Рішення

від 15.09.2020 по справі 910/15234/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2020Справа № 910/15234/18 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжинірінг-Діагностка"

до державного підприємства "Укрхімтрансаміак"

про стягнення 2 788 274,21 грн.

При секретарі судового засідання: Радченко А.А.

Представники сторін:

від позивача: Бовсунівський О.В. - представник за ордером серія ЖТ №065880 від 27.01.2020;

від відповідача: Коляденко В.В. - представник за довіреністю №120д від 27.12.2019.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі №910/15234/18 позов задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства "Укрхімтрансаміак на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжинірінг-Діагностка" 2 028 043,84 грн. заборгованості, 44 464,40 грн. 3% річних, 108 423,45 грн. інфляційних втрат, 32 713,97 грн. судового збору та 29 011,13 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019, апеляційну скаргу ДП "Укрхімтрансаміак" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ТОВ "Промінжинірінг-Діагностика" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі №910/15234/18 скасовано частково в частині відмови в задоволенні позовних вимог на суму основного боргу 540 051,68 грн., 11 949,02 грн. - 3% річних, 55 341,82 грн інфляційних втрат. В цій частині прийняте нове рішення суду, яким позов задоволено повністю. Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі №910/15234/18 в новій редакції: "1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" (вул. Євгена Сверстюка, 15, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 31517060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжинірінг-Діагностика" (пр. Аношкіна, 77-А, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51900, код ЄДРПОУ 41231018) 2 568 095 грн 52 коп. заборгованості, 56 413 грн 42коп 3% річних, 163 765 грн 27 коп. інфляційних втрат, 41 824 (сорок одну тисячу вісімсот двадцять чотири ) грн. 12 коп. судового збору та 37 090 грн 10 коп. витрат на професійну правничу допомогу."

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2020 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В результаті зазначеного автоматичного розподілу справу №910/15234/18 передано на новий розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.03.2020 прийнято справу №910/15234/18 до провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27.04.2020.

24.04.2020 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення.

27.04.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.04.2020 відкладено підготовче судове засідання у справі на 26.05.2020.

28.04.2020 на адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

30.04.2020 на адресу суду від відповідача надійшла заява про поворот виконання рішення суду.

26.05.2020 через канцелярію суду позивач подав клопотання про долучення письмових доказів, відповідач через канцелярію суду та на електронну адресу суду подав клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 долучено письмові докази позивача до матеріалів справи та відкладено підготовче засідання на 23.06.2020.

22.06.2020 через канцелярію суду відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі та заперечення проти клопотання про долучення письмових доказів.

23.06.2020 через канцелярію суду позивач подав клопотання про продовження підготовчого провадження.

Протокольною ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.06.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі за необґрунтованістю, відкладено підготовче засідання на 04.08.2020.

29.07.2020 через канцелярію позивач подав клопотання про долучення письмових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 15.09.2020.

04.08.2020 через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про призначення експертизи, клопотання про долучення доказів та заява про відкладення розгляду справи.

15.09.2020 через канцелярію суду відповідачем подано пояснення відповідача разом з клопотанням про призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 року клопотання Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" про призначення експертизи, клопотання про долучення доказів, заяву про відкладення розгляду справи та пояснення разом з клопотанням про призначення експертизи залишено без розгляду.

В судовому засіданні 15.09.2020 року представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити та зробив усну заяву про розподіл судових витрат в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

12.12.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Промінжинірінг-діагностика" (виконавець) та державним підприємством "Укрхімтрансаміак" (замовник) укладено договір №12/12/17 від 12.12.2017.

Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов`язався провести обстеження мостового переходу магістрального аміакопроводу через р. Дніпро (далі за текстом - роботи), які зазначені в технічному завданні (додаток №2 до договору), що надається до цього договору і є його невід`ємною частиною, а замовник - прийняти і оплатити вказані роботи на умовах цього договору.

Відповідно до ч. 1. ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Метою роботи згідно розділу 3 технічного завдання є зокрема, оцінка технічного стану несучих та огороджувальних будівельних конструкцій мостової споруди на підставі обстеження з виявлення наявних дефектів і пошкоджень, визначення фактичних зусиль елементах конструкції, проведення розрахунків їх несучої спроможності, аналізу результатів проведеного обстеження.

Відповідно до розділу 4 технічного завдання, об`єктом обстеження є вантовий (висячий) міст мостового переходу магістрального аміакопроводу через р. Дніпро який знаходиться поблизу с. Вовніги, Солонянського р-н., Дніпровської обл.

Згідно з п. 2.1 договору виконавець повинен виконати роботи відповідно до технічних вимог та переліку документації, які вказані в технічному завданні(додаток №2 до договору). Виконавець зобов`язується використовувати для виконання робіт якісні та сучасні матеріали, конструкції та устаткування, що відповідають державним стандартам, технічним умовам, та за умови наявності необхідних сертифікатів, технічних паспортів чи інших документів, що їх засвідчують якість.

Загальна вартість договору становить 3 378 339,79 грн разом з ПДВ (п.3.1 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата послуг (робіт) здійснюється замовником по факту виконання робіт, протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт, при наявності коштів на розрахунковому рахунку замовника.

Згідно з п. 5.3.4 договору виконавець зобов`язаний виконувати роботи, якість яких відповідає умовам, обумовленим розділом ІІ цього договору та технічному завданню.

У відповідності до п. 6.2 договору виконавець зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 3-х днів з моменту укладення даного договору. Строк виконання робіт складає 180 календарних днів з дати укладення договору.

Загальний строк виконання та етапи робіт, згідно календарного графіку (додаток №4 до договору) становить не пізніше 180 днів від дати укладання договору.

Відповідно до п. 6.3 договору виконавець зобов`язаний виконати роботи в строк, встановлений у календарному графіку виконання робіт (додаток №4 до договору).

Згідно з п. 6.4 договору замовник може у разі необхідності прийняти рішення про зупинення виконання робіт, а виконавець зобов`язаний виконати таке рішення замовника.

Пунктом 6.5 договору передбачено, що датою закінчення виконання певних робіт вважається дата їх прийняття замовником за актом приймання передачі.

Спір у справі виник у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо оплати за виконані роботи по 3-му, 4-му, 5-му, 6-му етапах робіт у загальній сумі 2 568 095,52 грн та про стягнення 163 765,27 грн. інфляційний, 56 413,42 грн 3% річних нарахованих на суму основного боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 6.2 договору, позивачем направлено на адресу відповідача лист №1512-1 від 15.12.2017р., в якому повідомлялося про планування початку робіт на 18.12.2017 по першому етапу робіт.

15.12.2017 та 20.12.2017 позивачем направлено на адресу відповідача листи №1512-1, №2012-1, в яких просив останнього, забезпечити надання допуску робітникам виконавця до об`єкту, з метою проведення попереднього огляду і узгодження програми робіт з обстеження мостового переходу та надати документацію зазначену у розділі 9 технічного завдання.

На підставі отриманих за результатами проведеного попереднього огляду вихідних даних та документації від відповідача, 26.12.2017р. позивачем виконано перший етап робіт за договором та листом №2612-1 направлено на адресу ДП "Укрхімтрансаміак":

-Акт № 12/12/17-1 приймання-передачі документації у 2-х прим, та Звітні матеріали за переліком, вказаному в Акті приймання-передачі документації;

-Акт № ПД-0000002 приймання-здачі виконаних робіт у 2-х прим;

-Рахунок-фактуру № ПД-0000002 на суму 401 851,63 грн.;

Перший етап робіт був прийнятий відповідачем без зауважень та 12.01.2018р. сплачено їх вартість відповідно до виставленого Позивачем рахунку.

З метою виконання другого етапу робіт по договору, 15.01.2018р. позивач звертався з листом №1501-1 до відповідача з проханням забезпечити допуск своїх працівників до об`єктудля виконання визначеного технічним завданням переліку робіт. Дані роботи були виконані позивачем у встановлені строки та листом від 15.02.2018р. №1502-1 у відповідності до умов договору передано відповідачу:

-Акт № 12/12/17-2 приймання-передачі документації у 2-х прим та Звітні матеріали за переліком, вказаному в Акті приймання-передачі документації;

-Акт № ПД-0000001 приймання-здачі виконаних робіт у 2-х прим;

-Рахунок-фактуру № ПД-0000001 на суму 408 392,60 грн.;

Відповідачем прийнято другий етап робіт без зауважень та 13.04.2018р. сплачено їх вартість на рахунок позивача.

В подальшому позивачем у відповідності до взятих на себе договірних зобов`язань було виконано перелік робіт за договором та направлено відповідачу по третьому етапу робіт:

Лист від 19.02.2018р. №1902-1 про допуск працівників до об`єкта та готовність приступити до виконання наступного етапу робіт з 20.02.2018р.;

Лист від 14.03.2018р №1403-1 яким передано відповідачу документи за результатами виконання 3-го етапу робіт, а саме:

-Акт № 12/12/17-3 приймання-передачі документації у 2-х прим та звітні матеріали за переліком, вказаному в Акті приймання-передачі документації;

-Акт № ПД-0000002 приймання-здачі виконаних робіт у 2-х прим на загальну суму 100 249,01 грн.;

-Рахунок-фактуру № ПД-0000002 на суму 100 249,01 грн.

Вказані роботи, по третьому етапу та документи підтверджуючи їх виконання, відповідачем не підписані та виставлений рахунок-фактура не оплачений.

Щодо четвертого етапу робіт, позивачем направлено:

Лист від 05.04.2018р. №1504-1 з проханням надати допуск для проведення наступного етапу робіт з 10.04.2018 року;

Лист від 20.04.2018р. №2004-1 про надання додаткових допусків на трьох робітників Позивача;

Лист від 27.04.2018р. №2704-1 про надання дозволу на проведення робіт у святкові та вихідні дні (в період з 28.04.2018 по 01.05.2018р.);

Листом від 21.05.2018р. №2105-1 відповідачу була передана документація підтверджуюча виконання 4-го етапу робіт, а саме:

-Акт № 12/12/17-4 приймання-передачі документації у 2-х прим та Звітні матеріали за переліком, вказаному в Акті приймання-передачі документації;

-Акт № ПД-0000003 приймання-здачі виконаних робіт у 2-х прим 725 276,76 грн.;

-Рахунок-фактуру № ПД-0000003. на суму 725 276,76 грн.

Вказані роботи, по четвертому етапу та документи підтверджуючи їх виконання, відповідачем не підписані та виставлений рахунок-фактура не оплачений.

По п`ятому етапу робіт позивачем Листом від 30.05.2018р. №3005-1 була передана документація відповідачу, а саме:

Акт № 12/12/17-5 приймання-передачі документації у 2-х прим та Звітні матеріали за переліком, вказаному в Акті приймання-передачі документації;

Акт № ПД-0000005 приймання-здачі виконаних робіт у 2-х прим. 1 202 518,07 грн.;

Рахунок-фактуру № ПД-0000005, на суму 1 202 518,07 грн.

Листом №1406-1 від 14.06.2018 позивач направив на адресу відповідача акт приймання-передачі документації у двох примірниках та звітні матеріали за переліком, вказаному в Актах приймання-передачі документації №12/12/17-6, акти № ПД-0000008 приймання-здачі виконаних робіт у двох примірниках по шостому етапу робіт на суму 540 051,68 грн., та рахунок-фактуру №ПД-0000008 на суму 540 051,68 грн.

Листом №625 від 29.05.2018 відповідач повідомив позивача про зупинення виконання робіт за договором на невизначений термін.

У відповідь на зазначений лист позивач листом від 14.06.2018 вказав, що згідно з п. 6.2 договору строк виконання робіт складає 180 календарних днів з дати укладення договору, тобто до 12.06.2018, та на цей час роботи виконані позивачем у повному обсязі, тому рішення про припинення виконання робіт не можливе.

Відповідач листом №981 від 10.08.2018 направив на адресу позивача зауваження до технічної документації, в яких навів перелік невідповідностей наданої технічної документації завданню замовника. Та, просив провести коригування розглянутої документації з урахуванням наданих зауважень, або надати обґрунтовані роз`яснення.

У відповідь листом №1008-1 від 10.08.2018 року позивачем направлено відповідачу роз`яснення по зауваженням до технічної документації по договору №12/12/17 від 12.12.2017 року. Та, просив підписати акти приймання-передачі документації приймання-здачі робіт та відповідно до п.4.1 і 5.4.1 договору оплатити виконані роботи згідно з виставленими рахунками.

Відповідно до п.6.9. договору, на підтвердження виконання відповідного обсягу робіт за договором виконавець передає замовнику 2 (два) примірника акту приймання-здачі виконаних робіт, підписаних виконавцем та скріплених печаткою .

Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання від виконавця документів, передбачених п. 6.9. цього договору, аналізує подану виконавцем документацію, і здійснює у цей же строк одну з таких дій:

-відправляє виконавцю підписаний акт приймання-здачі виконаних робіт та акт приймання-передачі технічної документації, що свідчить про прийняття замовником від виконавця відповідних робіт за договором, або

-надає письмові зауваження до виконаних за договором робіт.

Відповідно до ч.1, 2 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Статтею 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акта виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акта.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Цивільного кодексу України).

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 05.05.2020 у справі № 904/2082/19.

При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12, Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.

Доказів направлення відповідачем позивачу письмових зауважень, мотивованої відмови від підписання актів за 3-й, 4-й, 5-й та 6-й етапи у встановлений у п. 6.10 договору строк суду не надано.

А лист із зауваженнями до технічної документації, в яких відповідачем наведено перелік невідповідностей наданої технічної документації завданню замовника, направлений позивачем 10.08.2018, тобто після закінчення строку для надання зауважень, а також після обумовленого сторонами терміну закінчення виконання робіт.

Крім того, суд зазначає, листом від 10.08.2018р №1008-1 що ТОВ "Промінжинірінг-Діагностика" надало роз`яснення до зауважень відповідача, які по суті не стосувалися якості виконаних робіт.

З наявного в матеріалах справи протоколу засідання робочої комісії ДП Ухрхімтрансаміак з приймання технічної документації за результатами проведених обстежень від 07.09.2018 року (яке відбулося за участі представника позивача), вбачається, що комісією прийнято рішення прийняти відкориговану звітну технічну документацію за результатами проведених робіт в рамках договору №12/12/17 від 12.12.2017 р. з ТОВ Промінжиніринг Діагностика .

Отже, відповідач погодився з результатами виконаних робіт.

Доводи відповідача про те, що позивач зобов`язаний був зупинити виконання робіт у зв`язку із направленням листа №625 від 29.05.2018, суд відхиляє, оскільки у вказаному листі відповідач не конкретизував, які саме роботи повинні буди зупинені, а сам лист був надісланий відповідачем за два тижні до закінчення виконання робіт за договором, а відтак відповідач мав враховувати, що роботи за договором можуть не бути зупинені у зв`язку з їх повним виконанням. Крім того, суд зазначає, що відповідачем не доведено, що роботи за договором підряду не були виконані на дату направлення ним листа про зупинення виконання робіт.

Також суд приймає до уваги пояснення позивача про те, що 11.06.2018, тобто після направлення листа про зупинення робіт, відповідачем фактично було допущено працівників позивача на об`єкт для паспортизації. Вказане представником відповідача не заперечується.

До того ж, як встановлено судом, у відповідь на лист про зупинення робіт, позивач листом від 14.06.2018 вказав, що згідно з п. 6.2 договору строк виконання робіт складає 180 календарних днів з дати укладення договору, тобто до 12.06.2018, та на час направленого листа про зупинення робіт, роботи виконані позивачем у повному обсязі, тому рішення про припинення виконання робіт не можливе.

Також, при прийнятті рішення судом враховано, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2019 року у справі №904/2756/19 позовні вимоги Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" до товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжинірінг-Діагностика" про визнання актів приймання-здачі виконаних робіт недійсними задоволено. Визнано недійсними акти приймання-здачі виконаних робіт до договору №12/12/17 від 12.12.2017 укладеного між Державним підприємством "Укрхімтрансаміак" та товариством з обмеженою відповідальністю "Промінжиніринг-діагностика", а саме акт №ПД-0000002; акт №ПД-0000003; акт №ПД-0000005; акт №00000008.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2020 року у справі №904/2756/19 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Промінжинірінг-Діагностика - задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2019 у справі № 904/2756/19 - скасовано і ухвалено нове рішення. У задоволенні позову Державного підприємства Укрхімтрансаміак - відмовлено повністю.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2020 року у справі №904/2756/19 касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 904/2756/19 закрито.

Відповідач не виконав зобов`язання по договору та не здійснив оплату по виконаних роботах.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата послуг (робіт) здійснюється замовником по факту виконання робіт, протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт, при наявності коштів на розрахунковому рахунку замовника.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Слід зазначити, що частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором № №12/12/17 від 12.12.2017 р. (за 3-й, 4-й, 5-й та 6-й етапи) у відповідача перед позивачем в сумі 2568 095,52 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 56 413,42 грн за період з 15.12.2018 року по 09.01.20219 року та індекс інфляції в розмірі 163 765,27 грн. за період з грудень 2018-січень 2019 року (фактично 15.12.2018 - 09.01.23019).

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 56 413,42 грн. та індексу інфляції в розмірі 163 765,27 грн. підлягають задоволенню.

Щодо наданих сторонами експертиз суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Частиною 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

У зв`язку з вищезазначеним, наданий позивачем висновок експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження №976/05-20 від 16.07.2020 року суд не приймає як належний доказ, оскільки в ньому відсутні дані щодо попередження експерта ( Харченка В.В. ) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідачем надано висновок експерта №78/9 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності від 13 червня 2019 року.

Оскільки, відповідності обсягу і якості виконаних робіт технічному завдання по договору і вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва не відноситься до сфери інтелектуальної власності, тому наданий відповідачем звіт не приймається судом як належний доказ.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідачем подано заяву про поворот виконання рішення в якій зазначено, що в порядку примусового виконання рішення суду з банківського рахунку відповідача здійснено списання грошових коштів у розмірі 3 195 452,09 грн. (з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження), що підтверджується платіжним дорученням №60939294/4 від 21.01.2020 року. Та, просить суд вирішити питання про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019, постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019, що є невід`ємною складовою постанови від 24.10.2019 у справі №910/15234/18 та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Промінжиніринг-Діагностика на користь державного підприємства Укрхімтрансаміак 2 903 941,91 грн.

Частиною 2 статті 335 ГПК України передбачено, що якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Відповідно до ч.5, 6 статті 335 ГПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Оскільки, позовні вимоги задоволені повністю, тому підстави для задоволення заяви про поворот виконання рішення відсутні.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Матеріалами справи встановлено, що 01.09.2018р. між позивачем (клієнт) та Адвокатом Бовсунівським О.В. був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги №32, за умовами якого, предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у справі по стягненню з відповідача грошових коштів за договором №12/12/17 від 12.12.2017.

Відповідно до п. 4.1 договору, за надання правничої допомоги у справі про стягненню з відповідача грошових коштів, клієнт сплачує адвокату гонорар з урахуванням положень ГК України, ЗУ "Про Державний бюджет України на 2018" у розмірі виходячи з розрахунку 50% встановленого станом на 01.01.2018 прожиткового мінімуму на працездатну особу, а саме 881,00 грн за годину роботи адвоката.

За змістом 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Позивач сплатив на користь адвоката грошові кошти в розмірі 37 090,10 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера № 09/11-1 від 09.11.2018р. та №04/04-1 від 04.04.2019 з призначенням платежу: "договір про надання правової допомоги від 01.09.2018 №32, акт прийому передачі виконаних робіт".

Також, в матеріалах справи наявні звіт про правову (правничу) допомогу за договором від 01.09.2018 року №32 (станом на 04.04.2019р.) та акт виконаних робіт від 04.04.2019 року.

Підтвердженням того, що Бовсунівський О.В.. - адвокат є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №000774 від 08.04.2016, на підставі ордеру серії ЖТ № 47112 ТОВ "Промінжінірінг-Діагностика" було уповноважено адвоката Бовсунівський О.В. представляти інтереси клієнта у Господарському суді міста Києва.

Враховуючи вищезазначене, суд задовольняє вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 37 090,10 грн.

Судовий збір в розмірі 41 824,12 грн. та судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 13 846,98 грн. згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 129, ст.ст. 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, код ЄДРПОУ 31517060) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжинірінг-Діагностика" (51900, Дніпропетровська обл., проспект Аношкіна, 77-А, м. Кам`янське, код ЄДРПОУ 41231018) 2 568 095 (два мільйони п`ятсот шістдесят вісім тисяч дев`яносто п`ять) грн. 52 коп. заборгованості, 56 413 (п`ятдесят шість тисяч чотириста тринадцять) грн. 42коп. 3% річних, 163 765 (сто шістдесят три тисячі сімсот шістдесят п`ять) грн. 27 коп. інфляційних втрат, 41 824 (сорок одну тисячу вісімсот двадцять чотири ) грн. 12 коп. судового збору, 37 090 (тридцять сім тисяч дев`яносто) грн. 10 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 13 846 (тринадцять тисяч вісімсот сорок шість) грн. 98 коп. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

3. В задоволенні заяви про поворот виконання рішення відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 01.10.2020 року.

Суддя С.М. Мудрий