Ухвала

від 24.09.2020 по справі 922/4587/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Харківської області

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"24" вересня 2020 р. Справа № 922/4587/13

вх. № 4587/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді: Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

за участю:

банкрута - Бабича І.Ю.

ліквідатора - Кошовського С.В., свідоцтво № 923 від 14.05.2013

представника Нікіфорової Г.О. - Голяніщева Д.Ю.

розглянувши заяви Бабича І.Ю. про відвід судді Усатому В.О. в межах розгляду заяви Бабича І.Ю. (вх. № 11296 від 19.05.2020) про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси по справі за заявою : Mramor LLP, Wales

до ФОП Бабича Ігоря Юрійовича, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 10.12.2013 ФОП Бабича І.Ю. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Капустіна В.В.

Ухвалою суду від 11.02.2014 задоволено клопотання Капустіна В.В. про припинення його обов`язків ліквідатора у даній справі, звільнено арбітражного керуючого Капустіна В.В. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Белікова О.П.

Ухвалою суду від 12.12.2017 усунено ліквідатора Белікова О.В. від виконання покладених на нього обов`язків, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Кошовського С.В.

19.05.2020 до суду від банкрута - Бабича І.Ю. надійшла заява (вх. № 11296) про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси майна банкрута - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та виключення його зі складу ліквідаційної маси.

26.05.2020 до суду надійшли заперечення ліквідатора щодо поданої заяви, в яких арбітражний керуючий Кошовський С.В. просив суд дослідити заяву щодо несплати заявником судового збору за її подання, не направлення її учасникам справи та ненаданням належного обґрунтування.

Після повернення справи до господарського суду Харківської області з суду вищої інстанції ухвалою суду від 08.07.2020 заяву Бабича І.Ю. (вх. № 11296 від 19.05.2020) про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси залишено без руху, надано заявнику десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви, а саме: надання суду доказів надсилання всім учасниками даної справи копії заяви і доданих до неї документів.

До суду від ОСОБА_3 надійшли докази усунення вказаних судом недоліків.

Ухвалою суду від 03.08.2020 заяву Бабича І.Ю. (вх. № 11296 від 19.05.2020) про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси призначено до розгляду на 24.09.2020.

23.09.2020 до суду надійшла заява ФОП Бабича І.Ю. про відвід судді Усатого В.О. (вх. № 22078), в якій заявник просив суд задовольнити заяву про відвід судді Усатого В.О. при розгляді заяви банкрута ФОП Бабича І.Ю. про визнання про визнання незаконним включення нерухомого майна (житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) до ліквідаційної маси банкрута в межах господарської справи № 922/4587/13.

24.09.2020 до суду надійшла ідентична заява ФОП Бабича І.Ю. про відвід судді Усатого В.О. (вх. № 22126).

Присутній у судовому засіданні банкрут підтримав надані заяви про відвід судді Усатого В.О. в межах розгляду заяви Бабича І.Ю. про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси; подання до суду 23.09.2020 та 24.09.2020 ідентичних заяви про відвід судді Усатого В.О. пояснив тим, що одна з них була направлена на адресу суду поштою, інша - подана особисто через канцелярію суду через відсутність інформації щодо отримання судом заяви про відвід, направленої засобом поштового зв`язку.

Розглянувши заяви Бабича І.Ю. про відвід судді (вх. № 22078 від 23.09.2020, вх. № 22126 від 24.09.2020), суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Заява Бабича І.Ю. про відвід судді Усатого В.О. (вх. № 22078) надійшла до суду 23.09.2020, друга заява Бабича І.Ю. про відвід судді Усатого В.О. (вх. № 22126) надійшла до суду 24.09.2020, про що свідчать штампи вхідної кореспонденції господарського суду Харківської області, при цьому, судове засідання з розгляду заяви Бабича І.Ю. про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси призначено на 24.09.2020. Таким чином заяви про відвід подані менш ніж за три робочі дні до наступного засідання, у зв`язку з чим не підлягають передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Положеннями частин 1, 2 статті 39 ГПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини під терміном "суд, встановлений законом" у статті 6 Конвенції мається на увазі, що "судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент". Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі (рішення ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" та у справі "Сокуренко і Стригун проти України").

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що: "Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Кожен суддя колегії об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Заяви Бабича І.Ю. про відвід мотивована тим, що на думку заявника існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді. В обґрунтування поданої заяви, банкрут зазначає, що суд санкціонував проведення аукціону з продажу майна банкрута через фіктивну біржу - Товару біржу "Ресурс-Інформ+", створену фіктивною особою - ОСОБА_4 (за припущенням банкрута - бездомною особою); що грошові кошти, сплачені за придбання майна банкрута, були вкрадені колишнім ліквідатором Беліковим О.П. ; що суд розглянув незаконне клопотання Белікова О.П. та виніс ухвалу про накладання арешту 15.08.2017 за його заявою, про те як на той момент арбітражний керуючий Беліков О.П. був позбавлений права здійснювати діяльність арбітражного керуючого; що судом не вживаються заходи для забезпечення належного виконання своїх обов`язків колишнім ліквідатором - Беліковим О.П. , шляхом постановлення окремої ухвали та звернення до правоохоронних органів із повідомленням про скоєння колишнім ліквідатором кримінальних правопорушень.

Суд звертає увагу на те, що частина обґрунтувань заяв Бабича І.Ю. про відвід судді Усатого В.О. (вх. № 22078 від 23.09.2020, вх. № 22126 від 24.09.2020) вже були досліджені судом під час розгляду попередньої заяви Бабича І.Ю. про відвід судді Усатого В.О., яка надавалася банкрутом в межах даної справи, за наслідками чого ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2020 (суддя Усатий В.О.) заявлений відвід визнано необґрунтованим, а наведені заявником у його заяві міркування та припущення спростованими матеріалами справи; ухвалою господарського суду Харківської області від 23.06.2020 (суддя Кононова О.В.) відмовлено у задоволенні заяви Бабича Ігоря Юрійовича (вх. № 5614 від 03.03.2020) про відвід судді Усатого В.О. від розгляду заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" (вх. № 21248 від 06.09.2019) про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута.

Так, судом вже було зазначено, що ухвалою суду від 12.05.2015 було задоволено клопотання ліквідатора (вх. № 17051), визнано Товарну Біржу "Ресурс-Інформ+" (код ЄДРПОУ 39730826) учасником провадження у справі № 922/4587/13 про банкрутство ФОП Бабич І.Ю.

При розгляді поданого ліквідатором клопотання, судом перевірено порядок визначення організатора аукціону та на цей час ця ухвала суду є чинною та ніким не оскаржувалася.

Місцезнаходження Товарної Біржі "Ресурс-Інформ+" (61072, м. Харків, проспект Леніна, буд. 58) згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не змінилося.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); місцезнаходження юридичної особи.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, суд вважає достовірними відомості про місцезнаходження товарної біржі , наведені у Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, судом вже надавалася оцінка посилань банкрута на неправомірне прийняття судом від Белікова О.П. документів по справі, в тому числі, і заяви про накладання арешту, які ним підписані в той час, як він вже був позбавлений права здійснювати діяльність арбітражного керуючого.

Ухвала суду від 15.08.2017 про задоволення заяви ліквідатора Белікова О.П. про накладання арешту була розглянута судом апеляційної інстанції та скасована з підстав недоведеності ліквідатором існування загрози подальшого відчуження спірного майна, а не з підстав анулювання свідоцтва арбітражного керуючого Белікова О.П.

Крім того, арбітражного керуючого Белікова О.П. усунено від виконання обов`язків ліквідатора ФОП Бабича І.Ю. ухвалою суду від 12.12.2017, отже, саме з цього моменту Беліков О.П. перестав виконувати обов`язки ліквідатора у даній справі.

Наведені заявником підстави для відводу судді Усатого В.О. щодо вкрадення товарною біржею коштів ОСОБА_6 є предметом дослідження у кримінальному провадженні.

Суд звертає увагу на те, що статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Щодо посилання банкрута на непостановлення судом окремої ухвали у відношенні Белікова О.П. у зв`язку з непереданням останнім документів щодо боржника теперішньому ліквідатору - Кошовському С.В. , суд зазначає, що відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає повноваження ліквідатора.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Враховуючи положення вищезазначеної норми, суд зазначає, що саме на ліквідатора покладається обов`язок здійснення ліквідаційної процедури.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Судом встановлено, що всупереч вищезазначеним нормам копії документів, надані Бабичем І.Ю. до заяв про відвід судді Усатого В.О., реквізитів засвідчення не містять, що унеможливлює визнання їх в якості належних письмових доказів.

Наведені заявником доводи про відвід судді по даній справі свідчать про відсутність підстав для відводу. Із вимог процесуального законодавства випливає, що відвід повинен бути мотивований та обґрунтований. Це, зокрема, означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах. Наведені заявником доводи щодо упередженості судді Усатого В.О. нічим не підтверджені та ґрунтуються виключно на припущеннях банкрута, а тому не можуть в розумінні статті 35 ГПК України свідчити про упередженість та необ`єктивність судді Усатого В.О. при розгляді заяви Бабича І.Ю. (вх. № 11296 від 19.05.2020) про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси у справі №922/4587/13 та не є підставою для відводу в контексті ст. 35 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 232-235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Вважати заявлений Бабичем І.Ю. в межах розгляду заяви Бабича І.Ю. (вх.№11296 від 19.05.2020) про визнання незаконним включення до ліквідаційної маси майна банкрута та виключення його зі складу ліквідаційної маси відвід судді Усатому В.О. (вх. № 22078/20 від 23.09.2020) та (вх. № 22126/20 від 24.09.2020) необґрунтованим.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 29 вересня 2020 року.

Суддя Усатий В.О.