Рішення

від 30.09.2020 по справі 240/16892/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/16892/20

категорія 101030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Талавєр Т.Ю.,

за участю: представника позивача Березовенка В.П.,

представника відповідача Дубінської А.В.,

представників третьої особи Олянюка В.Л., Діденко І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Житомирської територіальної організації Політична партія "Європейська Солідарність" до Бердичівської районної територіальної виборчої комісії Житомирської області, третя особа - Житомирська обласна організація політичної партії "Наш Край", про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Житомирська територіальна організація Політичної партії "Європейська Солідарність" звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Бердичівської районної територіальної виборчої комісії від 25 вересня 2020 року № 14 "Про реєстрацію кандидатів у депутати Бердичівської районної ради, включених до переліку кандидатів у депутати політичних партій" у частині реєстрації кандидатів у депутати Бердичівської районної ради, включених до єдиного та територіальних виборчих списків кандидатів у депутати Житомирської обласної організації політичної партії "Наш край";

- зобов`язати Бердичівську районну територіальну виборчу комісію Житомирської області прийняти рішення про відмову в реєстрації всіх кандидатів у депутати до Бердичівської районної ради Бердичівського району Житомирської області, включених до єдиного та територіальних виборчих списків організації партії Житомирської обласної організації політичної партії "Наш край".

В обгрунтування позову вказано, що 25 вересня 2020 року Бердичівська районна територіальна виборча комісія Житомирської області прийняла постанову № 14 "Про реєстрацію кандидатів у депутати Бердичівської районної ради, включених до переліку кандидатів у депутати політичних партій". Постановою відповідач зареєстрував кандидатів у депутати, включених до єдиного та територіальних виборчих списків Житомирської обласної організації політичної партії "Наш край". Позивач вважає вказану постанову відповідача незаконною, з огляду на те, що під час формування єдиного та територіальних виборчих списків Житомирська обласна організація політичної партії "Наш край" включила до п`ятірки з 1 по 5 місце єдиного списку кандидатів у депутати Бердичівської районної ради чотирьох чоловіків і одну жінку, що є порушенням вимог ч.9 ст.219 Виборчого Кодексу України. Наведені порушення порядку висування кандидатів, на думку позивача, є підставою для відмови в реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків такої партії.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 прийнято позовну заяву та відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду суддею Житомирського окружного адміністративного суду одноособово за правилами спрощеного позовного провадження на 30.09.2020 о 10:40 год.

30 вересня 2020 року в судовому засіданні було оголошено переву до 14:00 год 30 вересня 2020 року для подачі представником відповідача письмових доказів, витребуваних на підставі ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 29.09.2020 та для подання представниками третьої особи письмових пояснень щодо позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечили.

Відповідач у строк, встановлений судом, зазначений в ухвалі про відкриття провадження не надіслав до суду відзив на позовну заяву, інших заяв по суті справи відповідачем до суду не подано.

Житомирська обласна організація політичної партії "Наш Край" пояснення щодо позову до суду не подала.

Представники відповідача та третьої особи пояснили, що виборчі списки Житомирської обласної організації політичної партії "Наш Край" сформовані з дотримання встановленої чинним законодавством пропорції гендерної рівності 40%/60%, а тому підстав для задоволення позову не має.

Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Постановою Верховної Ради України від 15.07.2020 "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю 25 жовтня 2020 року.

Постановою Центральної виборчої комісії №208 від 30.08.2020 "Про початок виборчого процесу місцевих виборів 25 жовтня 2020 року" оголошено з 5 вересня 2020 року початок виборчого процесу місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року.

Бердичівська районна територіальна виборча комісія Житомирської області прийняла постанову від 25.09.2020 № 14 "Про реєстрацію кандидатів у депутати Бердичівської районної ради, включених до переліку кандидатів у депутати політичних партій", якою в тому числі, зареєструвала кандидатів у депутати, включених до єдиного та територіальних виборчих списків Житомирської обласної організації політичної партії "Наш край".

Позивач вважає таку постанову в частині реєстрації кандидатів у депутати третьої особи протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду з вказаним позовом.

Основні засади, підготовка та проведення виборів регулюються Конституцією України, Виборчим кодексом України, законами України "Про Центральну виборчу комісію", Законом України "Про Державний реєстр виборців", іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства та актами Центральної виборчої комісії.

Виборчий кодекс України від 19.12.2019 № 396-IX відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів.

Відповідно до статті 20 Виборчого кодексу України виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Згідно з частиною 1 статті 22 Виборчого кодексу України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 196 Виборчого кодексу України виборчий процес місцевих виборів включає такі етапи: 1) утворення виборчих округів; 2) утворення дільничних виборчих комісій; 3) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 4) висування та реєстрація кандидатів; 5) проведення передвиборної агітації; 6) голосування у день виборів; 7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

Відповідно до ч.1 ст.216 Виборчого кодексу України висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови розпочинається за сорок днів до дня голосування і закінчується за тридцять днів до дня голосування.

Частиною 2 статті 216 Виборчого кодексу України передбачено, що право висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) реалізується виборцями через місцеві організації політичних партій у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч.3 ст.216 Виборчого кодексу України організація партії може висувати кандидатів на місцевих виборах за умови, що відповідна організація партії зареєстрована в установленому законом порядку.

Частиною 2 статті 217 Виборчого кодексу України передбачено, що організація партії може висунути особу, яка є членом цієї політичної партії, або безпартійного громадянина.

Згідно ч.4 ст.217 Виборчого кодексу України обласна організація партії, зокрема, може висунути кандидатів у депутати на виборах депутатів відповідних районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад (районів, міст, районів у містах, сіл, селищ, що входять до складу відповідної області, Автономної Республіки Крим згідно з адміністративно-територіальним устроєм).

У відповідності до ст.218 Виборчого кодексу України висування кандидатів організацією партії проводиться на її зборах, конференції у порядку, встановленому статутом партії та цим Кодексом.

Статтею 219 Виборчого кодексу України передбачений порядок висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також кандидатів у депутати міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше), зокрема:

1. Висування кандидатів у депутати організацією партії, формування та затвердження єдиного та територіальних виборчих списків здійснюються на її зборах, конференції організації партії у порядку, встановленому статутом партії та цим Кодексом.

2. Організація партії може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії, або безпартійну особу, яка відповідно до статті 193 цього Кодексу має право бути обраною депутатом.

3. Організація партії висуває кандидатів з числа осіб, зазначених у частині другій цієї статті, у вигляді єдиного виборчого списку, який формується та затверджується на зборах, конференції організації партії.

4. Кількість кандидатів у депутати, які включаються до єдиного виборчого списку організації партії, не повинна перевищувати кількісний склад депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради.

5. У єдиному виборчому списку визначається перший кандидат. З числа інших кандидатів, включених до єдиного виборчого списку, організація партії на тих самих зборах, конференції формує і затверджує територіальні списки кандидатів у депутати у кожному територіальному виборчому окрузі. Територіальний виборчий список організації партії повинен включати не менше п`яти і не більше дванадцяти кандидатів у депутати.

6. Кожен кандидат у депутати, включений до єдиного виборчого списку (крім першого кандидата), також має бути включений до одного з територіальних виборчих списків. Кандидат не може бути включений до єдиного виборчого списку (крім першого кандидата) організації партії більше ніж один раз, а також до двох чи більше різних територіальних виборчих списків.

7. Особа має право надати згоду балотуватися та бути включеною до єдиного та територіального виборчих списків лише однієї організації партії від організації однієї партії.

8. Черговість (порядкові номери) кандидатів у єдиному виборчому списку та у територіальних виборчих списках визначається на зборах, конференції організації партії під час висування кандидатів у депутати та формування відповідних списків.

9. Під час формування єдиного та територіальних виборчих списків організація партії повинна забезпечити присутність у кожній п`ятірці (місцях з першого по п`яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі).

У разі формування організацією партії єдиного та територіальних виборчих списків з кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п`яти, до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) застосовується вимога щодо почергового включення кандидатів різної статі до списку.

10. Рішення зборів, конференції організації партії про висування кандидатів у депутати від партії приймається шляхом затвердження єдиного виборчого списку та територіальних виборчих списків кандидатів у депутати, віднесених організацією партії до відповідних територіальних виборчих округів, які додаються до такого рішення і є його невід`ємною частиною. Рішення зборів, конференції організації партії про висування кандидатів у депутати підписується керівником організації партії і скріплюється печаткою цієї місцевої організації партії або печаткою організації партії вищого рівня, а також погоджується центральним керівним органом партії, що засвідчується печаткою партії.

11. Форми єдиного та територіального виборчих списків кандидатів у депутати від організації партії затверджуються Центральною виборчою комісією і не можуть бути змінені під час виборчого процесу.

Норми визначені у ч.9 ст.219 Виборчого кодексу України кореспондуються з частиною 8 "Роз`яснення щодо застосування окремих положень Виборчого кодексу України стосовно висування кандидатів на місцевих виборах", затвердженого Постановою Центральної виборчої комісії від 11 вересня 2020 року №249 положення якого визначають, що порядок висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також кандидатів у депутати міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) визначено статтею 219 Кодексу, що передбачає висування кандидатів у депутати у вигляді єдиного виборчого списку та територіальних виборчих списків.

Кодексом визначено чіткі вимоги щодо формування єдиного та територіальних виборчих списків кандидатів у депутати, недотримання яких може свідчити про порушення встановленого Кодексом порядку висування кандидатів та є підставою для відмови в реєстрації кандидатів (пункт 1 частини першої статті 230 Кодексу).

Таким чином, під час формування єдиного та територіальних виборчих списків організація партії повинна забезпечити присутність у кожній п`ятірці (місцях з першого по п`яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі); у разі формування організацією партії єдиного та територіальних виборчих списків з кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п`яти, до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) застосовується вимога щодо почергового включення кандидатів різної статі до списку (частина дев`ята статті 219 Кодексу).

Наведена норма Кодексу обумовлює необхідність забезпечення присутності визначеної кількості осіб різної статі як у єдиному, так і в територіальних виборчих списках.

Так, якщо місцева організація партії сформувала територіальний виборчий список у кількості 7 кандидатів у депутати, то в першій п`ятірці (місцях з першого по п`яте) має бути не менше двох кандидатів однієї статі, а також шостий та сьомий кандидати в депутати мають бути особами різної статі.

Аналіз наведених положень законодавства дозволяє суду зробити висновок, що вимоги до організації партії щодо забезпечення присутності у кожній п`ятірці (місцях з першого по п`яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі), а також щодо почергового включення до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) кандидатів різної статі у разі формування організацією партії єдиного та територіальних виборчих списків з кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п`яти, є обов`язковою складовою порядку висування кандидатів.

Слід звернути увагу, що виборчим законодавством не передбачено право організації партії відступу від вказаних правил.

Як встановлено судом, постановою Бердичівської районної територіальної виборчої комісії Житомирської області від 25.09.2020 №14 "Про реєстрацію кандидатів у депутати Бердичівської районної ради, включених до переліку кандидатів у депутати політичних партій" зареєстровано кандидатів у депутати Бердичівської районної ради, включених до переліку кандидатів у депутати особами політичних партій ПП "Пропозиція", ПП "Слуга народу", ПП ВО "Батьківщина", ПП "Опозиційна платформа - за життя", ПП "Наш край", ПП "Голос", ПП "Сила і честь", ПП "Радикальна партія Олега Ляшка", ПП "За майбутнє", ПП "Європейська солідарність" із зазначенням номера багатомандатного виборчого округу, в якому висувається кожен кандидат у депутати.

У Додатку №6 до постанови Бердичівської районної територіальної виборчої комісії Житомирської області від 25.09.2020 №14 встановлено перелік зареєстрованих кандидатів в депутати до Бердичівської районної ради від політичної партії "Наш край".

Рішенням конференції Житомирської обласної організації політичної партії "Наш край" від 16.09.2020 №23 висунуто кандидатами в депутати Бердичівської районної ради та затверджено єдиний та територіальні списки кандидатів партії.

Зі змісту єдиного виборчого списку кандидатів у депутати Бердичівської районної ради, висунутих Житомирською обласною організацією політичної партії "Наш край" становить 31 кандидат.

Суд звертає увагу, що першу п`ятірку кандидатів у вказаному виборчому списку сформовано без дотримання вимог частини дев`ятої статті 219 Виборчого кодексу в частині забезпечення присутності у кожній п`ятірці кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі), оскільки у першій п`ятірці зазначено одну жінку та чотирьох чоловіків, а саме: кандидат №1 - ОСОБА_1 ; кандидат №2 - ОСОБА_2 ; кандидат №3 - ОСОБА_3 ; кандидат №4 - ОСОБА_4 ; кандидат №5 - ОСОБА_5 .

Аналіз встановлених обставин справи дозволяє суду зробити висновок, що Житомирською обласною організацією політичної партії "Наш край" не дотримано вимог частини дев`ятої статті 219 Виборчого кодексу щодо почергового включення до перших у списку кандидатів (від 1 до 5) кандидатів різної статі.

Частиною 1 статті 230 Виборчого кодексу України передбачено, що територіальна виборча комісія відмовляє у реєстрації усіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків місцевих організацій на місцевих виборах у разі:

1) порушення встановленого цим Кодексом порядку висування кандидатів, у тому числі перевищення встановленої цим Кодексом кількості кандидатів у депутати у єдиному виборчому списку та територіальному виборчому списку організації партії на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті, а також міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше), кандидатів у депутати в кожному багатомандатному окрузі на виборах депутатів сільських, селищних, міських рад (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч), які можуть бути висунуті організаціями партій;

2) відсутності хоча б одного з документів, зазначених у пунктах 1-5 частини першої статті 222, пунктах 1, 2, 4 частини першої статті 223 цього Кодексу, невідповідності таких документів вимогам цього Кодексу (в тому числі щодо розміру грошової застави);

3) встановлення нею наявності у передвиборній програмі організації партії положень, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення;

4) висування кандидатів у депутати від організації партії, яка здійснює пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, їхньої символіки та щодо якої в установленому Кабінетом Міністрів України порядку прийнято рішення про невідповідність її діяльності, найменування та/або символіки вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Таким чином, порушення встановленого Виборчим кодексом та "Роз`ясненням щодо застосування окремих положень Виборчого кодексу України стосовно висування кандидатів на місцевих виборах", затвердженим Постановою Центральної виборчої комісії від 11 вересня 2020 року №249 порядку висування кандидатів є підставою для відмови територіальною виборчою комісією в реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до виборчих списків місцевих організацій політичних партій або до переліку кандидатів у депутати в багатомандатних виборчих округах на відповідних місцевих виборах.

Порушення визначених частиною дев`ятою статті 219 Виборчого кодексу правил щодо забезпечення присутності у кожній п`ятірці кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі), а також щодо почергового включення до останніх у списку кандидатів (від 1 до 4) кандидатів різної статі у разі формування організацією партії єдиного та територіальних виборчих списків з кількістю кандидатів у депутати, яка не є кратною п`яти, визнаються судом порушенням встановленого Виборчим кодексом порядку висування кандидатів.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованим висновок, що в результаті отримання територіальною виборчою комісією списків кандидатів, що складені з порушеннями порядку формування, така комісія мала прийняти рішення про відмову в реєстрації всіх кандидатів у депутати, включених до таких виборчих списків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати постанову Бердичівської районної територіальної виборчої комісії від 25 вересня 2020 року № 14 "Про реєстрацію кандидатів у депутати Бердичівської районної ради, включених до переліку кандидатів у депутати політичних партій" в частині реєстрації кандидатів у депутати Бердичівської районної ради від Житомирської обласної організації політичної партії "Наш край".

Крім того, слід звернути увагу на принцип гендерної рівності в України, що визначений у статті 24 Конституції України та Законі України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

Так, рівність прав та можливостей жінок і чоловіків забезпечується Законом України від 8 вересня 2005 року №2866-IV "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", метою якого є досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Зокрема, вказаний Закон дискримінацією за ознакою статі визначає ситуацію, за якої особа та/або група осіб за ознаками статі, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами або привілеями в будь-якій формі, встановленій Законом України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", крім випадків, коли такі обмеження або привілеї мають правомірну об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними; а гендерну рівність як рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства (частина перша статті 1 Закону).

Практикою Європейського Суду з прав людини встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (рішення у справі "Вілліс проти Сполученого Королівства", заява №36042/97). Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю (рішення у справі "Ван Раалте проти Нідерландів" від 21.02.1997.) (п.п. 48-49 рішення ЄСПЛ у справі "Пічкур проти України" від 07.11.2013, заява № 10441/06).

Аналогічний підхід у своїх рішеннях використовує і Конституційний Суд України вказуючи на те, що мета встановлення певних відмінностей (вимог) у правовому статусі повинна бути істотною, а самі відмінності (вимоги), що переслідують таку мету, мають відповідати конституційним положенням, бути об`єктивно виправданими, обґрунтованими та справедливими. У противному разі встановлення обмежень означало б дискримінацію (абзац 7 пункту 4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 7 липня 2004 року №14-рп/2004).

Встановлені обставини справи свідчать на користь наявного порушення принципу гендерної рівності під час формування списків кандидатів Житомирської обласної організації політичної партії "Наш Край".

Згідно приписів частини першої статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше визначене законом рішення.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.05.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадках задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа "Броньовський проти Польщі", заява №31443/96, рішення від 22.06.2004, п.184).

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Беєлер проти Італії, Онер`їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії").

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зобов`язати Бердичівську районну територіальну виборчу комісію Житомирської області прийняти рішення про відмову в реєстрації всіх кандидатів у депутати до Бердичівської районної ради Бердичівського району Житомирської області, включених до єдиного та територіальних виборчих списків організації партії Житомирської обласної організації політичної партії "Наш край".

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що в даному випадку ним виконано, а позивачем доводи відповідача не спростовано.

Із врахуванням вказаного вище, суд вважає, що відповідачем не дотримано вимог Виборчого кодексу України під час прийняття постанови Бердичівської районної територіальної виборчої комісії від 25 вересня 2020 року № 14 "Про реєстрацію кандидатів у депутати Бердичівської районної ради, включених до переліку кандидатів у депутати політичних партій" в частині реєстрації кандидатів у депутати Бердичівської районної ради, включених до єдиного та територіальних виборчих списків кандидатів у депутати Житомирської обласної організації політичної партії "Наш край", у зв`язку з чим позов слід задовольнити в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

На час вирішення даної справи позивачем судовий збір не сплачувався, відповідно, питання про стягнення судового збору підлягає вирішенню згідно правил розподілу судових витрат, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.9 ст.273 КАС України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру юридичною особою передбачено сплату судового збору за ставкою, що становить у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн).

Відповідно до положень ст.139 КАС України з урахуванням висновків суду про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення судового збору у розмірі 2102,00 грн на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Бердичівської районної територіальної виборчої комісії Житомирської області.

Керуючись статтями 241-246, 273 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Житомирської територіальної організації Політична партія "Європейська Солідарність" (вул.Івана Сльоти,32/98, м.Житомир, 10001, ЄДРПОУ 39682762) до Бердичівської районної територіальної виборчої комісії Житомирської області (вул. О.Бурди,44, смт.Ружин, Житомирська обл., 13600, ЄДРПОУ 43761090), третя особа - Житомирська обласна організація політичної партії "Наш Край" (вул.Перемоги,53, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 40006563), про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Бердичівської районної територіальної виборчої комісії від 25 вересня 2020 року № 14 "Про реєстрацію кандидатів у депутати Бердичівської районної ради, включених до переліку кандидатів у депутати політичних партій" в частині реєстрації кандидатів у депутати Бердичівської районної ради, включених до єдиного та територіальних виборчих списків кандидатів у депутати Житомирської обласної організації політичної партії "Наш край".

Зобов`язати Бердичівську районну територіальну виборчу комісію Житомирської області прийняти рішення про відмову в реєстрації всіх кандидатів у депутати до Бердичівської районної ради Бердичівського району Житомирської області, включених до єдиного та територіальних виборчих списків організації партії Житомирської обласної організації політичної партії "Наш край".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бердичівської районної територіальної виборчої комісії Житомирської області на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн за платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (EAП), Рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у дводенний строк з дня його проголошення.

Рішення проголошено: 30 вересня 2020 року о 17:35.

Головуючий суддя В.А. Панкеєва