Ухвала

від 21.09.2020 по справі 373/633/20

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/633/20

Номер провадження 2/373/461/20

УХВАЛА

21 вересня 2020 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої - судді Керекези Я.І.,

секретаря судових засідань Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Переяславі клопотання представника Приватного підприємства Євросем та представника Савченко О.М. про повернення позову по справі № 373/633/20 за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Улянівка та с. Тарасівка до Улянівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_1 , Приватного підприємства Євросем про визнання недійсними рішення Улянівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, договорів оренди земельних ділянок та договорів суборенди земельних ділянок-

встановив:

Керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області Головка Л. звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі територіальної громади сУлянівка та с.Тарасівка та просить визнати недійсним (незаконним) та скасувати рішення Улянівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 111-XXI-VI від 27 грудня 2012 року, яким затверджено матеріали проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 та надано їй в оренду земельні ділянки, загальною площею 65,6871 га, що розташовані на території Улянівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Просить визнати недійсними договори оренди земельних ділянок:

- № 1505/2/14, укладений 15 травня 2014 року між Улянівською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки для ведення фермерського господарства, площею 51,6693 га, кадастровий номер 3223387603:16:004:0010, що розташована в межах с.Тарасівка, на території Улянівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 травня 2014 року за № 5727530;

- № 1505/4/14, укладений 15 травня 2014 року між Улянівською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки для ведення фермерського господарства, площею 12,9129 га, кадастровий номер 3223387603:16:007:0013, що розташована в межах с.Тарасівка, на території Улянівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 травня 2014 року за № 5725657;

- № 1505/3/14, укладений 15 травня 2014 року між Улянівською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки для ведення фермерського господарства, площею 1,1049 га, кадастровий номер 3223387603:16:004:0011, що розташована в межах с.Тарасівка, на території Улянівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 травня 2014 року за № 5708196.

Просить визнати недійсними договори суборенди земельних ділянок:

- № 2502/2/15, укладений 25 лютого 2015 року № 2502/2/15, укладений 25 лютого 2015 року між Приватним підприємством Євросем та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки для ведення фермерського господарства, площею 51,6693 га, кадастровий номер 3223387603:16:004:0010, що розташована в межах с.Тарасівка, на території Улянівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 лютого 2015 року за № 8902771;

- № 2502/4/15, укладений 25 лютого 2015 року між Приватним підприємством Євросем та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки для ведення фермерського господарства, площею 12,9129 га, кадастровий номер 3223387603:16:007:0013, що розташована в межах с.Тарасівка, на території Улянівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 лютого 2015 року за № 8881213;

- № 2502/3/15, укладений 25 лютого 2015 року між Приватним підприємством Євросем та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки для ведення фермерського господарства, площею 1,1049 га, кадастровий номер 3223387603:16:004:0011, що розташована в межах с.Тарасівка, на території Улянівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 березня 2015 року за № 8931975.

Крім того, просить стягнути із відповідачів судовий збір, сплачений при подачі позову до суду.

06 липня 2020 року до суду від представника відповідача ПП Євросем Боровика В.М. надійшов відзив на позов (а.с.170-178), в якому він просить повернути вищезазначений позов в зв`язку з відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави. Посилається на те, що в зв`язку із внесенням змін у 2014 році до Закону України Про прокуратуру , у 2016 році до Конституції України статус прокурора суттєво змінився в частині представництва інтересів держави. Після цих змін роль прокурора носить допоміжний характер, а основну роль відіграють профільні органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, які самостійно звертаються до суду у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України. Зазначає, що відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів України на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру були покладені функції Державної інспекції сільського господарства в частині дотримання вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах . Вважає, що прокурор не мав повноважень на звернення до суду із даним позовом в інтересах територіальної громади без відповідних повноважень з боку місцевої ради. Також прокурором не доведено, що він виконав свій обов`язок та повідомив, до звернення до суду із позовом, відповідний орган місцевого самоврядування про виявлене порушення; що Улянівська сільська рада не здійснює функцій по захисту своїх інтересів або робить це неналежним чином.

28 липня 2020 року від керівника Бориспільської місцевої прокуратури Головка Л. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого він зазначає, що посилання представника відповідача про повернення позову в зв`язку з відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави не грунтуються на фактичних обставинах справи та нормах ЦПК України. Посилається на те, що Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, органи Держгеокадастру мають право звертатися до суду із позовами у чітко визначених випадках: з позовом про відшкодування втрат сільського і лісогосподарського виробництва; з позовом про повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. В контексті правовідносин по даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів, а і в захисті прав органів місцевого самоврядування, які не носять загальнодержавний характер, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та у спосіб, що відноситься до їх відання. У чинному законодавстві України не наведено чіткого переліку випадків, у яких прокурор має право здійснювати представництво в суді, але визначено критерії та умови, за яких таке представництво є можливим. В даному випадку, незаконне надання в оренду ОСОБА_1 земельних ділянок порушує інтереси держави та територіальних громад с.Улянівка та с.Тарасівка в сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів, суперечить державній політиці у сфері земельних відносин. Крім цього, встановлення факту, що ОСОБА_1 була та є працівником ПП Євросем свідчить про те, що земельні ділянки отримано для розширення вже існуючого масиву земель сільськогосподарським підприємством, тобто надання у такий спосіб земель було фактично спрямовано на набуття прав на землю у позаконкурентному порядку, внаслідок чого не забезпечено застосування ринкових ставок орендної плати орендної плати за землю, що завдає істотної шкоди інтересам держави, територіальній громаді, місцевому бюджету та є підставою для їх захисту органам прокуратури шляхом пред`явлення даного позову. Крім того, правовідносини щодо визнання незаконними рішення сільської ради, договорів оренди та суборенди становлять суспільний інтерес, поскільки в зв`язку з їх укладенням територіальні громади позбавлені можливості визначити орендаря, який запропонував би кращі пропозиції стосовно орендної плати. Незаконність рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка комунальної власності використовується суб`єктом господарювання такому інтересу не відповідає. Територіальна громада, як власник спірних земельних ділянок делегує Улянівській сільськії раді повноваження щодо здійснення від її імені права вланості, в її інтересах, у спосіб та у межах передбачених законом повноважень. Зазначає, що поскільки Улянівська сільська рада є відповідачем по справі, неможливо в одній особі поєднати позивача та відповідача, поскільки це суперечитить нормам чинного ЦПК України. В даному випадку прокурор звернувся до суду із позовом в зв`язку з відсутністю уповноваженого органу для захисту інтересів держави, тому відсутні необхідність у дотриманні процедури, передбаченої ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру .

30 липня 2020 від представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 направив до суду відзив на позов, в якому просить повернути вищезазначений позов з підстав, зазначених у відзиві представником ПП Євросем Боровиком В.М.

В підготовчому судовому засіданні 21 вересня 2020 року представник відповідача ПП Євросем адвокат Боровик Б.М. підтримав клопотання про повернення позову прокурору, просив задовольнити.

Прокурор Яворський С.С. вважає, що клопотання не підлягає до задоволення з підстав, зазначених у відповіді на відзив.

Судом встановлено наступне.

Законом України Про прокуратуру закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях. Таке представництво відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону здійснюється лише у випадках порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо: 1) захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, 2) відсутній компетентний орган.

Згідно з ч. 4 ст. 23 цього Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень; наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. ч. 3-5 с т. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Таким чином, законодавством України закріплене право прокурора звертатися з позовом до суду, однак підстави та умови такого звернення чітко регламентовані та не можуть тлумачитись розширено, оскільки у протилежному випадку це суперечитиме, серед іншого, конституційним принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та принципу змагальності сторін (ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 7 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, здійснюючи тлумачення ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру у системному зв`язку з положеннями процесуального законодавства, зазначила, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц конкретизувала вищенаведені висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, вказавши на необхідність у кожному конкретному випадку перевіряти: 1) доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів у спосіб, який обрав прокурор та 2) доводи прокурора з приводу відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави.

У постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання про наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді, звернула увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. ВП ВС також зазначила, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

В даній справі прокурор, звертаючись до суду, зазначив як підставу звернення відсутність уповноваженого органу на захист інтересів держави. При цьому зазначив, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Отже, якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Відповідно до п. а) ч. 2 ст. 83 ЗК України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

В силу ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 189 ЗК України, самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 20 вищезазначеного Закону, державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Відповідно до п. 30) ч. 1 ст. 26 Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

В силу пп.1 п. а) ст. 29 Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до пп. 1 п. б) ч. 1 ст. 33 Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів

Відповідно до пп. 4 п.а) ст. 38 Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

В силу п. 15 ч. 4 ст. 42 Закону, сільський, селищний, міський голова звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів.

Відповідно до ч.1, ч. 2, 4 ст. 71 Закону, територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів декількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Отже, проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку уповноваженого органу та наявність в нього повноважень на звернення до суду з позовом.

Таким чином, прокурором не доведено наявність підстав, зокрема відсутність уповноваженого органу на захист інтересів держави, для звернення до суду з даним позовом.

Крім того, слід відмітити, що матеріали справи не містять обґрунтування обставин, в контексті Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99, в чому ж полягає порушення інтересів держави в даному випадку та, як наслідок, необхідність їх захисту.

Представник ПП Євросем та представник відповідача ОСОБА_1 просили повернути позов прокурора в зв`язку з відсутністю підстав для звернення до суду в інтересах держави.

Разом з тим, з врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду по справі № 912/2385/18 у постанові від 26.05.2020, суд вважає, що позов прокурора слід залишити без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 56, 257 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Клопотання задовольнити частково.

Позов керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади сУлянівка та с.Тарасівка до Улянівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_1 , Приватного підприємства Євросем про визнання недійсними рішення Улянвської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, договорів оренди земельних ділянок та договорів суборенди земельних ділянок - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Виготовлення повного тексту ухвали вчинено 25 вересня 2020 року.

Суддя: Я. І. Керекеза