Ухвала

від 29.09.2020 по справі 420/555/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/555/20

УХВАЛА

29 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 за вхід. №ЕП/15280/20 від 24.09.2020 р. про відвід по судді Глуханчуку О.В. по справі №420/555/20 за адміністративним позовом громадської організації Товариство ВОСТОК до Южненської міської ради, Южненського міського голови Новацького Володимира Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, громадська організація Гаражне товариство Ветеран про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Глуханчук О.В.) перебуває справа за адміністративним позовом громадської організації Товариство ВОСТОК до Южненської міської ради, Южненського міського голови Новацького Володимира Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, громадська організація Гаражне товариство Ветеран , у якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність міського голови Южненської міської ради Одеської області Новацького В.М.;

зобов`язати вирішити питання щодо примусового розпуску (ліквідацію) ГО Т Ветеран , код 26210746, (у відповідності до ст. 46 КАС України, ст. 42 Закону України №280/97-ВР та інших законів України);

стягнути з міського голови Южненської міської ради Одеської області Новацького В.М. на користь громадської організації Товариство ВОСТОК кошти у сумі 50000, 00 (п`ятдесят тисяч гривень) за шкоду заподіяну бездіяльністю.

24.09.2020 через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Глуханчуку О.В. за вхід. ЕП/15280/20, яка вмотивована наступним:

09.09.2020 року, у відповідності до приписів ч. 7 ст. 47 КАСУ, позивачем до суду подано заяву про уточнення позовних вимог.

22.09.2020 року, під час судового засідання, заявнику стало відомо, що в прийнятті заяви від 09.09.2020 року відмовлено ухвалою від 21.09.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, за його відсутності.

Вищезазначене доводить порушення суддею ч. 1 ст.47 КАСУ Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження .

Також суддею порушено приписи ч.7 ст.47 КАСУ У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні .

Заявником до суду подані докази направлення заяви сторонам. Окрім цього, повернення скарги у відповідності до ст. 294 КАСУ підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвалу не отримав, в реєстрі судових рішень відсутня, зміст ухвали позивачу невідомий, так як він не був присутнім на судовому засіданні (подано клопотання про продовження підготовчого засідання). Зі слів судді , в судовому засіданні 22.09.2020 року, зміненні позовні вимоги (змінені підстава та предмет позову ) не можуть бути прийнятті та рекомендовано звернутись до суду з окремим позовом.

На думку позивача, заява про уточнення позову містить тільки зміну предмета позову, а підстава позову не мінялась. Вимоги зазначені у заяві про уточнення позову є взаємопов`язаними з первісним позовом та є похідними одна від одної, а тому їх доцільно розглядати в одному позовному провадженні.

Суд, при вирішенні питання про задоволення клопотання щодо зміни позовних вимог повинен перевірити, чи така зміна підстав або предмету позову стосується спірних правовідносин у справі. Якщо така зміна виходить за межі спірних правовідносин, то суд вмотивованою ухвалою відмовляє в задоволенні клопотання. Чому? Тому що в такому випадку це вже буде не зміною заявлених позовних вимог, а новим позовом до суду. Безумовно, у такому разі позивач має право подати до адміністративного суду новий позов, який розглядатиметься вже в іншому провадженні .

Також суддя приймаючи вищезазначену ухвалу, порушив приписи ст. 173 КАСУ.

Завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу. У підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви (ст. 180 КАСУ).

Свою позицію з приводу сумнівів у неупередженості судді висловив ЄСПЛ у п.п. 31, 32 справи Газета Україна -Центр проти України, яке набуло статус остаточного 15.10.2010 року.

У контексті об`єктивного критерію у справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі Ветпггайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі Ферантелі та Сантанжело проти Італії (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від -• серпня 1996 року, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996III).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться (див. рішення у справі Де Куббер. проти Бельгії (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (див. вищевказане рішення у справі Ветпггайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі Кастілло Альгар проти Іспанії (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45, Reports of Judgments and Decisions, 1998VIII).

Таким чином, у учасників провадження можуть виникнути об`єктивні побоювання щодо вищевказаного факту, що у підсумку призведе до обгрунтованого сумніву в безсторонності суду.

Вищезазначені обставини викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості та об`єктивності судді, що у відповідності до ст. 36 КАСУ являється підставою для відводу.

Ухвалою суду від 28.09.2020 р. заяву позивача про відвід головуючому судді Глуханчуку О.В. - визнано не обґрунтованою.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву розподілено до розгляду судді Потоцькій Н.В.

Надаючи правову оцінку заяві про відвід головуючому судді Глуханчуку О.В. у справі №420/555/20, в розрізі приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та норм Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.

Підстави для відводу судді визначені частиною 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 6 КАС України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Заявник ОСОБА_1 в заяві про відвід судді Глуханчуку О.В. стверджує про наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суд не приймає вказані доводи заявника з огляду на наступне.

Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено.

У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі Фей проти Австрії ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорі викликати в учасників цивільного процесу.

З вищезазначеного вбачається, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

В інакшому випадку особиста безсторонність суду презюмується.

У заяві про відвід (вхід. № ЕП/15280/20 від 24.09.2020 р.) головуючого судді Глуханчуку О.В. відповідні вищезазначені суб`єктивні та об`єктивні критерії не доведено. Отже, його особиста безсторонність презюмується, а тому підстави для відводу відсутні.

В той же час, частиною 4 статті 36 КАС України відокремлено підстави, які не можуть бути підставами для відводу. Це:

незгода сторони з процесуальними рішеннями судді;

рішення або окрема думка судді в інших справах;

висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Вказана норма статті є імперативною.

Імперативні норми - це норми, які містять категоричні веління держави здійснювати чітко означені дії, не допускати ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов`язків суб`єктів. Інакше кажучи, імперативні норми (зобов`язувальні і заборонні) прямо вказують правила поведінки, містять абсолютно визначене правило.

Отже, подання заяви про відвід судді Глуханчуку О.В. у справі № 420/555/20 через прийняття (вчинення) процесуальних рішень прямо заборонено процесуальним законом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 17.02.2019 року по справі № 855/35/19 сформував таку правову позицію:

Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України закріплює в якості однієї з основних засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Змагальність сторін і свобода у наданні ними суду своїх доказів не передбачає наявності у суду обов`язку беззаперечно приймати усі без виключення докази, заявлені учасниками справи, адже суд наділений свободою власного розсуду при вирішенні даного питання.

Тому, незгода учасника справи з процесуальним рішенням суду з приводу заявленого ним клопотання, не може слугувати беззаперечним доказом порушенням судом зазначених принципів здійснення правосуддя, а також свідченням упередженості чи необ`єктивності суду. , яка застосована і при розгляді заяви ОСОБА_1 про відвід судді Глуханчуку О.В.

Також, Верховний Суд в ухвалі від 07.09.2020 року по справі № 480/4274/19 зазначив, що сумнів у неупередженості судді у зв`язку з вчиненням процесуальних дій та прийняття рішень у справі не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ`єктивність суду .

Щодо порядку розгляду заяви про відвід судді Глуханчука О.В.

Частиною 8 ст. 40 КАС України, встановлено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Вказана норма процесуального закону є імперативною. Законодавчий орган, яким в державі Україна є Верховна Рада України, визначив вид провадження, в якому розглядається заява про відвід.

Разом з цим, вказана норма визначила можливість проведення судового засідання виключно за ініціативою суду.

Комітет міністрів Ради Європи в Рекомендаціях Я (84) 5 від 28.02.1984 рекомендував урядам держав-членів вжити або підсилити, залежно від обставин, будь-які заходи, які, на їх думку, необхідно застосувати для вдосконалення цивільного судочинства, зокрема: суд в якості суду першої інстанції повинен мати повноваження ухвалювати рішення з урахуванням характеру спору в письмовому провадженні або його поєднання із усним розглядом; мають бути передбачені конкретні правила, які прискорюють вирішення спору: у випадках, що не терплять зволікань.

З огляду на викладене, заява про відвід розглянута в порядку письмового провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 36, 39-40, 44, 45, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 за вхід. №ЕП/15280/20 від 24.09.2020 р. про відвід по судді Глуханчуку О.В. по справі №420/555/20.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.