Постанова

від 29.09.2020 по справі 2-829/08

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1562/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 2-829/08 Категорія: на ухвалу Позарецька С. М. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року :

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Бондаренка С.І.,

секретар: Торопенко Н.М.

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

орган державної виконавчої служби, рішення якого оскаржується - Придніпровський відділ державної виконавчої служби м.Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2020 року у складі судді Позарецької С.М., -

в с т а н о в и в :

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на неправомірні дії та рішення державного виконавця.

В обґрунтування скарги вказувала, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 квітня 2008 року (справа №2-829/08) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 4 лютого 2008 року і до повноліття дитини.

На підставі даного рішення Придніпровським районним судом м. Черкаси було видано виконавчий лист від 17 квітня 2008 року № 2-829/2008.

Постановою державного виконавця від 20 квітня 2008 року року відкрито виконавче провадження ВП № 48915319 та розпочато стягнення аліментів.

2 березня 2017 року внесено до ЄРДР і розпочато досудове розслідування щодо злісного ухилення ОСОБА_2 від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини по кримінальному провадженню № 12017251010002079. Під час розслідування, на запити слідчого, було отримано ряд документів від ДФС України. Також, стягувачем особисто було подано до Центрального ВДВС м. Черкаси пакет документів.

29 січня 2018 року у зв`язку з новими обставинами, що виникли після надання цих документів, державним виконавцем було здійснено перерахунок заборгованості по аліментах.

В подальшому було складено ще декілька довідок - розрахунків, які вказували на наявність у боржника заборгованості зі сплати аліментів на суму більше 3 000 000 грн.

8 січня 2019 року була видана нова довідка - розрахунок № 96, в якій сума заборгованості виявилась значно меншою і становила раніше, а саме 72 908,16 грн. (станом на 1 січня 2019 року).

19 січня 2019 року ОСОБА_1 подала скаргу на неправомірні дії державного виконавця. Але у зв`язку з тим, що до початку засідання, був зроблений перерахунок і видана нова довідка-розрахунок № 5919 від 14 березня 2019 року, в якій сума заборгованості складала 3 859 546,50 грн. станом на 1 березня 2019 року, то скаргу за її заявою залишено без розгляду.

Однак, 23 липня 2019 року, її представником отримано нову довідку - розрахунок № 19754 від 22 липня 2019 року, де сума заборгованості знову зменшилася в 40 разів і становить 86 222,91грн. станом на 1 липня 2019 року.

Тобто, державним виконавцем Дьо Л.С. знову було зроблено новий розрахунок заборгованості № 19754 від 22 липня 2019 року, з якого зникла заборгованість, що була встановлена 29 січня 2018 року в розмірі 3 789 205,44 грн.

Зважаючи на викладені положення норм чинного законодавства та нормативних актів, що регулюють порядок обчислення заборгованості по аліментах, скаржник вважає, що дії державного виконавця Дьо Л.С. по складанню розрахунку заборгованості по аліментах боржника ОСОБА_2 №19754 від 22 липня 2019 року є неправомірними та такими, що суперечать закону.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила визнати дії державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Дьо Л.С. щодо складання розрахунку заборгованості №19754 від 22 липня 2019 року неправомірними та визнати даний розрахунок незаконним.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що розрахунок заборгованості по аліментах № 19754 від 22 липня 2019 року не підлягає визнанню незаконним, оскільки за дослідженими матеріалами справи не встановлено доказів, які б давали підстави вважати, що розмір отриманих боржником доходів, станом на листопад 2017 року, був більшим і, відповідно заборгованість по аліментах була більша, а тому , відсутні підстави вважати, що державний виконавець діяв протиправно і порушив права, інтереси стягувача та дитини за виконавчим провадженням.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції і прийняти нову, якою її скаргу задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про відсутність підстав для врахування документів, які були надані стягувачем до органів ДВС та суду і отримані ним з матеріалів кримінального провадження та судових рішень, постановлених при розгляді справ в порядку адміністративного судочинства.

Також, вказує, що безпідставним є твердження суду першої інстанції стосовно того, що на даний час неможливо перевірити інформацію про доходи боржника та правильність нарахування заборгованості по аліментах за період з часу стягнення аліментів та до листопада 2017 року.

Вказує, що суд першої інстанції протиправно прийняв як належний доказ довідку державного виконавця Центрального ВДВС Головко М.В. про те, що станом на 1 листопада 2017 року наявна заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 45390,16 грн. та безпідставно відхилив інший доказ, а саме довідку - розрахунок від 14 березня 2019 року № 5919 з якої вбачається значно більша сума заборгованості по аліментах.

Перевіривши законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України, визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду відповідає даним вимогам закону.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно із статтею 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом заходи примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що передбачено частиною 1 статті 18 ЗУ Про виконавче провадження .

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 квітня 2008 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 4 лютого 2008 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 11).

Постановою старшого державного виконавця Соснівського ВДВС ЧМУЮ Павленко І.А. від 21 квітня 2008 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-829, виданим 4 квітня 2008 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 аліментів (а.с.12).

З листа ДПІ у м. Черкаси вбачається, що згідно поданих декларацій до ДПІ у м. Черкаси, чистий дохід ФОП ОСОБА_2 склав у 2012 році - 2505,00 грн.; у 2013 році - 29600,60 грн.; 2014 році - 192860,01 грн.; у 2015 році - 8378,22 грн.; у 2016 році - 0 грн.(а.с.86).

З листа головного управління ДФС у Черкаській області від 21 червня 2017 року вбачається, що згідно актів планової перевірки було визначено суми чистого оподаткованого доходу, отриманого ФОП ОСОБА_2 від провадження господарської діяльності у періоді з 13 серпня 2012 року по 31 грудня 2014 року та встановлено, що у 2012 році чистий дохід - відсутній, у 2013 році - 1870332,60 грн., у 2014 році - 17172228,01 грн. (а.с.13).

Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості по аліментах за виконавчим листом № 2-829 від 17 квітня 2008 року Придніпровського районного суду м. Черкаси № 2015 від 29 січня 2018 року, станом на 1 січня 2018 року за боржником ОСОБА_2 складає 3836366,60 грн., з яких: з 2013 року по 2014 рік - 3 789205,44 грн., листопад 2017 року - 888,50 грн., грудень 2017 року - 888,50 грн.(згідно матеріалів виконавчого провадження станом на 1 листопада 2017 року заборгованість становила 45 390,16 грн.) (а.с.15-16).

Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості по аліментах відповідно до ст. 71 ЗУ Про виконавче провадження № 5919 від 14 березня 2019 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 1 березня 2019 року становить 3859 546,50 грн. (вказано, що заборгованість станом на 1 листопада 2018року становить 3851 355,50 грн.) (а.с.22-23).

Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості по аліментах відповідно до ст. 71 ЗУ Про виконавче провадження № 19754 від 22 липня 2019 року заборгованість по сплаті аліментів станом на 1 липня 2019 року становить 86 222,91 грн. Вказано, що заборгованість станом на 1 листопада 2017 року становить 45 390,16 грн.(а.с.25).

Згідно довідки - розрахунку заборгованості по аліментах ОСОБА_2 за період з 1 січня 2017 року по 1 вересня 2017 року становить 43613,16 грн. (вказано, що станом на 1 січня 2017 року заборгованість становить 44650,66 грн.) (а.с.54).

Згідно довідки - розрахунку заборгованість по аліментах ОСОБА_2 з 1 вересня 2017 року по 1 листопада 2017 року становить 45 390,16 грн. (вказано, що заборгованість станом на 1 вересня 2017 року становить 43 613,16 грн.) (а.с. 55).

З листа Головного управління ДПС у Черкаській області вбачається, що ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкаси, як суб`єкт господарської діяльності фізична особа - підприємець з 13 серпня 2012 року по 15 травня 2017 року. Станом на 24 березня 2020 року має 11 стан (припинено, але не знято з обліку). За період

з 13 серпня 2012 року по 31 грудня 2012 року дохід становить - 2 505,00 грн.;

з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року дохід становить 29 600,60 грн.;

з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року дохід становить 192 860,01 грн.;

з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року дохід становить - 8 378,22 грн.;

з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року дохід становить - 0 грн., а за період з 1 січня 2017 року по 15 травня 2017 року - декларація не подана (а.с.148).

Звертаючись в суд зі скаргою на неправомірні дії та рішення державного виконавця, ОСОБА_1 просить визнати дії державного виконавця щодо складання розрахунку заборгованості від 22 липня 2019 року неправомірними та визнати даний розрахунок, як незаконний.

Частиною першою та третьою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

У відповідності до частини восьмої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Стаття 195 СК України встановлює порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу).

Згідно із частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Враховуючи вимоги закону та ту обставину, що між сторонами виконавчого провадження (стягувач і боржник) фактично виник спір щодо розміру заборгованості за аліментами, то такий спір відповідно до закону підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження з дотриманням процедури, визначеної відповідним процесуальним законом.

Частиною 3 ст.71 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу),визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування визначається, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 , прийшов до обґрунтованого та вмотивованого висновку, що розрахунок заборгованості по аліментах № 19754 від 22 липня 2019 року не підлягає визнанню незаконним, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б давали підстави вважати, що розмір отриманих боржником доходів станом на листопад 2017 року був більшим і, відповідно, заборгованість по аліментах була більша, ніж 45390, 16 грн. При цьому дана довідка розрахунок зроблена державним виконавцем на виконання ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 4 січня 2019 року у справі №2-829/08 за скаргою ОСОБА_2 (боржник) на дії, рішення державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_1 (стягувач).

Згідно з частинами першою-третьою ст. 12, частиною першою ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до листа головного управління ДПС у Черкаській області від 24 березня 2020 року (а.с.148) чистий дохід ФОП ОСОБА_2 відомий лише станом на 31 грудня 2015 року, а після цієї дати, а саме з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року чистий дохід вказано - 0 грн., в подальшому відомості про дохід відсутні так як декларація не подавалася.

В матеріалах справи відсутні будь - які докази які були підставою для здійснення розрахунку державним виконавцем Головко М.В. та визначення розміру заборгованості станом на листопад 2017 року в сумі 45390,16грн. у зв`язку з чим відсутня можливість надати оцінку даним нарахуванням.

Не може бути врахована довідка ГУ ДПС у Черкаській області від 24.03.2020 (за вх. № 9543 від 26.03.2020) для нарахування заборгованості, оскільки відповідно до матеріалів виконавчого провадження не можливо встановити, які саме мав доходи ОСОБА_2 , які саме розміри його доходів вже враховувались при визначенні розміру заборгованості в сумі 45390грн. 16коп., а які - ні.

Під час розгляду справи не встановлено жодних обставин, які б свідчили про те, що державним виконавцем Дьо Л.С. невірно нарахована заборгованість по аліментах, розмір якої зазначений у довідці від 22 липня 2019 року.

Колегія суддів не може прийняти доводи скаржника стосовно того, що безпідставними є висновки суду першої інстанції стосовно того, що на даний час неможливо перевірити інформацію про доходи боржника та правильність нарахування заборгованості по аліментах за період з часу стягнення аліментів та до листопада 2017 року.

Доводи скаржника є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами стосовно того, що суд першої інстанції протиправно прийняв як належний доказ довідку державного виконавця Центрального ВДВС Головко М.В. про те, що станом на 1 листопада 2017 року наявна заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 45390,16 грн. та безпідставно відхилив інший доказ, а саме довідку - розрахунок від 14 березня 2019 року № 5919 з якої вбачається значно більша сума заборгованості по аліментах.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевказані обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вмотивованого та обґрунтованого рішення, а оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2020 року у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2020 року.

Судді: Н.І. Гончар

Ю.В.Сіренко

С.І.Бондаренко