Ухвала

від 07.12.2020 по справі 910/10066/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"07" грудня 2020 р. Справа№ 910/10066/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 07.12.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2019

у справі № 910/10066/19 (суддя - Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексімінвестпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендскейп лімітед"

про стягнення 873 071 грн. 16 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрексімінвестпром" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендскейп лімітед" (далі - відповідач) про стягнення 873 071 грн. 16 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором безпроцентної позики від 13.04.2016 щодо повернення позики, у зв`язку з чим, просив стягнути з відповідача 873 071 грн. 16 коп.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Чернігівської міста Києва від 07.10.2019 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендскейп лімітед" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексімінвестпром" основний борг у розмірі 683 000 грн. 00 коп., 3% річних 43 733 грн. 59 коп., інфляційних втрат 151 027 грн. 45 коп. та судовий збір у розмірі 12 492 грн. 34 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов`язку, своє зобов`язання щодо повернення позики не виконав, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/10066/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судове рішення у справі № 910/10066/19 безпосередньо стосуються його прав та інтересів, оскільки він являється співвласником Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендскейп лімітед" та володіє 50% статуного капіталу товариства.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач у своєму відзиві, наданому до суду 11.01.2020, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, відповідач вказує, що 13.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрексімінвестпром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лендскейп лімітед" укладено договір безпроцентної позики. На виконання вказаного договору позивач надав відповідачу безпроцентну позику в розмірі 638 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №116 від 13.04.2016. У свою чергу, 27.09.2016 ОСОБА_1 ввійшов до складу учасників ТОВ "Лендскейп лімітед". Тобто, укладення 13.04.2016 договору позики та фактичне отримання коштів ТОВ "Лендскейп лімітед", ніяким чином не порушує та не зачіпає права та законні інтереси ОСОБА_1 , як учасника товариства, оскільки вказаний договір було укладено ще до входження скаржника до складу учасників товариства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2020 справу № 910/10066/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою від 06.04.2020 Північний апеляційний господарський суд залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/10066/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/10066/19. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/10066/19 разом з доданими до неї матеріалами надіслано скаржнику.

Постановою Верховного Суду від 28.09.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 910/10066/19 скасовано. Справу № 910/10066/19 направлено до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду матеріалів апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 02.10.2020 справу №910/10066/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/10066/19, відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду на 16.11.2020.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2020, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 прийнято справу №910/10066/19 до провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В. та справу призначено до розгляду на 07.12.2020.

Явка представників сторін

Відповідач у судове засідання, призначене на 07.12.2020, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними поштовими поверненнями, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача.

Позиції позивача та ОСОБА_1

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції 07.12.2020 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній та просив залучити скаржника в якості третьої особи.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 07.12.2020 заперечував проти доводів апеляційної скарги та проти залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті ухвали

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

При цьому згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (пункт 27 рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02 та ухвала від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine), заява №50966/99).

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03).

Відповідно до частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо ж судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №62/112, від 16.01.2020 у справі №925/1600/16, у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №910/21451/16.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третю особу та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 05.11.2020 у справі №912/837/19.

Колегія суддів зазначає, що предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 873 071 грн. 16 коп. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендскейп лімітед" відповідно до договору безпроцентної позики від 13.04.2016.

Звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 зазначає, що судове рішення у справі № 910/10066/19 безпосередньо стосуються його прав та інтересів, оскільки він являється співвласником Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендскейп лімітед" та володіє 50% статуного капіталу товариства.

Однак, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на порушення оскаржуваним рішенням його прав, з огляду на наступне.

Згідно із статтями 92, 97 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1, 2 статті 98 Цивільного кодексу України унормовано, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

За приписами статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

З наведених норм права вбачається, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.

Отже, підписання директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендскейп лімітед" оспорюваного договору без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (ст. 239 Цивільного кодексу України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16.

Отже, колегія суддів зазначає, що укладення спірного договору не є прямим порушенням прав ОСОБА_1 на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги те, що укладення 13.04.2016 договору позики та фактичне отримання коштів ТОВ "Лендскейп лімітед", відбулось ще до входження скаржника до складу учасників товариства.

Висновки суду апеляційної інстанції

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи викладене, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/10066/19 підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/10066/19 закрити.

2. Матеріали справи №910/10066/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун