Рішення

від 30.09.2020 по справі 640/2187/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року м. Київ № 640/2187/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов Громадської організації Спільна Варта до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В :

Громадська організація Спільна Варта (позивач, ГО Спільна Варта ) звернулась із позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (відповідач, ДАБІ України), третя особа - ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДАБІ України № 489 ОС від 31.10.2018 Про призначення ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 призначено директором Департаменту ДАБІ в Одеській області без проведення конкурсу, тобто, з порушенням регламентованого порядку, що свідчить про незаконність прийняття оскаржуваного наказу.

У відзиві ДАБІ України ставить під сумнів можливість звернення ГО Спільна Варта з відповідним позовом, оскільки відсутнє порушення права останньої, а позивача зареєстровано двома місяцями пізніше видачі оскаржуваного наказу. Щодо суті позовних вимог звертає увагу, що чинним на дату призначення ОСОБА_1 законодавством не вимагалось погодження кандидата, з огляду на що, оскаржуваний наказ є правомірним.

У судове засідання 26.02.2020 представник позивача та відповідача не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду, представник ОСОБА_1 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки учасники не з`явились у судове засідання, зважаючи на відсутність необхідності пояснень свідків та висновків експерта, розгляд даної справи відбувається у письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 18.07.2019 задоволено клопотання представника ГО Спільна Варта , провадження у справах № 640/2187/19 та № 640/9734/19 (за позовом ОСОБА_2 до ДАБІ України з аналогічною вимогою) об`єднано.

У подальшому, ухвалою суду від 30.09.2020 позовну заяву ОСОБА_2 в межах об`єднаної адміністративної справи № 640/2187/19 залишено без розгляду.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

До 31.10.2018 посада директора Департаменту ДАБІ в Одеській області була вакантною.

Наказом ДАБІ України № 489 ОС від 31.10.2018 на згадану посаду призначено ОСОБА_1 з 01.11.2018, присвоєно 6 ранг державного службовця.

Під час виконання статутної діяльності ГО Спільна Варта 29.01.2019 позивачем виявлено інформацію про призначення ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті ДАБІ України.

Зважаючи винесення наказу № 489 ОС від 31.10.2018 таким, що посягає на охоронюваний законом інтерес позивача, останній звернувся із позовною заявою. Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 46 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, а позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України Про громадські об`єднання , громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 11 Закону України Про громадські об`єднання передбачено, що статут громадського об`єднання має містити відомості про мету (цілі) та напрями його діяльності.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 21 Закону України Про громадські об`єднання визначено, що для здійснення своєї мети (цілей) громадське об`єднання має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

При цьому, як зазначено Конституційним Судом України у рішенні від 28.11.2013 №12-рп/2013, громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Отже, можливість участі громадської організації в управлінні охороною навколишнього природного середовища, в тому числі, шляхом оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав і свобод здійснюється у порядку, передбаченому законодавством та за умови, що повноваження щодо їх захисту закріплені у статутних документах такої громадської організації.

Наведений висновок узгоджується із позицією Верховного Суду в постанові від 26.02.2020 у справі № 826/9175/18.

До позовної заяви ГО Спільна Варта додала копію статуту, затвердженого установчими зборами засновників.

Пунктом 2.1 Статуту визначено: Головною метою та напрямками діяльності Організації є сприяння в реалізації прав та соціальних гарантій, передбачених законодавством України, особами, які брали участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення сім`ям загиблих, їх об`єднань у справі широкого, більш ефективного використання наявних можливостей у забезпеченні захисту своїх політичних, економічних, соціальних прав, наданню оздоровчої, медичної психологічної та моральної допомоги, у тому числі і для сприяння вирішенню житлових проблем, членам Організації, в першу чергу інвалідам, особам, які отримали поранення під час участі у проведенні антитерористичної операції та сім`ям загиблих, та сприянню державним та громадським організаціям України у вихованні молоді та підлітків високих морально-етичних якостей, патріотизму, готовності до захисту Вітчизни. .

Інших застережень щодо мети ГО Спільна Варта статутні документи останньої не містять.

Резюмуючи наведене, метою позивача є забезпечення реалізації прав, у широкому розумінні, осіб-учасників антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та їх сімей.

Предметом розгляду даної справи є питання правомірності або протиправності прийняття особи на публічну службу.

В мотивувальній частині позовної заяви зазначено наступне: З метою захисту прав і свобод громадськості, сприяння в посиленні контролю за діяльністю органів державної влади, правоохоронних органів та інших силових відомств, встановлення громадського контролю за їх діяльністю, всебічної підтримки громадян України небайдужими та ініціативними українцями було створено ГО Спільна Варта .

Охоронюваний законом інтерес діяльності Громадської організації Спільна варта полягає у забезпеченні державою правового порядку в частині того, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України. .

Наведені передумови подання позовної заяви ГО Спільна Варта , за висновком суду, не узгоджуються з метою, визначеною в установчих документах, оскільки предмет позову та можливі наслідки розгляду даної справи по суті не сприятимуть її досягненню.

За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Право на доступ до суду не є безумовним та, в адміністративному судочинстві, вимагає наявності порушеного права особи, її свободи, законного інтересу. Перевірка судом підстав звернення до суду, зокрема, громадською організацію на предмет відповідності її меті є дотриманням принципу правової визначеності.

Розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду в національному законодавстві є, за певних обставин виправданим (справи Пономарьов проти України , Щокін проти України та інші). Для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності національні суди мають з`ясувати, зокрема, характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін.

У розумінні ч. 1 ст. 21 Закону України Про громадські об`єднання порушення законного інтересу громадської організації обмежується задекларованою метою її діяльності.

Оскільки позов не стосується мети діяльності громадської організації, задекларованої в її статутних документах, суд констатує відсутність порушених прав, свобод, законних інтересів ГО Спільна Варта у діях Державної архітектурно-будівельної інспекції, навіть за умови, якщо позивач вважає такі дії протиправними.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Резюмуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити з підстав відсутності порушених прав, свобод, законних інтересів, обсяг яких визначений метою ГО Спільна Варта .

Керуючись статтями 72- 78, 90, 139, 246, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні адміністративного позову Громадської організації Спільна Варта до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування наказу відмовити .

2. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Позивач: Громадська організація Спільна Варта (мікрорайон військове містечко, 161, буд. 27, кв. 91, м. Київ, 02089, код ЄДРПОУ: 42720378).

Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (бул. Л. Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 37471912).

Третя особа: ОСОБА_1 (службова адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: невідомий).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко