Ухвала

від 06.11.2020 по справі 826/14116/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 826/14116/18

адміністративне провадження № К/9901/24199/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі № 826/14116/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод 410 ЦА до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2018 №0003574101,-

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод 410 ЦА звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2018 № 0003574101.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 07.10.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020, позовні вимоги задовольнив.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач 22.09.2020 подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Верховний Суд ухвалою від 30.09.2020 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків - подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, а також подання належним чином оформленого документа про сплату судового збору у визначеному розмірі.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, скаржник посилається на те, що він посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду, проте вона була повернута. Зазначає, що КАС України не встановлює конкретний момент, коли саме протягом року скаржник зобов`язаний звернутися до суду, якщо ним з поважних причин пропущено строк.

Розглянувши вказану заяву, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та програми Діловодство спеціалізованого суду , скаржник вперше звернувся до суду з касаційною скаргою 26.02.2020.

Верховний Суд ухвалою від 19.03.2020 касаційну скаргу повернув скаржнику як така. Що не відповідала вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

20.07.2020 Офіс великих платників податків ДПС повторно звернувся до суду з касаційною скаргою на на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020.

Верховний Суд ухвалою від 22.07.2020 касаційну скаргу повернув скаржнику, у зв`язку з тим, що у ній не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги відповідачем отримано 27.07.2020.

Втретє з касаційною скаргою скаржник звернувся 22.09.2020 року, тобто майже через два місяці після повернення попередньо поданої касаційної скарги.

У касаційній скарзі відповідач лише цитує норми права, посилаючись на рішення Конституційного Суду України та практику Європейського суду з прав людини. Причин пропуску строку касаційного оскарження у касаційній скарзі не наведено.

Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим.

Крім того, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Судом не встановлено наявність об`єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, що може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, Верховний Суд не вбачає підстав для поновлення строку касаційного оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДПС про поновлення строку касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі № 826/14116/18.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі № 826/14116/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод 410 ЦА до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2018 №0003574101.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко