Рішення

від 28.09.2020 по справі 640/1647/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 року м. Київ № 640/1647/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАП-БУДСЕРВІС"

до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАП-БУДСЕРВІС" (далі також - ТОВ "ГАП-БУДСЕРВІС", позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідач 1: Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Відповідач 2: Державної податкової служби України, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, підписане Головою комісії - заступником начальника ГУ ДФС у м. Києві, про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.10.2018 року №955127/36563588, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №20 від 16.04.2018 року.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року №40748/36563588/2.

3. Визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у день набрання цим рішенням суду законної сили в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАП-БУДСЕРВІС" податкову накладну від 16.04.2018 року №20 датою 14.05.2018 року її фактичного отримання.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем 16.04.2018 року за наслідком проведення господарської операції з ТОВ АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ було складно податкову накладну №20 на загальну суму 599 017, 75 грн., яку 14.05.2018 року в електронній формі направлено до Єдиного реєстру податкових накладних.

15.05.2018 року відповідачем 1 було направлено позивачу в електронній формі квитанцію, якою повідомлено, що вказана податкова накладна прийнята 14.05.2018 року, але відповідно до п. 201.16 т. 210 ПК її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено. Згідно квитанцій, обсяг постачання товару/послуги 3920, 3925, 4016, 4811, 9603 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1. п.2 Критеріїв ризикованості платника податку , запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатньої для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

При цьому, позивачем надіслано контролюючому органу в електронній формі повідомлення №3 про надання пояснень та подано відповідні документи, що підтверджують реальність господарської операції, вказаної у податковій накладній, проте, 16.10.2018 року спірним рішенням комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №955127/36563588, яким відмовлено у реєстрації вказаної податкової накладної з підстави - неподання платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись із рішенням комісії про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач 26.10.2018 року звернувся із скаргою до комісії ДФС з питань розгляду скарг, водночас, за результатами розгляду скарги, рішенням ДФС 05.11.2018 року відмовлено у її задоволенні, а рішення №955127/36563588 від 16.10.2018 року залишено без змін.

З огляду на те, що в оскаржуваних рішеннях не зазначено які саме порушення податкового законодавства допущено позивачем, оскаржувані рішення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 року відкрито провадження у справі №640/1647/19, зобов`язано відповідачів подати відзив на позовну заяву, позивачу надано термін для подачі відповіді на відзив.

Відповідачі у відзивах на позовну заяву, поданих 13.03.2019 року через канцелярію суду проти позову заперечили, посилаючись на те, що позивачем не було надіслано всіх підтверджуючих документів, які б свідчили про реальність здійснення господарської операції, вважають рішення правомірними та обґрунтованими, просили у задоволенні позову відмовити повністю.

У Відповіді на відзив позивачем підтримано позицію, викладену в позовній заяві. Зазначено, що відзиви відповідачів, всупереч вимог пункту 5 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не містять обґрунтованих заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову; посилань на відповідні належні та допустимі докази та норми права, які б такі обставини та правові підстави позову спростовували.

05.06.2019 року представниками відповідачів подано Додаткові пояснення, в яких зазначено, що Комісією ГУ ДФС у м. Києві, в ході аналізу документів, надісланих повідомленням від 11.08.2018 року №3 встановлено, ТОВ "ГАП-БУДСЕРВІС" виписано податкову накладну від 16.04.2018 року №20 з номенклатурою: Скотч проз 48мм*200м , код за УКТЗЕД 3919 на адресу ТОВ АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ (35442481). Однак, ТОВ "ГАП-БУДСЕРВІС" не надано розрахункові документи, а саме, виписки банку, що підтверджують проведення розрахунків з покупцем ТОВ АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ . Відсутність вказаних вище документів не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції ТОВ " ГАП-БУДСЕРВІС", згідно якої виписана податкова накладна від 16.04.2018 року №20.

12.06.2019 року позивачем подано Клопотання про прискорення розгляду справи, в обґрунтування даного клопотання зазначено, що оскаржувані бездіяльність та рішення відповідачів призвели до скорочення обігових коштів позивача, що завдало і продовжує завдавати шкоди його економічним інтересам.

Листом від 07.05.2019 року за підписом судді позивачу надано відповідь щодо стану розгляду адміністративної справи.

20.12.2019 року через канцелярію суду позивачем подано Клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: копію рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 року у праві 826/12108/18 та копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, яким рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 року у справі 826/12108 залишено без змін.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАП-БУДСЕРВІС" складено та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.04.2019 року №20.

Відповідно до квитанції, від 15.05.2018 року "Про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН" за результатом обробки накладної від 16.04.2018 року №20 в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію зупинено. Обсяг постачання товару/послуги 3920, 3925, 4016, 4811, 9603 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризикованості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з вищезазначеною квитанцією позивачем сформовано та направлено пояснення з документами.

16.10.2018 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі також - Комісія) прийнято рішення №955127/36563588, яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 16.04.2018 року №20.

Оскаржуване рішення вмотивовано ненаданням платником податку копій документів :розрахункові документи банківські виписки з особових рахунків.

16.10.2018 року позивачем подано Скаргу на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. До Скарги також надано пояснення №1 від 25.10.2018 року на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що оскаржується №955127/36563588 від 16.10.2018 року по податковій накладній №20 від 16.04.2018 року.

Рішенням Голови Комісії з питань розгляду скарг від 05.11.2018 року №40748/36563588/2 скаргу позивача залишено без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної №20 від 16.04.2018 року - без змін.

Незважаючи на пояснення та надані позивачем документи, відповідачами відмовлено у реєстрації податкової накладної № 20. При цьому, які саме документи не були надані або в чому полягає їх недостатність, в рішеннях відповідачами не зазначено.

Вважаючи, що зупинення реєстрації податкової накладної № 20 від 16.04.2018 року є безпідставним та необґрунтованим, а рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві від 16.10.2018 року №955127/36563588 та рішення Комісії з питань розгляду скарг ДФ України від 05.11.2018 року №40748/36563588/2 - протиправними, та такими, що порушують права і інтереси позивача, останній звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - ПК України).

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

У розумінні підпунктів 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Таким органом центральної виконавчої влади, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, є Державна фіскальна служба України.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Аналогічні норми містяться і у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно змісту квитанції від 15.05.2018 року, контролюючим органом було сформовано висновки, що ПН/РК відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризикованості здійснення операцій .

Водночас, у вищевказаній квитанції фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Фактично, фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, не вказано у зазначених квитанціях конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати.

У свою чергу, відповідно до підпункту 201.16.2. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту (підпункт 201.16.3 пункт 201.16. статті 201 Податкового кодексу України).

Позивачем в порядку, визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, подано повідомлення №3 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, до якого на підтвердження реальності здійснення операцій було додано необхідні документи.

Абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (далі також - Постанова № 190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з абзацом 2 Постанови №190, підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд зауважує, що не зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДПН або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про відмову у реєстрації.

За таких обставин, приймаючи до уваги необґрунтованість оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для його скасування.

Щодо позовних вимог в частині оскарження рішення з питань розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року № 40748/36563588/2, суд зазначає наступне.

Суд враховує, що Комісією ДФС України з питань розгляду скарг не враховано вказаних вище обставин щодо необґрунтованості рішення від 16.10.2018 року №955127/36563588 та за результатами розгляду скарг позивача, залишено відповідне рішення без змін.

Водночас, прийняте за результатом розгляду скарг позивача рішення Комісії з питань розгляду скарги від 05.11.2018 року № 40748/36563588/2 року не містить жодних обґрунтувань його прийняття та відхилення скарги позивача.

При цьому, суд враховує, що частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляд скарг від 05.11.2018 року № 40748/36563588/2, як похідної від задоволеної попередньо позовної вимоги.

Щодо позовної вимоги про реєстрацію вказаної податкової накладної, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (із змінами; далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Згідно з пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994 р., пункт 1 статті 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 року по справі Гірвісаарі проти Фінляндії - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає суду підстави для висновку, що в даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України (як правонаступника Державної фіскальної служби України) зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТОВ ПК ГАЗВИДОБУВАННЯ від 31.05.2020 року №10 днем її фактичного подання - 12.06.2020 року, є належним способом захисту порушеного права позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням відповідачем судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень суд може під час ухвалення рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Зважаючи, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, з урахуванням того, що позивачем в позові не наведено обґрунтувань необхідності застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням рішення, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення від 03.12.2018 року №1570 за подання позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 5 286 грн. 00 коп.

З огляду на те, що судом визнано протиправними та скасовані рішення, прийняті Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, підписане Головою комісії - заступником начальника ГУ ДФС у м. Києві та Державної фіскальної служби України, в той час, як позовна вимога, заявлена до Державної податкової служби України в частині реєстрації податкової накладної, має характер зобов`язальної за наслідками скасованих рішень, суд дійшов висновку, що стягнення судового збору на користь позивача підлягає в повному обсязі, а саме в сумі 5 286,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та Державної податкової служби України солідарно.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 9, 72-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-263, 22, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія "ГАП-БУДСЕРВІС" задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, підписане Головою комісії - заступником начальника ГУ ДФС у м. Києві, про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.10.2018 року №955127/36563588, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №20 від 16.04.2018 року.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року №40748/36563588/2.

4. Визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у день набрання цим рішенням суду законної сили в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАП-БУДСЕРВІС" податкову накладну від 16.04.2018 року №20 датою 14.05.2018 року її фактичного отримання.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАП-БУДСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 36563588, адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 286 (п`ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби к м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) та Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) солідарно.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАП-БУДСЕРВІС" (адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, код ЄДРПОУ 36563588);

Відповідач 1: Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Відповідач 2: Державна податкова служба України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Повне рішення складено 28.09.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна