Ухвала

від 30.09.2020 по справі 640/2187/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

30 вересня 2020 року м. Київ№ 640/2187/19 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., вирішуючи в письмовому порядку питання про дотримання строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом Громадської організації Спільна варта , ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу ДАБІ України № 489 ОС від 31.10.2018.

Ухвалою суду від 07.06.2019 у справі № 640/9734/19 позовну заяву залишено без руху, однією із підстав зазначено подання позовної заяви із пропуском строку звернення до суду без заяви про поновлення цього строку.

Через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду від 01.07.2019, яка вмотивована наступним.

Оскаржуваний наказ ДАБІ України № 489 "ОС" винесено 31.10.2018. За твердженням позивача, про існування такого наказу йому стало відомо лише 03.06.2019 з листа ГО "Спільна Варта". Оскільки наказ № 489 "ОС" від 31.10.2018 не є нормативно-правовим актом та не підлягає обов`язковому оприлюдненню, ОСОБА_1 не міг дізнатись про його існування раніше.

Ухвалою суду від 08.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/9734/19, питання щодо поновлення строку на звернення до суду не вирішено.

Оскільки у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва станом на дату подання позовної заяви ОСОБА_1 було відкрито провадження у справі № 640/2187/19 за позовом ГО Спільна Варта до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу ДАБІ України № 489 ОС від 31.10.2018, ухвалою суду від 18.07.2019 задоволено клопотання представника ГО "Спільна Варта", провадження у справах № 640/2187/19 та № 640/9734/19 об`єднано.

У подальшому, встановивши додаткові обставини, що мають значення для вирішення питання дотримання строків звернення до адміністративного суду, ухвалою суду від 06.07.2020 позовну заяву ОСОБА_1 в межах об`єднаної адміністративної справи № 640/2187/19 залишено без руху з підстав виявлення судом розбіжностей у поясненнях ОСОБА_1 з наявною у матеріалах справи інформацією.

На виконання даної ухвали ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка вмотивована хибністю висновків суду в ухвалі від 06.07.2020, оскільки зі змісту звернення ОСОБА_1 до ГО Спільна Варта убачається лише його обізнаність про зайняття ОСОБА_2 посади Директора Департаменту ДАБІ в Одеській області, а вже 03.06.2019 позивачу стало відомо про підстави призначення - наказ № 489 ОС від 31.10.2018.

Оцінивши наявні в матеріалах справи пояснення та докази, вирішуючи питання щодо строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду, слід зазначити наступне.

Строки звернення до адміністративного суду застосовувані до спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 122 КАС України).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України).

Оскільки предмет розгляду даної адміністративної справи полягає у визначенні правомірності або протиправності наказу № 489 ОС від 31.10.2018, яким ОСОБА_2 призначено на посаду Директора Департаменту ДАБІ в Одеській області, спір стосується прийняття на публічну службу.

Частиною 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду для вирішення даного спору становить один місяць, початок якого обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, оформленого наказом № 489 ОС від 31.10.2018.

Обов`язок доведення та встановлення обставин (фактів) у питанні дотримання процесуального строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є процесуальним обов`язком особи, що звертається за захистом своїх прав та інтересів.

Тягар доведення факту дотримання строку звернення до суду або поважності причин пропуску такого строку в даному випадку покладається на ОСОБА_1 .

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).

Статтями 73- 76 КАС України визначені властивості доказів у межах адміністративного судочинства, серед яких: належність, допустимість, достовірність та достатність.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Під час вирішення питань, що мають значення для розгляду справи, на підставі інформації, що міститься у поданих учасниками справи доказів, суд встановлює обставини (факти). Логічно-зворотним твердженням є неможливість встановити факт за відсутності, зокрема, достатніх доказів, які окремо або у сукупності безумовно свідчать про наявність певної обставини.

Обґрунтовуючи необхідність поновити строк звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 апелює до дати виникнення обізнаності про порушення його прав оскаржуваним наказом - 03.06.2019.

Як вже зазначалось, початок обліку процесуального строку пов`язаний із днем, коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушене право.

Оцінка наведених ОСОБА_1 доказів на підтвердження дати, коли він дізнався про порушене право.

Із матеріалів справи убачається, що наказом ДАБІ України № 489 ОС від 31.10.2018 ОСОБА_2 призначено на посаду директора Департаменту ДАБІ в Одеській області.

За твердженням ГО Спільна Варта у позові, за інформацією з офіційного веб-сайту ДАБІ України про обставину призначення ОСОБА_2 на посаду стало відомо 29.01.2019.

Таким чином, така інформація перебувала в публічному доступі щонайменше з 29.01.2019.

07.02.2019 позов ГО Спільна Варта надійшов до Окружного адміністративного суду міста Києва, у якому також зазначено про існування оскаржуваного наказу.

28.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГО "Спільна Варта" із запитом, за змістом якого, будучи обізнаним у наявності спору, що виник, новини про призначення ОСОБА_2 на посаду, просив надати інформацію щодо справи № 640/2187/19.

У відповідь на запит листом № 1-Б від 03.06.2019 ГО Спільна Варта повідомила ОСОБА_1 про обставини спору та надала копію позовної заяви із додатками.

На наступний день - 04.06.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 з аналогічними до справи № 640/2187/19 вимогами.

За твердженнями ОСОБА_1 , датою початку відліку строку звернення до адміністративного суду слід вважати саме 03.06.2019, що підтверджується листом-відповіддю № 1-Б від 03.06.2019 за підписом голови ГО Спільна Варта .

Надаючи оцінку таким доказам, суд зазначає, що звернення однієї особи із запитом до іншої про отримання інформації, а також відомості, що містить відповідь на такий запит, не є достатніми доказами для встановлення факту про дату обізнаності першої.

Наведені позивачами докази свідчать лише про обмін інформацією між ними, водночас не містить відомостей, про те, чи вперше така інформація отримана.

Таким чином, запит від 28.05.2019 та лист-відповідь від 03.06.2019 не наділяє суд даними, на підставі яких можливо встановити дату, коли ОСОБА_1 дійсно став обізнаним про рішення, яким, на його думку, порушено його права. Відтак, наведені докази не є достатніми для визначення обставини, що має значення для вирішення питання строку звернення до адміністративного суду. Зважаючи на це, обтяжений тягарем доведення ОСОБА_1 не підтвердив факт дотримання ним встановленого КАС України процесуального строку.

В іншому випадку, за обставин, коли листування між особами, щодо якого не ведеться суворий облік, визначали б дату обізнаності про певні факти, адміністративний процес був би позбавлений чітких процесуальних строків у багатьох категоріях справ, що безумовно створює правову невизначеність. Такий порядок отримання інформації дозволив би доводити право на звернення до суду поза межами регламентованого процесом строку, видаючи дату отримання будь-якого листа з відповідною інформацією, за факт обізнаності з такими відомостями вперше.

Слід також зазначити, що про неможливість встановити дану обставину судом, з огляду на недостатність пояснень, суд наголошував двічі - ухвалами від 07.06.2019 та від 06.07.2020, надаючи можливість надати додаткові докази та/або пояснення.

В умовах неможливості встановити дату обізнаності позивача про його порушене право, суд звертається до альтернативного поняття - дати, коли особа мала дізнатись.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 убачається задеклароване позивачем бажання взяти участь у конкурсі на зайняття посади директора Департаменту ДАБІ в Одеській області, що є виключною підставою звернення до адміністративного суду з таким позовом та єдиним обґрунтуванням порушення його прав оскаржуваним наказом.

Поняття дата, коли особа мала дізнатись нерозривно пов`язане із добросовісною поведінкою особи, яка звернулась до суду. Вираження заінтересованості особи полягає у вчиненні активних дій, зокрема, спрямованих на отримання інформації про поточний стан речей, іншими словами - виявлення належної обачності з метою реалізації власного інтересу.

Як вже зазначалось, інформація про призначення ОСОБА_2 на посаду директора Департаменту ДАБІ в Одеській області перебувала в публічному доступі щонайменше з 29.01.2019.

При цьому, можливість отримання необхідної інформації в порядку доступу до публічної інформації або звернення громадян у ОСОБА_1 була починаючи з 01.11.2018 - дата призначення ОСОБА_2 на посаду.

Водночас, за твердженнями ОСОБА_1 про призначення відповідачем ОСОБА_2 стало відомо лише 28.05.2019, тобто, по закінченні майже семи місяців з дати винесення відповідачем наказу, яким, на думку ОСОБА_1 , порушені його права.

За висновком суду, бездіяльність особи, зацікавленої у проходженні конкурсу на посаду, щодо отримання інформації з приводу бажаної посади, жодним чином не надає право суду розширювати процесуальні права особи, шляхом визнання періоду такої бездіяльності поважним.

У п. 570 рішення ЄСПЛ у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії зазначено про термін давності, як передбачене законом право порушника не піддаватися попередженню або суду після закінчення певного терміну після здійснення правопорушення. Як зазначив ЄСПЛ, строки давності, які характерні для національних правових систем Держав-учасниць, відповідають декільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть скасовані Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу (п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України).

Зважаючи на недоведеність ОСОБА_1 факту про дату обізнаності про порушення його прав, звертаючи увагу на відсутності обґрунтування бездіяльності щодо реалізації власного інтересу протягом тривалого періоду, надавши можливість позивачу навести додаткові та/або інші пояснення та доводи з метою поновлення строку звернення, суд не має підстав для визнання викладених причин поважними, з огляду на що, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 44, 73- 77, 120, 122, 123, 240, 248, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 в межах об`єднаної адміністративної справи № 640/2187/19 залишити без розгляду .

2. Роз`яснити, що залишення позову без розгляду не перешкоджає особі повторно звернутись до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293- 297 КАС України із урахуванням п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. М. Шевченко