Постанова

від 24.09.2020 по справі 1.380.2019.004926

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004926 пров. № А/857/1495/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Сеника Р.П.

з участю секретаря судового засідання: Герман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року (ухвалене головуючим-суддею Мричко Н.І., час ухвалення судового рішення 15 год 46 хв у м. Львові, дата складення повного тексту судового рішення 22 грудня 2019 року) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Девелоперська компанія Квітка , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Ленд Ком 2020 до Головного управління ДФС у Львівській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Девелоперська компанія Квітка (далі - ТзОВ ДК Квітка ) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0047455212 за формою Н від 05.07.2019.

Позов мотивований тим, що при проведенні перевірки, контролюючим органом було порушено процедуру. Крім того, оспорюване рішення вважає протиправним з огляду на те, що при його прийнятті не було з`ясовано той факт, що при реєстрації податкової накладної (далі - ПН) була допущена помилка у зазначенні року, після самостійного виявлення якої було подано розрахунок коригування на суму податку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано оспорюване рішення в частині застосування до ТзОВ ДК Квітка штрафних санкцій в сумі 1146702,40 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що Податковий кодекс України (далі - ПК України) не містить положень щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у разі подання розрахунку коригування до податкової накладної після закінчення граничного строку для її реєстрації. Складання та реєстрація в ЄРПН розрахунку коригування до ПН, що складена помилково не звільняє платника податку від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію такої ПН. Крім того, суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги пояснення головного бухгалтера ТзОВ ДК Квітка , допитаної в якості свідка з приводу обставин складення ПН.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

Апеляційна скарга ТзОВ ДК Квітка була повернута ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 скаржнику.

Під час апеляційного перегляду, суду стало відомо, що згідно інформації в облікових даних позивача за кодом ЄДРПОУ 40853670, значиться його правонаступник ТзОВ Ленд Ком 2020 (Код ЄДРПОУ 40853670, місцезнаходження : 61000, м. Харків, Новобаварський район, провулок Сімферопольський, будинок 6), у зв`язку з чим, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 було проведено заміну ТзОВ Девелоперська компанія Квітка його правонаступником ТзОВ Ленд Ком 2020 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в порядку, визначеному ст.130 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Козоріз О.О., яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що ТзОВ Девелоперська компанія Квітка (код ЄДРПОУ 40853670) знаходиться за адресою : 79024, м. Львів, вул. Старознесенська, 24-26.

29.05.2019 контролюючим органом була проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації ПН та розрахунків коригування в ЄРПН за січень, лютий 2018 та за лютий, квітень 2019 ТзОВ Девелоперська компанія Квітка , за результатами якої складено акт №713/52.12/40853670.

Актом перевірки та розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації ПН та розрахунків коригування встановлено, що платник несвоєчасно зареєстрував ПН в ЄРПН, а саме : податкову накладну №32 від 16.02.2018 на суму податку на додану вартість ( далі - ПДВ) 2866756,00 грн, зареєстровано 15.03.2019, з порушенням граничного терміну її реєстрації на 365 днів; ПН №2 від 10.01.2018 на суму ПДВ 3385,00 грн, зареєстровано 26.02.2018, з порушення на 26 днів граничного терміну її реєстрації; розрахунок коригування №1 від 16.02.2019, зареєстровано 18.03.2019, з порушенням граничного терміну реєстрації на 3 днів; ПН №1 від 26.04.2019 на суму ПДВ 44766,00 грн, зареєстровано 16.05.2019, з порушення граничного терміну реєстрації на 1 день.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 05.07.2019 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0047455212 за формою Н , яким до позивача за затримку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) до ПН застосовано штраф у таких розмірах : до 15 календарних днів - 10% від суми ПДВ, зазначеній у ПН/РК - 2911522,70 грн; від 16 до 30 календарних днів - 20% від суми ПДВ, зазначеній у ПН/РК - 3385,00 грн; на 61 і більше календарних дні - 40% від суми ПДВ, зазначеній у ПН/РК - 2866756,00 грн.

У подальшому, позивач подав скаргу №42-11/07 від 11.07.2019 на податкове повідомлення-рішення, проте рішенням ДФС України №1366/6/99-00-08-05-05 від 11.09.2019 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з відсутності факту реєстрації ПН з порушенням термінів на 365 днів, оскільки позивачем було допущено помилку в році складання ПН№32, яка була самостійно виправлена позивачем шляхом подання до реєстрації розрахунку коригування №1 від 16.02.2019. Суд також взяв до уваги, що позивач неодноразово повідомляв про вказаний факт органи ДФС та вказував у запереченнях на оспорюване рішення. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність будь-яких навмисних дій платника податків. Водночас вказав, що оспорюване рішення стосується не тільки реєстрації ПН №32 від 16.02.2018, а й інших ПН, зокрема, №2 від 10.10.2018, №1 від 26.04.2019, реєстрація яких відбулося з порушення встановлених термінів, а тому в цій частині визнав правомірним спірне рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значенням для справи, виходячи з наступного.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Главою 8 ПК України визначені види перевірок контролюючих органів та порядок їх проведення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 76 ПК України визначено порядок проведення камеральної перевірки, відповідно до п.76.1 якої, така проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п.76.2 ст.76 ПК України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст.86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному п.44.7 ст.44 цього Кодексу (п.86.7 ст.86 ПК України).

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п.44.7 ст.44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015 було затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок №1204).

Згідно п.2 розділу ІІ Порядку №1204, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за формою, Н - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше : а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За змістом п.201.7 ст.201 ПК України, податкова накладна з податку на додану вартість складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з ПК України.

Згідно п.120 1 1. ст.120 1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст.192 та ст.201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №341 від 26.04.2017) (далі - Порядок №1246).

Відповідно до п.2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Операційним днем є частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Згідно п.3 Порядку №1246, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до п.8 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно п.10 цього Порядку, після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку : електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (п.11 Порядку №1246).

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки (п.12 Порядку №1246).

Відповідно до п.13 цього Порядку, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 14 цього ж Порядку передбачено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно п.15 Порядку №1246, у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставою застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних було порушення терміну реєстрації податкової накладеної №32 від 16.02.2018.

З матеріалів справи видно, що позивач о 22 год 31 хв 15.03.2019 провів реєстрацію ПН №32 від 16.02.2018 на загальну суму 17200536,00 грн, в тому числі ПДВ - 2866756,00 грн, проте під час її складання замість 2019 року помилково вказав 2018 рік, що призвело до встановлення порушення терміну реєстрації ПН на 365 днів.

16.02.2019 ТзОВ ДК Квітка було подано розрахунок коригування №1 на суму ПДВ 2866756,00 грн та зазначено, що господарські операції, за результатами яких складно ПН, мали місце у 2019 році.

Зокрема, з ПН №32 вбачається, що така складена за результатами продажу майнових прав на об`єкт нерухомості, що знаходиться у багатоквартирному житловому будинку за адресою : м. Львів, вул. Д.Бортнянського, 23.

У матеріалах справи міститься сертифікат Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові серії ЛВ №162190180572 від 18.01.2019, яким засвідчено готовність до експлуатації об`єкта Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, з підземним паркінгом та зі знесенням існуючих будівель на вул. Д. Бортнянського, 23 у м. Львові . Вказаний сертифікат виданий на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 03.01.2019.

Крім того, на підтвердження здійснення господарських операцій з продажу майнових прав на вказаний об`єкт до матеріалів справи долучено акт прийому передачі об`єктів нерухомості (як сукупності майнових прав) від 01.03.2019, банківські виписки за лютий-березень 2019 року, картки рахунку за лютий-березень 2019 року, оборотно-сальдові відомості по рахунку 362 за лютий-березень 2019.

Вказані вище документи підтверджують доводи позивача про те, що господарські операції, за результатами виконання яких складено ПН №32, проведені саме у 2019 році.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафу за порушення термінів реєстрації ПН №32 від 16.08.2018, і, як наслідок, протиправність оспорюваного рішення та наявності підстав для його скасування в частині накладення штрафу за порушення термінів реєстрації вказаної ПН у розмірі 40% на суму 1146702,40 грн.

Доводи апелянта, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення не були враховані висновки, викладені Верховним Судом у постанові по справі №816/1990/17 від 26.06.2018, суд вважає безпідставними, оскільки зазначена постанова стосується інших правовідносин, зокрема, наявності підстав для застосування відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі подання розрахунку коригування до податкових накладних після закінчення строку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не щодо порушення строків реєстрації податкових накладних, які під час складання позивач замість 2019 року помилково вказав 2018 рік, що призвело до встановлення порушення терміну реєстрації цієї накладної на 365 днів.

З аналогічних підстав колегія суддів вважає неприйнятними покликання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 16.04.2020.

Щодо інших доводів апелянта суд зазначає наступне.

Відповідно до п.30 рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Разом з тим, згідно п.29 рішення ЄСПЛ у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

В частині судового рішення що не оскаржується, колегія суддів не вбачає підстав для застосування ч.2 ст.308 КАС України.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року по справі №1.380.2019.004926 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 30.09.2020.