Ухвала

від 01.10.2020 по справі 560/3899/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3899/20

УХВАЛА

01 жовтня 2020 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши клопотання Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України по справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (вул. Лісова, 1 с. Давидківці, Хмельницький район Хмельницька область, 31341,код ЄДРПОУ 26215809) щодо невиплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за 2007 - 2011 роки;

- стягнути з Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (вул. Лісова, 1 с. Давидківці, Хмельницький район Хмельницька область, 31341,код ЄДРПОУ 26215809) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за 2007 - 2011 роки у сумі 434 086,27 грн. (чотириста тридцять чотири тисячі вісімдесят шість грн. 27 коп.).

Ухвалою суду від 31.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідечем надіслано до суду заяву про застосування строків позовної давності для звернення до суду. Вказує, що оскільки спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.

Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Як зазначає позивач в позовній заяві, 24.07.2018 Хмельницьким центром підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України йому перераховано кошти у розмірі 156 713,51 грн. та 17.05.2019 року перераховано кошти у розмірі 34882.43 грн., тобто йому достеменно стало відомо про порушення прав.

До суду позивач звернувся лише 18 липня 2020 року, тобто більше як через місяць після його звільнення та отримання коштів згідно рішень суду.

Суд, надаючи правову оцінку заявленому клопотанню, зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України в п. 2.3 мотивувальної частини Рішення № 9-рп/2013 від 15.10.2013 вказав, що спір щодо стягнення не виплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці. Конституційний Суд також вказав, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь- яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Конституційний Суд України при тлумаченні ст. 233 КЗпП України виходить з того, що право на отримання заробітної плати повинно бути гарантоване незалежно від строку.

Таким чином, стягнення компенсації втрати частини заробітної плати не може бути обмежено будь-яким строком звернення до суду.

Враховуючи наведене, позивачем не пропущено строк звернення до суду, тому суд дійшов висновку про те, що в задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду слід відмовити.

Також відповідачем подано клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача Міністерства юстиції України.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно з частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Зі змісту викладених норм слідує, що необхідною умовою залучення третіх осіб є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

Відповідач вказує, що ліквідовано Державну пенітенціарну службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, та установлено, що Міністерство юстиції України є правонаступником Державної пенітенціарної служби, а Хмельницький центр є неприбутковою державною установою, що утримується за рахунок коштів державного бюджету та фінансується Міністерством юстиції України. Вважає, що Міністерство юстиції України має бути залучене до участі у справі у якості третьої особи на стороні Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Проте суд зазначає, що оскільки предметом спору є бездіяльність Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (який є окремою юридичною особою) щодо невиплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, судове рішення у справі не впливає на права або обов`язки Міністерства юстиції України.

За наведених обставин, суд вважає відсутніми правові підстави для задоволення клопотання позивача про залучення третьої особи.

При цьому суд звертає увагу на те, що ухвалою суду від 31.07.2020 витребувано у Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України власний розрахунок суми компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 (із відображенням, зокрема: 1) сум, належних до виплати (окремо по кожній складовій грошового забезпечення), 2) дати їх виплати, 3) розрахунку суми компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати кожної з таких сум.

Відповідачем на виконання цієї ухвали надано розрахунок компенсації втрат за порушення строків виплати коштів згідно рішень суду - від 14 листопада 2017 року у справі № 822/1187/17 та від 10.01.2019 у справі №822/1187/17. Визначено компенсацію за квітень 2018 року за квітень 2019 року.

Однак суд зазначає, що ухвалою суду від 31.07.2020 витребувано у відповідача власний розрахунок суми компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 - із відображенням, зокрема, сум, належних до виплати (окремо по кожній складовій грошового забезпечення).

Суд не вимагав надати розрахунок компенсації втрат за порушення строків виплати коштів згідно рішень суду, що помилково визначено відповідачем.

Так, позивач в обґрунтування позовної заяви наводить розрахунок компенсації за порушення строків виплати частини нарахованого грошового забезпечення за 2007-2011 роки. Саме відносно нього витребовувався у відповідача власний розрахунок суми компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду відмовити.

У задоволенні клопотання Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України про залучення до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача Міністерства юстиції України відмовити.

Повторно витребувати у Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України власний розрахунок суми компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 (із відображенням, зокрема: 1) сум, належних до виплати (окремо по кожній складовій грошового забезпечення), 2) дати їх виплати, 3) розрахунку суми компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати кожної з таких сум.

Витребувані докази надати до суду протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя Д.А. Божук