Ухвала

від 28.09.2020 по справі 340/3662/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

28 вересня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/3662/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали позовної заяви у справі

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до та третя особаКонкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора Комунального некомерційного підприємства "Голованівська центральна районна лікарня" Голованівської районної ради (вул. Соборна, 48, смт. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500 ) Голованівської районної ради Кіровоградської області (вул. Соборна, 48, смт.Голованівськ, Кіровоградська область, 26500, код ЄДРПОУ - 24713163 ) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) провизнання протиправними та скасування розпорядження та рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Голованівської районної ради Кіровоградської області № 12-гр від 22.05.2020р. Про утворення конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора КНП Голованівська ЦРЛ Голованівської районної ради.

- визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору на зайняття посади директора Комунального некомерційного підприємства "Голованівська центральна районна лікарня", оформлене Протоколом № 1 від 25 травня 2020 року, в частині допуску претендента ОСОБА_2 до участі в конкурсі;

- визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору на зайняття посади директора Комунального некомерційного підприємства "Голованівська центральна районна лікарня", оформлене Протоколом № З від 23 червня 2020 року, в частині визнання переможцем конкурсу ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 14.09.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

25.09.2020 року від представника відповідача надійшла заява з виправленими недоліками.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Пунктом 1, 2, ч.1 ст.4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною цих функцій.

За ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 17 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З аналізу вказаних норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.

Разом з цим, при наданні спору статусу публічно-правового з приводу прийняття громадян на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби, необхідно встановити наявність таких підстав: 1) чи проходила особа конкурс на заняття вакантної посади; 2) чи складала така особа присягу посадової особи; 3) чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад.

Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII Про державну службу (далі - Закон № 889-VIII).

Частиною 1 ст.1 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-10, передбачено, що державна служба це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Разом з цим, до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та інше.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

За приписами п.2,20 ч.1 ст.43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні "від 21.05.1997№280/97-ВР (далі Закон №280) виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання утворення, обрання і ліквідація постійних та інших комісій ради, зміна їх складу, обрання голів комісій; вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , звертаючись із цим позовом, просить визнати протиправними та скасувати розпорядження голови Голованівської районної ради Кіровоградської області № 12-гр від 22.05.2020 р. "Про утворення конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора КНП "Голованівська ЦРЛ" Голованівської районної ради, а також, рішення Конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору на зайняття посади директора Комунального некомерційного підприємства "Голованівська центральна районна лікарня", оформлене Протоколом №1 від 25 травня 2020 року, в частині допуску претендента ОСОБА_2 до участі в конкурсі та рішення Конкурсної комісії з проведення конкурсного відбору на зайняття посади директора Комунального некомерційного підприємства "Голованівська центральна районна лікарня", оформлене Протоколом № З від 23 червня 2020 року, в частині визнання переможцем конкурсу ОСОБА_2 , оскільки конкурсна комісія упереджено підійшла до визначення переможця, була в неповноважному складі та мала конфлікт інтересів, чим порушила норми чинного законодавства.

Разом з тим, участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Водночас, судом встановлено, що посада директора Комунального некомерційного підприємства "Голованівська центральна районна лікарня" не відноситься до посад державної служби.

Тобто, така посада не відноситься до публічної служби, оскільки не пов`язана з діяльністю на державних політичних посадах, професійною діяльністю суддів, прокурорів, військовою службою, альтернативною (невійськовою) службою, дипломатичною службою, іншою державною службою, службою в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Таким чином, суд доходить висновку, що у цій справі відсутній спір з приводу прийняття громадян на публічну службу та її проходження, а є виключно трудовим спором, у зв`язку з чим повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Разом з цим суд звертає увагу, що відповідач у цих правовідносинах виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як роботодавець у трудових відносинах.

Відповідно до ч.1 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, нормативний підхід до розуміння наведених вище норм процесуального Закону в контексті обставин справи дає підстави вважати, що відносини, які склалися між відповідачами та ОСОБА_1 , не пов`язані з питаннями прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення з неї.

Спір між сторонами за своєю суттю стосується трудових відносин, що не мають ознак публічної служби.

Враховуючи викладене, за суб`єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №К/9901/1489/18 (№802/3530/14-а ).

Посада керівника комунального підприємства не відноситься до публічної служби, а тому у даному випадку відсутній спір з приводу прийняття на публічну службу та її проходження, оскільки спірні правовідносини є виключно трудовим спором, який підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року справа № 822/160/16, 14 листопада 2018 року справа №806/2808/16 та постанові від 31.01.2020 року справа №№160/3630/19

Посилання позивачки на порушення порядку проведення конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора КНП "Голованівська ЦРЛ" не змінює суті спірних правовідносин, оскільки в даному випадку відповідач не здійснює публічно-владних управлінських функцій в розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України, а спірні рішення відповідно не є реалізацією суб`єктом владних повноважень (його посадовою особою) владних управлінських функцій, який фактично виступає у ролі роботодавця.

Окрім того, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п.33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції (п.п.24-25 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006, заяви №29458/06 і №29465/04).

Таким чином, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" (належним судом) у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції.

Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, суд доходить висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів та повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства, а тому, відповідно до п.1 ч. 1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті провадження слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 8 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що розподіл судового збору між сторонами здійснюється відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Згідно з частиною 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З огляду на викладене, суд вважає, що судовий збір, сплачений за подання даного позову підлягає поверненню позивачці.

Керуючись статтями 169, 170-171, 241-243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора Комунального некомерційного підприємства "Голованівська центральна районна лікарня" Голованівської районної ради та Голованівської районної ради Кіровоградської області про визнання протиправними та скасування розпорядження та рішень.

Повернути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у сумі 2522,40 грн. (дві тисячі п`ятсот двадцять дві гривні сорок копійок), що перерахований відповідно до квитанції №255 від 21.09.2020 року на банківські реквізити: отримувач коштів УК у м. Кроп./м.Кропивницький, код отримувача - 38037409, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA398999980313191206084011002.

Повернення судового збору здійснити відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.

Повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.

Ухвалу складено та підписано - 28 вересня 2020 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук