Постанова

від 21.08.2007 по справі 11/258а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський

суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру

20                                       

Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "21" серпня 2007 р.                                                 

Справа № 11/258а

За позовом: Управління Пенсійного

фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області

17500, м. Прилуки, вул. Київська, 224

До: Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1 АДРЕСА_1

Про стягнення 190,82 грн.

заборгованості

Суддя Ю.М.Бобров

Секретар О.Ю.Михальова

ПРЕДСТАВНИКИ

СТОРІН:

Від Позивача:

Юрченко В.В. -гол. спеціаліст -юрисконсульт, дов. від 16.08.07 р. № 2905/07.

Від Відповідача: не

прибув.

                                                                    СУТЬ

СПОРУ :

Управлінням Пенсійного фонду

України в Прилуцькому районі Чернігівської області подано позов до Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1 м. Прилуки про стягнення 190,82 грн. заборгованості

по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Представник позивача в судовому

засіданні підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній

заяві.

Відповідач письмових заперечень

проти позову не надав, у призначене судове засідання не прибув, не

скориставшись правом на участь у розгляді справи. Заяв та клопотань від

відповідача до суду не надходило.

Про причину неприбуття відповідач

суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не

надходило. Про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлений

належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового

відправлення № НОМЕР_1.

Суд вважає за можливе розглянути

справу по суті за наявними в ній матеріалами (доказами) за відсутності

відповідача.

Дослідивши матеріали справи та

проаналізувавши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення

представника позивача, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 19.12.05 р. зареєстрована

як фізична особа -підприємець Виконкомом Прилуцької міської ради. В Управлінні

Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області відповідач

зареєстрований з 09.10.96 р. за НОМЕР_2 як платник страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. ОСОБА_1 обрала особливий

спосіб оподаткування і сплачує фіксований податок.

З 1 січня 2004 р. набрав чинності

Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від

09.07.03 року № 1058-IV (далі -Закон № 1058). Порядок стягнення заборгованості

за страховими внесками визначається виключно Законом № 1058 і поширюється на

суми боргу по страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004 р.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1058

встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами

системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; дія інших

нормативно -правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках,

передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Згідно зі ст. 1 Закону № 1058 страхові

внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове

державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством, що діяло раніше; кошти,

сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування 

відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15

Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є

страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи,

зазначені в ч.1 ст. 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників

страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного

фонду, а особи, визначені ч. 1 ст.12 цього Закону, - з дня набрання чинності

договором про їх добровільну участь.

Ст. 14 Закону № 1058 визначено коло

страхувальників, зокрема якими, відповідно до п. 3 ст. 11, п. 5 ч. 1 ст. 14

цього Закону є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому

числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок,

єдиний  податок, фіксований

сільськогосподарський податок, придбали спеціальний  торговий патент),  та члени сімей зазначених фізичних осіб, які

беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Страхувальник зобов'язаний

нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі

страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058).

Порядок нарахування та сплати

страхових внесків визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати

страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 р. № 21-1.

Відповідно до п.11.12 Інструкції

платники, зазначені в підпункті 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали

особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний  податок) подають до органу Пенсійного фонду

до 1 квітня  наступного  за звітним роком річний звіт про нараховані

та сплачені суми фіксованого розміру страхових 

внесків за формою згідно з додатком 26 цієї Інструкції.

Згідно п. 4 ч. 8 Прикінцевих

положень Закону № 1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької  діяльності, 

які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок,  єдиний податок, придбання спеціального

торгового патенту), та члени сімей зазначених 

фізичних  осіб, які  беруть участь у провадженні ними

підприємницької діяльності, на період дії 

законодавчих  актів  з питань особливого способу оподаткування

сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому

розмірі.

Відповідно до п.1, 2 ст. 18 даного

Закону розмір страхових внесків встановлює Верховна   Рада України. Пропозиції про розмір

страхових внесків вносить Кабінет Міністрів України разом із проектом закону

про  Державний  бюджет України на наступний рік.

Статтею 45 Закону України „Про Державний

бюджет України на 2005 рік” від 23.12.04 р. № 2285 встановлено на 2005 рік

фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування для фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали

особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) у розмірі

мінімального страхового внеску, визначеного Законом України „Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на місяць на кожну особу.

Тобто фіксований розмір страхового

пенсійного внеску на 2005 рік становить 32 

відсотки мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на

той час, за який  здійснюється розрахунок

сум страхових внесків.

Статтею  82 

Закону  України  "Про 

Державний бюджет України на 2005 рік"  з 

1  січня  2005 

року встановлено  розмір

мінімальної заробітної плати 262 гривні на місяць. Отже, фіксований розмір

страхового пенсійного внеску  за січень,

березень 2005 р. складав 83,84 (262 грн. х 0,32).          З 31 березня 2005  року набрав чинності Закон України „Про

внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005

рік" та деяких інших законодавчих актів України” від 25 березня 2005 року

№ 2505-IV, яким фіксований розмір страхових внесків встановлений не був.

У зв'язку з цим сума страхового

внеску за березень 2005 року становить 81,14 грн.          Відповідачем страхові внески у

відповідних сумах сплачені не були.

Згідно самостійно поданого

відповідачем до управління ПФУ згідно п.4 ч.2 ст. 17 Закону Закон № 1058,

п.11.12 Інструкції звіту про нарахування та сплату суми страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2005 р., копія якого

долучена до матеріалів справи, сума нарахованих відповідачем відповідно до п.4

ч. 8 Прикінцевих положень Закону № 1058 страхових внесків на

загальнообов'язкове держане пенсійне страхування за січень -березень 2005 р.

становить 248,82 грн. (83,84 грн.*2+81,14 грн.).

З урахуванням сплати внесків в сумі

58,00 грн. заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.05 р. по

31.03.05 р. складає 190,82 грн.

Згідно п. 2 ст. 106 Закону № 1058

суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені

страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі

обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених

ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати

страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням

фінансових санкцій.

Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону №

1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені

правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку,

вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів

із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити

суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Позивачем була направлена

відповідачу вимога НОМЕР_3 про сплату 

190,82 грн. боргу, яку відповідач отримав 10.07.07 р.

Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. ст.

106 Закону № 1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу

територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом  десяти 

робочих  днів  після 

її  отримання  не 

сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього

фінансовою санкцією,  включеної до

вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним 

органом  Пенсійного фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а

також у  разі якщо страхувальник  узгодив вимогу,  але не сплатив узгоджену суму недоїмки

протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний

орган Пенсійного фонду  звертається в

установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до

відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках

орган Пенсійного фонду  також  має 

право  звернутися  до суду чи господарського суду з позовом про

стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про

стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи

досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Оскільки вимоги про сплату боргу

відповідачем не оскаржувались, вони вважаються узгодженими.

На день прийняття рішення борг в

сумі 190,82 грн. ОСОБА_1 добровільно не сплачений.

Відповідно до п. 5 Положення „Про

Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01р.

№ 121/2001, Пенсійний фонд має право стягувати з платників страхових внесків

несплачені суми страхових внесків, застосовувати фінансові санкції, передбачені

законом. 

Строк  давності щодо стягнення недоїмки, пені та

штрафів не застосовується (ч. 15 ст. 106 Закону № 1058).

Враховуючи наведене вище, суд

доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і  підлягають задоволенню. Оскільки позовні

вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, суд вважає за можливе

прийняти рішення по справі без участі в судовому засіданні відповідача.

Представник позивача проти

прийняття рішення по справі без участі відповідача не заперечує.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу

адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт

владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати,

здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163

Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р відсутній, код НОМЕР_4) на користь

Управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області

(17500, м. Прилуки, вул. Київська, 224) на п/р 2560330301273 в Прилуцькому

відділенні № 221 ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 343154, код

21404747      190,82 грн. заборгованості

по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування.

Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку

заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у строк, встановлений цим

Кодексом,  постанова набирає законної

сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги

постанова, якщо її не скасовано, набирає 

законної  сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження постанови

спочатку подається заява.   

Обґрунтування мотивів оскарження і

вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в 

апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду

через господарський суд Чернігівської області.

Копія апеляційної скарги

одночасно  надсилається  особою, 

яка  її подає, до Київського

апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження

постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному

обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України,

в судовому засіданні 21.08.07 р. проголошено тільки в ступну та резолютивну

частини постанови.

Постанова суду в повному обсязі

виготовлена 27.08.07 р.

Сторони можуть отримати копію

постанови, виготовлену в повному обсязі, подавши відповідну заяву на ім'я судді

через канцелярію суду.

        Суддя                                                           

Ю.М. Бобров