Рішення

від 30.09.2020 по справі 617/306/20

ВОВЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 617/306/20

Провадження № 2/617/339/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Борщ Л.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вовчанської міської ради Харківської області Хайло Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вовчанську Харківської області у загальному порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Вовчанська міська рада Харківської області, Вовчанська державна нотаріальна контора Харківської області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у лютому 2020 року звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на майно та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, площею 5,4081 га, належну померлому на підставі державного акту серії ХР № 148838 від 15.12.2003 року.

20.12.2001 року ОСОБА_4 склав заповіт на його ім`я, згідно якого заповів земельну ділянку, належну йому на підставі сертифікату серії ХР 0284624, розташовану в СПК Рубленое Великобурлуцького району Харківської області.

В 2003 році замість вказаного сертифікату, ОСОБА_4 отримав державний акт на ту ж саму земельну ділянку серії ХР № 148838 від 15.12.2003 року.

В силу юридичної неграмотності він не знав про необхідність переоформлення земельної ділянки. Вважав, що такому переоформленню підлягають лише будівлі. Багато часу зайняло з`ясування обставин щодо предмета заповіту.

У 2018 році він звернувся до державного нотаріуса для оформлення спадщини на підставі заповіту, однак постановою від 05.05.2018 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з розбіжностями у визначенні майна, яке було предметом заповіту.

В зв`язку з наявністю об`єктивних, непереборних причин та істотних труднощів на своєчасну подачу нотаріусу заяви про прийняття спадщини, просив суд надати йому додатковий, двомісячний строк з моменту набуття судового рішення по справі законної сили, для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши причини пропуску такого строку поважними.

Ухвалою суду від 28.02.2020 року відкрито провадження у справі у загальному порядку.

Ухвалою суду від 23.03.2020 року закрито підготовче провадження по справі.

Представник відповідача у відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України надав суду відзив, в якому виклав заперечення проти позову. Зазначив, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 був рідним батьком позивача та відповідача. У 2002 році ОСОБА_4 захворів на гіпертонічну хворобу, був паралізованим, потребував стороннього догляду. До 2010 року за ним доглядала його співмешканка, однак через стан свого здоров`я не змогла здійснювати подальший догляд. З 23.11.2010 року ОСОБА_3 забрала батька до себе на постійне проживання. До дня смерті ОСОБА_4 проживав разом із відповідачем по АДРЕСА_1 та знаходився на повному її утриманні. ОСОБА_1 здоров`ям батька не цікавився, жодних контактів із ним не підтримував. Протягом останніх трьох років до смерті батька, позивач та відповідач фактично не спілкувались. Оскільки ОСОБА_3 не було відомо про місце проживання ОСОБА_1 та його номер телефона, то про смерть батька він був сповіщений через його тітку ОСОБА_5 . Право ОСОБА_4 на частку (пай), підтверджене сертифікатом серії ХР № 0284624 було припинено, оскільки останній отримав замість нього державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР № 148838 від 15.12.2003 року, а тому до спадкового майна належить земельна ділянка, належна померлому на підставі вказаного державного акту. Її брат ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса більше ніж через рік після смерті батька, пропустивши встановлений шестимісячний строк без поважних причин. Посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог просив відмовити у їх задоволенні.

У відповідності до вимог ст. 179 ЦПК України, позивач надав суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що його батько при житті розпорядився своїм майном - земельною ділянкою, а не документом, на підставі якого вона йому належала, виклавши свою волю у заповіті, який було зареєстровано в реєстрі за № 155 та посвідчено секретарем Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області. Звертає увагу, що визнання об`єкту спадкування не є предметом його позовних вимог, оскільки він ставить вимогу про надання додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька. Вважає, що він, як спадкоємець за заповітом, мав об`єктивні, непереборні причини та істотні труднощі на своєчасну подачу нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Позивач під час судового розгляду заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові. Зазначив, що з 2010 року по січень 2014 року він перебував в місцях позбавлення волі. В той час вони спілкувались із сестрою ОСОБА_3 , яка періодично відвідувала його. З січня 2014 року по теперішній час він проживає у м. Харкові. До ІНФОРМАЦІЯ_2 (дня смерті) разом із ним проживала його мати, яка постійно хворіла та потребувала стороннього догляду. У нього були труднощі із роботою. Він періодично провідував свого батька, який постійно проживав разом із ОСОБА_3 та потребував сторонньої допомоги. Вважає, що його сестра забрала батька до себе та доглядала за ним, оскільки вона хотіла успадкувати належну йому земельну ділянку. Він періодично відвідував м. Вовчанськ, оскільки його мати перебувала на обліку у лікаря Вовчанської ЦРЛ. Про смерть батька та наявність заповіту він дізнався у серпні 2017 року від своєї тітки, однак оскільки він здійснював догляд за хворою матір`ю та у нього не було грошей, щоб доїхати до м. Вовчанська Харківської області із м. Харкова, де він проживав, він звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини лише у травні 2018 року.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, повідомлялася судом про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомила.

Представник відповідача під час судового розгляду просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на заперечення, викладені у письмовому відзиві.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вовчанської міської ради Харківської області під час судового розгляду просила задовольнити позовні вимоги, зазначивши, що ОСОБА_1 не зміг завчасно подати заяву до державного нотаріуса через непереборні труднощі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вислухавши пояснення з`явившихся учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце смерті - с. Юрченкове Вовчанського району Харківської області (а.с. 14).

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були сином та донькою відповідно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4

ОСОБА_4 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, площею 5,4081 га, на підставі державного акту серії ХР № 148838 від 15.12.2003 року (а.с. 70).

За життя ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав у домоволодінні АДРЕСА_1 (а.с. 104).

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений 20.12.2001 року секретарем Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області та зареєстрований в реєстрі за № 155, згідно якого належний йому сертифікат серії ХР № 0284624, розташований в СВК Рублене Великобурлуцького району Харківської області, заповів ОСОБА_1 (а.с. 12).

Після смерті ОСОБА_4 , за заявою його дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 була відкрита спадкова справа за № 226/2017.

ОСОБА_1 звернувся 05.05.2018 року до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4

Постановою Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області від 05.05.2019 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 , у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку, встановленого законом для прийняття спадщини (а.с. 9-11).

Вказані обставини визнані сторонами у справі, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).

Як зазначено у ч. ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1258 та ст. 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та від 04 листопада 2015 року у (справа № 6-1486цс15).

Як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначав про те, що він дізнався про смерть батька ІНФОРМАЦІЯ_1 та існування заповіту, складеного на його ім`я лише у серпні 2017 року зі слів рідної тітки. Він здійснював догляд за матір`ю та не мав коштів для проїзду до м. Вовчанська, щоб подати заяву про прийняття спадщини.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 був обізнаний про смерть батька та існування заповіту у серпні 2017 року, в межах строку, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, на час відкриття спадщини він працював, мав джерело доходу, періодично до жовтня 2017 року приїздив до м. Вовчанська Харківської області по справах матері, яка перебувала на обліку у Вовчанській ЦРЛ, а тому відсутність у нього коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, як і догляд за матір`ю, на думку суду не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення ним дій щодо подання протягом шести місяців з часу відкриття спадщини заяви на прийняття спадщини.

Крім того, суд звертає увагу, що Порядок видачі свідоцтв про право на спадщину регламентовано Главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5 (далі - Порядок).

Згідно з п. 2.1 Гл. 10 Порядку, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (п. 3.5 Гл. 10 Порядку).

Пунктом 3.23 Гл. 10 Порядку передбачено, що своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Згідно з п. 2.1. розд. IV Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року за № 3306/5, спадкова справа заводиться посадовою особою органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, визначених у ст. ст. 1261, 1262, 1266 ЦК України, осіб, вказаних у заповіті, заінтересованих в охороні цього майна, або вимоги кредиторів.

Отже, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини також шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори або до органів місцевого самоврядування.

Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду: від 04.03.2020 року у справі № 640/8507/17 (провадження № 61-28865св18), від 04.06.2020 року у справі № 601/1157/19 (провадження № 61-4901св20), від 02.04.2020 року у справі № 420/23/18 (провадження № 61-1883св19).

Окрім цього, суд звертає увагу, що як встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою через рік після відкриття спадщини та майже через дев`ять місяців після його обізнаності про смерть батька та існування заповіту.

Суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що причини пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними, пов`язаними з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, суд покладає судовий збір на позивача.

Враховуючи наведене, на підставі ст. ст. 180-182, 191 СК України, керуючись ст. ст. 4, 7, 12, 141, 280 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Вовчанська міська рада Харківської області, Вовчанська державна нотаріальна контора Харківської області- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Вовчанський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача - ОСОБА_2 , свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 3036, виданого 08.10.2019 року, місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вовчанська міська рада Харківської області, місцезнаходження: Харківська область м. Вовчанськ вул. Соборна, буд. 92, код. ЄДРПОУ 04058663.

Представник тертої особи,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вовчанської міської ради Харківської області - Хайло Наталія Анатоліївна, головний спеціаліст Вовчанської міської ради Харківської області, місцезнаходження: Харківська область м. Вовчанськ вул. Соборна, буд. 92.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вовчанська державна нотаріальна контора Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, м. Вовчанськ, вул.Торгова, буд. 2, код : 02894119.

Суддя -