Постанова

від 29.09.2020 по справі 640/12396/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12396/20 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мєзєнцева Є.І.,

При секретарі: Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Хижинецької сільської ради Сокиринецької об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Хижинецької сільської ради Сокиринецької об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області до Кабінету Міністрів України, за участі третьої особи - Вінницької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Хижинецька сільська рада Сокиринецької об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, за участі третьої особи - Вінницької обласної державної адміністрації, в якому просила:

- визнати дії суб`єкта владних повноважень протиправними;

- визнати протиправним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 травня 2020 року № 512-р Про затвердження перспективного плану формування територій громад Вінницької області в частині, що стосується утворення Лука-Мелешківської об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області з приєднанням до неї Сокиринецької та Парпуровецької територіальних громад, та зобов`язати відповідача включити до Перспективного плану формування територій громад Вінницької області Сокиринецьку ОТГ, що існує на даний час.

При цьому, 30 липня 2020 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить: забезпечити позов шляхом заборони Центральній виборчій комісії зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення чергових місцевих виборів депутатів Хижинецької сільської ради Сокиринецької об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області і сільського голови Хижинецької сільської ради Сокиринецької об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області.

Вказана заява обґрунтована тим, що проведення перших виборів Лука-Мелешківської сільської об`єднаної територіальної громади унеможливить проведення чергових виборів у Сокиринецькій об`єднаній територіальній громаді, що існує на даний час на території, яку відповідач протиправно включив до складу Лука-Мелешківської сільської об`єднаної територіальної громади.

Також, проведення перших виборів Лука-Мелешківської сільської об`єднаної територіальної громади призведе до стану правової невизначеності та фактичної ліквідації Сокиринецької об`єднаної територіальної громади та Хижинецької сільської ради цієї об`єднаної територіальної громади.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2020 року у задоволенні заяви Хижинецької сільської ради Сокиринецької об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким заяву про забезпечення позову - задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що видання оскаржуваних актів з усією необхідністю призведуть до неконституційного проведення перших виборів у територіальних громадах, що входять до Сокиринецької об`єднаної територіальної громади.

Крім того, апелянт звертає увагу, що забезпечення позову у вказаний спосіб не призведе до порушення процесу виборів у Лука-Мелешківській сільській об`єднаній територіальній громаді, оскільки до вказаної громади увійшли не тільки територіальні громади Сокиринецької об`єднаної територіальної громади, але й інші громади.

17 вересня 2020 року на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Інші сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у силу вимог частини четвертої ст. 229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з`явились.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, заслухавши пояснення позивача, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У відповідності до вимог частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно частини другої статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

У той же час, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 07 квітня 2020 року у справі № 826/13413/18.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як свідчать матеріали справи, предметом позову є оскарження дій Кабінету Міністрів України в процесі затвердження перспективного плану формування територій громад Вінницької області, що полягають у включенні Сокиринецької та Парпуровецької територіальних громад Вінницького району Вінницької області до складу Лука-Мелешківської об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області.

При цьому, позовні вимоги спрямовані на скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 травня 2020 р. № 512-р Про затвердження перспективного плану формування територій громад Вінницької області у відповідній частині та зобов`язання відповідача включити до Перспективного плану формування територій громад Вінницької області Сокиринецьку ОТГ, що існує на даний час.

У то же час, постановою Верховної Ради України від 15.07.2020 № 795-IX чергові місцеві вибори у 2020 році призначені на неділю 25 жовтня 2020 року.

Відповідно до п. 5 цієї Постанови, чергові місцеві вибори не проводяться у разі призначення перших виборів депутатів відповідних місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на 25 жовтня 2020 року.

Крім того, розділом ІІ Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад від 16.04.2020 № 562-IX установлено, що:

1) визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснюються на основі затверджених Кабінетом Міністрів України перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей;

2) у 2020 році перші місцеві вибори депутатів сільських, селищних, міських рад і відповідних сільських, селищних, міських голів територіальних громад, території яких затверджені Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, проводяться одночасно з черговими місцевими виборами 2020 року.

3. Центральній виборчій комісії забезпечити формування виборчих округів та проведення місцевих виборів на основі територій територіальних громад, визначених Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону .

З огляду на викладене, апелянт вважає, що оскільки перші місцеві вибори депутатів сільських, селищних, міських рад і відповідних сільських, селищних, міських голів будуть проводитися одночасно з черговими місцевими виборами, то в існуючих спроможних об`єднаних територіальних громадах, у яких раніше проходили перші вибори, будуть проводитись чергові вибори.

При цьому, апелянт звертає увагу, що розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 06 травня 2020 року № 512-р Про затвердження перспективного плану формування територій громад Вінницької області та від 12 червня 2020 року № 707-р Про визначення адміністративних центрів га затвердження територій територіальних громад Вінницької області передбачено формування шляхом перших виборів Лука-Мелешківської об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області, до якої включені територіальні громади, що зараз входять до Сокиринецької об`єднаної територіальної громади.

Таким чином, на думку апелянта, в Сокиринецькій ОТГ повинні пройти не перші, а чергові місцеві вибори, оскільки Сокиринецька ОТГ та її представницький орган на даний час існують, і перші вибори в них пройшли ще в 2016 році.

У той же час, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед, тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Сама ж лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

При цьому, як вбачається з позовних вимог позивача, останній просить визнати протиправним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 травня 2020 року № 512-р Про затвердження перспективного плану формування територій громад Вінницької області в частині, що стосується утворення Лука-Мелешківської об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області з приєднанням до неї Сокиринецької та Парпуровецької територіальних громад, та зобов`язати відповідача включити до Перспективного плану формування територій громад Вінницької області Сокиринецьку ОТГ, що існує на даний час.

У той же час, вимоги позивача, викладені в заяві про забезпечення позову від 30.07.2020 зводяться до того, щоб заборонити Центральній виборчій комісії зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення чергових місцевих виборів депутатів Хижинецької сільської ради Сокиринецької об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області і сільського голови Хижинецької сільської ради Сокиринецької об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області.

Тобто, позовні вимоги Хижинецької сільської ради Сокиринецької об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області, викладені в адміністративному позові суперечать та не відповідають предмету вимог, викладеним позивачем в прохальній частині заяви про забезпечення позову, оскільки останній просить зобов`язати вчинити чи утриматися від певних дій не відповідача - Кабінет Міністрів України, а саме Центральну виборчу комісію, яка не виступає учасником в спірних правовідносинах.

При цьому, слід звернути увагу на частину четверту статті 151 КАС України згідно якої заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів.

Відтак, питання забезпечення позову шляхом заборони Центральній виборчій комісії зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення чергових місцевих виборів депутатів Хижинецької сільської ради Сокиринецької об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області і сільського голови Хижинецької сільської ради Сокиринецької об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області не може бути предметом забезпечення позову.

Таким чином, дослідивши встановлені обставини, проаналізувавши вищенаведені правові норми та всі доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття адміністративним судом заходів забезпечення позову відповідно до положень ст. 150 КАС України.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Хижинецької сільської ради Сокиринецької об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

Є.І. Мєзєнцев