Ухвала

від 23.09.2020 по справі 9901/798/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 9901/798/18

Провадження № 11-173зва20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 9901/798/18 за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправними та нечинними указів,

УСТАНОВИЛА:

Рух справи

1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з адміністративним позовом до Президента України, у якому просив визнати протиправними та нечинними укази Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Указ № 694/2014) та від 10 вересня 2014 року № 715/2014 Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Указ № 715/2014).

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що спірні укази є незаконними, оскільки видані на підставі Закону України від 20 квітня 2000 року № 1682-III Про природні монополії (далі - Закон № 1682-III), положення якого щодо відповідних повноважень Президента України визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2008 року у справі № 14-рп/2008.

3. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03 жовтня 2018 року відмовив у відкритті провадження у справі за пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки цей спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Цією ж ухвалою роз`яснено, що розгляд вимог про визнання протиправними та нечинними указів Президента України з підстав відсутності у Президента України на це конституційних повноважень віднесено до компетенції Конституційного Суду України.

4. Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу.

5. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено мотивувальну частину рішення суду першої інстанції. Абзац другий резолютивної частини ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року виключено. В іншій частині ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року залишено без змін.

6. 29 травня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, а саме, у зв`язку з наявністю істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

7. 03 та 17 червня 2020 року також до Великої Палати Верховного Суду надійшли заяви ОСОБА_2 про перегляд постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.

8. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 18 червня 2020 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року та витребувано справу № 9901/798/18 з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2020 року відкрито провадження за заявами ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року.

10. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09 липня 2020 року призначила до розгляду заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у відкритому судовому засіданні.

11. Станом на 23 вересня 2020 року відзив на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до Великої Палати Верховного Суду не надходив.

12. Сторони будучи належним чином повідомлені про дата та час розгляду справи у судове засідання не з`явилися.

Висновки викладені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року та постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року

13. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив із того, що вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та нечинними указів Президента України у зв`язку з порушенням конституційних приписів про повноваження Президента України не віднесено до юрисдикції адміністративного суду, а належить до компетенції Конституційного Суду України.

14. Змінюючи рішення суду першої інстанції, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про відмову у відкритті провадження у цій справі у зв`язку з непідсудністю цього спору судам адміністративної юрисдикції.

15. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду зауважила, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що такий спір належить до компетенції Конституційного Суду України, оскільки ОСОБА_1 просить визнати протиправними та нечинними укази № 694/2014 та № 715/2014 не з підстав відсутності у Президента України конституційних повноважень на створення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а у зв`язку з тим, що, на думку позивача, такі укази є незаконними, а саме прийняті на підставі Закону № 1682-III, положення якого визнані неконституційними.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в заявах вимог

16. Обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 9901/798/18, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року у справах № 826/6347/15 та № 826/19820/15 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі № 826/23422/15 та від 09 червня 2020 року у справі № 826//6876/15, якими позивачам, з посиланням на оскаржувані у цій справі укази Президента України, було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

17. Заявники наголошують, що нововиявленою обставиною в цій справі є те, що згідно з висновками судів, викладеними у зазначених рішеннях, укази № 694/2014 та № 715/2014 не є актами індивідуальної дії, а регулюють суспільні відносини (стосуються діяльності) не лише Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а й НКРЕ, Нацкомпослуг та інших споживачів послуг.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

18. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені в заявах про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 9901/798/18, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення з таких мотивів.

19. Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

20. Аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

21. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

22. Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

23. Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, не можуть визнаватися нововиявленими.

До того ж не вважається нововиявленими обставини зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

24. Отже, оскільки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справах № 826/6347/15 та № 826/19820/15 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справах № 826/23422/15 та № 826//6876/15 були прийняті після 27 лютого 2019 року, обставини, на які посилаються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у заявах про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не існували під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подаються заяви, а тому обставини, встановлені Окружним адміністративним судом міста Києва та Шостим апеляційним адміністративним судом у вказаних судових рішеннях, не є нововиявленими для справи, яка розглядається.

25. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 802/2196/17-а.

26. Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

27. За нормами статей 1 та 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.

28. Зокрема, у рішеннях ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі Pravednaya v. Russia та від 06 грудня 2005 року у справі Popov v. Moldova № 2 зазначено, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

29. У пункті 33 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі Христов проти України Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

30. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі Ryabykh v. Russia та від 09 червня 2011 року у справі Желтяков проти України ).

31. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обставини не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням та не впливають на правильність постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 9901/798/18.

Висновки за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

32. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

33. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вважає, що в задоволенні заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 9901/798/18 необхідно відмовити.

Керуючись статтями 243, 345, 355, 359, 361, 368, 369 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 9901/798/18 за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправними та нечинними указів.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв

С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко

В. В. Британчук Н. П. Лященко

Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко

М. І. Гриців В. В. Пророк

Д. А. Гудима Л. І. Рогач

В. І. Данішевська О. М. Ситнік

Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук

О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська