Ухвала

від 30.09.2020 по справі 826/14116/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 вересня 2020 року

Київ

справа №826/14116/18

адміністративне провадження №К/9901/24199/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі № 826/14116/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод 410 ЦА до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2018 №0003574101,-

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод 410 ЦА звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2018 № 0003574101.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 07.10.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020, позовні вимоги задовольнив.

У касаційній скарзі Офіс великих платників податків ДПС, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 21.01.2020, повний текст постанови складено 27.01.2020.

При цьому, касаційну скаргу подано 22.09.2020, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Питання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник не порушує, причини його пропуску не зазначає .

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, статтею 330 КАС України обумовлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Офіс великих платників податків ДПС уважає, що вимога про скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток відноситься до немайнової, у зв`язку з чим за подання до суду цього позову необхідно сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою Законом України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI) для позовів немайнового характеру.

Разом з тим, як убачається з матеріалів касаційної скарги предметом оскарження у цій справі є податкове повідомлення-рішення від 08.05.2018 №0003574101, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10 007 937,00 грн.

А тому, заявлені у спірній ситуації вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2018 №0003574101 є вимогами майнового характеру.

За практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, у справі Щокін проти України ) реалізація податковим органом своєї функції щодо здійснення контролю за правильністю нарахування та сплати суб`єктом господарювання податків, наслідком якої є винесення рішення, що впливає на склад майна позивача, є втручанням до його майнових прав, а отже й вимога про визнання протиправним такого рішення суб`єкта владних повноважень є майновою.

Відтак, у разі незгоди з винесеним податковим органом податковим повідомленням-рішенням як таким та подання позову про його скасування позивач зобов`язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 826/17147/18.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (42040 грн).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762,00 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2018 році, який містить вимоги майнового характеру у загальному розмірі 10 007 937,00 грн.

Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 42 040,00 грн ((10 007 937,00 грн х 1,5 %)х200%, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб).

До касаційної скарги додано платіжне доручення від 22.06.2020 № 766 за подання касаційної скарги в сумі 3 524,00 грн.

Згідно з приписами частин першої, другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв (відповідно до частини першої статті 6 Закону № 3674-VI).

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

З додатків 3, 9 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є Призначення платежу , який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Пунктом 3.7. Інструкції визначено, що реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення Призначення платежу .

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а у цій ситуацій - касаційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна касаційна скарга та дата ухвалення рішення суду, яке оскаржується.

Зазначене свідчить про те, що платіжне доручення додане до касаційної скарги не є належним доказом сплати судового збору у справі №826/14116/18.

Частиною другою КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, а також належним чином оформлений документ про сплату судового збору у визначеному розмірі.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;

рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

код ЄДРПОУ: 38004897;

код банку отримувача: 899998;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) ;

призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд - назва суду, де розглядається справа).

Керуючись статтями 348, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі №826/14116/18 - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко