Постанова

від 28.09.2020 по справі 910/10066/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/10066/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Булгакової І.В.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020

(головуючий - суддя Майданевич А.Г., судді: Ткаченко Б.О. і Сулім В.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексімінвестпром" (далі - Позивач)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лендскейп лімітед" (далі - Відповідач)

про стягнення 873 071,16 грн.,

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 873 071,16 грн. за неналежне виконання Відповідачем своїх зобов`язань за договором безпроцентної позики від 13.04.2016.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2019: позов задоволено частково; стягнуто з Відповідача на користь Позивача: основний борг у розмірі 683 000 грн.; 43 733,59 грн. - 3% річних; "інфляційних втрат" у сумі 151 027,45 грн. 12 492,34 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі) оскаржив дане рішення до суду апеляційної інстанції. Крім того, в апеляційній скарзі він просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/10066/19.

Клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення суду мотивоване тим, що апелянту стало відомо про рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2019 лише у грудні 2019, після виставлення на торги майна товариства на офіційному сайті державного підприємства "Сетам".

Північний апеляційний господарський суд вказані доводи ОСОБА_1 не визнав поважними для поновлення пропущеного строку через те, що: у матеріалах справи міститься клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 03.01.2020, подане адвокатом Тищенко А.П. в інтересах ОСОБА_1 08.01.2020; представник апелянта ознайомився з матеріалами справи. Тобто з 08.01.2020 ОСОБА_1 було відомо, що судове рішення стосується його прав та інтересів. Отже, останнім днем для подання апеляційної скарги було 28.01.2020. Натомість ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до суду лише 05.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху; надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначено, що ОСОБА_1 слід навести інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

02.06.2020 ОСОБА_1 подано заяву про усунення недоліків разом з клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/10066/19.

ОСОБА_1 , зазначаючи про порушення судом у постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права та неповне дослідження судом матеріалів, просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 зі справи № 910/10066/19 та ухвалити нове рішення, яким строки на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2019 поновити і відкрити апеляційне провадження.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що суд апеляційної інстанції при розгляді повторної заяви про поновлення строків апеляційного оскарження від 02.06.2020 не взяв до уваги наведені в ній нові, відмінні від тих, що були зазначені в апеляційній скарзі, підстави та не дослідив додаткові доводи апелянта стосовно поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Розгляд касаційної скарги здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п`ятої статті 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Перевіривши в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених апеляційним господарським судом обставин правильність застосування ним норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Причиною подання касаційної скарги стало питання про наявність або відсутність підстав для відмови ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2019.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частинами третьою і четвертою статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 261 ГПК України).

Суд апеляційної інстанції у постановленні оскаржуваної ухвали від 09.06.2020 зазначив, що подана ОСОБА_1 02.06.2020 заява про усунення недоліків разом з клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження обґрунтована тими ж доводами, що й попереднє клопотання, які (доводи) суд не визнав поважними.

Враховуючи те, що у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не були усунені та апелянтом не наведено інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, а попередні доводи були визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції, керуючись пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України, відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/10066/19.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме заяви ОСОБА_1 про поновлення строків апеляційного оскарження (а.с.128-135), яка надійшла до суду апеляційної інстанції 02.06.2020, ОСОБА_1 були наведені нові, відмінні від тих, що були зазначені в апеляційній скарзі підстави та доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження, які судом апеляційної інстанції залишені без належного реагування. А саме:

- право на оскарження в апеляційному порядку рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2019 виникло у ОСОБА_1 як у особи, яка не брала участі у справі лише після того, як був встановлений факт порушення його законних прав та інтересів, а саме після продажу комплексу будівель та споруд бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 , які належать Відповідачу, про що ОСОБА_1 стало відомо з нотаріального витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП) лише 04.03.2020;

- 04.03.2020, звернувшись із заявою до приватного нотаріуса Шаповаленка А.І. про отримання інформації з ДРРП про нерухоме майно належне Відповідачу, ОСОБА_1 отримав відомості з ДРРП, згідно з яким об`єкт житлової нерухомості, комплекс будівель та спорудбази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " є власністю гр. ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Оцінка цих доводів апеляційний господарський суд не здійснив, пов`язаних з ними обставин не встановив та відповідних доказів не дослідив.

Водночас у силу імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Під час касаційного перегляду Верховним Судом встановлено порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 261 ГПК України, що в результаті призвело до постановлення судом незаконної ухвали і, як наслідок, до обмеження гарантованих законом прав скаржника на апеляційне оскарження судового рішення.

Зважаючи на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду матеріалів апеляційної скарги з дотриманням вимог статей 260, 261 ГПК України.

На підставі викладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених апеляційним господарським судом фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

У зв`язку з частковим задоволенням касаційної скарги та скасуванням ухвали апеляційного суду з направленням справи до суду апеляційної інстанції Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, тому розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється. Такий розподіл має бути здійснений за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 910/10066/19 скасувати.

3. Справу № 910/10066/19 направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду матеріалів апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова