Постанова

від 23.09.2020 по справі 905/224/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2020 р. Справа № 905/224/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,

Секретар судового засідання - Соляник Н.В.

за участю:

від позивача - не з`явився

від відповідача - Єрьомичева А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» , м. Лиман, Донецька область (вх. №1660 Д/2)

на рішення господарського суду Донецької області від 20.05.2020 року (суддя Левшина Г.В., ухвалене в м. Харків 20.05.2020 о 12:30 год., повний текст складено 27.05.2020)

у справі № 905/224/20

за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» , м.Маріуполь, Донецька область

до Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» , м.Лиман, Донецька область

про стягнення штрафу в сумі 1765570,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м. Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення штрафу в сумі 1765570,20 грн. за несвоєчасну доставку вантажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що під час здійснення перевезення вантажів на адресу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» за наявними у матеріалах справи залізничними накладними протягом травня-червня 2019 року відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Позивач, відповідно до ст.ст. 41, 116 Статуту залізниць України, просить стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу на станцію призначення у сумі 1765570,20 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.05.2020 у справі № 905/224/20 позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 1765570,20 грн. за несвоєчасну доставку вантажу задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 1763154,20 грн., судовий збір у розмірі 26447,32 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 22385,20 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що фактичний термін доставки відповідачем вантажу за доданими до позову залізничними накладними, перевищив нормативний, тобто вантаж прибув із порушенням строків, визначених ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується календарними штемпелями на вищезазначених накладних.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що залізницею допущені порушення вимог ст. 41 Статуту залізниць України та прострочено доставку вантажу на адресу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", що свідчить про наявність правових підстав для нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України та стягнення його з відповідача.

Суд першої інстанції, дослідивши розрахунки штрафу (у розмірі відповідного відсотку провізної плати) за заявленими у позові залізничними накладними, встановив, що визначені позивачем наднормативні терміни доставки (кількість діб за кожною накладною) відповідають Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, та є арифметично вірнимии.

Разом з тим, позивач помилково двічі включив в наданий розрахунок залізничну накладну №33426149 на суму 2416,00 грн., тому суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги у сумі 1763154,20 грн., відмовивши позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у сумі 2416,00 грн.

Суд першої інстанції, за результатом дослідження наданих до матеріалів справи залізничних накладних та заперечень відповідача, дійшов висновку, що відповідачем не доведено відповідними доказами передбачених законодавством підстав правомірності збільшення терміну доставки вантажу.

Крім того, за результатом розгляду заяви відповідача про зменшення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу до 10%, судом першої інстанції встановлено відсутність передбачених законодавством України підстав для зменшення штрафу, розмір якого визначено у Статуті залізниць України.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 20.05.2020 у справі № 905/224/20.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, судом першої інстанції не в повній мірі встановлені обставини, що мають істотне значення для вирішення спору.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції у розрахунку штрафу помилково двічі враховано залізничну накладну №33426149 на суму 2416,00 грн.

Апелянт посилається на те, що не відповідає розрахункам АТ Укрзалізниця нарахований штраф за несвоєчасну доставку вантажу за залізничними накладними №№ 533357518, 33350562, 33347014, 33362971, 33342502, 33344938, 33345794, 33386426, 33381120, 33381138, 33347493, 33339219, 33387960, 33350331, 33379892, 33426149, 33413105, 33400896, 33413808, 33363326, 33402736, 33420175, 33427311, 33436650, 33443516, 33443714, 33427030, 33418740, 33415688, 33434069, 33462466, 33483579, 33489634, 33480054, 33458217, 33443979, 33540733, 33459124, 33483900, 33507179, 33500828, 33500869,33512245, 33473679, 33481383, 33481680, 33495771, 33489709, 33524596, 33524661, 33524554, 33524588, 33554171, 33553017, 33554429, 33510165, 33543943, 33530833, 33524570, 33554239, 33518259, 33554049, 33530809, 33518143,33548777, 33591017, 33575861, 33575796, 33572512, 33582461, 33579251, 33575820, 33593567, 33619735, 33617614, 33618034, 33617945, 33589110, 33574526, 33575184, 33570185, 33604927, 33606161, 33600255, 33561838, 33651209, 33604901, №33700154, №33700147, №33698176, №33698911, №33699497, №33700162, №33667221, №33659400, №33681073, №33669938, №33648130, №33681776, №33278680, №33278672, №33679945, 33623893, 33625674, 33607532, 33610874, 33612557, 33613506, 33617507, 33619222, 33619172, 33591181, 33593419, 33600628, 33602095, 33602160, 33604778, 33565540, 33579806, 33586009, 33590704, 33627555, 33630351, 33635582, 33635848, 33635871, 33636838, 33637158, 33638206, 33638230, 33639303, 33645326, 33646175, 33649013, 33655622, №33667270, 33671595, 33671710, 33686379, 44633634, оскільки вказані накладні, відповідно до п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, містять відмітки про збільшення термінів доставки та продовження термінів доставки вантажу.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що строк доставки вантажу за залізничними накладними №33357518, 33524570, 33565540, 33579806, 33590704 був збільшений у зв`язку з необхідністю проведення контрольного переважування вагонів.

Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що за залізничиними накладними №33530833 та № 33671710 термін доставки вантажу був збільшений у зв`язку з технічною несправністю, вина залізниці в даному випадку відсутня, оскільки позивач не є власником вагонів.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано відмовив відповідачу у задоволенні заяви про зменшення розміру штрафних санкцій.

У відзиві на апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» не погоджується з доводами відповідача, викладеними у апеляційній скарзі.

Вважає, що посилання апелянта на те, що суд не дослідив, що залізнична накладна №33426149 на суму 2416,00 грн. була зазначена в розрахунку двічі, є необгрунтованими, оскільки суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги без її урахування.

Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» вважає необгрунтованими доводи апелянта про те, що наданий до позовної заяви розрахунок штрафу не відповідає розрахункам АТ Укрзалізниця , посилаючись на те, що позивач під час здійснення розрахунків керувався ст. 116 Статуту залізниць України. При цьому, відповідачем не надано жодних доказів, що за спірними залізничними накладними відправником або одержувачем було допущено порушення, яке призвело до затримки вантажу, як встановлено у п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, відповідачем.

Позивач вважає, що п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів не передбачено можливості збільшення термінів доставки вантажу у зв`язку з проведенням контрольного переважування вагонів.

Позивач також зазначає, що відповідачем не доведено, що за залізничними накладними №33530833 та № 33671710, за якими був збільшений термін доставки вантажу у зв`язку з технічною несправністю вагонів, відсутня вина залізниці.

Позивач зазначає, що відповідачем не надано жодних документів (акту загальної форми), з якого можливо було б встановити причини подовження строку доставки по спірним залізничним накладним, а також не наведено причин, які слугували підставами для збільшення терміну доставки вантажів за відсутності вини перевізника.

Позивач також посилається на відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2020 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Мартюхіної Н.О. на дату вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті апеляційного провадження протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» на рішення господарського суду Донецької області від 20.05.2020 у справі № 905/224/20, розгляд справи призначено на 23.09.2020.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Здоровко Л.М. на дату призначення розгляду справи, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

Про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст. 222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Між Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" та Акціонерним товариством "Українська залізниця" існують правовідносини з договору перевезення, в межах яких відповідач виконує обов`язку перевізника, надаючи позивачеві послуги з вантажного перевезення залізничним транспортом вантажів.

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь", звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 1765570,20 грн., на підставі статті 116 Статуту залізниць України.

З матеріалів справи вбачається, що у травні та червні 2019 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" здійснено доставку вантажів на станцію призначення - Сартана Донецької залізниці, одержувачем якого є Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь", за відповідними залізничними накладними, копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені судом (т.1, а.с.19-250, т.2, а.с. 1-27).

Залізничні накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

За результатом розгляду позовних вимог судом першої інстанції ухвалене рішення, що оскаржується.

Стаття 269 ГПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, визначених у ст. 269 ГПК України, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Апелянт за текстом апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції помилково у розрахунку штрафу двічі враховано залізничну накладну №33426149 на суму 2416,00 грн.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає вищевказані доводи апеляційної скарги необгрунтованими, оскільки позовні вимоги задоволені частково.

Суд першої інстанції встановив, що позивач помилково двічі порахував штрафні санкції за одною залізничною накладної №33426149 в сумі 2416,00 грн. та додав до позову дві її копії.

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги, зменшивши суму штрафу на 2416,00 грн.

Апелянт посилався також на те, що сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за залізничними накладними, зазначеними у апеляційній скарзі, не відповідає розрахункам АТ Укрзалізниця , оскільки залізничні накладні містять відмітки, з посиланням на п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, про збільшення термінів доставки та продовження термінів доставки.

Судова колегія апеляційної інстанції, дослідивши зазначені в апеляційній скарзі залізничні накладні, встановила наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про залізничний транспорт» , Статутом залізниць України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу перевізник зобов`язується доставити ввірений йому вантажовідправником вантаж до пункту призначення в установлений строк та видати його вантажоодержувачу, а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

За змістом ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України.

За приписами ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до станції призначення.

Згідно зі ст. 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Статтею 41 Статуту залізниць України регламентовано, що залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.

Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Судом апеляційної інстанції, відповідно до наявних в матеріалах справи залізничних накладних, посилання на які йдеться за текстом апеляційної скарги: №№ 533357518, 33350562, 33347014, 33362971, 33342502, 33344938, 33345794, 33386426, 33381120, 33381138, 33347493, 33339219, 33387960, 33350331, 33379892, 33426149, 33413105, 33400896, 33413808, 33363326, 33402736, 33420175, 33427311, 33436650, 33443516, 33443714, 33427030, 33418740, 33415688, 33434069, 33462466, 33483579, 33489634, 33480054, 33458217, 33443979, 33540733, 33459124, 33483900, 33507179, 33500828, 33500869,33512245, 33473679, 33481383, 33481680, 33495771, 33489709, 33524596, 33524661, 33524554, 33524588, 33554171, 33553017, 33554429, 33510165, 33543943, 33530833, 33524570, 33554239, 33518259, 33554049, 33530809, 33518143,33548777, 33591017, 33575861, 33575796, 33572512, 33582461, 33579251, 33575820, 33593567, 33619735, 33617614, 33618034, 33617945, 33589110, 33574526, 33575184, 33570185, 33604927, 33606161, 33600255, 33561838, 33651209, 33604901, №33700154, №33700147, №33698176, №33698911, №33699497, №33700162, №33667221, №33659400, №33681073, №33669938, №33648130, №33681776, №33278680, №33278672, №33679945, 33623893, 33625674, 33607532, 33610874, 33612557, 33613506, 33617507, 33619222, 33619172, 33591181, 33593419, 33600628, 33602095, 33602160, 33604778, 33565540, 33579806, 33586009, 33590704, 33627555, 33630351, 33635582, 33635848, 33635871, 33636838, 33637158, 33638206, 33638230, 33639303, 33645326, 33646175, 33649013, 33655622, №33667270, 33671595, 33671710, 33686379, 44633634 встановлено, що вантаж доставлено з порушенням термінів, визначених статтею 41 Статуту залізниць України та правилами обчислення термінів вантажу.

Вказане підтверджується календарними штемпелями на залізничних накладних, доданих до позовної заяви, а також не заперечується відповідачем.

Пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (надалі - Правила) передбачено, що терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 Правил у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотонажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюються виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.

Відповідно до п.1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктами 1.1, 2.1 вказаних Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4 наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Відповідно до пункту 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Залізничні накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

Згідно зі ст.116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Тобто, встановлений статтею 116 Статуту залізниць України штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту залізниць України штрафу відсутні.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до календарних штемпелів на залізничних накладних (графа 52) відповідачем доставлено позивачу вантаж з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що згідно із статтею 116 Статуту залізниць України та пункту 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу є підставою для застосування до залізниці, як перевізника, відповідальності у вигляді штрафу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у графі 49 зазначених в апеляційній скарзі залізничних накладних міститься відмітка про збільшення терміну доставки вантажів.

Відповідно до пункту 2.9 Правил, у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника або інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залiзницi на збiльшення термiну доставки, та тривалiсть цiєї затримки повинна бути зроблена вiдмiтка в перевiзних документах, яка завiряється пiдписом працiвника станцiї.

Наявність відмітки у перевізних документах про затримку вантажу, не звільняє відповідача від обов`язку довести ті обставини, на які останній посилається у підтвердження своїх заперечень проти позову.

У вищевказаних залізничних накладних не зазначено, які саме причини, з переліку, наведеному в пункті 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, стали підставою для правомірної затримки вантажу в процесі перевезення.

Згідно з пунктом "в" статті 130 Статуту залізниць України належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна. Доказом затримки, яка трапилася з вини відправника чи одержувача, що дає право залізниці на збільшення терміну доставки вантажу відповідно до пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, є відмітка у перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції і календарним штемпелем. Тому відсутність такої відмітки на накладній позбавляє залізницю права на збільшення терміну доставки вантажу.

Відповідно до п.2.9 Правил у вищевказаних накладних наявні відмітки в розділі 49 накладних про тривалість затримки та зазначені документи залізниці, на підставі яких затримка здійснена.

Згідно з пунктом 4.3 Правил оформлення перевізних документів затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 у разі складання акта в графі 49 "Відмітки залізниці" зазначаються його номер і коротко причина, з якої його складено (наприклад, "про нестачу _____ місць", "про нестачу маси _____ кг", "про відсутність пломб" тощо).

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах, а також передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

За приписами пункту 3 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, за: затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства; затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Відповідачем, в підтвердження власних доводів щодо правомірності збільшення терміну доставки вантажу, до матеріалів справи надано зазначені у 49 залізничних накладних, наступні акти загальної форми:

- №2057 від 08.06.2019, №19126 від 01.06.2019, №1903 від 01.06.2019, №2087 від 10.06.2019 та від 02.06.2019, №1953 від 03.06.2019, №1862 від 30.05.2019, №1943 від 02.06.2019, №2095 від 10.06.2019, №2056 від 08.06.2019, №2030 від 07.06.2019, №1926 від 01.06.2019, №1926 від 01.06.2019, №1978 від 04.06.2019, №2004 від 06.06.2019, №2075 від 09.06.2019, №1999 від 06.06.2019, №2041 від 08.06.2019, №1914 від 01.06.2019, №1862 від 30.05.2019, №1870 від 30.05.2019, №1878 від 31.05.2019, №1736 від 25.05.2019, №1597 від 21.05.2019, №1898 від 31.05.2019, в яких в графі «обставини, що викликали складання акта» , зазначено наступне: «тимчасова перерва в перевезенні 2 дні в зв`язку з наданням довготривалого вікна по монтажу шляхопроводу с.Кропивницький сторонніми організаціями з повною перервою у поїздів, направлення їх об`їзними маршрутами.» ;

- №1736 від 25.05.2019 та 26.05.2019, №5098 від 27.05.2019, №1314 від 18.05.2019, №1436 від 25.05.2019, №1592 від 21.05.2019, №1794 від 28.05.2019, №1836 від 29.05.2019, №1811 від 28.05.2019, №1742 від 26.05.2019, №1597 від 21.05.2019, №1709 від 25.05.2019, №1566 від 20.05.2019, №1314 від 18.05.2019, №1676 від 23.05.2019, №527 від 15.05.2019, №1693 від 04.05.2019, №1736 від 25.05.2019, №1733 від 25.05.2019, в яких в графі «обставини, що викликали складання акта» , зазначено наступне: «тимчасова перерва в перевезенні не з вини залізниці з причин діючих конвенційних заборонна перевезення вагонів та вантажів, що слідують по УЗ та за її межі , наявність яких впливає на переробну спроможність станції та розміри її руху» ;

- №543 від 09.06.2019, в якій в графі «обставини, що викликали складання акта» , зазначено наступне: «тимчасова перерва в перевезенні 4 дні не з вини залізниці, по причині технічної несправності» .;

- №1018 від 02.06.2019, №36779 від 03.06.2019, №1006 від 01.06.2019, №1019 від 02.06.2019, №36785 від 03.06.2019, №36790 від 04.06.2019, №1017 від 02.06.2019, №36720 від 17.05.2019, №50984 від 27.05.2019, №36838 від 10.06.2019, №882 від 17.05.2019, в яких в графі «обставини, що викликали складання акта» , зазначено про комерційні несправності вагонів, невідповідність мас вантажу, що зазначені в перевізних документах.

Надані відповідачем до матеріалів справи акти загальної форми містять підписи двох осіб, в присутності яких вони складалися, без зазначення посади та повноважень вказаних осіб, що є порушенням Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002.

Крім того, дані акти не містять відомості про те, ким саме відправником, одержувачем або залізницею допущено порушення, яке призвело до затримки доставки вантажу.

З урахуванням вищенаведеного, відповідач не довів належними та допустими доказами підстав для правомірного збільшення терміну доставки вантажів за наведеними в апеляційній скарзі залізничними накладними, а також відсутності вини перевізника (тобто відповідача) у їх збільшенні.

Апелянт також посилався на те, що за залізничними накладними №№33357518, 33524570, 33565540, 33579806, 33590704 строк доставки вантажу був збільшений у зв`язку з необхідністю проведення контрольного переважування вагонів, тому вважає, що вина залізниці у затримці вантажу у даному випадку відсутня (т.1, а.с.21;103;165;166;170).

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах, псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Комерційних актів, в порушення приписів ст. 129 Статуту залізниць України, до матеріалів справи не надано.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують необхідність проведення контрольного переважування вагонів, зазначених у цих залізничних накладних.

Як вбачається з вищевказаних залізничних накладних, проведення контрольного переважування вагонів відбулося за власною ініціативою відповідача.

За таких обставин, доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Матеріалами справи також спростовуються посилання апелянта на відсутність його вини за збільшення терміну доставки за залізничними накладними №33530833, № 33671710 у зв`язку з технічною несправністю вагонів, оскільки позивач не є їх власником, про що зазначено у цих залізничних накладних.

Зокрема, відповідно до залізничної накладної №33530833 (т.1, а.с. 102) та залізничної накладної № 33671710 (т.1, а.с.229), у графі 20 зазначено, що вагони є власністю філіалу ДВРЗ АТ Укрзалізниця .

Крім того, наказом від 29.01.2015 №17 Міністерства Інфраструктури України затверджені Правила експлуатації власних вантажних вагонів, відповідно до яких інформація про технічний стан власних вантажних вагонів відображається в акті огляду технічного стану вантажних вагонів (додаток 2), який складається працівником вагонного господарства на станції, підприємстві або у депо, де дислоковані вагони.

Відповідач не надав до матеріалів справи актів огляду технічного стану вантажних вагонів, складених у відповідності до Правил експлуатації власних вантажних вагонів.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що усі доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності доказами матеріалів справи порушення відповідачем термінів доставки вантажу за спірними залізничними накладними, що, відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України, є підставою для стягнення з відповідача штрафу у сумі 1763154,20 грн.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу до 10% за несвоєчасну доставку вантажу, судова колегія зазначає наступне.

В обґрунтування свого клопотання відповідач посилався на ускладнення транспортного сполучення у межах регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» внаслідок проведення на території Донецької області антитерористичної операції, що суттєво вплинуло на фінансове становище Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» .

В даному випадку санкція не є договірною, а виникає із положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу, зокрема у ст. 116.

Недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена Статутом залізниць України.

При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 116 Статуту залізниць України, стягується з залізниці (якщо не буде доведо, що прострочення сталося не з її вини) у фіксованому розмірі.

Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

З вищенаведеного вбачається, що вказаний штраф стягується з залізниці незалежно від наявності збитків та наслідків, Статутом залізниць України не передбачено можливості його зменшення.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №906/434/17, від 20.03.2018 у справі №925/1025/17 та від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність у суду правових підстав для зменшення штрафу, нарахованого відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України.

Апелянтом висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовано.

Крім того, позивач у позовній заяві також просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 22385,20 грн.

Суд першої інстанції, з посиланням на приписи ст.ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи доведеність та обґрунтованість позовних вимог та підтвердження наявними в матеріалах справи доказами надання правничої допомоги в заявленій сумі, задовольнив вимоги позивача та стягнув з відповідача вартість правничої допомоги в повному обсязі.

Разом з тим, відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апелянтом за текстом апеляційної скарги не зазначено про наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 277 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» на рішення господарського суду Донецької області від 20.05.2020 року у справі № 905/224/20 не підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.05.2020 року у справі № 905/224/20 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» на рішення господарського суду Донецької області від 20.05.2020 року у справі № 905/224/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.05.2020 року у справі № 905/224/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.10.2020.

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.В. Плахов