Рішення
від 30.09.2020 по справі 640/14398/19
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року м. Київ № 640/14398/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ФЬЮЖН СТИЛЬ УА доДержавної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов?язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ФЬЮЖН СТИЛЬ УА (далі також - позивач, ТОВ ФЬЮЖН СТИЛЬ УА , Товариство) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач 1) та Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач 2, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №1211195/40255813 від 03.07.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 14.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії центрального рівня за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №33471/40255813/2 від 22.07.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України та Головне управління ДФС у м. Києві зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ФЬЮЖН СТИЛЬ УА №1 від 14.06.2019 на суму 1 396 227,22 грн. датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві щодо встановлення ризиковості платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю ФЬЮЖН СТИЛЬ УА згідно з пунктом 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків, та зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ФЬЮЖН СТИЛЬ УА з переліку ризикових платників податку на додану вартість.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач після направлення засобами електронного зв`язку податкової накладної №1 від 14.06.2019 для реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних, отримав квитанцію про зупинення реєстрації цієї податкової накладної з причини відповідності такої накладної пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. З метою усунення сумнівів контролюючого органу щодо реальності господарської операції, за наслідком якої була виписана зупинена податкова накладна, Товариство подало пояснення та копії необхідних підтверджуючих документів, разом з відповідною формою електронного повідомлення. Проте за результатами розгляду наданих платником пояснень і документів Комісією регіонального рівня при ГУ ДФС у м. Києві прийнято безпідставне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивача. Позивач не погоджується з правомірністю таких дій та рішення органу ДФС звернувся з відповідною скаргою ДФС України, та отримав протиправне рішення про залишення скарги без задоволення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/14398/19 за вказаним позовом та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника відповідачів через канцелярію суду надійшли відзиви на позовну заяву, схожі за своїм змістом. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідачів навів пояснення щодо правового врегулювання спірних правовідносин і підтвердив наведені в позовній заяві обставини щодо прийняття комісіями ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України оспорюваних рішень від 03.07.2019 за №1211195/40255813, від 22.07.2019 за №33471/40255813/2.

Крім того, представник ДФС України виклав свою позицію щодо того, що рішення Комісії з питань розгляду скарг при ДФС України не є рішенням суб?єкта владних повноважень, що породжує для платника певні правові наслідки, а має лише інформативний характер.

У свою чергу представник позивача подав до канцелярії суду відповіді на відзиви та додаткові матеріали (копії ВМД) на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

В подальшому ухвалою від 29.09.2020 суд здійснив заміну відповідачів в порядку ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України на їх процесуальних правонаступників, а саме - на Державну податкову службу України та Головне управління ДПС у м. Києві.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між ТОВ ФЬЮЖН СТИЛЬ УА (як постачальником) і Приватним акціонерним товариством Київська кондитерська фабрика Рошен (як покупцем) 31.05.2019 був укладений договір поставки №1-19.

Зокрема, за умовами цього договору постачальник зобов?язується передати у власність покупця, а покупець зобов?язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Товар поставляється в асортименті, кількості та за цінами, узгодженими сторонами в специфікації (додатку №1 до цього договору). А саме за змістом наданої позивачем копії специфікації предметом поставки були офісні меблі в асортименті та комплектуючі до них.

Поставка товару здійснюється постачальником у період з 10 по 15 вересня, з моменту здійснення покупцем попередньої оплати вартості товару, в розмірі визначеному пп. 7.3.1 даного договору (а саме - у розмірі 30% від загальної вартості товару (4 645 090,69 грн.), що становить 1 396 227,21 грн.). Приймання товару оформлюється шляхом підписання покупцем товарної накладної.

Розрахунки проводяться в національній валюті України та в безготівковій формі. Строки проведення оплати за товар визначені сторонами у п. 7.3 цього договору. Зокрема, передоплату у розмірі 30% від загальної вартості товару (1 396 227,21 грн.) покупець сплачує на користь постачальника з 06.06.2019 по 11.06.2019.

На виконання умов зазначеного договору поставки ПрАТ Київська кондитерська фабрика Рошен 14.06.2019 перерахувало на користь ТОВ ФЬЮЖН СТИЛЬ УА безготівкові кошти (попередня оплата за меблі) у сумі 1 396 227,21 грн. (в т.ч. ПДВ - 232 704,54 грн.). Дані обставини підтверджуються роздруківкою електронної банківської виписки за 14.06.2019 з особового рахунку ТОВ ФЬЮЖН СТИЛЬ УА в АТ КБ Приват Банк .

Керуючись приписами п. 187.1 ст. 187, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (щодо правила першої події ), ТОВ ФЬЮЖН СТИЛЬ УА виписало на адресу ПрАТ Київська кондитерська фабрика Рошен (отримувача) податкову накладну від 14.06.2019 №1 на суму 1 396 227,22 грн. (в т.ч. ПДВ 232 704,54 грн.).

За наслідками надіслання вказаної електронної податкової накладної до ДФС України засобами електронного зв`язку з метою здійснення реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Реєстр), ТОВ ФЬЮЖН СТИЛЬ УА отримало електронну квитанцію про те, що цей документ прийнято, проте його реєстрація зупинена. Зі змісту роздруківки електронної квитанції від 27.06.2019 вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача стало наступна: податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку . У зв?язку з чим платнику було запропоновано подати пояснення та/або копії документів (без наведення переліку таких документів), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів суд встановив, що ТОВ ФЬЮЖН СТИЛЬ УА надіслало електронне повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, вих. №1 від 01.07.2019, разом з текстом пояснень по суті вчиненої господарської операції та сканкопіями документів для підтвердження реальності здійснення операцій по зазначеній податковій накладній (а саме: договір поставки №1-19 від 31.05.2019 зі специфікацією, банківська виписка за 14.06.2019).

Зокрема, в тексті своїх пояснень позивач повідомив орган ДФС, що податкова накладна від 14.06.2019 №1 була виписана за наслідками отримання авансового платежу від покупця згідно умов договору поставки.

Однак за результатами розгляду отриманих від платника повідомлення і документів комісія ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія при ГУ ДФС у м. Києві), прийняла рішення від 03.07.2019 №1211195/40255813, яким відмовила ТОВ ФЬЮЖН СТИЛЬ УА у здійсненні реєстрації податкової накладної від 14.06.2019 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В тексті цього рішення в якості підстави для прийняття такого зазначено наступну: ненадання платником податків копій документів - Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) .

Не погоджуючись з цим рішенням комісії регіонального рівня Товариство подало відповідну скаргу разом з копіями підтверджуючих документів (а саме: договір поставки №1-19 від 31.05.2019 зі специфікацією, банківська виписка за 14.06.2019, зовнішньоеко-номічні контракти, інвойси, платіжні доручення та банківські виписки). В тексті своєї скарги ТОВ ФЬЮЖН СТИЛЬ УА в т.ч. пояснило причину відсутності у нього на момент виписки податкової накладної первинних документів за переліком, наведеним в оскаржуваному рішенні комісії регіонального рівня від 03.07.2019 №1211195/40255813. А саме, що за наслідком отримання попередньої оплати (авансу) за товари від покупця, ТОВ ФЬЮЖН СТИЛЬ УА уклало контракти з постачальниками-нерезидентами (компанії DIEFFEBI S.P.A. , Vitra International AG і BALMA S.A. ). Товари за такими контрактами ще надійшли.

За результатами розгляду цієї скарги платника Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення від 22.07.2019 №33471/40255813/2 про залишення такої скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступну: не надання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних .

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2018 №117 (що набула чинності з 22.03.2018 та діяла до 01.02.2020) було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з п. 5, 6 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За змістом п. 2 Порядку №117 критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а / б пункту 185.1 статті 185, підпункту а / б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

З наявних у справі матеріалів суд встановив, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена з наступної підстави: ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

У взаємозв`язку з цим суд зважає на те, що за змістом п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що критерії ризиковості мали визначатися ДФС України та обов`язково погоджуватися Міністерством фінансів України.

Державна фіскальна служба України листом №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом №960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку.

Зокрема, пп. 1.6 п. 1 цього листа №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо, зокрема: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Проаналізувавши наведені положення Критеріїв ризиковості платника податку, суд дійшов висновку, що пп. 1.6 п. 1 цих Критеріїв не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

В ході судового розгляду цієї справи сторони не надали суду жодних належних і допустимих доказів того, що Комісією ГУ ДФС у м. Києві було прийнято рішення про внесення ТОВ ФЬЮЖН СТИЛЬ УА до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Також сторони не подали до суду жодні документальні докази на підтвердження обставини внесення та/або актуальності внесених відомостей про Товариства до переліку ризикових платників станом на час судового розгляду цієї справи.

Поряд з цим судом встановлено, що Критерії ризиковості платника податку, визначені у листі ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 та посилання на які містяться у квитанції щодо зупинення податкової накладної, взагалі не були погоджені та затверджені Мінфіном.

У контексті з наведеним суд бере до уваги зміст постанов Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №560/391/19, від 20.11.2019 №560/279/19, від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, від 21.05.2019 у справі №815/2791/18, від 09.07.2019 у справі №140/2093/18 та 30.07.2019 у справі №320/6312/18, у текстах яких Касаційний суд під час перегляду в порядку касаційного провадження схожих адміністративних справ надав наступну правову оцінку законності підстав зупинення реєстрації податкової накладної. Так, Касаційний суд зазначив, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади у розумінні ст. 117 Конституції України не є нормативно-правовими актами, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв`язку з цим Верховний Суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

В силу положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 12, 13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (п. 18 Порядку №117).

Суд звертає увагу на те, що у квитанції щодо зупинення реєстрації податкової накладної позивача не зазначено орієнтовного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних.

Приписами п. 19, 20 Порядку №117 визначено, що Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Дослідивши та проаналізувавши зміст поданого позивачем контролюючому органу пакету документів суд вважає, що у розглядуваному випадку позивачем були надані контролюючому органу всі необхідні копії підтверджуючих документів, яких було цілком достатньо для прийняття Комісією при ГУ ДФС у м. Києві рішень про реєстрацію податкової накладної позивача. Протилежного суду відповідачами не було доведено.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність господарських операцій, на підставі яких виписано зупинену податкову накладну від 14.06.2019 №1, достатність таких документів для прийняття рішення про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також беручи до уваги висновок Верховного Суду щодо неправомірності дій органу ДФС щодо зупинення реєстрації податкових накладних платників податків на підставі Критерії ризиковості, суд дійшов висновку про відсутність у комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, правових підстав для прийняття рішення стосовно ТОВ ФЬЮЖН СТИЛЬ УА від 03.07.2019 №1211195/40255813 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.06.2019 №1.

Як наслідок суд погоджується із правомірністю заявленої позивачем вимоги про визнання протиправним і скасування зазначеного рішення суб`єкта владних повноважень - комісії регіонального рівня (комісії при ГУ ДФС у м. Києві) про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.06.2019 №1.

Водночас з огляду на відсутність належних доказів існування документально оформленого (протокольного) рішення Комісії при ГУ ДФС у м. Києві щодо внесення ТОВ ФЬЮЖН СТИЛЬ УА до ризикових платників податків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві щодо встановлення ризиковості платника податків ТОВ ФЬЮЖН СТИЛЬ УА згідно з п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків, а також похідної від неї позовної вимоги зобов?язального характеру.

Стосовно правомірності заявленої позивачем вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії центрального рівня (при ДФС України) від 22.07.2019 №33471/40255813/2, прийнятого за наслідками розгляду скарги платника (позивача) на рішення комісії регіонального рівня від 03.07.2019 №1211195/40255813 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.06.2019 №1, суд дійшов висновку про задоволення такої позовної вимоги.

Так, за змістом п.п. 1, 12 і 13 Порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розгляд скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - скарги), здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну (далі - комісія).

За результатами розгляду скарги комісія приймає рішення щодо скарги за формою згідно з додатком 2, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

За результатами розгляду скарги комісія приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в такому випадку згідно п. 19 цього ж Порядку задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням вимог пункту 200 1.3 статті 200 1 Кодексу);

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін;

залишає скаргу без розгляду.

В силу положень ч. 18 Порядку розгляду скарг такі рішення комісії не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та водночас можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Таким чином, з огляду на наведений вище по тексту цього рішення висновок суду про протиправність рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної позивача та враховуючи положення п. 18 Порядку розгляду скарг, суд вважає також протиправним рішення комісії центрального рівня від 22.07.2019 №33471/40255813/2 та вбачає достатні підстави для скасування такого рішення.

Щодо правомірності заявленої позивачем вимоги про зобов`язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної від 14.06.2019 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

За змістом ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки в ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення Комісії при ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, то останнє тягне за собою необхідність зобов`язання ДПС України, як процесуального правонаступника ДФС України, вчинити дії з метою відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в останній чинній редакції), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовної вимоги позивача, шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 14.06.2019 №1 датою її отримання ДФС (тобто, 27.06.2019, що зафіксовано у квитанції щодо зупинення реєстрації податкової накладної), що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача 1, а є належним та достатнім способом відновлення порушеного права позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 цього Кодексу).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних доручень від 23.07.2019 №5 і від 09.08.2019 №9, ТОВ ФЬЮЖН СТИЛЬ УА під час звернення до суду з цим адміністративним позовом сплатило судовий збір у загальному розмірі 5 763 грн.

Враховуючи зміст процесуальних норм ст. 139 Кодексу та обсяг задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судових витрат по сплаті судового збору у сумі 3 842 грн. (в т.ч. по 1 921 грн. з кожного з відповідачів).

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФЬЮЖН СТИЛЬ УА (ідентифікаційний код 40255813, адреса місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 30/1, кв. 58) до Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) та Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов?язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у м. Києві від 03.07.2019 №1211195/40255813 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.06.2019 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 22.07.2019 №33471/40255813/2, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 14.06.2019 №1, складену Товариством з обмеженою відповідальністю ФЬЮЖН СТИЛЬ УА (ідентифікаційний код 40255813), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме - 27.06.2019.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФЬЮЖН СТИЛЬ УА (ідентифікаційний код 40255813, адреса місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 30/1, кв. 58) понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 921 грн. (одна тисяча дев?ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФЬЮЖН СТИЛЬ УА (ідентифікаційний код 40255813, адреса місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 30/1, кв. 58) понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 921 грн. (одна тисяча дев?ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення30.09.2020
Оприлюднено05.10.2020
Номер документу91913997
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/14398/19

Ухвала від 13.02.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Скочок Т.О.

Ухвала від 02.02.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Скочок Т.О.

Ухвала від 12.11.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 05.11.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Скочок Т.О.

Ухвала від 20.09.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 12.07.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 07.06.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Скочок Т.О.

Ухвала від 27.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 04.03.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Постанова від 18.01.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Коротких Андрій Юрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні