тарифу на відшкодування, що позбавляло його можливості перевірити нарахування в актах.

У відзиві на позов відповідач посилається ч.3 ст.219 ГК України, згідно з якою, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов?язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити від відповідальності.

Позивач доказів на підтвердження виконання умови п.п.2.1.4. п.2.1. угоди на відшкодування не подав, усно представник позивача пояснював, що така інформація надавалась кожного року.

Проте, ця обставина сама по собі не може бути підставою для відмови в позові, не може бути підставою для зменшення відповідальності чи звільнення відповідача від виконання зобов?язання щодо оплати, оскільки відповідач користувався приміщеннями, на підставі п.1.1. угоди зобов?язався брати участь у відшкодуванні витрат позивача на утримання будівлі та прибудинкової території пропорційної до займаної ним площі.

У разі наявності у відповідача сумнівів у нарахуваннях позивача, для перевірки нарахувань, які містилися в актах, відповідач не був позбавлений права звернутися до позивача самостійно з проханням надати відповідну інформацію. Проте, жодних доказів, які б свідчили про таке звернення впродовж 5-ти років користування приміщеннями, відповідач суду не надав.

В п.п.2.2.3. п.2.2. угоди на відшкодування витрат передбачено, що у випадку прийняття нових тарифів вони є обов?язковими для обох сторін з часу їх введення без внесення відповідних змін в умови угоди; розрахунок річних планових витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних і інших послуг додається; обсяг фактично спожитих орендарем комунальних послуг та інших послуг і витрат, пов?язаних з обслуговуванням, експлуатацією та ремонтом майна, може відрізнятись від розрахункової вартості цих послуг, визначених у розрахунку.

Разом з цим, заперечуючи нарахування позивача, відповідач не надав суду свого контрозрахунку заборгованості.

В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості, заявлений позивачем до стягнення з відповідача (а.с.100-102, т.1).

З цього розрахунку видно, що позивач заявив до стягнення з відповідача 303 007,70 грн. заборгованості з відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період січень 2016 - квітень 2020.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

У відповідності до частин 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи умову п.п.2.2.3. угоди на відшкодування витрат, про неоплату послуг позивачу було відомо кожного 6-го числа місяця, наступного за звітним, починаючи з 06.02.2016.

Позовну заяву до суду позивач подав 14.05.2020.

Таким чином, позивач пропустив строк позовної давності для стягнення 70081,98 грн. заборгованості за період січень 2016 - квітень 2017, що згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в позову в цій частині.

Проте, відповідач під час судового розгляду не заявив про пропуск позивачем позовної давності, а тому суд не застосовує позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості.

У зв`язку з цим вимога позивача про стягнення з відповідача 300401,35 грн. заборгованості (за винятком перерахованої суми в розмірі 2606,35 грн.) підлягає до задоволення в повному обсязі.

Доводи відповідача про відсутність коштів для оплати послуг з обслуговування будівлі та прибудинкових територій не звільняє його від зобов`язань за укладеним договором оренди та угодою на відшкодування витрат на підставі статті 617 ЦК України.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з тим, що відповідач порушив умови п.п.2.2.3. п.2.2. угоди на відшкодування витрат щодо оплати послуг до 5-го числа місяця, наступного за звітним, позивач заявив до стягнення 11214,20 грн. процентів річних за період з 31.12.2016 по 12.05.2020.

Нараховуючи проценти річних з 31.12.2016 позивач не врахував умову п.п.2.2.3. п.2.2. угоди на відшкодування про перерахування коштів до 5 - го числа місяця, наступного за звітним місяцем.

У зв?язку з цим суд здійснив перерахунок процентів річних за період 06.02.2017 по 12.05.2010:

Дата виникнення заборгованостіДата розрахункуСума боргуКількість днів простроченняСума боргу х 3%/365 х кількість прострочених днів 6.02.2017р 12.05.2020 4158,00 1191 407,03 6.03.2017р. 12.05.2020 5486,52 1163 524,45 6.04.2017р 12.05.2020 4903,77 1132 456,25 6.05.2017р. 12.05.2020 5208,85 1102 471,79 6.06.2017р. 12.05.2020 5321,24 1071 468,41 6.07.2017р. 12.05.2020 5701,04 1041 487,79 6.08.2017р. 12.05.2020 7343,16 1010 609,58 6.09.2017р. 12.05.2020 7170,02 979 576,94 6.10.2017р. 12.05.2020 6987,29 949 545,01 6.11.2017р. 12.05.2020 7105,56 918 536,13 6.12.2017р. 12.05.2020 6605,74 888 482,13 6.01.2018р. 12.05.2020 9629,70 857 678,30 ВСЬОГО 2017р.: 75620,89 6243,82 6.02.2018р 12.05.2020 6857,42 826 465,55 6.03.2018р. 12.05.2020 7641,70 798 501,21 6.04.2018р 12.05.2020 6947,69 767 437,99 6.05.2018р. 12.05.2020 7721,16 737 467,71 6.06.2018р. 12.05.2020 7161,53 706 415,56 6.07.2018р. 12.05.2020 6912,43 676 384,07 6.08.2018р. 12.05.2020 6877,19 645 364,59 6.09.2018р. 12.05.2020 8187,70 614 413,20 6.10.2018р. 12.05.2020 7980,07 584 383,04 6.11.2018р. 12.05.2020 8261,76 553 375,51 6.12.2018р. 12.05.2020 7200,05 523 309,50 6.01.2019р. 12.05.2020 8497,82 492 343,64 ВСЬОГО 2018р.: 90246,52 4861,58

6.02.2019р 12.05.2020 7280,92 461 275,88 6.03.2019р. 12.05.2020 7210,39 433 256,61 6.04.2019р 12.05.2020 7746,50 402 255,95 6.05.2019р. 12.05.2020 7750,74 372 236,98 6.06.2019р. 12.05.2020 8190,12 341 229,55 6.07.2019р. 12.05.2020 8046,10 311 205,67 6.08.2019р. 12.05.2020 9613,66 280 221,25 6.09.2019р. 12.05.2020 10662,73 249 218,22 6.10.2019р. 12.05.2020 7982,96 219 143,69 6.11.2019р. 12.05.2020 8978,42 188 138,74 6.12.2019р. 12.05.2020 8984,30 158 116,67 6.01.2020р. 12.05.2020 5211,25 127 54,40 ВСЬОГО 2019р.: 97658,09 3541,00 2353,61 06.02.2020р. 12.05.2020 8999,77 96 71,01 06.03. 2020р. 12.05,2020 8031,67 67 44,23 06.04. 2020р. 12.05.2020 8292,84 36 24,54 06.05. 2020р. 12.05.2020 14157,92 6 6,98 ВСЬОГО січень-квітень2020р. 39482,2 205 146,76 ВСЬОГО: 303007,70 3746,00 13605,77

Оскільки сума процентів річних, нарахована судом, виходить за межі позовних вимог, враховуючи приписи ч.2 ст.237 ГПК України про те, що суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, за порушення відповідачем строку виконання зобов?язання з оплати з нього підлягає до стягнення лише 11214,20 грн. процентів річних, сума, яку просить стягнути позивач у позовній заяві.

У зв`язку з тим, що відповідач порушив умови п.п.2.2.3. п.2.2. угоди на відшкодування витрат щодо оплати послуг до 5-го числа місяця, наступного за звітним, вимога позивача про стягнення з відповідача 49620,90 грн. збитків, завданих інфляцією, підлягає до задоволення частково: в розмірі 30830,92 грн. збитків, завданих інфляцією, за період січень 2017 - квітень 2020, виходячи з розрахунку:

Місяць року за період розрахункуСума боргуІндекс інфляції, %Сума заборгованості Х Індекс інфляції - сума заборгованості Січень 2017р. 4158,00 101,1 1321,98 Лютий2017р. 5486,52 101 1665,69 Березень 2017р. 4903,77 101,8 1425,48 Квітень 2017р. 5208,85 100,9 1395,29 Травень 2017р. 5321,24 101,3 1365,21 Червень 2017р. 5701,04 101,6 1370,72 Липень 2017р. 7343,16 100,2 1622,10 Серпень2017р. 7170,02 99,9 1566,38 Вересень 2017р. 6987,29 102 1534,98 Жовтень 2017р. 7105,56 101,2 1391,03 Листопад 2017р. 6605,74 100,9 1199,52 Грудень 2017р. 9629,70 101 1647,14 Січень 2018р. 6857,42 101,5 1093,44 Лютий2018р. 7641,70 100,9 1087,56 Березень 2018р. 6947,69 101,1 918,00 Квітень 2018р. 7721,16 100,8 925,08 Травень 2018р. 7161,53 100 794,39 Червень 2018р. 6912,43 100 766,76 Липень 2018р. 6877,19 99,3 762,85 серпень2018р. 8187,70 100 972,33 Вересень 2018р. 7980,07 101,9 947,68 Жовтень 2018р. 8261,76 101,7 808,79 Листопад 2018р. 7200,05 101,4 572,72 Грудень 2018р. 8497,82 100,8 549,29 Січень2019р. 7280,92 101 409,11 Лютий 2019р. 7210,39 100,5 329,74 Березень 2019р. 7746,50 100,9 313,96 Квітень 2019р. 7750,74 101 242,19 Травень 2019р. 8190,12 100,7 172,30 Червень 2019р. 8046,10 99,5 112,16 липень 2019р. 9613,66 99,4 182,99 Серпень2019р. 10662,73 99,7 268,55 Вересень 2019р. 7982,96 100,7 225,68 Жовтень 2019р. 8978,42 100,7 189,65 Листопад 2019р. 8984,30 100,1 126,00 Грудень 2019р. 5211,25 99,8 67,81 Січень 2020р. 8999,77 100,2 135,37 Лютий2020р. 8031,67 99,7 104,54 Березень 2020р. 8292,84 100,8 133,22 Квітень 2020р. 14157,92 100,8 113,26 Травень 2020р. невідомий ВСЬОГО 303007,70 30830,92

У позовній заяві позивач просить також стягнути з відповідача 2723,53 грн. пені за період з 30.11.2019 по 12.05.2020.

Враховуючи умову п.п.2.2.3. п.2.2. угоди на відшкодування витрат щодо строку оплати, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у зв`язку з порушенням ним строку відшкодування вартості послуг, узгоджених в п.п.2.2.3. п.2.2. угоди на відшкодування витрат, підлягає до задоволення на суму 2512,33 грн. за період з 06.12.2019 по 12.05.2020, виходячи з розрахунку:

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня 06.12.2019 12.12.2019 7 8 984.00 15,5 31 53,41 13.12.2019 30.01.2020 49 17 950.00 13,5 27 490,11 31.01.2020 12.03.2020 42 34 980.00 11 22 681,69 13.03.2020 23.04.2020 42 43 272.00 10 20 884,38 24.04.2020 12.05.2020 19 57 429.00 8 16 402,74 Загальна сума пені 2512,33 В позові про стягнення 211,20 грн. пені (2723,53 - 2512,33) слід відмовити у зв?язку з її безпідставним нарахуванням.

Той факт, що 30.04.2020 було звільнено з посади головного бухгалтера відповідача, не звільняє відповідача від відповідальності за несвоєчасне відшкодування вартості наданих послуг.

Звертаючись з позовом до суду, позивач сплатив 5498,86 грн. судового збору, що підтверджується копією платіжного доручення №243 від 13.05.2020.

У зв?язку з частковим задоволенням позову з відповідача на підставі ст.129 ГПК України слід стягнути на користь позивача 5213,47 грн. витрат, пов?язаних з оплатою судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Також представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач надав до матеріалів справи копію договору про надання професійної правничої допомоги від 25.08.2020; копію додатку №1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 25.08.2020 ; копію акту прийому-передачі професійної правничої допомоги (адвокатських послуг) до договору №1 про надання професійної правничої допомоги від 22.09.2020, згідно з яким адвокат Чабан Р.Л. надав професійну правничу допомогу, а саме: представництво інтересів клієнта (з вивченням матеріалів справи та підготовки до судового засідання) у судовому засіданні по справі № 903/338/20 26.08.2020 - 2 000 грн.; представництво інтересів клієнта у судовому засіданні по справі №903/338/20 10.09.2020 - 1 000 грн.; представництво інтересів клієнта у судовому засіданні по справі №903/338/20 24.09.2020 - 1 000 грн.

У справі інтереси позивача представляв адвокат Чабан Р.Л. згідно з ордером на надання правової допомоги серія АС № 1008430 від 25.08.2020, який доданий до матеріалів справи (а.с. 74, т.2).

Адвокат Чабан Р.Л. приймав участь у судових засіданнях 26.08.2020, 10.09.2020, 24.09.2020, 25.09.2020.

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Про неспівмірність витрат на правничу допомогу відповідач не заявляв.

З огляду на викладене, на підставі п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн., понесені позивачем, покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації (43027, Волинська область, м.Луцьк, Київський майдан, буд. 9, код ЄДРПОУ 38740786) на користь Комунальної установи «Управління будинком Волинської обласної ради» (43027, Волинська область, м.Луцьк, Київський майдан, буд. 9, код ЄДРПОУ 20124750) 300 401 грн. 35 коп. заборгованості; 11 214 грн. 20 коп. процентів річних, 30 830 грн. 92 коп. збитків, завданих інфляцією, 2 512 грн. 33 коп. пені, 5 213 грн. 47 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору; 4 740грн. 50 коп. витрат, понесених на оплату правничої допомоги.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 2 606 грн. 35 коп. заборгованості.

4. Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 18 789 грн. 98 коп. збитків, завданих інфляцією, 211 грн. 20 коп. пені.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено: 29.09.2020.

Суддя І. О. Якушева