Рішення

від 08.09.2020 по справі 910/4244/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.09.2020Справа № 910/4244/20

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря - Гольцової М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ ТЕХНОЛОГІЇ" (902192, м. Київ, бульвар Дарницький, будинок 3 А, офіс 1; ідентифікаційний код: 41949611)

До Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" (04070, м. Київ, вулиця Набережне Шосе, будинок 2; ідентифікаційний код: 31725604)

Про стягнення заборгованості за договором про надання послуг у розмірі 1263207, 10 грн

За участі представників сторін:

представник позивача: Біліченко В.В., довіреність № б/н від 04.06.2020;

представник відповідача: не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ ТЕХНОЛОГІЇ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг у розмірі 1 263 207, 10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням договору № 53.19-20 від 28.01.2019 про надання послуг, а саме порушенням обов`язку щодо здійснення оплат за надані послуги. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 1099999, 92 грн - основного боргу, 134503, 59 грн - пені, 16985, 01 грн - 3 % річних, 5859, 29 грн - інфляційних витрат.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на сплати судового збору у розмірі - 18 948, 12 грн, та втрат на правничу допомогу у розмірі - 5 500 грн.

30.03.2020 Суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановив позивачу строк на усунення недоліків - 5 днів з дня її вручення.

14.04.2020 від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.

29.04.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/4244/20, розгляд справи постановив здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 16.06.2020.

10.06.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 500000, 00 грн основного боргу, пені, 3 % річних, інфляційних втрат та витрат на професійну правничу допомогу, вимоги щодо стягнення судового збору відповідач просив задовольнити пропорційно розміру позовних вимог.

Розгляд справи, призначений на 16.06.2020 не відбувся, про дату наступного судового засідання - 04.08.2020 суд повідомив учасників справи ухвалою від 16.06.2020.

В судовому засіданні 04.08.2020 суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 08.09.2020.

17.08.2020 від позивача надійшов розрахунок заборгованості відповідно до вимог ухвали суду від 04.08.2020, в якому позивач просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача: 599 999, 92 грн - основного боргу; 130503, 59 грн - пені; 15399,19 грн - 3 % річних; 2988,05 грн - інфляційних втрат; 18948,12 грн - витрат за сплати судового збору; 5500, 00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Вказаний розрахунок оцінений судом як розрахунок позовних вимог.

В судове засідання 08.09.2020 відповідач не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Позивач в судове засідання 08.09.2020 прибув, надав суду усні пояснення по суті справи, в яких просив заявлені позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши в судовому засіданні 08.09.2020 пояснення позивача, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог, заперечень, пояснень та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, Суд

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 28.01.2019 укладено договір № 53.19-20 про надання послуг (далі - договір) між Комунальним підприємством КИЇВПАСТРАНС , як змовником, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРПРОМ ТЕХНОЛОГІЇ , як виконавцем, з іншої.

Предметом договору відповідно до п. 1.2 договору є зобов`язання виконавця надати замовникові послуги, зазначені в п. 1.2., та зобов`язання замовника прийняти і оплатити такі послуги.

Найменування послуг: Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки код 50530000-9 за ДК 021:2015 (послуги з ремонту верстатів), далі - послуги, згідно Технічними вимогами, що визначені в додатку №2 до цього договору, і є його невід`ємною частиною (п. 1.2. договору).

Згідно із п.3.1 договору вартість послуг (ціна договору) визначається згідно з специфікацією (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору і становить 916 666, 60грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 183 333,32грн, разом ціна договору становить 1 099 999, 92 грн з ПДВ.

Пункт 3.2. договору визначає, що оплата наданих виконавцем послуг здійснюється замовником у національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 60 календарних днів після підписання сторонами акту наданих послуг.

Пунктом 3.4. договору визначено, що ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, приймання-передача послуг за кількістю і якістю тощо, які передбачені цим договором, виконуються філіями або відокремленими підрозділами КП Київпастранс , перелік яких зазначається в додатку №3, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.5. договору з метою належного забезпечення взятих на себе зобов`язань виконавець сплачує забезпечувальний (гарантійний) платіж, який покриває в межах свого розміру перед замовником будь-які інші зобов`язання виконавця, у разі порушення ним умов цього договору. Розмір забезпечувального (гарантійного) платежу відповідно до п. 3.5.1. договору становить 5 500,00 грн.

Згідно із п.4.6. договору передача виконавцем та прийняття замовником результатів наданих послуг здійснюється шляхом підписання сторонами акту наданих послуг.

У випадку, якщо замовник має претензії чи зауваження стосовно наданих виконавцем послуг, то він вправі викласти такі претензії чи зауваження письмово, та протягом 5 робочих днів з дати отримання акту наданих послуг надати (направити) такі претензії виконавцю (п. 4.7. договору).

На підставі п. 5.1.3. договору замовник зобов`язаний вчасно оплатити послуги у порядку, встановленому договором.

В п. 6.3. договору сторони погодили, що у разі затримки оплати за договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 включно, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1. договору).

Відповідно до додатку №1 до договору, яким є Специфікація, виконавцем надаються послуги з ремонту і технічного обслуговування такої техніки: токарно-гвинторізний верстат 1М63, кількість 1, ціна за одиницю 164 220,00 грн; токарно-гвинторізний верстат 1К62, кількість 2, ціна за одиницю 186 460,00 грн; токарно-гвинторізний верстат 16М20, кількість 1, ціна 186 460, 00 грн; вертикально-фрезерний верстат 6С12, кількість 1. Ціна 193 066,60 грн. Всього без ПДВ: 916 666, 60 грн, крім того ПДВ 20%: 183 333, 32 грн, всього з ПДВ: 1 099 999, 92 грн. Специфікація підписана сторонами.

23.01.2019 виконавцем сплачено на рахунок замовника забезпечувальний (гарантійний) платіж в розмірі 5 500,00 грн, відповідно до договору, що підтверджується платіжним дорученням № 97, копія платіжного наявна в матеріалах справи.

16.04.2019 сторонами підписано Акт надання послуг № 8, відповідно до якого представник замовника Служба колії КП Київпастранс , з одного боку, та виконавець, з іншого боку, склали акт про те, що на підставі договору виконавцем виконані наступні роботи: Послуги з ремонту і технічного вслуговування токарно-гвинторізного верстату 16К20 на загальну суму 223 752,00грн . У якому, в тому числі, вказано, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

17.04.2019 сторонами підписано Акт надання послуг №10, відповідно до якого представник замовника Служба колії КП Київпастранс , з одного боку, та виконавець, з іншого боку, склали акт про те, що на підставі договору виконавцем виконані наступні роботи: Послуги з ремонту і технічного обслуговування токарно-гвинторізного верстату 1К62 на загальну суму 223 752, 00грн . В акті, в тому числі, вказано, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

03.06.2019 сторонами підписано Акт надання послуг №11, відповідно до якого представник замовника Служба колії КП Київпастранс , з одного боку, та виконавець, з іншого боку, склали акт про те, що на підставі договору виконавцем виконані наступні роботи: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вертикально-фрезерного верстату 6С12 на загальну суму 231 679,92грн , у якому вказано, в тому числі, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

16.10.2019 сторонами підписано Акт надання послуг №27, відповідно до якого представник замовника Служба колії КП Київпастранс , з одного боку, та виконавець, з іншого боку, склали акт про те, що на підставі договору виконавцем виконані наступні роботи: Послуги з ремонту і технічного обслуговування токарно-гвинторізного верстату 1К62 на загальну суму 223 752,00грн . В акті, в тому числі, вказано, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

16.10.2019 сторонами підписано Акт надання послуг №28, відповідно до якого представник замовника Служба колії КП Київпастранс , з одного боку, та виконавець, з іншого боку, склали акт про те, що на підставі договору виконавцем виконані наступні роботи: Послуги з ремонту і технічного обслуговування токарно-гвинторізного верстату 1М63 на загальну суму 197 064,00грн . В акті, в тому числі, вказано, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Загалом позивачем за договором було надано відповідно до зазначених актів послуг на загальну суму 1 099 999, 92 грн.

Будь-яких претензії чи зауваження стосовно наданих виконавцем послуг, відповідачем письмово не надано у відповідності до п. 4.7. договору, і доказів іншого матеріали справи не містять.

У визначений договором 60-ти денний строк з часу підписання сторонами актів наданих послуг відповідач оплату за надані послуги не здійснив. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом його порушених прав відповідачем.

Відповідач здійснив оплату за надані послуги за договором наступним чином, 06.11.2019 сплатив 100 000, 00 грн, 10.12.2019 - 123 752, 00 грн, 10.12.2019 - 76 248, 00 грн, 13.05.2020 - 147 504, 00 грн та 52 496, 00 грн, що підтверджено платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Предметом позову у справі є матеріально правові вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 1 099 999, 92 грн, пені в розмірі 134 503, 59 грн за період прострочення з 16.06.2019 до 10.03.2020, 3 % річних в розмірі 16 985, 01 грн за період прострочення з 16.06.2019 до 10.03.2020, інфляційні втрати в розмірі 5 859, 29 грн за липень 2019 року - січень 2020 року.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що при зверненні до суду з позовною заявою позивачем не були враховані оплати за договором, які були здійснені відповідачем 06.11.2019 та 10.12.2019 на загальну суму 300 000, 00 грн. Також відповідач зазначає, що 13.05.2020 ним було сплачено за договором ще 200 000, 00 грн. Крім того, відповідач заперечує вірність здійснених позивачем розрахунків пені, 3 % річних та інфляційних втрат, з огляду на невірне визначення позивачем дати початку періоду прострочення (внаслідок не врахування вихідних днів, на які припадало закінчення строку виконання зобов`язання) та неврахування здійснених відповідачем часткових оплат за договором, проте контррозрахунку пені, 3% річних та інфляційних не подав.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення 200 000, 00 грн основного боргу підлягає закриттю, а в іншій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За своєю правовою природою договір № 5319-20 про надання послуг від 28.01.2019 є змішаним договором, який містить елементи договору про надання послуг та елементи договору підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глав 61 та 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, відповідно до наведених положень чинного законодавства замовник зобов`язаний оплатити виконану роботу та надані послуги за договором в строки визначені в договорі.

В договорі сторони погодили, що замовник зобов`язується оплатити виконані виконавцем роботи та надані послуги у строк протягом 60 календарних днів після підписання сторонами акту наданих послуг.

Судом встановлено, що позивач виконав робити та надав послуги визначені договором на загальну суму 1 099 999, 92 грн, і відповідач такі послуги та роботи прийняв, та частково оплатив на загальну суму 500 000, 00 грн, при цьому 200 000, 00 грн за договором були сплачені відповідачем після відкриття провадження у справі.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, надані послуги та виконані роботи за договором були оплачені відповідачем лише частково на загальну суму 500 000, 00 грн, при цьому 200 000, 00 грн були сплачені після відкриття провадження у справі. Заборгованість в розмірі 599 999, 92 грн (1 099 999,92 - 100 000, 00 - 123 752, 00 - 76 248, 00 - 147 504, 00 - 52 496, 00 = 599 999, 92) оплачена не була, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Згідно ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, в тому числі, якщо відсутній предмет спору.

Разом з тим, суд зазначає, що припинення існування предмета спору у відповідній частині між сторонами відбулося в процесі розгляду справи, а на момент виникнення спору між сторонами відповідний предмет спору існував.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (п. 3, 4 ст. 231 ГПК України).

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами, а закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

З огляду на зазначене, провадження у справі №910/4244/20 в частині стягнення 200 000,00 грн основної заборгованості з відповідача підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю предмету спору у відповідній частині через часткове погашення заборгованості відповідачем в процесі розгляду справи.

При цьому, в іншій частині факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за договором в сумі 599 999, 92 грн, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати наданих послуг та виконаних робіт є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 599 999, 92 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 134 503, 59 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, відповідно до п. 6.3. договору, розрахованої за кожною видатковою накладною окремо, за загальний період з 16.06.2019 до 10.03.2020 (відповідно до вказаного в розрахунку).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6).

Відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня (ст. 3).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у відповідності до п. 6.3. договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання, у розмірі визначеному судом, оскільки розрахунок позивача здійснений виходячи із неправильно визначеного позивачем періоду прострочення відповідача та без врахування здійснених відповідачем часткових оплат, і також виходячи з більшої суми основної заборгованості ніж була встановлена судом. За розрахунком суду, зробленого за допомогою системи ЛІГА, за загальний період прострочення з 19.06.2019 до 10.03.2020 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за порушення грошового зобов`язання в розмірі 128 486, 44 грн.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 16 985, 01 грн трьох відсотків річних за період прострочення з 16.06.2019 до 10.03.2020 та 5 859, 29 грн індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення за липень 2019 року - січень 2020 року.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов`язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до розрахунку суду, оскільки розрахунок позивача здійснений виходячи із неправильно визначеного позивачем періоду прострочення відповідача та без врахування здійснених відповідачем часткових оплат, і також виходячи з більшої суми основної заборгованості ніж була встановлена судом. За розрахунком суду, зробленого за допомогою системи ЛІГА, за загальний період прострочення з 19.06.2019 до 10.03.2020 з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в розмірі 10 298, 42 грн та за період липень 2019 року - січень 2020 року інфляційні втрати в розмірі 4 448, 02 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували позовні вимоги в розмірі визначеному судом або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку здійснити виплату штрафних санкцій, обумовлених договором та законом.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 200 000, 00 грн та часткове задоволення позовних вимог в іншій частині. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 599 999, 92 грн основного боргу, 10 298, 42 грн 3 % річних, 4 448, 02 грн інфляційних втрат та 128 486, 14 грн пені.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем також заявлено про стягнення витрат на професійну правничу, яка була надана адвокатом Семашко Дмитром Миколайовичем.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено або буде витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, опис наданих робіт, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №372/1010/16-ц.

Позивач в підтвердження понесених судових витрат надано до позовної заяви договір про надання правової допомоги від 26.09.2019 з адвокатом Семашко Дмитром Миколайовичем, предметом якого є зобов`язання адвоката надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1.3. договору про надання правової допомоги від 26.09.2019 адвокат зобов`язаний складати, подавати та підписувати від імені клієнта заяви, позовні заяви, скарги, заперечення, процесуальні та інші документи правового характеру, спрямовані на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта. Згідно з п. 2.1.1. договору про надання правової допомоги від 26.09.2019 адвокат представляє інтереси клієнта в усіх судах, всіх інстанцій та юрисдикцій із усіма без виключення процесуальними правами. Так, за цим договором вартість однієї години роботи становить 900, 00 грн, вартість представництва інтересів у суді першої інстанції, за одне судове засідання становить 1 500, 00 грн, вартість адвокатського запиту становить 500, 00 грн. Надання послуг адвокатом оформлюється актом виконаних робіт. Також, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України позивачем додано до матеріалів справи рахунок № 2 від 12.03.2020 на загальну суму 8 000, 00 грн та акт від 12.03.2020 виконаних робіт та наданих послуг згідно з договором про надання правової допомоги від 26.09.2019 з детальним описом виконаних робіт на суму 5 500, 00 грн та копію квитанції до прибуткового касового ордера № 107 від 18.02.2020 про сплату позивачем адвокату 5 500, 00 грн.

Із наданих документів вбачається, що позивач оплатив вартість допомоги щодо складання, написання позовної заяви в розмірі 2 500, 00 грн, та вартість представлення інтересів у Господарському суді міста Києва в розмірі 3 000, 00 грн. Проте, адвокат Семашко Д. М., як слідує із протоколів судових засідань по справі участь в судових засіданнях, як представник позивача не брав, однак підписав позовну заяву.

З огляду на викладене, враховуючи висновки суду про порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати виконаних робіт та наданих послуг за договором, підтвердження матеріалами справи лише обставин надання адвокатом Семашко Д. М. правової допомоги позивачу зі складання позовної заяви вартістю 2 500, 00 грн, не доведення обставин участі адвоката Семашко Д. М. в судових засіданнях по справі та відсутність заяви відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до висновку про покладення понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу в розмірі 2 500, 00 грн на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення 200 000, 00 грн основного боргу закрити.

2. В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ ТЕХНОЛОГІЇ" до Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг у розмірі 1 263 207, 10 грн задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" (04070, м. Київ, вулиця Набережне Шосе, будинок 2; ідентифікаційний код: 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ ТЕХНОЛОГІЇ" (902192, м. Київ, бульвар Дарницький, будинок 3 А, офіс 1; ідентифікаційний код: 41949611) 599 999 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 92 коп. основного боргу, 128 486 (сто двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят шість) грн 14 коп. пені, 10 298 (десять тисяч двісті дев`яносто вісім) грн 42 коп. 3 % річних, 4 448 (чотири тисячі чотириста сорок вісім) грн 02 коп. інфляційних втрат, 14 148 (чотирнадцять тисяч сто сорок вісім) грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору та 1 866 (одну тисячу вісімсот шістдесят шість) грн 74 коп. витрат на правничу допомогу.

4. В задоволенні інших позовних вимог, щодо стягнення 300 000, 00 грн основного боргу, 6 017, 45 грн пені, 6 686, 59 грн 3 % річних та 1 411, 27 грн інфляційних втрат відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.09.2020.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких