Ухвала

від 29.09.2020 по справі 913/246/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"29" вересня 2020 р. Справа № 913/246/20

Суддя -доповідач: Плахов О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області, (вх.№2514 Л/2) на рішення господарського суду Луганської області від 26.08.2020р. у справі №913/246/20 (суддя Смола С.В., ухвалене в м.Харків о 12:07год., дата складення повного тексту - 04.09.2020р.)

за позовом: Селянського (фермерського) господарства «Селена» , с.Малохатка Старобільського району Луганської області,

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області,

про зобов`язання вчинити певні дії

та за зустрічним позовом: Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області,

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства «Селена» , с.Малохатка Старобільського району Луганської області,

про визнання державного акта на право постійного користування землею таким, що втратив чинність з 18.11.2004р.

ВСТАНОВИВ:

23.04.2020р. Селянське (фермерське) господарство «Селена» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про зобов`язання поновити використання частини земельної ділянки площею 27,9224 га, яка передана в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії 11-ЛГ №011541, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №245 та провести її державну реєстрацію шляхом перенесення до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 27.12.2001р. на підставі розпорядження голови Старобільської районної державної адміністрації Луганської області видано Державний акт на право постійного користування землею серії 11-ЛГ №011541, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №245, відповідно до якого ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства передано у постійне користування земельну ділянку площею 79,05 га, з яких 50 га ріллі, 28,65 га кормових угідь та 0,4 га під будівлями, лісами та іншими угіддями.

14.03.2005р. частина земельної ділянки площею 21,2582 га, яка належала на праві постійного землекористування, на підставі Державного акта про право власності на землю серії ЛГ №121320 та Державного акта про право власності на землю серії ЛГ №121321 передана у власність членам СФГ «Селена» для ведення фермерського господарства.

Інша частина земельної ділянки площею 27,9224 га знаходилась у користуванні СФГ «Селена» на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії 11-ЛГ №011541 від 27.12.2001.

Позивач з посиланням на приписи статті 141 Земельного кодексу України вважав, що відповідачем незаконно розпайовано та змінено вид використання земельної ділянки площею 27,9224 га із земель фермерського господарства на землі для ведення особистого селянського господарства, оскільки зазначена земельна ділянка передана на праві постійного користування СФГ «Селена» .

29.05.2020р. від Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області подано до господарського суду Луганської області зустрічний позов, в якому відповідач просив суд визнати таким, що втратив чинність з 18.11.2004р. державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЛГ №011541, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №245 від 27.12.2007р., виданий на ім`я ОСОБА_1 , на земельну ділянку державної власності загальною площею 79,05 га, з яких 50 га ріллі, 28,65 га кормових угідь та 0,4 га під будівлями, лісами та іншими угіддями, для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована на території Малохатської сільської ради Старобільського району Луганської області.

В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом ГУ Держгеокадастру у Луганській області зазначало, що 19.12.2001р. головою Старобільської районної державної адміністрації прийнято розпорядження №549/1, згідно якого надано ОСОБА_1 в постійне користування для ведення фермерського господарства земельну ділянку загальною площею 82,3 га, з них ріллі - 50 га, пасовищ - 31,9 га, інших земель - 0,4 га.

У подальшому ОСОБА_1 на виконання розпорядження вжиті заходи щодо розроблення технічного звіту по встановленню в натурі меж земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, за результатами яких видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЛГ №011541 площею 79,05 га, з яких: 50 га - ріллі, 28,65 га - кормових угідь, 0,4 га - під будівлями, лісами та іншими угіддями, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №245.

15.03.2002р. ОСОБА_1 створено селянське (фермерське) господарство «Селена» .

30.12.2003р. головою Старобільської районної державної адміністрації на підставі клопотання голови СФГ «Селена» ОСОБА_1 та заяви члена ОСОБА_2 прийнято розпорядження №605 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів КСП ім.Артема із земель СФГ «Селена» , розташованих на території Малохатської сільської ради.

На підставі вказаного розпорядження ТОВ «Землевпорядна фірма «Лан» у 2004 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку голові та члену СФГ «Селена» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із земель, наданих в постійне користування, розташованих на території Малохатської сільської ради Старобільського району.

18.11.2004р. розпорядженням голови Старобільської районної державної адміністрації №471/2 затверджено вказану технічну документацію із землеустрою та безоплатно передано у власність для ведення фермерського господарства членам СФГ «Селена» 21,2582 га (ріллі).

Як зазначав відповідач, земельна ділянка орієнтовною площею 57,7918 га (79,05 га - 21,2582 га (залишок після передачі у власність) вибула з користування ОСОБА_1 та повернулась до земель державної власності та могла бути об`єктом цивільних прав лише з моменту встановлення її меж в натурі (на місцевості) і одержання відповідного документу, що посвідчує відповідне право користування /власності.

09.06.2020р. відповідачем за зустрічним позовом подано до господарського суду Луганської області заяву про усунення недоліків, в якій відповідач зазначав, що у прохальній частині зустрічної позовної заяви була допущена технічна помилка в даті реєстрації державного акту на право постійного користування землею в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею; правильною є дата 27.12.2001.

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.08.2020р. у справі №913/246/20 відмовлено повністю у первісному позові Селянського (фермерського) господарства «Селена» до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області; судові витрати зі сплати судового збору за первісним позовом в сумі 2102,00грн. віднесено на Селянське (фермерське) господарство «Селена» ; відмовлено повністю у зустрічному позові Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до Селянського (фермерського) господарства «Селена» ; судові витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом у сумі 2102,00грн. віднесено на Головне управління Держгеокадастру у Луганській області.

Головне управління Держгеокадастру у Луганській області з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити рішення господарського суду Луганської області від 26.08.2020р. у справі №913/246/20 в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог виклавши мотивувальну та резолютивну частини судового рішення в частині відмови у зустрічному позові; в іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 26.08.2020р. у справі №913/246/20 залишити без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Так, суддя - доповідач зазначає, що статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" зі змінами та доповненнями станом на момент подання позовної заяви, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» зі змінами та доповненнями станом на момент подання апеляційної скарги ставка судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 3153,00грн.

Разом з тим, з матеріалів доданих до апеляційної скарги вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, суддя- доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Окрім того, суддя - доповідач зазначає, що в апеляційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Луганській області просить суд змінити рішення господарського суду Луганської області від 26.08.2020р. у справі №913/246/20 в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог виклавши мотивувальну та резолютивну частини судового рішення в частині відмови у зустрічному позові.

Проте, зі змісту прохальної частині апеляційної скарги не можливо встановити вимоги з якими апелянт звернувся до суду.

З урахуванням вищезазначеного, апелянту необхідно уточнити вимоги апеляційної скарги щодо судового рішення господарського суду першої інстанції, яке підлягає апеляційному перегляду та надати до суду уточнену редакцію апеляційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на рішення господарського суду Луганської області від 26.08.2020р. у справі №913/246/20 залишити без руху.

2.Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач О.В. Плахов